Справа № 119/5877/13-ц

2/119/60/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2014 року

Феодосійський міський суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді Мурзенка М. В.,

при секретарі Маричевій С. В.,

за участю представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2,

відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_3, третя особа Феодосійська міська рада, про виділ частки майна в натурі, припинення права спільної власності, визнання права власності, визначення порядку користування земельною ділянкою,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_3, третя особа Феодосійська міська рада про виділ в натурі належної їй ? частки домоволодіння за адресою АДРЕСА_1, припинення права спільної часткової власності на вказану частку, визнання за нею права власності на виділену частку в цілому, визначення порядку користування земельною ділянкою.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач на підставі договору дарування є власником 14 частини зазначеного домоволодіння, ОСОБА_6- власником також ? частки домоволодіння, інша ? частка належала ОСОБА_7, яка померла, й після смерті якої спадщину прийняли відповідачі.

Позивач має намір реконструювати належну їй частку домоволодіння, проте не може досягти із відповідачами згоди щодо її виділу в позасудовому порядку, оскільки між сторонами по справі існує спір щодо визначення порядку користування домоволодінням та земельною ділянкою, права на земельну ділянку належним чином не оформлені.

ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідач ОСОБА_6 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть (а.с. 157).

В судовому засіданні представники позивача позов підтримали, просили задовольнити його з мотивів, викладених в позовній заяві, додатково пояснили, що між колишніми власниками домоволодіння було укладено угоду про порядок користування ним, частка домоволодіння, що за даною угодою має знаходитись в користуванні позивача, зруйнована, відповідачі чинять позивачу перешкоди в її відновленні.

Відповідач ОСОБА_3 проти задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що виділ частки позивача є неможливим.

Відповідач ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений, надав до суду електронною поштою заперечення проти позову (а.с. 183-184), в яких посилається на хибність висновків експерта щодо можливості виділу частки й визначення її вартості.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність.

Заслухавши пояснення осіб, що беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, оглянувши матеріали інвентарної справи на домоволодіння за адресою АДРЕСА_1, матеріали цивільної справи № 119/215/13-ц 2/119/625/13, суд доходить висновку про відмову в задоволенні позову з огляду на наступне.

Судом встановлено, що позивач є власником ? частки домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 на підставі договору дарування, посвідченого 14.01.2005 р. ОСОБА_8, приватним нотаріусом Феодосійського міського нотаріального округу, реєстр. № 123 (а.с. 3), право власності позивача зареєстровано у встановленому законом порядку.

ОСОБА_7 належала ? частка вказаного домоволодіння на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Бєлковською Е. Є., старшим державним нотаріусом Феодосійської держаної нотаріальної контори 01.11.1977 р., реєстр. № 1700 (а.с. 94).

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с. 60).

З матеріалів спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_7 (а.с. 56-67) вбачається, що після її смерті з заявами про прийняття спадщини звернувся ОСОБА_6, що доводився спадкодавцеві чоловіком та її сини, відповідачі по справі ОСОБА_3 та ОСОБА_5, свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_7 не видавались.

ОСОБА_6 на праві власності належала ? частка вказаного домоволодіння на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 23.10.2003 р. ОСОБА_10, державним нотаріусом Першої Феодосійської державної нотаріальної контори, реєстр. № 2389 (а.с.89), право власності його було зареєстровано у встановленому законом порядку (а.с. 90).

З матеріалів спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_6 (а.с. 185-204) вбачається, що після його смерті з заявами про прийняття спадщини звернулись відповідачі, що доводяться спадкодавцеві дітьми, свідоцтва про право на спадщину після його смерті не видавались.

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що сторони по справі є співвласниками спірного домоволодіння.

Відповідно до ст. 364 ЦК України, співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

Відповідно до абзацу 1 та 2 пункту 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 04.10.1991 р. «Про практику застосування законодавства, що регулює право власності громадян на житловий будинок» (зі змінами), при вирішенні справи про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, судам належить мати на увазі, що це можливо, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом (квартиру). Виділ також може мати місце при наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири.

З висновку судової будівельно-технічної експертизи № 185 від 16.12.2013 р. (а.с. 123-144), виконаного експертом ТОВ «Кримська експертна служба», вбачається що технічно виділ в натурі належної позивачу частки домоволодіння неможливий.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги в частині виділу належної позивачу частки домоволодіння, припинення права спільної часткової власності на вказану частку, визнання за нею права власності на виділену частку в цілому, задоволенню не підлягають.

Доводи представників позивача про можливість виділу частки домоволодіння позивача в натурі за умови відтворення частини будинку літ. «А», що зруйнована, та прибудови літ. «а», відхиляються судом, оскільки вирішуючи питання про виділ частки співвласника з об'єкту нерухомого майна, суд має виділити таку частку в натурі, тобто виділити співвласнику існуючі на момент розгляду справи приміщення, будівлі та споруди, або їх частини.

Також судом встановлено, що 21 березня 1989 року між співвласниками домоволодіння АДРЕСА_1 ОСОБА_11 (частку якої згодом придбала позивач), ОСОБА_12 та ОСОБА_7 укладено нотаріально посвідчену угоду про порядок користування вище вказаним домоволодінням (а.с. 93).

Наявність нотаріально посвідченої угоди про порядок користування домоволодінням не є підставою для поділу будинку, або виділення в натурі співвласнику належної йому частки, оскільки цією угодою визначений лише порядок користування домоволодінням і останній не визначає відповідність ідеальним часткам співвласників.

Також не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині визначення порядку користування земельною ділянкою.

Так, судом встановлено, що 05.08.1937 року між Феодосійською міською радою та гр. ОСОБА_13 було укладено договір про право забудови земельної ділянки площею 600 кв.м. за адресою АДРЕСА_2 строком до 15 травня 1977 року (а.с. 79-86). З матеріалів інвентарної справи на спірне домоволодіння за адресою АДРЕСА_1, вбачається, що зазначена ділянка в теперішній час має адресу АДРЕСА_1, між співвласниками домоволодіння угода про порядок користування земельною ділянкою не укладалась.

Враховуючи, що спірна земельна ділянка надана для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд (а.с. 80), право спільної власності позивача на частку домоволодіння не припинено, приміщення, право на користування якими відповідно до угоди про порядок користування домоволодінням від 21 березня 1989 року має позивач, зруйновані, суд доходить висновку, що визначення в натурі частки земельної ділянки, право на користування якою має позивач, з дотриманням прав кожного з співвласників домоволодіння, й виділення її в користування позивачу не є можливим, у зв'язку із чим позов в цій частині задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 364 ЦК України, ст. 10, 11, 14, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя М. В. Мурзенко

Суддя /підпис/

З оригіналом згідно:

Суддя: Секретар: