Справа № 256/154/14-а
2а/256/58/2014
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 березня 2014 року м. Донецьк
Калінінський районний суд міста Донецька у складі:
головуючої судді - Гладкої І.А.
при секретарі - Запарі С.Р.,
за участю сторін:
позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - Демідова Ю.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Калінінської районної у м. Донецьку ради про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернулась до суду із позовом до Управління праці та соціального захисту населення Калінінської районної у м. Донецьку ради про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, яку обгрунтувала наступними обставинами. Позивач є матір'ю ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в зв'язку з чим вона перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення ним трирічного віку та з 29 квітня 2013 року перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Калінінської районної м. Донецька Ради, як застрахована особа. Від держави отримує соціальну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі 130 грн. У зв'язку з тим, що позивачка вважає, що відповідачем порушені її конституційні права, вона звернулася з вказаним позовом до суду, посилаючись на Конституцію України, Рішення Конституційного Суду України, просила суд визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Калінінської районної у м. Донецьку ради щодо проведення перерахунку допомоги по догляду за дитиною ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 до досягнення ним трирічного віку відповідно до положення ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років неправомірними та зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Калінінської районної у м. Донецьку ради усунути порушення та провести перерахунок допомоги по догляду за дитиною ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 до досягнення ним трирічного віку відповідно до положення ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Позивачка у судовому засіданні позов підтримала, просила суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та надала пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві.
Представник відповідача - Демідов Ю. С., який діє на підставі довіреності в судовому засіданні позовні вимоги не визнав з огляду на ті обставини, що матеріальне забезпечення за законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» здійснюється за рахунок бюджету фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, розпорядником якого є районні, міжрайонні, міські виконавчі дирекції відділень Фонду, а й отже оскільки відповідач не є розпорядником коштів бюджету фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Разом із позовною заявою від позивача до суду надійшла заява про поновлення строків звернення до адміністративного суду, яку вона обґрунтувала тим, що вона не знала про порушення її прав відповідачем, на її адресу не надсилався порядок розрахунку допомоги, тобто із своїми рішенням про призначення допомоги позивач її не ознайомлював; крім того позивач намагалась вирішити спір у досудовому порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч. 1 ст. 102 КАС України, пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.
Таким чином, суд вважає причини пропущення позивачем строків звернення до адміністративного суду поважними, а й отже суд вважає за необхідне поновити позивачу строки звернення до адміністративного суду із даною позовною заявою.
Суд, заслухав пояснення позивача, представника відповідача та дослідивши матеріали справи і докази в їх сукупності, дійшов до висновку, що позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.
Статтею 46 Конституції України громадянам гарантовано право на соціальний захист, що включає, зокрема право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності за рахунок страхових внесків громадян, підприємств установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних приватних заходів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
До 1 січня 2008 року - дати набрання чинності Законом України від 28.12.2007 № 107-VІ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» - правовідносини щодо виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку регулювалися Законом України від 21.11.1992 № 2811-ХІІ "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", дія якого поширювалася на осіб, на застрахованих в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (стаття 13) та Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» від 18.01.2001 року, який поширював свою дію на застрахованих у зазначеній системі осіб. Розмір допомоги також визначався цими законами. Зокрема, статтею 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, а відповідно до статті 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється Управлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Законами України Про державний бюджет України на 2012, 2013 рік не встановлювалось на 2012, 2013 рік іншого, ніж визначено законами України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» та Закону «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» розміру допомоги, а положення постанови КМУ № 1751 від 27.12.2007 року в тій частині, в якій воно суперечить названим законам, застосовуватися не можуть.
Пунктами 23, 25 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» були внесені відповідні зміни до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" та Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням». Зокрема, змінами до статті 13 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" його дію поширено на застрахованих осіб, а із Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» було виключено статті 40-44.
Рішенням Конституційного Суду України N 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року у справі N 1-29/2007 про соціальні гарантії громадян були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) статті 56, 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року N 489-У.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-рп/2008 (далі - рішення № 10-рп/2008) визнано неконституційними низку положень Закону № 107-VI, в тому числі й пункту 25 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» щодо виключення статей 40-44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».
Пунктом 2 розділу ІІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» було передбачено, що розділ II цього Закону діє до 31 грудня 2008 року.
Таким чином, з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення № 10-рп/2008 відновили свою дію вищезазначені положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», а з 1 січня 2009 року - статті 13, 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми".
Проте, ст. 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» встановлено, що у 2009 року допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" та Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" призначається і здійснюється в розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» № 5515-УІ від 6 грудня 2012 року установлено у 2013 році розмір прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня -1108 гривень, з 1 грудня - 1176 гривень та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років: з 1січня - 972 гривні, з 1 грудня - 1032 гривні.
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України та ч.1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові чи службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Одним із завдань управління праці та соціального захисту населення є виконання функцій головного розпорядника коштів місцевого бюджету на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенції з державного бюджету.
Статтею 23 Бюджетного кодексу України передбачено, що управління праці та соціального захисту населення може здійснювати з бюджету будь-які бюджетні зобов'язання та платежі лише за наявності відповідного бюджетного призначення, які встановлюються Законом про Державний бюджет чи рішення про місцевий бюджет. Враховуючи те, що позивачка здійснює догляд за дитиною до досягнення ним трирічного віку, то вона відповідно має право на отримання державної допомоги передбаченої Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».
Судом встановлено, що позивач є матір'ю ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, про що свідчить копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_1, яка долучена до матеріалів справи.
Як вбачається судом із долученої до матеріалів справи копії заяви від 25.11.2013 року позивач зверталась до відповідача за здійсненням перерахунку та виплатою недоотриманих нею коштів щомісячної допомоги по догляду за дитиною віком до трьох років за період з 01 квітня 2013 року до досягнення ним трирічного віку в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. У відповідь на заяву, відповідачем було повідомлено позивача, що їй була призначена допомога по догляду за дитиною ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 до досягнення нею трирічного віку з 29 квітня 2013 року по 11 лютого 2016 року у розмірі 130 грн. Про що також свідчить копія довідки від 27 листопада 2013 року.
Той факт, що позивач є застрахованою особою та перебуває на обліку у відповідача, сторонами по справі не оспорювався.
Під час ухвалення рішення по справі, суд виходив з того, що встановивши державну допомогу по догляду за дитиною до трьох років, держава взяла на себе відповідні зобов'язання щодо виплати даної допомоги. Тобто, між позивачем та державою, в особі відповідача, було встановлено певний правовий зв'язок у визначеній сфері життєдіяльності, який характеризується наявністю зобов'язання держави забезпечити соціальний захист сімей з дітьми.
Приймаючи до уваги, що спір виник щодо виплати допомоги з 29 квітня 2013 року особі, яка застрахована у системі соціального загальнообов'язкового державного соціального страхування, то за таких обставин суд дійшов висновку, що на відносини щодо виплати допомоги такій особі у зазначеному періоді поширюються норми спеціального Закону (яким є Закон України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»), відповідно до статті 43 якого допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється Управлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
В судовому засіданні встановлено, що позивачка є матір'ю ОСОБА_3, перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Калінінської районної у м. Донецьку Ради та отримує допомогу по догляду за дитиною до досягнення ним трирічного віку в розмірі 130 грн. на місяць як особа, застрахована у системі соціального загальнообов'язкового державного соціального страхування, що підтверджено довідкою. Тобто відповідач порушив її права на гарантовану державою матеріальну допомогу та належний соціальний захист у разі тимчасової втрати працездатності, який гарантується державним соціальним забезпеченням, що має забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму.
Таким чином, судом встановлено, що Управлінням праці та соціального захисту населення Калінінської районної у м. Донецьку всупереч Закону, який регулює відповідні правовідносини, був неправомірно здійснений розрахунок сум, які підлягають сплаті позивачу на допомогу по догляду за дитиною ОСОБА_3, 11 лютого 2013року народження до досягнення ним трирічного віку, у зв'язку з чим за відповідачем існує заборгованість по даній виплаті допомоги по догляду за дитиною.
У зв'язку з чим, позовні вимоги, відповідно до статті 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» у розмірі, встановленому Управлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для дітей віком до 6 років з 29 квітня 2013 року та виплати цієї допомогу з урахуванням раніше виплачених сум допомоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Згідно п. 20 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», органи праці та соціального захисту в звільняються від сплати судового збору за подання позовів щодо призначення і виплати всіх видів і соціальної допомоги, компенсації, виплат та доплат, установлених законодавством.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 19, 46 Конституції України, ст.ст. 7-11, 15, 17, 70-72, 87, 94, 99, 102, 122, 158-163, 167, 185, 186 КАС України, Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2013 рік», ст.46 Бюджетного Кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України «Про деякі питання призначення і виплати допомоги сім'ям з дітьми», ст. 5 Закону України «Про судовий збір», суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Строк для звернення до суду із позовною заявою до Управління праці та соціального захисту населення Калінінської районної у м. Донецьку ради про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії ОСОБА_1 - поновити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Калінінської районної у м. Донецьку ради про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Калінінської районної у м. Донецьку ради щодо призначення, нарахування і виплати не в повному обсязі допомоги по догляду за дитиною ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 до досягнення ним трирічного віку за період з 29 квітня 2013 року у розмірі, меншому за встановлений статтею 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».
3обов'язати Управління праці та соціального захисту населення Калінінської районної у м. Донецьку ради здійснити перерахунок та виплату на користь ОСОБА_1 допомоги по догляду за ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 до досягнення ним трирічного віку за період з 29 квітня 2013 згідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років.
Управління праці та соціального захисту населення Калінінської районної у м. Донецьку ради від с плати судового збору - звільнити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 з місцевого бюджету Калінінського району м. Донецька витрати зі сплати судового збору у розмірі 68,82 грн.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Калінінський районний суд м. Донецька протягом десяти днів з дня проголошення постанови суду. Якщо постанову суду було постановлено у письмовому провадженні, чи без виклику особи, яка її оскаржує, або в порядку ч.3 ст. 160 КАС України, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови суду.
Суддя І.А. Гладка
17.03.2014