ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.03.20146 р. Справа № 917/2529/13
за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", вул. Б. Хмельницького, 6, м. Київ, 01001
до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Гадячгаз", вул. Будька, 26а, м. Гадяч, Полтавська область, 37300
про стягнення 8 602,89 грн.
Суддя Сірош Д.М.
Представники сторін:
від позивача: Тетерук Т.В., довіреність № 14-344 від 16.03.2012 р.
від відповідача: Січкар О.С., довіреність № 639 від 10.06.2013 р.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до вимог ст. 85 ГПК України.
Суть спору: Розглядається позовна заява про стягнення з відповідача 7 169,08 грн пені, 1 433,82 грн - 3% річних за неналежне виконання грошових зобов'язань згідно договору купівлі-продажу природного газу № Г-П/2012-Н від 27.04.2012 р.
Ухвалою судді від 23 грудня 2013 року прийнято позовну заяву Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та порушено провадження у справі.
Ухвалою суду від 06.02.2014 р. у судовому засіданні оголошено перерву до 12.02.2014 р.
Ухвалою суду від 12.02.2014 р. суд відкладено розгляд справи та продовжено строк вирішення спору на 15 днів.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позов у повному обсязі та наполягав на його задоволенні.
Відповідач у відзиві на позовну заяву, а його представник у судовому засіданні, вказує на невірне нарахування позивачем пені та річних та надав контрозрахунок.
Також, відповідач надав суду додаткові пояснення (вх. № 1658) від 11.02.2014 р. у яких вказує, що несвоєчасність проведення розрахунків з ПАТ Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" зумовлена тим, що на момент розгляду даної справи у позивача перед відповідачем існує зустрічна непогашена заборгованість з оплати, наданих йому послуг по транспортуванню газу, яка виникла на підставі укладених між сторонами договорів про надання послуг з транспортування природного газу розподільними трубопроводами № 14/154/11 від 31.01.2011 р., № 14/2274/12 від 10.04.2012 р., № 14/3341/12 від 31.05.2012 р.
Крім того, 06.02.2014 р. відповідач подав заяву (вх. № 1482) про зменшення, заявленого до стягнення, розміру пені.
04.03.2014 р. відповідач подав клопотання про залучення до матеріалів справи копій банківських виписок стосовно операцій ПАТ "Гадячгаз" по розрахунках з НАК "Нафтогаз" за період з 18.06.2012 р. по 19.07.2012 р.
Суд залучив вказані документи до матеріалів справи.
06.03.2013 р. позивач подав заперечення на відзив (вх. № 2784), у яких вказує на недоведеність підстав для зменшення пені та залучив до матеріалів справи акт звірки взаєморозрахунків, підписаний лише ПАТ НАК "Нафтогаз України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив:
27 квітня 2012 року між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (Продавець) та Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Гадячгаз" (Покупець) укладений договір № Г-П/2012-Н купівлі-продажу природного газу (а. с. 10 - 17).
Відповідно до п. 1.1 вказаного договору Продавець зобов'язувався передати у власність Покупцю у 2012 році природний газ, а покупець зобов'язувався прийняти та оплатити газ на умовах договору.
Згідно з п. 3.4 договору приймання-передача газу, переданого Продавцем Покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання - передачі газу.
На виконання умов договору Продавець з квітня по грудень 2012 року передав, а Покупець прийняв природний газ об'ємом 20 374,683 тис. м3 на загальну суму 8 313 416 грн, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу від 30 квітня 2012 року на суму 1443 367,62 грн; від 31 травня 2012 року на суму 442 266,35 грн; від 31 червня 2012 року на суму 328 053,35 грн; від 31 липня 2012 року на суму 306 701,83 грн; від 31серпня 2012 року на суму 280 575,30 грн.; від 30 вересня 2012 року на суму 477 984,19 грн; від 31 жовтня 2012 року на суму 1348 741,45 грн; від 30 листопада 2012 року на суму1476 243,56 грн; від 31 грудня 2012 року на суму 2 209 482,35 грн (копії актів у матеріалах справи а. с. 18 - 26).
Відповідно до п. 6.1 та п. 6.2 договору, оплата за газ здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу.
Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 30-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.
Таким чином, відповідач зобов'язувався оплатити природний газ, поставлений у квітні 2012 року до 30 травня 2012 року; у травні 2012 року - до 30 червня 2012 року; у червні 2012 року - до 30 липня 2012 року; у липні 2012 року - до 30 серпня 2012 року; у серпні 2012 року - до 30 вересня 2012 року; у вересні 2012 року - до 30 жовтня 2012 року; у жовтні 2012 року - до 30 листопада 2012 року; у листопаді 2012 року - до 30 грудня 2012 року; у грудні 2012 року - до 30 січня 2013 року.
Як вбачається з матеріалів справи відповідач перерахував на рахунок позивача грошові кошти в якості оплати за поставлений природний газ в сумі 8 313 416,00 грн, що підтверджується довідкою про операції та довідкою про сальдо (а. с. 27 - 31).
Таким чином, відповідач виконав зобов'язання з оплати поставленого природного газу.
Проте, в порушення умов договору відповідачем несвоєчасно проводились розрахунки за поставлений природний газ.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Одним з наслідків порушення зобов'язання, передбачених ст. 611 ЦК України є сплата неустойки.
Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов'язання у строк, встановлений договором.
Пунктом 7.2 договору передбачено, що у разі невиконання Покупцем умов пункту 6.1. та 6.2 цього договору Покупець зобов'язується сплатити Продавцю крім суми заборгованості, пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.
Позивачем здійснено нарахування пені за порушення грошових зобов'язань по договору в сумі 7 169,08 грн (розрахунок у матеріалах справи, а. с. 32 - 37).
Перевіривши наданий розрахунок, суд не погоджується із розрахунком позивача, оскільки нарахування пені ним здійснено в день проведення оплати. При цьому позивачем не враховано, що в день проведення оплати прострочення виконання зобов'язання було зменшено на суму платежу, здійсненого в день нарахування штрафних санкцій.
Як роз'яснено у п. 1. 4 Постанови Пленуму від 17.12.2013 р. № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" з урахуванням пункту 30.1 статті 30 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" моментом виконання грошового зобов'язання є дата зарахування коштів на рахунок кредитора або видачі їх йому готівкою, а згідно з пунктом 8.1 статті 8 цього Закону банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.
День фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені (п. 1.9 вказаної Постанови).
Крім того, позивач невірно визначив початок строку нарахування пені. Так, нарахування пені здійснюється позивачем за зобов'язаннями, які виникли у травні 2012 р., з 01.07.2012 р., проте 01 липня припадає на неділю - вихідний день.
Тому, нарахування пені за зобов'язаннями травня 2012 року слід здійснювати з 02.07.2012 р.
Відповідно до перерахунку, здійсненого судом, за зобов'язаннями, які виникли в квітні 2012 року до стягнення з відповідача підлягає 5 419,48 грн пені за період 31.05.2012 р. - 24.06.2012 р, за зобов'язаннями травня 2012 року - 1 264,07 грн за період 02.07.2012 р. - 17.07.2012 р.
Всього суд задовольняє вимоги в частині стягнення пені в розмірі 6 683,55 грн.
Крім того, ч. 2 ст. 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредиторів від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримання ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки за порушення виконання зобов'язання.
Відповідно до розрахунку, який додається до позовної заяви, сума 3% річних які належить сплатити відповідачу на користь позивача складає 1 433,82 грн.
За перерахунком, здійсненим судом до стягнення з відповідача підлягає 3% річних у сумі 1 086,22 грн за період 31.05.2012 р. - 24.06.2012 р., за зобов'язаннями, які виникли у квітні 2012 року та 3% річних у сумі 253,00 грн за період 02.07.2012 р. - 17.07.2012 р., за зобов'язаннями травня 2012 року. Всього до стягнення з відповідача підлягає 1 339,34 грн - 3% річних.
Посилання відповідача на скрутне фінансове становище підприємства суд до уваги не приймає, виходячи з наступного:
Згідно ч. 1 ст. 229 ГК України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.
Крім того, ч. 2 ст. 218 ГК України передбачає, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.
Посилання відповідача на заборгованість позивача по договорах про надання послуг з транспортування газу, яка виникла на підставі укладених між сторонами договорів про надання послуг з транспортування природного газу розподільними трубопроводами № 14/154/11 від 31.01.2011 р., № 14/2274/12 від 10.04.2012 р., № 14/3341/12 від 31.05.2012 р., як на підставу не проведення своєчасних розрахунків з позивачем, судом відхиляється, оскільки вказані договори не мають жодного відношення до правовідносин між сторонами по договору купівлі-продажу природного газу № Г-П/2012-Н від 27.04.2012 р.
Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру нарахованої пені, суд зазначає наступне:
Пунктом 1 ст. 233 ГК України визначено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Згідно з ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.
Відповідно до ст. 83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Відповідач не надав доказів наявності виняткових обставин в обґрунтування свого клопотання, у зв'язку з чим клопотання про зменшення розміру пені задоволенню не підлягає, як необґрунтоване.
Судовий збір згідно до ст. 49 ГПК України покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 32 - 33, 43 - 44, 49, 82 - 85 ГПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Гадячгаз", вул. Будька, 26а, м. Гадяч, Полтавська область, 37300, ідентифікаційний код юр.особи 05524660 на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", вул. Б. Хмельницького, 6, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код 20077720 - 6683,55 грн пені, 1339,34 грн - 3% річних; 1604,51 грн судового збору.
Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.
3. В решті позовних вимог - відмовити.
Суддя Сірош Д.М.
Повне рішення складено 11.03.2014 р.