Справа №  22ц-2807, 2006р.                        Головуючий в 1-й інстанції

Решетов В.В.

Категорія: №23 Доповідач - Лісова Г.Є.

УХВАЛА ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

2006 року грудня місяця "13" дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого - Семиженка Г.В. Суддів: ПриходькоЛА,

Лісової Г.Є. при секретарі - Драгомарецькій О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду м.Херсона від 27 вересня 2006 року

за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа ВГРФО Дніпровського РВ ХМУ УМВС України про усунення перешкод у користуванні жилим приміщенням шляхом виселення та зняття з реєстрації та за

зустрічним позовом

ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні жилим приміщенням,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Дніпровського районного суду м.Херсона від 27.09.2006 року в задоволенні первісного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні жилим приміщенням, виселені з будинку АДРЕСА_1 , знаття з реєстрації, стягнення плати за договором житлового найму відмовлено.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні житловим будинком по АДРЕСА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі на рішення суду ОСОБА_1 просить його скасувати і ухвалити нове рішення, яким задовольнити його вимоги.

Посилається на те, що будинок належить йому на праві власності, проте користуватися він має можливість лише однією кімнатою. Відповідачка чинить перешкоди у користуванні іншими жилими та підсобними приміщеннями, влаштовує сварки, псує речі, не сплачує кошти за найм будинку та комунальні платежі, що підтверджується доказами, яким суд не дав належної оцінки.

Відмовляючи в задоволенні зустрічного позову суд повинен був виходити з того, що ОСОБА_2 не має законних підстав на користування жилим приміщенням.

У судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник апеляційну скаргу підтримали, просять її задовольнити, рішення суду скасувати як незаконне.

ОСОБА_2 апеляційну скаргу не визнала, просить її відхилити.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що її слід відхилити.

Як вбачається з матеріалів справи, сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, який розірвали 28.05.2005 року.

Згідно зі ст. 158 ЖК припинення сімейних відносин з власником будинку не позбавляє колишніх членів його сім'ї права користуватися займаним приміщенням. Право вимагати в судовому порядку виселення колишніх членів сім'ї власник жилого будинку має відповідно до ст.157 ЖК, але за наявності обставин, передбачених ч.І ст.116 цього Кодексу.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п.17 постанови від 12 квітня 1985 року №2 «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового Кодексу України», при вирішенні справ про виселення на підставі ст.116 ЖК осіб, які систематично порушують правила співжиття і роблять неможливим для інших проживання з ними в одній квартирі або будинку, слід виходити з того, що при триваючій антигромадській поведінці виселення винного може статися і при повторному порушенні; якщо раніше вжиті заходи попередження або громадського впливу не дали позитивних результатів. Йдеться, зокрема, про заходи попередження, яких застосовують суди, прокурори, органи внутрішніх справ, адміністративні комісії виконкомів, а також заходи громадського впливу, яких вживають збори жильців будинку чи члени житлово-будівельних кооперативів, трудові колективи, товариські суди й інші громадські організації за місцем роботи або проживання відповідача.

З матеріалів долучених до справи вбачається, що сторони періодично протягом травня-липня 2006 року зверталися в міліцію із заявами щодо сварок, які виникали між ними з приводу користування жилим будинком.

Після перевірки заяв матеріали Дніпровським райвідділом міліції закривалися, враховуючи характер поведінки як позивача так і відповідачки та відсутність проступків, які б вимагали застосування заходів попередження до неї.

За таких обставин суд правильно прийшов до висновку, що підстав для виселення ОСОБА_2 з жилого будинку по АДРЕСА_1, в якому вона проживає з 1999 року, відповідно до вимог ч.1 ст.116 ЖК не має.

Інші доводи апелянта також не спростовують висновків суду та не впливають на правильність рішення постановленого з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 303,307,308,314 ЦПК України, колегія судців,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Дніпровського районного суду м.Херсона від 27 вересня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: Г.В.Семиженко