Номер провадження № 22-ц/785/2219/14
Головуючий у першій інстанції Пономаренко В.Д.
Доповідач Кравець Ю. І.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03.02.2014 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого судді - Кравця Ю.І.,
суддів: Мартинової К.П., Оверіної О.В.,
з участю секретаря судового засідання - Счастлівцевої Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по кредиту та штрафних санкцій, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Великомихайлівського районного суду Одеської області від 13.02.2013 року -
встановила:
Позивач звернувся до Великомихайлівського районного суду Одеської області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по кредиту та штрафних санкцій в розмірі 60211,77 грн., мотивуючи свої позовні вимоги тим, що відповідно до укладеного договору №ODH0RX08760056 від 29.05.2006 року ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 3187,8 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном погашення 29.05.2007 р. порушення зазначених норм та умов договору відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав. У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором відповідач станом на 26.12.2011 року має заборгованість - 60211,77 грн. яка складається з наступного: 1187,80 грн.- заборгованість за кредитом; 21677,44 грн. -заборгованість по процентам за користування кредитом; 473,44 грн. - заборгованість по комісії за користуванням кредитом; 31529,67 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; також штрафи відповідно до пункту 5.3 Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. -штраф (фіксована частина); 2843,42 грн. -штраф (процента складова). Рішенням Великомихайлівського районного суду Одеської області від 13 лютого 2013 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" заборгованість по кредитному договору та штрафні санкції у розмірі 60211,77 грн. стягнуто з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" судові витрат 602, 12 грн.
Вказане рішення переглядалось в апеляційній та касаційній інстанціях, в результаті чого, рішення апеляційного суду було скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. В апеляційні скарзі ставиться питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог. В судовому засіданні представник апелянта скаргу підтримав просив її задовольнити. Представник позивача заперечувала проти задоволення апеляційної скарги оскільки вважає рішення першої інстанції законним. Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити. Задовольняючи позовні вимоги ПАТ КБ "ПриватБанк", суд першої інстанції виходив з наступного. Судом встановлено, що згідно укладеного договору №ODH0RX08760056 від 29.05.2006 року ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 3187,8 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном погашення 29.05.2007 р. У порушення зазначених умов договору відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав. У зв'язку з чим зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором відповідач станом на 26.12.2011 року має заборгованість - 60211,77 грн., яка складається з наступного: 1187,80 грн.- заборгованість за кредитом; 21677,44 грн. -заборгованість по процентам за користування кредитом; 473,44 грн. - заборгованість по комісії за користуванням кредитом; 31529,67 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; також штрафи відповідно до пункту 5.3 Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. -штраф (фіксована частина); 2843,42 грн. -штраф (процента складова). Згідно умов договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати, Позичальник повинен надати Банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за Кредитом, яка складається із заборгованості за Кредитом, за відсотками, комісією, а також іншими витратами згідно умов. Стаття 526 ЦКУкраїни, встановлює, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору. Згідно ст.. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не впливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Статтею 530 ЦК України, передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Стаття 1050 ЦК України передбачає, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має права вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.. 1048 цього Кодексу. На підставі наведеного суд першої інстанції зробив висновок про необхідність задоволення позовних вимог. Вказаний висновок суду є законним і обґрунтованим з таких підстав. Згідно зі ст.. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону. Обґрунтовуючи позовні вимоги, ПТА КБ "ПриватБанк" посилалось на те, що ОСОБА_2 зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконував, внаслідок чого станом на 26.12.2011 року виникла загальна заборгованість в розмірі 60211,77 грн., яка складається з наступного: 1187,80 грн.- заборгованість за кредитом; 21677,44 грн. -заборгованість по процентам за користування кредитом; 473,44 грн. - заборгованість по комісії за користуванням кредитом; 31529,67 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; також штрафи відповідно до пункту 5.3 Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. -штраф (фіксована частина); 2843,42 грн. -штраф (процента складова), яку позивач і просив стягнути на свою користь. Згідно з умовами укладеного кредитного договору №ODH0RX08760056 від 29.05.2006 року цей договір складається із заяви позичальника та умов надання споживчого кредиту фізичним особам. Так, у заяві позичальник в розділі "Банківські послуги - кредит" визначені умови надання кредиту в розмірі 3187 грн. 80 коп., де зокрема зазначено, що за користування кредитом позичальник сплачує відсотки у розмірі 2,00% у місяць, на суму залишку заборгованості по кредиту, щомісячну винагороду за надання фінансового інструменту у розмірі 43 грн. 04 коп. (за весь період договору - 473 грн. 44 коп.). Також у заяві передбачено умови, за яких при порушенні позичальником зобов'язань по погашенню кредиту передбачено підвищену відсоткову ставку в розмірі 11,01 % в місяць, розрахованих від суми залишку непогашеної заборгованості за кредитом. До суду першої інстанції позивачем було надано Умови надання споживчого кредиту фізичним особам у редакції, яка не діяла у момент укладання кредитного договору, проте до суду апеляційної інстанції було подано належно завіренні копію Умов надання споживчого кредиту фізичним особам від 21 березня 2006 року, які діяли на момент укладання кредитного договору (а.с. 66-71). Їх було досліджено та встановлено відповідність заяві позичальника від 27.05.2006 року на отримання кредиту. Таким чином в судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи, що з укладеним кредитним договором, який складається з заяви позичальника та умов надання споживчого кредиту фізичним особам, відповідач ознайомився та погодився.
Доводи апеляційної скарги про те, що відповідач не отримував коштів та товару спростовуються наступним. Відповідно умов та порядку надання кредиту, які були узгоджені сторонами, Банк зобов'язався надати кредит шляхом перерахування на рахунок торгівельно-сервісному підприємству (п.2.1), позивач вказані зобов'язання виконав (а.с 62), відповідач зобов'язувався використати кредит на цілі зазначені в заяві (п.3.2.1), тобто отримати товар це був обов'язок позичальника. Стосовно посилань в апеляційні скарзі на застосування строку позовної давності, необхідно зазначити, відповідно до статті 267 ЦК України, позовна давність, застосовується судом за заявою сторони у спорі, зробленого до винесення ним рішення. Згідно ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності є підставою для відмови у позові. Відповідно до п. 31 постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30.03.2012 року "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин", зазначено, що з урахуванням положення пункту 7 частини тринадцятої статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів", суди мають виходити з того, що у спорах щодо споживчого кредитування кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув. У зв'язку із цим позовна давність за позовом про повернення споживчого кредиту застосовується незалежно від наявності заяви сторони у спорі. Однак, відповідно до ч. 1 ст. 259 ЦК України позовна давність встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі. Як вже зазначалось вище, між сторонами укладено кредитний договір, який складається з заяви позичальника та умов надання споживчого кредиту фізичним особа, з яким ознайомився та погодився відповідач, згідно якого сторони домовились про збільшення позовної давності по вимогам про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів до 5 років, п.п.5.5 умов надання споживчого кредиту фізичним особам (а.с.70). Твердження представника апелянта проте, що оскільки Умови надання споживчого кредиту підписанні лише головою правління банку та не мають підпису відповідача, то порушено частину 1 статті 259 та ч. 2 ст.. 207 ЦК України щодо укладення договору про збільшення позовної давності у письмовій формі є необґрунтованими, оскільки вказані вище Умови надання споживчого кредиту є невід'ємною частиною договору який був підписаний відповідачем.
Договір між сторонами укладався на 12 місяців з 29.05.2006 року по 29.05.2007 року, з позовом до суду позивач звернувся 20.01.2012 року (а.с.1), тобто в межах строку позовної давності, строк якої збільшено за домовленістю сторін. Відповідно до ч. 1 ст.212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. За таких обставин, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по кредиту та штрафних санкцій, є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Таким чином, суд першої інстанції, з'ясувавши обставини справи та давши належну оцінку зібраним доказам, дійшов до обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позову. Вказаний висновок суду відповідає зібраним у справі доказам, яким судом дана належна оцінка, правильно визначена юридична природа правовідносин, що виникли і закон, який їх регулює. Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права. Судова колегія вважає, що підстав для скасування рішення суду не вбачається, доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду, до того ж згідно ч.2 ст. 308 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань. Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.
Згідно ч. 1 п. 1ст. 307 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає рішення без змін, якщо судом першої інстанції постановлено рішення з додержанням вимог закону. Керуючись ст. ст. 209, 303, 307 ч.1 п.1, 308, 314, 315, 319 ЦПК України, судова колегія,
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити . Рішення Великомихайлівського районного суду Одеської області від 13.02.2013 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.
Головуючий Ю.І.Кравець
Судді К.П.Мартинова
О.В. Оверіна