Справа № 1202/2-а-761/2011

2-а/407/2/14

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2014 року Антрацитівський міськрайонний суд Луганської області

у складі : головуючого - судді Чигриної Л.Г.

при секретарях: Томенко К.О., Самігулліній К.Р.

Воробйовій С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Антрацит

справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 в інтересах

ОСОБА_3 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Антрациті

та Антрацитівському районі Луганської області, Управління державної служби

охорони при ГУМВС України

в Луганській області « Про відновлення положення, яке існувало до порушення по

факту перешкоди посадовими та службовими особами Управління Пенсійного Фонду

України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області щодо

відмови виконання норм Основного Закону - Конституції України по забезпеченню

прав людини - конституційних прав на соціальний захист по пенсійному

забезпеченню, що є основним джерелом існування,

в перерахунку пенсії, за фактом втрати трудової книжки»,

ВСТ А Н О В И В:

ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом спочатку до Управління Пенсійного Фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області про відновлення положення, яке існувало до порушення по факту перешкоди посадовими та службовими особами Управління Пенсійного Фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області щодо відмови виконання норм Основного Закону - Конституції України по забезпеченню прав людини - конституційних прав на соціальний захист по пенсійному забезпеченню, що є основним джерелом існування, в перерахунку пенсії, за фактом втрати трудової книжки.

В обгрунтування позовних вимог ОСОБА_2. послався на те, що ОСОБА_3 зверталась до суду з позовом про поновлення на роботі і після довготривалого розгляду справи звернулась до відповідача з вимогою про перерахунок пенсії за віком з урахуванням періоду з моменту звільнення 13.04.1999 року по день ухвалення рішення про поновлення на роботі 01.04.2002 року, згідно з рішенням Антрацитівського міськрайсуду від 01.04.2002 року.

За час розгляду справи про поновлення на роботі ОСОБА_3, її трудова книжка була втрачена.

Позивач вважає, що рішення суду про поновлення на роботі підтверджує необхідний стаж для перерахунку пенсії.

Відповідач не погодився провести такий перерахунок за відсутності трудової книжки, направивши лист № 14955/02-12 від 16.12.2010 року

ОСОБА_2 просить визнати неправомірним рішення Управління Пенсійного Фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області № 14955/02-12 від 16.12.2010 року.

Також просить зобов'язати відповідача - Управління Пенсійного Фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області приняти рішення відповідно до норм Конституції та Конвенції по відновленню положення, яке існувало до порушення 21.01.2008 року по факту перешкоди посадовими та службовими особами Управління Пенсійного Фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області щодо реалізації права на соціальний захист по пенсійному забезпеченню, що є основним джерелом існування - перерахунку пенсії по документам, що підтверджують трудовий стаж за період з 13.04.1999 року по 01.04.2002 року по рішенню суду від 01.04.2002 року № 2-48/02 та каназу № 97 л/с УДСО при МВД УКраїни. ( а.с. 1)

Ухвалою Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області від 10.05.2012 року Управління державної служби охорони при ГУМВС України в Луганській області було спочатку залучено до участі у справі у якості третьої особи, а ухвалою Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області від 27.05.2013 року Управління державної служби охорони при ГУМВС України в Луганській області було залучено до участі у справі у якості другого відповідача. ( а.с. 60,151)

27.02.2013 року позивач ОСОБА_2 уточнив свої вимоги та зазначив, що предметом доказування та межами вимог є перерахунок пенсії за період трудового стажу ОСОБА_3 за період з 13.04.1999 року по 01.04.2002 року, згідно з рішенням Антрацитівського міського суду від 01.04.2002 року.

Заробітна плата ОСОБА_3 за період з 13.04.1999 року по 01.04.2002 року була виплачена у примусовому порядку, через ВДВС Ленінського районного управління юстиції, згідно виконавчого провадження № 12/435, яке було закінчено 10.11.2003 року.

З часу отримання відповідачем - Управлінням Пенсійного Фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області заяви про перерахунок пенсії від 21.01.2008 року, маючи офіційну інформацію щодо ОСОБА_3, як про застрахованого працівника, який знаходиться у Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування, страховий стаж останньої був зарахований тальки по 13.04.1999 року.

Зазначив, що оскільки рішення суду виконувалось примусово, сума заробітної плати Управлінням державної служби охорони при ГУМВС України в Луганській області була виплачена ОСОБА_3 без утримання до УПФУ страхових внесків, які УДСО має сплатити УПФУ за рахунок своїх коштів.

Просить зобов'язати відповідача- Управління Пенсійного Фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області провести перерахунок пенсії ОСОБА_3 з часу звернення 21.01.2008 року. .( а.с. 133-134)

Також просить зобов'язати відповідача- Управління державної служби охорони при ГУМВС України в Луганській області провести внесення страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування ОСОБА_3 за період з 13.04.1999 року по 01.04.2002 року.( а.с. 133-134)

Крім того, зазначив, що протиправними діями відповідачів ОСОБА_3 завдана шкода:

- матеріальна з 2008 року;

- моральна, яка полягає у душевних стражданнях, розмір яких не був визначений. ( а.с. 133-134)

29.05.2013 року позивач ОСОБА_2 остаточно уточнив свої вимоги. ( а.с. 160)

Просить зобов'язати відповідача- Управління державної служби охорони при ГУМВС України в Луганській області перерахувати до Управління Пенсійного Фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області страхові внески за ОСОБА_3 за період з 13.04.1999 року по 01.04.2002 року.

Також просить зобов'язати відповідача- Управління Пенсійного Фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області після перерахування Управлінням державної служби охорони при ГУМВС України в Луганській області страхових внесків за ОСОБА_3, зарахувати до страхового стажу останньої період її роботи з 13.04.1999 року по 01.04.2002 року та негайно провести ОСОБА_3 перерахунок розміру платежів по пенсіонному забезпеченню.

Крім того, просить стягнути з кожного з відповідачів- Управління Пенсійного Фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області та Управління державної служби охорони при ГУМВС України в Луганській області у відшкодування моральної шкоди по 5365 гр., з розрахункуу розмірі не менш 5 мінімальних заробітних плат: 1073 гр. х 5 = 5365 гр.

Щодо завданої матеріальної шкоди за період з 13.04.1999 року по теперішній час, у розмірі не визначився.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_2, який діє на підстав довіреності ОСОБА_3 від 03.03.2009 року, посвідченої нотаріусом Антрацитівської міської державної нотаріальної контори ОСОБА_7, реєстр № 1-378, позовні вимоги підтримує, просить задовольнити їх у повному обсязі.

Крім того, просив про видачу відповідачем - Управління державної служби охорони при ГУМВС України в Луганській області дублікату трудової книжки на ім'я ОСОБА_3.

В судовому засіданні представники відповідача Управління Пенсійного Фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області

Щербаков Г.Г., Жданова А.В.,Ярошенко Т.Л. позовні вимоги ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 повністю не визнали, вважали їх такими, що не підлягають задоволенню.

Представник відповідача Управління Пенсійного Фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області - Жданова А.В. надала заперечення на позов, в яких зазначила, що відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування регулюються Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.06.2003 року № 1058-ІУ. Згідно з ч. 4 ст. 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-ІУ встановлено, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії.

Страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, відповідно до Закону, регулюється Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, затвердженому постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1, зареєстрованому у Міністрестві Юстиції України 27.12.2005 року за № 1566/11846.

Згідно п. 3 Порядку заява про перерахунок пенсії подається до органу, що призначає пенсію, заявником, а при необхідності - його законним представником за місцем проживання (реєстрації).

Згідно з п.14 Порядку до заяви про перерахунок пенсії у зв'язку з урахуванням страхового стажу та заробітної плати після призначення пенсії, надаються такі документи:

- документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637, при цьому, згідно з п.1 зазначеного Порядку основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка;

- довідка про заробітну плату особи за період страхового стажу;

- документи про місце проживання (реєстрації) особи.

Орган, що розглядає питання про перерахунок пенсії при зверненні особи з відповідною заявою, передбаченою додатком № 4 до зазначеного Порядку.

Заява про перерахунок пенсії приймається органом, що призначає пенсію, при наявності в особи всіх необхідних документів (п. 37 Порядку).

З 16.03.1991 року ОСОБА_3 є отримувачем пенсії за віком.

24.01.2008 позивачка ОСОБА_3 звернулась до Управління із заявою про проведення перерахунку пенсії з урахуванням додаткового стажу.

Листом від 08.02.2008 року № 1056/06-06 для визначення права на перерахунок пенсії позивачці запропоновано було надати до Управління трудову книжку для з'ясування відомостей про роботу, викладених в заяві.

Трудова книжка до Управління позивачкою ОСОБА_3 надана не була, натомність надійшла ще одна заява від 14.02.2008 року.

Відповіддю від 29.02.2008 року № 1582/06-06 ОСОБА_3 надано роз'яснення щодо необхідності надання до заяви про перерахунок пенсії, у зв'язку з урахуванням додаткового страхового стажу, трудової книжки.

В 2008 році ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії з перерахунку пенсії за відсутності трудової книжки, в чому йому відмовлено постановою зазначеного суду від 20.02.2009 року.

07.12.2010 року ОСОБА_3 до Управління подано заяву з додаванням копії наказу № 97 від 07.10.2002 року про поновлення її на роботі, як зазначено в заяві "на додаток до направлених раніше рішень суду".

Листом від 16.12.2010 року ОСОБА_3 надане роз'яснення щодо порядку звернення до Управління із заявою про перерахунок пенси та необхідності подання до Управління трудової книжки.

До цього часу трудову книжку до Управління не надано.

Рішення щодо відмови ОСОБА_3 в перерахунку пенсії Управлінням не приймалось.

Щодо наказу № 97 від 07.10.2002 року про поновлення ОСОБА_3 на роботі з 07.10.2002, виданого управлінням Державної служби охорони при ГУМВС України в Луганській області на виконання рішення Антрацитівського міськрайонного суду від 01.04.2002 року та зазначила наступне.

Питання, пов'язане з фактом поновлення на роботі, вирішується відповідно до рішення суду: видається наказ про поновлення працівника на роботі та вносяться зміни до трудової книжки працівника, відповідно до пункту 2.10. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України. Міністерства соціального захисту населення від 29.07.1993 року № 58, зокрема, визнається недійсним запис, зроблений відповідно до наказу, визнаного судом незаконним.

Таким чином, Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Луганській області повинно було видати наказ про поновлення ОСОБА_3 на роботі з дня звільнення, внести необхідні зміни до її трудової книжки, нарахувати та виплатити їй заробітну плату за час прогулу, нарахувати та сплатити внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

ОСОБА_3 звільнено з роботи 13.04.1999 року, а поновлено, згідно наказу № 97 л/с ві/ 07.10.2002. з 07.10.2002, тобто рішення суду про поновлення на роботі з дня незаконного звільнення (13.04.1999 року) не виконано.

Крім того, в судовому рішенні про поновлення на роботі визначено суму заробітної платі за час прогулу без відповідних утримань податку на доходи та інших обов'язкових платежів.

Оскільки справляння і сплата прибуткового податку та інших обов'язкових платежів з громадян є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, при добровільному виконанні судового рішення Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Луганській області мало змогу утримати з нарахованої судом суми заробітної плати прибутковий податок та інші обов'язкові платежі.

Оскільки зазначене рішення виконувалось примусово, то суму нарахованої заробітної плати виплачено ОСОБА_3 без відповідних утримань, а отже Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Луганській області повинно було сплатити їх за рахунок своїх коштів.

Згідно з індивідуальними відомостями про застраховану особу - ОСОБА_3, які містяться в Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування, її страховий стаж врахований по 13.04.1999 року.

Відповідно до п. 2.10 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, за наявності в трудовій книжці запису про звільнення, надалі визнаного недійсним, на проханя працівника видається "Дублікат" трудової книжки без внесення до неї запису, визнаної недійсним.

Тобто, після поновлення ОСОБА_3 на роботі з дня незаконного звільнення, їй може бути видано дублікат трудової книжки без внесення до неї запису, визнаного недійсним.

Зазначила, що оскільки дії Управління є цілком правомірними та вчиненими у межах діючого законодавства, просить відмовити позивачу у задоволенні позову.( а.с. 128)

Представник відповідача Управління Пенсійного Фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області Ярошенко Т.Л. в судовому засіданні повністю підтримала позицію представника Жданової А.В. та вважала неможливим проведення Управлінням Пенсійного Фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області перерахунку пенсії ОСОБА_3 без видання наказу про поновлення ОСОБА_3 на роботі з дня звільнення, нарахування та сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та надання дублікату трудової книжки на ім'я ОСОБА_3.

Представник відповідача Управління державної служби охорони при ГУМВС України в Луганській області Щербатих Н.Г. в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 повністю не визнала, вважала їх такими, що не підлягають задоволенню,надала заперечення на позов, в яких зазначила, що ОСОБА_3 була прийнята сторожем 2 класу відділу охорони при відділі внутрішніх справ Антрацитівського міськвиконкому, з місячним випробувальним строком, з 01.06.1991 року (наказ від 02.06.1991 року № 36 о/с).

Звільнена з 13.04.1999 року за скороченням штату, п. 1 ст. 40 КЗпП України (наказ від 13.04.1999 року № 23 о/с). При звільненні їй було видано трудову книжку.

Наказом Головного Управління Державної служби охорони при МВС України від 14.03.2002 року № 57 Відділення Державної служби охорони при Антрацитівському МВ УМВС України в Луганській області було ліквідовано як юридична особа.

На його базі було створено підрозділ, що діє на правах безбалансової філії.

Право прийому, переміщення та звільнення працівників було передано в Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Луганській області (наказ № 61 від 18.03.2002 року).

В Управлінні Державної служби охорони при ГУМВС України в Луганській області відсутня трудова книжка ОСОБА_3.

Згідно п. 5.3. Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої Наказом Мінпраці України № 110 від 17.08.1993 року, у випадку, якщо працівник до влаштування на це підприємство вже працював, то для внесення цієї інформації до дублікату трудової книжки, стаж його роботи до влаштування на це підприємство повинен бути підтверджений належно оформленими документами.

В УДСО відсутні документи, які підтверджують попередній стаж роботи ОСОБА_3

Ст. 216 ЦПК України від 18.07.1963 року, який діяв у 2002 році, передбачала, що сторонам та третім особам, притягнутим до участі у справі, які фактично не були присутніми в судовому засіданні при розгляді справи, суд надсилає копії рішення протягом п'яти днів з дня їх оголошення.

Вважає, що встановити факт надходження чи ненадходження у 2002 році на адресу УДСО при ГУМВС України в Луганській області судового рішення Антрацитівського міськрайсуду від 01.04.2002 року № 2/48 неможливо, оскільки журнал обліку вхідних несекретних документів УДСО при ГУМВС України в Луганській області за 2002 рік знищено (акт № 14/8- 3488/Нв) у зв'язку із закінченням терміну зберігання, визначеного наказом МВС України № 519 від 04.06.2002 року.

28.05.2002 року відділом Державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції було винесено постанову про зупинення виконавчого провадження по примусовому виконанню рішення суду № 2-48 про поновлення на роботі ОСОБА_3 07.10.202 року ОСОБА_3 була поновлена на роботі, про що видано наказ № 97 в/с.

Ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження закінчується у випадку фактичного повного виконання рішення згідно з виконавчим документом.

Про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відповідного відділу Державної виконавчої служби.

Постанова про закінчення виконавчого провадження може бути оскаржена сторонами до суду у 10-денний строк.

04.12.2002 року відділом Державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання рішення № 2-48 за виконанням.

В постанові зазначено, що УДСО при УМВС в Луганській області пред'явлено наказ № 97 в/с від 07.10.2002 року, рішення суду виконано.

Дана постанова позивачем оскаржена не була.

26.06.2003 року відділом Державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції було винесено постанову № 12-435 про відкриття виконавчого провадження про примусове виконання рішення суду № 2-48 - стягнення на користь ОСОБА_3 боргу в сумі 3103 гр. 52 коп.

Оскільки в постанові про відкриття виконавчого провадження додатково не вказувалося про необхідність будь-яких утримань та відрахувань, то УДСО сплатило суму, зазначену у постанові про відкриття виконавчого провадження.

У зв'язку з тим, що Управлінням ДСО борг було повністю погашено, державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження від 10.11.2003 року, встановлено, що боржником борг сплачено у повному обсязі.

Дана постанова позивачем оскаржена не була.

Зазначила, що викладене свідчить про те, що рішення Антрацитівського міського суду від 01.04.2002 року № 2-48 було виконано УДСО при ГУМВС України в Луганській області, про що позивачу було відомо у 2002- 2003 роках.

Просить у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 відмовити. ( а.с.152-154)

Також в судовому засіданні представник відповідача Управління державної служби охорони при ГУМВС України в Луганській області Щербатих Н.Г. додатково зазначила, що відносини, що виникають, між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, регулюються Законом України від 09.07.2003 року «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, платники страхових внесків, порядок нарахування, обчислення та сплати ними страхових внесків визначається виключно цим законом.

Відповідно до ст. 11 Закону застрахованими особами є громадяни України, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях, в об'єднаннях громадян, у фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності та інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством, або виконують роботи на зазначених підприємствах, установах, організаціях чи у фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру.

Страхувальник (роботодавець) зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески лише за осіб, які працюють на вищезазначених умовах.

Зазначила, що враховуючи наведене, підприємство після звільнення працівника не несе обов'язку страхувальника, а відповідно і платника страхових внесків.

Також послалась на те що у преамбулі до Закону України «Про загальнообовзязкове державне пенсійне страхування» зазначається, що цей Закон розроблений відповідно до Закону України «Основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 14.01.1998 року.

Стаття 6 вказаного Закону зазначає, що коло осіб, які можуть бути застрахованими за загальнобов'язковим державним соціальним страхуванням, визначається цими Основами та іншими законами, прийнятими відповідно до них.

Перелік осіб, які підлягають загальнобов'язковому державному соціальному страхуванні містится у ст. 7 Основ.

Це, зокрема:

- особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в організаціях, установах незалежно від їх фору власності та господарювання, у фізичних осіб;

- особи, які забезпечуються роботою самостійно, громадяни-суб'єкти підприємницької діяльності.

Згідно з наказом УДСО при ГУМВС України в Луганській області від 22.10.2002 року № 108 в/с ОСОБА_3 було звільнено за прогул без поважних причин за п.4 ст. 40 КЗпП України.

07.08.2003 року Управління ДСО при УМВСУ в Луганській області за постановою Державної виконавчої служби Ленінського управління юстиції перерахувало на користь ОСОБА_3 суму боргу в розмірі 3078 гр. 52 коп,, у тому числі, середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 13.04.1999 року по 01.04.2002 року в сумі 2 428 гр. 71 коп.

Вважає, що оскільки на момент нарахування виплат ОСОБА_3 не перебувала у трудових відносинах з Управлінням державної служби охорони при ГУМВСУкраїни в Луганській області, то відсутні підстави для нарахування страхових внесків на ці виплати.

Заслухавши позивача ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_3, представників Управління Пенсійного Фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області, представника Управління державної служби охорони при ГУМВС України в Луганській області, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на повно і всебічно з'ясованих обставинах в адміністративній справі та підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 з 16.03.1991 року перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного Фонду України в м. Антрациті Луганської області та отримує пенсію за віком.

Після призначен пенсії за віком, ОСОБА_3 продовжувала працювати.

З 01.06.1991 року ОСОБА_3, згідно наказу від 02.06.1991 року № 36 о/с, працювала охоронцем у відділі Державі служби охорони при Антрацитівському МВ УМВС.

Її робочим місцем був Центр зайнятості населення м. Антрацит.

Наказом від 13.04.1999 року № 23 о/с ОСОБА_3 була звільнена з 13.04.1999 року за п.1 ст.40 КЗпП України. ( а.с. 71)

Наказом Головного Управління Державної служби охорони при МВС України від 14.03.2002 року № 57 Відділення Державної служби охорони при Антрацитівському МВ УМВС України в Луганській області було ліквідовано як юридична особа.

На його базі було створено підрозділ, що діє на правах безбалансової філії.

Право прийому, переміщення та звільнення працівників було передано в Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Луганській області (наказ № 61 від 18.03.2002 року). ( а.с. 71)

Рішенням Антрацитівського міського суду Луганської областів від 01.04.2002 року ОСОБА_3 була поновлена на роботі. ( а.с.64-66)

24.01.2008 року ОСОБА_3 звернулась до відповідача - Управління Пенсійного Фонду України в м. Антрациті Луганської області з заявою про перерахунок пенсії з урахуванні додаткового стажу за період з 13.04.1999 року по 01.04.2002 року .

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 803 від 27.07.2011 року « Про утворення територіальних органів Пенсійного Фонду України» та постанови Правління Пенсійного Фонду України від 01.08.2011 року № 21-2 « Про заходи щодо припинення діяльності деяких управлінь Пенсійного Фонду України в районах, містах, районах у містах» реорганізовано Управління Пенсійного Фонду України в м. Антрациті та Пенсійного Фонду України в Антрацитівському районі шляхом злиття та на їх базі створенно Управління Пенсійного Фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області, яке є правонаступником щодо всіх зобов'язань припинених управлінь стосовно їх кредиторів та боржників. ( а.с. 34)

Отже, Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Луганській області та Управління Пенсійного Фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області, є належними відповідачами у даній справі.

У зв'язку з заявою ОСОБА_3 від 24.01.2008 року, Управління Пенсійного Фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області запропонувало останній надати трудову книжку для перевірки відомостей про роботу, однак ОСОБА_3 трудової книжки або передбачений законом інший документ, який підтверджував би страховий стаж, не надала, оскільки трудова книжка була втрачена під час тривалого часу розгляду справи про поновлення її на роботі.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади.

У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058 від 09.07.2003 року передбачено, що у разі, якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням не менше ніж 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі.

Відповідно до ст. 98 Закону України « Про пенсійне забезпечення» № 1788 від 05.11.1991 року перерахунок пенсії провадиться на підставі документів про вік, стаж, заробіток та інших, наявних на час перерахунку в пенсійній справі, а також додаткових документів, поданих пенсіонером на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії у зв'язку з введенням у дію цього Закону (про стаж роботи, заробіток, сімейниі стан та інші), то пенсія знову перераховується за нормами цього Закону.

При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців перед поданням додаткових документів і не раніше ніж з дня введення в дію цього Закону.

Судом встановлено, що рішенням Антрацитівського міського суду від 01.04.2002 року ОСОБА_3 була поновлена на роботі у якості сторожа у відділ охорони при Антрацитівському МВ УМВС України в Луганській області та на її користь був стягнутий середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 2 428 гр. 71 коп.. ( а.с. 64-66)

10.05.2002 року відділом Державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції було винесено постанову № 1-380 про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню рішенням Антрацитівського міськрайонного суду від 01.04.2002 року про поновлення ОСОБА_3 на роботі. ( а.с. 155)

З вказаної постанови вбачається, що підставою для відкриття виконавчого провадження стала заява про примусове виконання, подана 12.04.2002 року. ( а.с. 155)

28.05.2002 року відділом Державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції було винесено постанову про зупинення виконавчого провадження по примусовому виконанню рішення суду по справі № 2-48 про поновлення на роботі ОСОБА_3 в УДСО при УМВС України в Луганській області, у зв'язку з поданням боржником до суду Ленінського району м. Луганська скарги на дії державного виконавця, до розгляду скарги. ( а.с. 156)

На виконання вказаного рішення Антрацитівського міськрайонного суду від 01.04.2002 року, ОСОБА_3 була поновлена на роботі з 07.10.2002 року, згідно наказу Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Луганській області № 97 від 07.10.2002 року. ( а.с. 59, 64-66)

Управлінням Державної служби охорони при ГУМВС України в Луганській області не надано суду обґрунтування виконання рішення суду від 01.04.2002 року про поновлення ОСОБА_3 на роботі не з часу її звільнення 13.04.1999 року, а з 07.10.2002 року. ( а.с. 59)

04.12.2002 року відділом Державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання рішення по справі № 2-48 внаслідок його виконання.

У вказаній постанові зазначено, що УДСО УМВС в Луганській області пред'явлено наказ № 97 в/с від 07.10.2002 року про поновлення на роботі ОСОБА_3, рішення суду виконано. ( а.с. 157)

З мотивувальної частини зазначеного рішення Антрацитівського міського суду від 01.04.2002 року вбачається, що час вимушеного прогулу ОСОБА_3 становить період з 13.04.1999 року по 01.04.2002 року ( 35 місяців 13 днів), а остаточна сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу складає 2 428 гр. 71 коп. ( а.с. 65)

Судом встановлено, що ОСОБА_3 претендує на перерахунок своєї пенсії за віком саме з урахуванням до стажу періоду вимушеного прогулу з 13.04.1999 року по 01.04.2002 року, однак не вирішувала питання про встановлення стажу у відповідності з законом.

З уточнених вимог позивача ОСОБА_2 вбачається, що останній, для повного захисту прав, свобод та інтересів ОСОБА_3 вважає на необхідне зарахувати до страхового стажу ОСОБА_3 період з 13.04.1999 року по 01.04.2002 року, згідно з рішенням Антрацитівського міського суду від 01.04.2002 року.

За таких обставин, суд вважає на необхідне зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_3 період з 13.04.1999 року по 01.04.2002 року, згідно з рішенням Антрацитівського міського суду від 01.04.2002 року.

Крім того, в судовому засіданні встановлено, що 26.06.2003 року відділом Державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції було винесено постанову № 12-435 про відкриття виконавчого провадження про примусове виконання рішення суду від 01.04.20002 року по справі № 2-48 в частині стягнення з УДСО при Антрацитівському МВ УМВС на користь ОСОБА_3 боргу в сумі 3103 гр. 52 коп. ( а.с. 113)

З вказаної постанови вбачається, що підставою для відкриття виконавчого провадження стала заява про примусове виконання, подана 05.06.2003 року. ( а.с. 113)

10.11.2003 року відділом Державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції було винесено постанову № 12/435 про закінчення виконавчого провадження у зв'язку зі сплатою боржником суми боргу у повному обсязі, а саме, згідно платіжного доручення № 5896 від 10.07.2003 року суми у розмірі 25 гр та згідно платіжного доручення № 6668 від 07.08.2003 року суми у розмірі 3078 гр. 52 коп..( а.с. 114,72,73,74)

Не дивлячись на те, що в судовому рішенні від 01.04.20002 року про поновлення на роботі ОСОБА_3 визначено суму заробітної платі за час прогулу без відповідних утримань податку на доходи та інших обов'язкових платежів, справляння і сплата прибуткового податку та інших обов'язкових платежів з громадян є відповідним обов'язком роботодавця, тобто відповідача - Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Луганській області, який повинен був утримати з нарахованої судом суми заробітної плати прибутковий податок та інші обов'язкові платежі.

Відповідач, Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Луганській області, мав виконати функцію податкового агента та включити всю суму у склад загального місячного оподатковуємого податку та утримати з неї податок з доходу фізичних осіб, а також всі внески до соціальних фондів.

Згідно з індивідуальними відомостями про застраховану особу - ОСОБА_3, які містяться в Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування, її страховий стаж врахований по 13.04.1999 року.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що саме Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Луганській області повинно сплатити до Управління Пенсійного Фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області страхові внески за ОСОБА_3 за період з 13.04.1999 року по 01.04.2002 року.

Відповідно до ст. 24 Закону України « Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.06.2003 року страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який сплачено страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно ч.6 ст.17 вказаного Закону страхувальники (роботодавці) зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати у встановлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Відповідно до ч.6 ст.20 цього ж Закону України строк для сплати страхових внесків- 20 календарних днів із дня закінчення місяця, в якому нараховані суми до сплати.

При цьому, згідно до ч. 12 ст.106 зазначеного Закону, страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Суми страхових внесків своєчасно не нараховані або не сплачені страхувальниками у визначені Законом строки, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій

Оцінюючи встановлене, суд приходить до висновку, що страхові внески до Управління Пенсійного Фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області не були перераховані відповідачем Управлінням Державної служби охорони при ГУМВС України в Луганській області не з вини ОСОБА_3.

Неперерахування Управлінням Державної служби охорони при ГУМВС України в Луганській області до Управління Пенсійного Фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області страхових внесків позбавляє ОСОБА_3 змоги претендувати на перерахунок її пенсії з урахуванням додаткового стажу за період з 13.04.1999 року по 01.04.2002 року.

За таких обставин, суд вважає на необхідне зобов'язати відповідача- Управління державної служби охорони при ГУМВС України в Луганській області перерахувати до Управління Пенсійного Фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області страхові внески за ОСОБА_3 за період з 13.04.1999 року по 01.04.2002 року.

Щодо вимог ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 про зобов'язання відповідача- Управління Пенсійного Фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області після перерахування Управлінням Державної Служби Охорони при ГУМВС України в Луганській області страхових внесків за ОСОБА_3, зарахувати до страхового стажу останньої період її роботи з 13.04.1999 року по 01.04.2002 року та негайно провести ОСОБА_3 перерахунок розміру платежів по пенсіонному забезпеченню, то такі вимоги, на думку суду також підлягають задоволенню.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, де в ст. 62 вказано, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

У разі, коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Закон України "Про пенсійне забезпечення" у ст. 62 визначив, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а порядок підтвердження наявного трудового стажу за відсутності останньої або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України, який і затвердив Постановою від 12.08.1993 року № 637 Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Згаданий Порядок передбачає можливість встановлення судом факту належності документа, що підтверджує трудовий стаж, якщо зазначені в ньому прізвище, ім'я та по батькові не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові особи за паспортом або свідоцтвом про народження.

В усіх інших випадках підтвердження наявного трудового стажу здійснюється лише районним (міським) відділом (управлінням) соціального захисту населення шляхом витребування уточнюючих довідок з підприємств і організацій або на підставі показань свідків (пункти 1, 2, 20 названого Порядку).

Правлінням Пенсійного фонду України 25.11.2005 року прийнято постанову №22-1, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 року за № 1566/11846, «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Вказаним Порядком передбачено, що до заяви про перерахунок пенсії у зв'язку з урахуванням страхового стажу та заробітної плати після призначення пенсії, у зв'язку із зміною кількості членів сім'ї, а також в інших випадках, які спричиняють збільшення чи зменшення розміру пенсії, надаються документи, передбачені підпунктами "б", "в", "ґ" пункту 7, пунктом 13., а саме

б). документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637;

в). довідка про заробітну плату особи (додаток 1) за період страхового стажу, а починаючи з 01.07.2000 року індивідуальні відомості про застраховану особу надаються відділом персоніфікованого обліку за формою згідно із додатком 2;

г) документи про місце проживання (реєстрації) особи.

Документи про стаж, вік та заробітну плату подаються тільки в оригіналах.

У разі, якщо підтвердженням страхового стажу є трудова книжка, подається копія з неї, засвідчена адміністрацією підприємства, установи, організації за місцем останньої роботи або органом, що призначає пенсію.

Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, при наявності в особи усіх необхідних документів.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 просив про видачу відповідачем - Управління державної служби охорони при ГУМВС України в Луганській області дублікату трудової книжки на ім'я ОСОБА_3 щодо періоду її роботи в УДСО, у тому числі, за період часу з 13.04.1999 року по 01.04.2002 року, однак такий дублікат не був наданий.

Відповідно до п.п. 5.15.2,5.3 « Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників», затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29.07.1993 року № 58 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 року № 110, особа, яка загубила трудову книжку, зобов'язана негайно заявити про це власнику або уповноваженому ним органу за місцем останньої роботи.

Не пізніше 15 днів після заяви, а у разі ускладнення в інші строки власник або уповноважений ним орган видає працівнику іншу трудову книжку з написом « дублікат» в правому верхньому куту першої сторінки.

Дублікат трудової книжки заповнюється за загальними правилами.

У тому разі, коли документи не містять повністю зазначених вище даних про роботу в минулому, в дублікат трудової книжки вносяться тільки ті дані, що є в документах.

Таким чином, суд вважає, що для повного захисту прав, свобод та інтересів ОСОБА_3 необхідно задовольнити вимоги позивача ОСОБА_2, заявлені ним в інтересах ОСОБА_3 під час розгляду по суті даної справи та зобов'язати Управління

Державної служби охорони при ГУМВС України в Луганській області видати дублікат трудової книжки на ім'я ОСОБА_3 щодо періоду її роботи в УДСО, у тому числі, за період часу з 13.04.1999 року по 01.04.2002 року.

Щодо строку, з якого належить зобов'язати відповідача - Управління Пенсійного Фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області провести ОСОБА_3 перерахунок пенсії з урахуванням додаткового стажу з 13.04.1999 року по 01.04.2002 року, який позивач ОСОБА_2 визначив з 21.01.2008 року, суд зазначає наступне.

Згідно ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову.

Із позовної заяви вбачається, що позивачем ОСОБА_2 був пропущений строк звернення до адміністративного суду за захистом права ОСОБА_3 на перерахунок пенсії з 21.01.2008 року, встановлений ст. 99 КАС України.

На думку суду, Управління Пенсійного Фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області має провести ОСОБА_3 перерахунок пенсії з урахуванням додаткового стажу з 13.04.1999 року по 01.04.2002 року з 17.11.2010 року.

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_2 за відновленням порушених прав ОСОБА_3 звернувся 06.12.2010 року спочатку до відповідача, а потім 17.05.2011 року- до суду, а тому саме в межах шестимісячного строку суд вважає на необхідне обов'язати відповідача провести перерахунок пенсії ОСОБА_3. (а.с.1,2)

Суд вважає, що вимоги позивача ОСОБА_2 щодо визнання неправомірним рішення Управління Пенсійного Фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області № 14955/02-12 від 16.12.2010 року є необґрунтованими, оскільки рішення щодо відмови ОСОБА_3 в перерахунку пенсії Управлінням не приймалось.

В метеріалах справи на ракуші справи 2 під № 14955/02-12 від 16.12.2010 року міститься лист на ім'я ОСОБА_3 з роз'ясненням положень пенсійного законодавства. ( а.с. 2)

Також, суд вважає, що не підлягають задоволенню вимоги позивача ОСОБА_2 про стягнення з кожного з відповідачів- Управління Пенсійного Фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області та Управління державної служби охорони при ГУМВС України в Луганській області у відшкодування моральної шкоди по 5365 гр., з розрахунку у розмірі не менш 5 мінімальних заробітних плат: 1073 гр. х 5 = 5365 гр.

Згідно постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

У позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової ) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві та якими доказами це підтверджується.

Позивач ОСОБА_2 в позовній заяві такі дані не вказав.

Спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються, - коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції) або випливає з її положень.

Обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювана, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями ( бездіяльністю) вони заподіяні, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

В позовній заяві та в судовому засіданні позивач ОСОБА_2 не навів в чому полягає моральна шкода, завдана ОСОБА_3, якими конкретно діями вона спричинена.

Щодо завдання ОСОБА_3 матеріальної шкоди за період з 13.04.1999 року по теперішній час, то такі вимоги також не були визначені та обґрунтовані ні в позовній заяві, ні в судовому засіданні позивачем ОСОБА_2, а тому підстав для їх задоволення не вбачається.

На підставі викладеного,

керуючись ст. ст. 6, 8,9, 87,94, 99,122,160,161,162,163,167 КАС України,

ст. 19 Конституції України, Закону України « Про пенсійне забезпечення»

№ 1788 від 05.11.1991 року, Законом України « Про загальнообов'язкове державне

пенсійне страхування» від 09.06.2003 року, суд

П О С Т А Н О В И В :

Позовні вимоги ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області, Управління державної служби охорони при ГУМВС України в Луганській області « Про відновлення положення, яке існувало до порушення по факту перешкоди посадовими та службовими особами Управління Пенсійного Фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області щодо відмови виконання норм Основного Закону - Конституції України по забезпеченню прав людини - конституційних прав на соціальний захист по пенсійному забезпеченню, що є основним джерелом існування, в перерахунку пенсії, за фактом втрати трудової книжки»- задовольнити частково.

1. Зобов'язати Управління державної служби охорони при ГУМВС України в Луганській області :

а). перерахувати до Управління Пенсійного Фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області страхові внески за ОСОБА_3 за період з 13.04.1999 року по 01.04.2002 року;

б). видати дублікат трудової книжки на ім'я ОСОБА_3 щодо періоду її роботи в Управлінні державної служби охорони при ГУМВС України в Луганській області, у тому числі, за період часу з 13.04.1999 року по 01.04.2002 року.

2. Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області після перерахування Управлінням Державної Служби Охорони при ГУМВС України в Луганській області страхових внесків за ОСОБА_3, зарахувати до страхового стажу останньої період з 13.04.1999 року по 01.04.2002 року та провести ОСОБА_3 перерахунок пенсії за віком з 17.11.2010 року, в решті вимог - відмовити за необгрунтованістю.

Постанова може бути оскаржена в Донецькому адміністративному апеляційному суді шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення через Антрацитівський міськрайонний суд Луганської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.

Суддя Антрацитівского

міськрайонного суду Л. Г. Чигрина