Справа № 815/1241/14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2014 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Глуханчук О.В., розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Саратське автотранспортне підприємство - 15166» до управління Укртрансінспекції в Одеській області про визнання незаконною постанови №031297 від 23 жовтня 2013 року, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Саратське автотранспортне підприємство - 15166» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до управління Укртрансінспекції в Одеській області про визнання незаконною постанови №031297 від 23 жовтня 2013 року про застосування адміністративно-господарського штрафу.

В обгрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що 29 вересня 2013 року відповідачем під час проведення перевірки автотранспортного засобу марки БАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить ТОВ «Саратське автотранспортне підприємство - 15166», було виявлено порушення: автобус не був обладнаний тахографом та у водія була відсутня індивідуальна контрольна книга обліку робочого часу та відпочинку, що зафіксовано в акті перевірки. 23 жовтня 2013 року начальником Управління Укртрансінспекції в Одеській області на основі одного акту про виявлення двох порушень від 29 вересня 2013 року винесено тридцять постанов про застосування до позивача фінансових санкцій, у тому числі і оскаржену постанову №031297 про застосування адміністративно-господарського штрафу у розмірі 340 грн. за відсутність щоденного листка праці та відпочинку водія за 22 вересня 2013 року відповідно до ч. 1 абз. 8 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт». Позивач вважає зазначену постанову незаконною, з огляду на, що звернувся до суду із зазначеним адміністративним позовом.

У судове засідання представник позивача не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, у матеріалах справи наявні заяви від 04 березня 2014 року, 19 березня 2014 року, що надійшли від представника позивача через канцелярію суду, відповідно до яких позивач адміністративний позов підтримує та просить справу розглядати без його участі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, 20 березня 2014 року через канцелярію суду надав клопотання, у якому, зокрема, просить розглянути справу в порядку письмового провадження. 19 березня 2014 року до суду надійшли заперечення, в яких відповідач просив відмовити у задоволенні позову, зазначивши, що дії посадових осіб Управління Укртрансінспекції в Одеській області, які здійснювали перевірку та приймали рішення про застосування адміністративно-господарських штрафів, відповідають вимогам законодавства про автомобільний транспорт.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З урахуванням вищенаведеного суд дійшов висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, суд приходить до наступного.

Як встановлено судом, ТОВ «Саратське автотранспортне підприємство - №15166» здійснює внутрішні перевезення пасажирів автобусами.

Згідно завдання на перевірку від 27 вересня 2013 року №0003095 співробітниками Управління Укртрансінспекції в Одеській області 29 вересня 2013 року проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

За результатами перевірки відповідачем складено акт №079376 від 29 вересня 2013 року, яким зафіксовано виявлені під час перевірки порушення, а саме встановлено, що транспортним засобом марки БАЗ, державний номерний знак НОМЕР_1, який належить ТОВ «Саратське автотранспортне підприємство - №15166», та перебував під керуванням водія ОСОБА_1, надавалися послуги з перевезення пасажирів без оформлення документів, перелік яких визначений ст.ст. 39, 48 Закону України «Про автомобільний транспорт». Зокрема, у перевізника відсутній протокол про перевірку та адаптацію тахографу до транспортного засобу, відсутній витяг з паспорту маршруту, який виготовляється як фотокопія паспорту завірений печаткою організатора перевезень, до перевірки не надано листки праці та відпочинку водія, чим порушено абз. 8 ч. 1 ст. 60 цього Закону.

На підставі вищезазначеного акту перевірки, 23 жовтня 2013 року Управлінням Укртрансінспекції в Одеській області винесено оскаржену постанову №031297 про застосування адміністративно-господарського штрафу за відсутність щоденного листка праці та відпочинку водія за 22 вересня 2013 року, відповідно до ч. 1 абз. 8 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», якою на позивача накладено штраф у розмірі 340 грн.

Не погодившись із вказаною постановою, позивач звернувся до Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті (вих. №185 від 30 жовтня 2013 року) зі скаргою, у якій просив скасувати, зокрема, постанову №031297 про застосування адміністративно-господарського штрафу від 23 жовтня 2013 року.

Листом від 30 жовтня 2013 року Державна інспекція України з безпеки на наземному транспорті повідомила позивача про залишення скарги без задоволення, а постанови без змін.

Як встановлено судом, позивача притягнуто до відповідальності у зв'язку із відсутністю під час перевірки щоденного листка праці та відпочинку водія за 22 вересня 2013 року.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначено Законом України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 року № 2344-III.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про автомобільний транспорт», з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов'язані: організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України; здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху; забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці; здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням.

Особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - водії) та порядок його обліку встановлює Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затверджене наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 07 червня 2010 року №340 (далі Положення №340).

Згідно із пунктами 7.1, 7.2 вказаного Положення, державний контроль за дотриманням режимів праці та відпочинку водіїв здійснюється посадовими особами урядового органу державного управляння з питань контролю на автомобільному транспорті. Головний орган, на який покладається забезпечення безпеки дорожнього руху, здійснює перевірку встановленого режиму праці і відпочинку водіїв відповідно до чинного законодавства України.

Відповідно до п. 6.1 Положення №340, автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

При цьому, пунктом 6.3 Положення №340 визначено, що водій, що керує транспортним засобом, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку.

Отже, законодавцем встановлено, що у перевізника повиненно бути у наявності або працюючий тахограф або, у разі не обладнання транспортного засобу тахографом, індивідуальна контрольна книжка водія.

При цьому, за актом перевірки від 29 вересня 2013 року №079376 наявний у перевізника тахограф визнано недіючим, у зв'язку із тим, що останній не був повірений, так як документу на підтвердження повірки тахографу до перевірки надано не було.

За таких обставин, водій позивача повинен був вести індивідуальну трудову книжку водія відповідно до вимог п.6.3 Положення №340.

Разом із тим, судом встановлено, що наявність чи відсутність такої індивідуальної книжки водія перевіркою не встановлювалась.

При цьому, як вбачається з оскарженої постанови, до позивача застосовано штраф у розмірі 340 грн. відповідно до абз. 8 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", якою передбачано, що до автомобільних перевізників за порушення режимів праці та відпочинку водіями транспортних засобів застосовується штраф у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Проте, наведеною нормою закону не передбачено відповідальність за відсутність у водія щоденного листка праці та відпочинку водія (як то зазначено у постанові, що оскаржується), відтак до перевізника застосовано вид відповідальності за порушення, наявність якого, виходячи з приписів Положення №340 в ході перевірки не встановлювалась, тобто не виявлено, у чому саме полягало порушення режимів праці згідно із нормами розділів ІІІ-V Положення №340.

Як вбачається з акту перевірки та прийнятої на його підставі постанови №031297 від 23 жовтня 2013 року, відповідач безпідставно ототожнив відсутність щоденних листків праці та відпочинку водія з порушенням режимів праці та відпочинку водія, що призвело до протиправного застосування адміністративно-господарських штрафів на підставі абз. 8 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідачем неправомірно застосовано до позивача штраф у розмірі 340 грн. за порушення режимів праці та відпочинку водіями транспортних засобів, у зв'язку із чим постанова №031297 від 23 жовтня 2013 року про застосування адміністративно-господарського штрафу підлягає скасуванню.

При цьому, суд вважає, що належним способом захисту порушеного права позивача є визнання протиправною та скасування постанови №031297 від 23 жовтня 2013 року про застосування адміністративно-господарського штрафу.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 1, 2 ст. 71 КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З наведених підстав, суд вважає, що позивач довів суду ті обставини, на які посилався в обґрунтування позовних вимог і вони підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 6-8, 11, 69, 71, 72, 86, 128, 158-163, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Саратське автотранспортне підприємство - 15166» до управління Укртрансінспекції в Одеській області про визнання незаконною постанови №031297 від 23 жовтня 2013 року - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправною та скасувати постанову управління Укртрансінспекції в Одеській області №031297 від 23 жовтня 2013 року про застосування адміністративно-господарського штрафу.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду. Апеляційна скарга на постанову подається до Одеського окружного адміністративного суду, та одночасно її копія до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Суддя О.В. Глуханчук

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Саратське автотранспортне підприємство - 15166» до управління Укртрансінспекції в Одеській області про визнання незаконною постанови №031297 від 23 жовтня 2013 року - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправною та скасувати постанову управління Укртрансінспекції в Одеській області №031297 від 23 жовтня 2013 року про застосування адміністративно-господарського штрафу.