Справа №2а-591/07

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

28 листопада 2007 року Приморський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого - судді   ДерусаА.В.

при секретарі Брус Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1до Головного управління пенсійного фонду України в Одеській області,  Управління Служби безпеки України в Одеській області на бездіяльність щодо перерахування раніше призначеної пенсії,  та виплати недорахованої пенсії за минулий час,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1звернувся до суду з позовом до відповідачів Головного управління пенсійного фонду України в Одеській області,  Управління Служби безпеки України в Одеській області на бездіяльність щодо перерахування раніше призначеної пенсії,  та виплати недорахованої пенсії за минулий час,  з урахуванням: з 01 грудня 1996 року до 31 грудня 2004 року - 33, 3% премії,  введеної Указом Президента України № 925 від 04 жовтня 1996 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців та умови оплати праці працівників Служби Безпеки України»; з 01 грудня 1996 року до 01 січня 2002 року -надбавки в розмірі 20% за особливі умови служби,  введеної Указом Президента України № 925 від 04 жовтня 1996 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців та умови оплати праці працівників Служби Безпеки України»; з 01 грудня 1996 року до 01 липня 2000 року - пенсійної надбавки в розмірі 25%,  введеної Указом Президента України № 925 від 04 жовтня 1996 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців та умови оплати праці працівників Служби Безпеки України»; з 01 липня 2000 року до 31 грудня 2004 року - щомісячної 100% надбавки,  введеної Указом Президента України від 31.07.2000 року № 939/2000 «Про внесення змін до Указу Президента України від 04.10.1996 року № 925»; з 01 травня 2003 року до 31 грудня 2004 року - 90% надбавки за безперервну службу,  введеної Указом Президента України від 24 квітня 2003 року № 370/2003 «Про надбавки військовослужбовцям Служби Безпеки України та працівникам органів внутрішніх справ України за безперервну службу».

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим,  що він є військовим пенсіонером,  прослужив у Службі Безпеки України 22 роки. В 1996 році звільнений зі служби за ст. 60 п.(б). З 03 грудня 1996 року була призначена пенсія за вислугу років,  у відповідності до Закону України від 09 квітня 1992 року № 2263-12 «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців,  осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб»,  яким визначено умови,  норми і порядок пенсійного забезцечення військовослужбовців і осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та перерахунок раніше призначених пенсій.

 Відповідачі   в   судове   засідання   з'явилися,    позовні   вимоги   вважають незаконними та необгрунтованими.

Вислухавши пояснення сторін,  оцінивши досліджені докази і враховуючи викладене,  позовні вимоги не підлягають задоволенню.

В судовому засіданні встановлено,  що діюча до 01 січня 2005 року редакція ч.3 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб,  звільнених з військової служби; начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та

деяких інших осіб» (№ 2262-ХІІ) визначала,  що для обчислення пенсій вказаним категоріям військовослужбовцям враховуються відповідні оклади за посадою,  військовим чи спеціальним званням,  процентна надбавка за вислугу років,  надбавки за вчене звання і вчену ступінь,  кваліфікацію і умови служби у порядку і розмірах,  що визначаються Кабінетом Міністрів України. Тому відповідно до п. 7 Постанови Кабінету міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років,  призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу,  прапорщикам,  мічманам,  військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом,  особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: окладу за останньою штатною посадою,  займаною перед звільненням; окладу за військове або спеціальне звання; процентної надбавки за вислугу років; додаткових видів грошового забезпечення,  що надаються щомісяця (надбавки за вчене звання і науковий ступінь,  кваліфікацію та умови служби).

Щомісячні надбавки та премія,  які були введені Указами Президента України від 04 жовтня 1996 року № 925/96,  від 24 квітня 2003 року № 370/2003,  відносяться до додаткових видів грошового забезпечення і враховувалися при обчисленні пенсій особам,  які отримували їх під час проходження служби та були звільнені після ;х введення.

Крім того,  Указом Президента України від 24 квітня 2003 року № 370/2003 Голові Служби Безпеки України надається право (а не встановлюються обов'язок) встановлювати військовослужбовцям,  які мають високі результати у службовій діяльності,  надбавки за безперервну військову службу в таких розмірах: понад 5 років - до 10%; понад 10 років - до 30%; понад 15 років - до 50%; понад 20 років - до 70%; понад 25 років - до 90%,  тобто не має фіксованого розміру цієї надбавки і він визначається персонально в кожному окремому випадку.

Оскільки позивач був звільнений зі служби у 1992 році,  означених вище надбавок як додаткових видів грошового забезпечення він не отримував,  дія перелічених нормативно-правових актів на нього не розповсюджується.

Перерахунки раніше призначених пенсій провадяться відповідно до ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб,  звільнених з військової служби,  та деяких інших осіб» (№ 3591-IV в редакції від 04 квітня 2006 року),  у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців,  осіб,  які мають право на пенсію за цим Законом,  або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок,  доплат,  підвищень) та премій у розмірах,  встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення на нього права і провадиться у строки,  встановлені ч. 2 ст. 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб,  звільнених з військової служби,  та деяких інших осіб».

З метою ліквідації розходжень у розмірах пенсій військовослужбовцям в залежності від часу їх призначення,  на законодавчому рівні були прийняті відповідні рішення про поетапний перерахунок раніше призначених пенсій за окремим механізмом. Такий принцип поетапного перерахунку знайшов своє відображення в Законі України «Про внесення змін до ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців,  осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» від 15 червня 2004 року № 1769-V. Вказаний Закон набув чинності 01 січня 2005 року і вперше передбачив включення додаткових видів грошового забезпечення та премії у розрахунок пенсії,  з виплатою 50% перерахованої пенсії з 01 січня 2005 року,  а з січня 2006 року - 100% перерахованої пенсії. За цих підстав позивачеві була перерахована його пенсія.

Крім того,  п. 8 ч.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 квітня «2005 року № 4 «Про окремі питання застосування судами України законодавства     про     пенсійне     забезпечення     військовослужбовців...»     чітко

визначено,  що законодавством з питань пенсійного забезпечення,  яке діяло до 01 січня 2005 року,  не було передбачено можливості перерахунку раніше призначених пенсій у зв'язку із запровадженням після звільнення військовослужбовців та осіб,  котрі мають право на пенсію згідно із Законом № 2262-ХІІ,  нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення,  яких вони не отримували під час служби,  а також премій. Закон № 1769-IV,  який набув чинності 01 січня 2005 року,  не має зворотної сили,  тому вимоги щодо перерахунку пенсії з урахуванням запроваджених після звільнення зі служби нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премій за минулий час,  тобто до 01 січня 2005 року,  задоволенню не підлягають.

Твердження представника позивача про те,  що посилання на Постанову означеного Пленуму Верховного суду України є неправильним,  не можна взяти до уваги тому,  що Пленуми дають роз'яснення на підставі вивчення і узагальнення судової практики,  аналізів судової практики. Роз'яснення Пленумів дійсно не є нормами права,  але вони впливають на формування судової практики усіх судів загальної юрисдикції,  тим більше,  що нижчі суди не можуть ігнорувати ці роз'яснення вже хоча б тому,  що при оскарженні їх рішень Верховний Суд займатиме ту ж саму позицію.

Відповідно до мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року № 1-рп/99 у справі про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів,  дію нормативно-правового акту треба розуміти так,  що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності,  тобто до події,  факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт,  під час дії якого вони настали або мали місце. Оскільки позивач вийшов на пенсію до вступу в дію норми,  яка передбачала обчислення пенсії виходячи з розміру грошового забезпечення відповідної категорії військовослужбовців,  дія зазначеної норми на нього не розповсюджується.

Відповідно до ст. 99 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» в 2007 році призначення (перерахунок) та виплата пенсій військовослужбовцям,  особам начальницького й рядового складу,  які мають право на пенсійне забезпечення на умовах Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб,  звільнених з військової служби та деяких інших осіб»,  здійснюється органами Пенсійного фонду України. Порядок передачі зазначених вище функцій визначено постановою Кабінету Міністрів України від 02.11.2006 року № 1522.

Пенсійний фонд України на який в 2007 році покладено функції щодо призначення (перерахування) та виплати пенсії військовослужбовцям,  особам начальницького і рядового складу,  які мають права на пенсійне забезпечення на умовах Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб,  звільнених з військової служби та деяких інших осіб» не є правонаступником Міністерства оборони,  та інших відомств.

Враховуючи лист Міністерства юстиції України від 30.03.2007 року № 21-46-139 Пенсійний фонд України не є правонаступником Міністерства оборони,  та інших відомств та не несе відповідальність за неправомірні дії або бездіяльність зазначених органів.

У зв'язку з тим,  що позивач не отримував премію 33, 3% до виходу на пенсію,  цей факт підтверджує грошовий атестат військовослужбовця,  був зроблений перерахунок з урахуванням премії в розмірі 33, 3% починаючи з 01 січня 2005 року.

З урахуванням викладеного і керуючись ст. ст. 6,  18,  19,  48,  104 КАС України,  ст. 104 ЦК України,  ст. 99 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»,  Постанови Кабінету міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років,  призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу,  прапорщикам,  мічманам,  військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом,  особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам

їхніх сімей»,  п. 8 ч.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 квітня 2005 року № 4 «Про окремі питання застосування судами України законодавства про пенсійне забезпечення військовослужбовців...»,  ч.3 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб,  звільнених з військової служби,  начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб»,  Законом України «Про внесення змін до ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців,  осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» від 15 червня 2004 року № 1769-V,  ст. ст. 52,  63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб,  звільнених з військової служби,  та деяких інших осіб»,  Указами Президента України від 04 жовтня 1996 року № 925/96,  від 24 квітня 2003 року № 370/2003,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1до Головного управління пенсійного фонду України в Одеській області,  Управління Служби безпеки України в Одеській області на бездіяльність щодо перерахування раніше призначеної пенсії,  та виплати недорахованої пенси за минулий час -відмовити.

Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області через Приморський районний суд міста Одеси шляхом подачі заяви про його апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови і подачі апеляційної скарги протягом 20-ти днів після подачі заяви про апеляційне оскарження.