донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

19.03.2014 справа № 913/3477/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Суддів:Малашкевича С. А. Ломовцевої Н. В., Сгари Е. В.

при секретарі судового засідання Максименко Г. П.

за представників сторін:

від позивача:Калінін К. В. - за довір.

від відповідача-1:Лаврін О. В. - за довір.

від відповідача-2:Жежеря С. О. - за довір.

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк Форум», м. Київ

на рішення господарського суду Луганської області

від 23.01.2014р.

у справі№ 913/3477/13 (суддя: Іноземцева Л.В.)

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Агросоюз», м. Луганськ

до відповідачів: 1. Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» в особі Луганської дирекції, м. Луганськ; 2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротехпостач», м. Лутугине Луганської області

провизнання припиненим іпотечного договору та договору застави

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агросоюз», м. Луганськ звернулось до господарського суду Луганської області з позовом до Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» в особі Луганської дирекції, м. Луганськ, Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротехпостач», м. Лутугине Луганської області про визнання припиненим іпотечного договору від 04.07.2008 та про визнання припиненим договору застави від 04.07.2008, які укладені між Акціонерним комерційним банком «Форум» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агросоюз» в забезпечення виконання зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротехпостач» перед Акціонерним комерційним банком «Форум» по кредитному договору № 0238/08/09-КЬ від 04.07.2008.

В подальшому, позивач уточнив позовні вимоги, а саме просив:

- визнати припиненим правовідношення іпотеки за іпотечним договором від 04.07.2008, зареєстрованим за реєстровим № 1357, укладеним між Акціонерним комерційним банком «Форум» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агросоюз».

-визнати припиненим правовідношення застави за договором застави від 04.07.2008, укладеним між Акціонерним комерційним банком «Форум» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агросоюз».

Рішенням господарського суду Луганської області від 23.01.2014 р. у справі № 913/3477/13 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросоюз» до Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» в особі Луганської дирекції задоволений в повному обсязі, внаслідок чого: визнано припиненим правовідношення іпотеки за іпотечним договором від 04.07.2008, зареєстрованим за реєстровим № 1357, укладеним між Акціонерним комерційним банком «Форум» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агросоюз»; визнано припиненим правовідношення застави за договором застави від 04.07.2008, укладеним між Акціонерним комерційним банком «Форум» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агросоюз». У задоволенні позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротехпостач» відмовлено. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Банк Форум», м. Київ, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросоюз», м. Луганськ витрати по сплаті судового збору в сумі 2294 грн. 00 коп.

Рішення суду першої інстанції вмотивоване тим, що основне зобов`язання за кредитним договором від 04.07.2008 р. № 0238/08/09-КЬ у розмірі 796361 грн. 18 коп. в забезпечення виконання якого укладені спірні договори іпотеки і застави, відсутнє, у зв`язку з прощенням (списанням) боргу за мировою угодою від 26.09.2013 р., затвердженою ухвалою господарського суду Луганської області від 30.09.2013 р. у справі № 12б/5014/490/2012 (21/60б) про банкрутство ТОВ «Агротехпостач», що є підставою для припинення правовідношень іпотеки за іпотечним договором від 04.07.2008 р. та застави за договором застави від 04.07.2008 р.

Не погодившись із зазначеним рішенням, ПАТ «Банк Форум» звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі, посилаючись при цьому на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. ст. 11, 15, п. 1 ч. 2 ст. 16, ст. ст. 593, 605, 626 ЦК України, абз. 2 ч. 1 ст. 20 ГК України, ст. 49 ГПК України. Зокрема, апелянт погоджуючись з фактом припинення права застави (іпотеки) не погодився з оскаржуваним рішенням місцевого господарського суду про задоволення позову, пославшись при цьому на дві обставини, по-перше, на відсутність між сторонами спору, обґрунтувавши це відсутністю суперечок з відповідного питання між позивачем та банком; по-друге, апелянт звертає увагу суду на неправильність обрання позивачем способу захисту права, оскільки, на думку апелянта, ст. 593 ЦК України передбачає припинення виключно права застави, а не припинення договорів застави (іпотеки). Крім того, апелянт посилається на включення в реєстр вимог кредиторів вимог відповідача-1 (банку) по справі № 21/20б про банкрутство ТОВ «Агросоюз», а тому вважає, що обставини існування чи припинення вимог банка, визнання їх погашеними (припиненими) і всі пов`язані з цим інші обставини повинні враховуватися та розглядатися виключно в межах провадження справи про банкрутство позивача. Також, відповідач-1 вважає неправомірним покладення на нього судових витрат, обґрунтовуючи це відсутністю спору та неправильним обранням способу захисту прав.

Позивач та відповідач-2 правом надання відзиву на апеляційну скаргу не скористалися.

Представник ПАТ «Банк Форум» в судовому засіданні заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи, пославшись на те, що ухвала господарського суду Луганської області від 30.09.2013 р. у справі № 12б/5014/490/2012 (21/60б) про банкрутство ТОВ «Агротехпостач», яка покладена в основу оскаржуваного рішення по справі № 913/3477/13, переглядається в касаційній інстанції - Вищому господарському суді України.

Представник позивача звернув увагу суду на те, що на час прийняття оскаржуваного судового рішення ухвала господарського суду Луганської області від 30.09.2013 р. у справі № 12б/5014/490/2012 (21/60б) про затвердження мирової угоди існувала та на теперішній час відсутні відомості про її скасування. Крім того, позивач зазначив, що в разі скасування такої ухвали Вищим господарським судом України, відповідач-1 не позбавлений права звернутися до господарського суду з відповідною заявою до суду про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

Представник відповідача-2 також вважає, що апелянт не позбавлений права в подальшому звернутися до суду з заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами в разі скасування ухвали господарського суду Луганської області від 30.09.2013 р. у справі № 12б/5014/490/2012 (21/60б). На цей час доказів її скасування не надано.

Колегія суддів розглянувши клопотання відповідача-1 про відкладення розгляду справи, відхилила його, з тих підстав, що апелянтом не було надано апеляційному господарському суду будь-яких письмових доказів скасування ухвали господарського суду Луганської області від 30.09.2013 р. у справі № 12б/5014/490/2012 (21/60б), якою затверджувалася мирова угода, укладена між ТОВ «Агропостач» та кредиторами (у т. ч. ПАТ «Банк Форум») і була узята до уваги при ухваленні оскаржуваного рішення. Крім того, колегія суддів погоджується з представниками позивача та відповідача-2, що в разі скасування такої ухвали Вищим господарським судом України, ПАТ «Банк Форум» має право звернутися до господарського суду відповідно до ст. 112 Господарського процесуального кодексу України з заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав, передбачених ст. 77 ГПК України для відкладення розгляду справи, і вважає за можливе здійснювати апеляційний перегляд справи за наявними у ній матеріалами.

Представник апелянта в судовому засіданні наполягав на задоволенні апеляційної скарги, проти чого заперечували представники позивача та відповідача-2, які вважають рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим.

Частиною 2 ст.101 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв`язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, які прибули в судове засідання, судова колегія встановила наступне.

04.07.2008 між Акціонерним комерційним банком «Форум» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агротехпостач» укладено договір № 0238/08/09-КЬ (надалі - Кредитний договір), відповідно до умов якого Акціонерний комерційним банком «Форум», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Банк Форум» (надалі ПАТ «Банк Форум») зобов'язався надати Товариству з обмеженою відповідальністю «Агротехпостач» (надалі ТОВ «Агротехпостач») кредит в іноземній валюті у розмірі 100000 доларів США з процентною ставкою за користування кредитом у розмірі 14 %, а ТОВ «Агротехпостач» зобов'язався повернути кредит в строк до 03.07.2009, сплатити проценти, комісійні, інші платежі у порядку, встановленому договором (а.с. 70-75).

Згідно п. 2.1. кредитного договору забезпеченням повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитними коштами є іпотека нежитлових будівель та застава майна з майновим поручителем Товариством з обмеженою відповідальністю «Агросоюз» (надалі - ТОВ «Агросоюз»).

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між ПАТ «Банк Форум» та ТОВ «Агросоюз» укладено:

- іпотечний договір від 04.07.2008, посвідчений приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу, зареєстрований в реєстрі за № 1357, згідно якого позивач передав в іпотеку нерухоме майно - нежитлові будівлі, що розташовані за адресою: м. Луганськ, вул. Краснодонська, 4а, загальною площею 123,6 м2 (а.с 10-15);

- договір застави від 04.07.2008, згідно якого ТОВ «Агросоюз» передав в заставу майно, а саме цистерни у кількості 19 одиниць (а.с. 16-19).

За твердженням позивача свої зобов`язання перед ПАТ «Банк Форум» ТОВ «Агротехпостач» у повному обсязі не виконало.

У 2008 році господарським судом Луганської області порушено справу № 12б/5014/490/2012(21/60б) про банкрутство ТОВ «Агротехпостач». Грошові вимоги ПАТ «Банк Форум» за кредитним договором № 0238/08/09-КЬ від 04.07.2008 в сумі 796361 грн. 18 коп. внесені до реєстру вимог кредиторів ухвалою цього суду від 30.03.2011

Ухвалою господарського суду Луганської області від 30.09.2013, залишеною без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 20.11.2013, провадження у справі про банкрутство ТОВ «Агротехпостач» припинено у зв'язку із затвердженням мирової угоди, відповідно до якої заборгованість ТОВ «Агротехпостач» перед ПАТ «Банк Форум» у розмірі 796361 грн. 18 коп. підлягає прощенню (списанню) у повному обсязі.

На цей час в проваджені господарського суду Луганської області перебуває справа № 21/20б про банкрутство ТОВ «Агросоюз», майнового поручителя ТОВ «Агротехпостач» на підставі договорів іпотеки та застави майна.

В межах справи № 21/20б про банкрутство ТОВ «Агросоюз» ухвалою від 06.10.2009 затверджено реєстр вимог кредиторів, до якого включені вимоги АКБ «Форум в розмірі 763331 грн. 47 коп. як заставні (а.с. 80-83).

Постановою від 13.08.2013 ТОВ «Агросоюз» визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Бохана О.С., яким подано даний позов про визнання припиненими правовідносин іпотеки та застави.

Позивач звертаючись з даним позовом, з урахуванням уточнень, просить визнати припиненими правовідношення іпотеки за іпотечним договором від 04.07.2008 р. та правовідношення застави за договором застави від 04.07.2008 р., укладеними між Акціонерним комерційним банком «Форум» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агросоюз».

Оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції у справі відповідає вимогам норм чинного законодавства та не підлягає скасуванню з наступних підстав.

Предметом даного спору є вимога позивача про визнання припиненими правовідношень за іпотечним договором та договором застави.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Згідно з ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагентів та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Частиною 1 ст. 546 ЦК України визначено такі види забезпечення виконання зобов'язання: неустойка, порука, гарантія, застава, притримання, завдаток.

Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання (ч. 2 ст. 546 ЦК України).

Згідно ст. 1 Закону України "Про заставу", застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

Відповідно до приписів ст. 28 Закону України „Про заставу", застава припиняється з припиненням забезпеченого заставою зобов'язання; в разі загибелі заставленого майна; в разі придбання заставодержателем права власності на заставлене майно; в разі примусового продажу заставленого майна; при закінченні терміну дії права, що складає предмет застави; в інших випадках припинення зобов'язань, установлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 593 Цивільний кодекс України право застави припиняється у разі: 1) припинення зобов'язання, забезпеченого заставою; 2) втрати предмета застави, якщо заставодавець не замінив предмет застави; 3) реалізації предмета застави; 4) набуття заставодержателем права власності на предмет застави. Право застави припиняється також в інших випадках, встановлених законом.

Частиною 1 ст. 575 ЦК України унормовано, що іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Крім того, відповідно до приписів ст. 1 Закону України «Про іпотеку», іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ст.3 Закону України „Про іпотеку" іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Згідно з положеннями ст. 17 вказаного Закону та ст. 593 Цивільного кодексу України іпотека припиняється у разі припинення основного зобов'язання.

Відповідно до ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Отже, застава і іпотека є самостійними видами забезпечення виконання зобов`язання, які припиняються, зокрема у зв`язку із припиненням основного зобов`язання.

За приписами статті 605 ЦК зобов'язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов'язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора. Таким чином, правовим наслідком прощення боргу є припинення зобов'язання боржника перед кредитором.

Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, заборгованість ТОВ «Агротехпостач» перед ПАТ «Банк Форум» у розмірі 796361 грн.18 коп. за кредитним договором від 04.07.2008 № 0238/08/09-КЬ за умовами укладеної та затвердженої ухвалою господарського суду Луганської області від 30.09.2013 у справі № 12б/5014/490/2012(21/60б) мирової угоди підлягає прощенню (списанню) у повному обсязі. Вказана ухвала за результатами оскарження до суду апеляційної інстанції постановою Донецького апеляційного господарського суду від 20.11.2013 залишена без змін, а отже набрала законної сили.

Таким чином, основне зобов'язання за кредитним договором від 04.07.2008 № 0238/08/09-КЬ у розмірі 796361 грн. 18 коп., на забезпечення виконання якого укладені спірні договори іпотеки та застави, відсутнє. Таким чином, враховуючи, що усі зобов`язання, які виникли за кредитним договором від 04.07.2008 р. № 0238/08/09-КЬ, в силу ст. 605 ЦК України, є припиненими, відповідно є припиненими правовідносини іпотеки за договором іпотеки від 04.07.2008 та застави за договором застави від 04.07.2008 р., які укладені в забезпечення цього кредитного договору.

Отже, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про необхідність задоволення позовних вимог ТОВ «Агросоюз» до першого відповідача та відмови у позовних вимог до другого відповідача - ТОВ «Агротехпостач», з підстав відсутності будь-яких правовідносин іпотеки та застави між цим суб`єктом господарювання та позивачем.

Безпідставними є твердження апелянта щодо відсутності між сторонами спору та обрання позивачем невірного способу захисту порушеного права, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб`єкта підприємницької діяльності мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає порушені або оспорювані права і охоронювані законом інтереси підприємств та організацій.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відтак зазначена норма визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес.

Порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

При оспоренні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликане поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Звертаючись до господарського суду з позовом за захистом, позивач послався на невизнання банком його права на припинення правовідношення іпотеки за іпотечним договором від 04.07.2008 р. та правовідношення застави за договором застави від 04.07.2008, які укладалися в забезпечення кредитного договору, зобов`язання за яким припинилися внаслідок затвердження мирової угоди. В ході розгляду справи перший відповідач заперечував позовні вимоги і не визнав правовідношення іпотеки та застави за відповідними договорами.

Способи захисту цивільних прав і законних інтересів визначені в ст. 16 ЦК України, перелік яких не є вичерпним.

Відповідно до ст.ст. 12, 15, 16 ЦК України, особа здійснює свої цивільні права (у тому числі й право на захист цивільних прав та інтересів) вільно на власний розсуд. Саме цій особі належить право обрання способу судового захисту, визначення предмету та підстав позову.

Вирішуючи спір, господарський суд повинен встановити відповідність обраного позивачем способу захисту його порушеного права чи охоронюваного законом інтересу вимогам статті 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України, його здатність захистити право чи охоронюваний законом інтерес.

Так, ст.16 Цивільного кодексу України встановлено наступні способи захисту цивільних прав: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Таким чином, вказаною нормою передбачені такі способи захисту цивільних прав та інтересів як визнання права, що в рівній мірі означає як наявність права, так і його відсутність або й відсутність обов`язків, а також припинення правовідношення, тому обраний позивачем спосіб захисту його порушеного права відповідає вимогам цивільного законодавства України.

Обмеження матеріального права позивача суперечить положенням Конституції України, його порушене право чи цивільний інтерес підлягає судовому захисту, тому судом задоволено позовні вимоги правомірно.

Відносно доводів апелянта щодо необхідності розгляду спірного питання в рамках провадження справи № 21/20б про банкрутство ТОВ «Агросоюз», то колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що вимога за цим позовом не підпадає під дію ст. 20 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», яка визначає виключний перелік підстав для визнання недійсними правочинів боржника та спростування його дій, які повинні розглядатися у межах справи про банкрутство. Крім того, як вірно зазначив суд першої інстанції даний закон не виключає можливість розгляду таких спорів у позовному провадженні.

Отже, доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження при апеляційному перегляді справи та не можуть бути підставою для скасування рішення у даній справі, у зв'язку з чим його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу ПАТ «Банк Форум» - без задоволення.

Судова колегія вважає, що норми чинного законодавства місцевим господарським судом застосовані правильно, рішення відповідає приписам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи, а мотиви з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування рішення, оскільки спростовуються вищевикладеним.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України на апелянта.

Керуючись ст. ст. 49, 91, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк Форум», м. Київ на рішення господарського суду Луганської області від 23.01.2014 р. у справі № 913/3477/13 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Луганської області від 23.01.2014 р. у справі № 913/3477/13 - залишити без змін.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя С. А. Малашкевич

Судді: Н. В. Ломовцева

Е. В. Сгара