УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №: 22-ц/191/282/14Головуючий суду першої інстанції:Кисельов Є.М.

Доповідач суду апеляційної інстанції:Притуленко О. В.

"12" березня 2014 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м.Феодосії в складі:

головуючого - судді Притуленко О.В.,

суддів Кустової І.В.,

Ломанової Л.О.,

при секретарі Броніковській М.І. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про відшкодування моральної шкоди, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_7 - ОСОБА_8 на рішення Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від 28 жовтня 2013 року,

В С Т А Н О В И Л А:

У червні 2012 року ОСОБА_4, звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про відшкодування шкоди, завданої залиттям квартири.

У позові зазначено, що їй на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1, що розташована поверхом вище у зазначеному будинку, належить на праві приватної власності ОСОБА_7, а ОСОБА_5 та ОСОБА_6 проживають у ній.

Посилаючи на те, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 неодноразово заливали належну їй квартиру, зокрема 1 березня 2012 року та 12 березня 2012 року, чим їй завдана шкода внаслідок пошкодження майна, що вимагає від неї додаткових зусиль для подолання наслідків затоплення, а також призвело до загострення хвороб, з урахуванням поданих уточнень, ОСОБА_4 просила стягнути солідарно з відповідачів на її користь у відшкодуванні моральної шкоди 10000 грн.

Рішенням Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від 28 жовтня 2013 року позов задоволений частково. Суд стягнув з ОСОБА_7 на користь позивача компенсацію моральної шкоди в розмірі 1000 грн. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Представник ОСОБА_7 - ОСОБА_8 на вказане рішення суду подала апеляційну скаргу, в який посилаючись на порушенням судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове - про відмову у задоволенні позову.

На думку апелянта, суд безпідставно частково задовольнив позов, оскільки позивачем не доведено завдання їй шкоди і наявність вини ОСОБА_7 у цьому.

Судом апеляційної інстанції справа розглянута за відсутності сторін на підставі ч.2 ст.305 ЦПК України.

Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Перевіривши законність і обґрунтованість оскарженого рішення в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_2 на праві приватної власності належить ОСОБА_7

Позивач є власником квартири № 38 цього будинку, що розташована поверхом нижче.

Згідно актів від 1 березня 2012 року та 12 березня 2012 року, складених працівниками Житлової експлуатаційної дільниці № 2, відбулося залиття квартири позивача водою, яка потрапила з квартири №42. Як слідує з акту від 1 березня 2012 року причина залиття - протікання труби санвузлу у ванній кімнаті квартири №42.

Ухвалюючи рішення та задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що завдана позивачу шкода унаслідок залиття її квартири підлягає стягненню з ОСОБА_7, як власника квартири, на якого покладено обов'язок по утриманню квартири в належному стані.

Такий висновок суду є обґрунтованим та узгоджується з матеріалами справи, при встановленні зазначених фактів судом не було порушено норм цивільного процесуального законодавства й правильно застосовано норми матеріального права.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної чи юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

За змістом зазначених норм закону у правовідносинах по відшкодуванню шкоди діє презумпція вини заподіювача шкоди. Обов'язок доказування наявності шкоди та її розміру покладається на позивача, відсутність його вини у заподіянні шкоди повинен довести відповідач.

Як слідує з матеріалів справи, обґрунтовуючи свої вимоги, позивачка надала суду акти, складені комісією Житлової експлуатаційної дільниці № 2 КП «Аршинцево», які скріплені підписом та печаткою керівника цього підприємства. Із змісту вказаних актів випливає, що залиття квартири позивача відбулося водою, яка потрапила з квартири №42. Згідно акту від 1 березня 2012 року причина залиття - протікання труби санвузлу у ванній кімнаті квартири №42 (власником якої згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 20.03.2008 року є ОСОБА_7.).

Пункт 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 р. №572 (із змінами від 24.-1.2006 року) містить норму, відповідно до якої власник квартири зобов'язаний дотримуватись вимог нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг, пожежної і газової безпеки, санітарних норм і правил та інш., тобто саме власник квартири безпосередньо зобов'язаний утримувати сантехнічне обладнання та забезпечувати відсутність протікань та зривів труб водогону та каналізації, що розташоване в межах квартири.

У порушення вимог ст. ст. 10, 60 ЦПК України ОСОБА_7 не надано доказів, які б підтверджували виконання нею вказаних правил і спростовували наявність їх вини у залитті квартири позивача.

Відтак, виходячи з того, що власність зобов'язує (ч.4 ст.319 ЦК України), обов'язок по забезпеченню схоронності приватного житла належить власнику (ст.151 ЖК УРСР), а відповідач не довела відсутності своєї вини у залитті квартири позивача, суд першої інстанції обґрунтовано поклав на неї обов'язок по відшкодуванню завданої моральної шкоди. При визначенні розміру моральної шкоди правильно виходив із засад розумності та справедливості.

З урахуванням викладеного колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги не містять правових підстав для скасування ухваленого у справі рішення.

На підставі наведеного, керуючись ст.303, п.1 ч.1 ст.307, ст.ст. 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у місті Феодосії

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_7 - ОСОБА_8 відхилити.

Рішення Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від 28 жовтня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Судді:

О.В. Притуленко І.В. Кустова Л.О. Ломанова