Дата документу Справа № 326/2885/13-к
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження № 11-кп/778/271/14 Головуючий в 1-й інстанції: Булашев Р.Л.
Категорія: ст. 186 ч. 2 КК України Доповідач: Кузьмичов В.Ю.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 березня 2014 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого Кузьмичова В.Ю.,
суддів Білоконева В.М., Гончара О.С.,
при секретарі судового засідання Полизі Т.В.,
розглянувши у судовому засіданні кримінальне провадження № 12013080340000958 щодо ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Приморська Запорізької області, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1,
за участю прокурора Стоматової В.П.,
в с т а н о в и л а :
з апеляційною скаргою до суду апеляційної інстанції звернувся прокурор у кримінальному провадженні Вареник Н.О. з вимогами про скасування ухвали Приморського районного суду Запорізької області від 13 січня 2014 року, якою обвинувальний акт по кримінальному провадженню відносно ОСОБА_1 по обвинуваченню за ч.2 ст. 186 КК України повернутий прокурору.
Повертаючи обвинувальний акт суд зазначив, що ОСОБА_1 висунуто обвинувачення у тому, що він 31.08.2013 р. о 15.30 год. біля будинку на вул. Шмідта № 72 в м.Приморську відкрито заволодів ДВД-програвачем на суму 100 грн., взявши його з велосипеду, яким керувала ОСОБА_3
Під час судового засідання ОСОБА_1 заявив, що свідком цієї події був слідчий по його справі ОСОБА_4, який із групою співробітників міліції за тією адресою проводили слідчу дію і також бачили те, що відбувалось.
Крім того, один з міліціонерів тримав його мопед, до якого він підійшов з ДВД, і надав йому можливість поїхати із ним, проте, свідками цих осіб в обвинувальному акті не зазначено та їх фактично не встановлено.
Всупереч вимогам ст. 77 КПК України, слідчий ОСОБА_4 самовідвід собі, як свідку події, не заявив, а розслідував кримінальне провадження та склав обвинувальний акт.
Також, всі свідки по справі не були допитані та не встановлені, що суттєво порушило право на захист обвинуваченого.
Окрім цього, обвинувачений заявив, що бажає мати захисника, але не має на це грошей, проте, слідчий не звертався до Центру правової допомоги з цих підстав, для надання захисника, що також порушило право обвинуваченого на захист.
З наведених підстав обвинувальний акт повернуто прокуророві.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, прокурор послався на наступне.
Під час досудового розслідування підозрюваному роз'яснялися його права, у тому числі збирати і подавати слідчому, прокурору, слідчому судді докази, заявляти клопотання про проведення слідчих дій, заявляти відводи тощо, що не заперечував у підготовчому судовому засіданні ОСОБА_1
Проте, ОСОБА_1 не заявив відводів слідчому ОСОБА_4, не наполягав на його допиті в якості свідка, не заявляв клопотань щодо допиту інших працівників міліції, які нібито були свідками вчиненого ним злочину. З огляду на викладене, підстав для відводу слідчого ОСОБА_4 у ході досудового розслідування не було.
Крім того, Приморським РВ ГУМВС проведено службове розслідування за заявою ОСОБА_1, зробленою ним у суді під час підготовчого засідання з приводу того, що слідчий ОСОБА_4 був очевидцем злочинних дій підозрюваного.
Згідно з висновками службового розслідування встановлено, що слідчий ОСОБА_4 дійсно 31.08.2014р. перебував у складі слідчо-оперативної групи, проте під час подій, зазначених ОСОБА_1, він, як і інші працівники міліції, перебував на території приватного домоволодіння - у дворі будинку №72 по вул. Шмідта у м. Приморську та подій вчиненого ОСОБА_1 злочину вони не бачили.
З огляду на викладене, як вважає апелянт, думка суду щодо повернення обвинувального акту прокурору на підставі того, що не визначено свідками у вказаному провадженні працівників міліції є безпідставною.
Також прокурор вважає, що твердження суду щодо необхідності відводу слідчого ОСОБА_4 від проведення досудового розслідування вказаного правопорушення є також безпідставними, оскільки слідчий ОСОБА_4 не був допитаний в якості свідка у вказаному провадженні ані за ініціативою сторони захисту, ані за ініціативою сторони обвинувачення.
Апелянт не погоджується з висновками суду про те, що слідчий не звертався до Центру правової допомоги для надання захисника підозрюваному ОСОБА_1, чим порушив право на захист обвинуваченого, оскільки при роз'ясненні останньому права на захист він від послуг захисника відмовився, про що власноруч поставив підпис у протоколі роз'яснення прав на захист від 26.09.2013 року. У зв'язку з відмовою від захисника до Центру правової допомоги слідчий не звертався.
Заслухавши доповідь судді-доповідача про суть ухвали суду та апеляційної скарги, прокурора, який підтримав апеляційну скаргу прокурора, який її подав, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню у зв'язку з наступним.
Згідно з вимогами ст. 314 КПК України суд під час підготовчого судового провадження, з метою вирішення питань про можливість призначення кримінального провадження до судового розгляду, вправі повернути обвинувальний акт прокурору, якщо обвинувальний акт не відповідає вимогам вказаного закону.
Однак, викладені доводи суду про порушення вимог КПК України при проведенні досудового розслідування не ґрунтуються на наданих матеріалах кримінального провадження.
Пояснення обвинуваченого у підготовчому судовому засіданні про необхідність допиту в якості свідків деяких працівників міліції повинні були розглянуті при вирішенні питань , передбачених ст. 315 КПК України або при виконанні вимог ст. 349 КПК України про об'єм доказування.
Крім того, вирішення питань про допит свідків обвинувачення або захисту вирішується при досудовому розслідуванні кожною стороною кримінального провадження за їх клопотанням.
Однак даних про те, що ОСОБА_1 при досудовому розслідуванні заявлялися клопотання про допит ОСОБА_4 та інших працівників міліції в якості свідків захисту обвинуваченим суду не надано. Висновки суду про порушення вимог КПК України у зв'язку з відмовою допиту вказаних працівників міліції зроблені тільки на підставі заяви ОСОБА_1 у підготовчому судовому засіданні.
З цих же обставин є необґрунтованими доводи суду про вимушену відмову ОСОБА_1 від участі захисника, про що свідчить відсутність скарг та клопотань обвинуваченого при проведенні досудового розслідування про призначення адвоката або скарг на відмову на надання безкоштовної правової допомоги.
Викладене свідчить, що підстави, з яких судом обвинувальний акт повернуто прокуророві, є хибними. Тому ухвала суду підлягає скасуванню, а матеріли кримінального провадження повинні бути повернуті суду для вирішення питань, передбачених ст.ст. 315-316 КПК України.
Між тим, при повторному проведенні підготовчого судового розгляду слід звернути увагу на те, що фабула обвинувачення викладена суперечливо та не відповідає всім фактичним обставинам, встановленим слідчим.
Зі змісту обвинувального акту вбачається, що ОСОБА_5, якого при досудовому розслідуванні допитано свідком, запропонував ОСОБА_1 придбати у нього належний ОСОБА_5 ДВД -програвач «Бравіс», який зі слів ОСОБА_5 знаходився у заставі у свідка ОСОБА_6
З метою вирішення питання про повернення ОСОБА_6 вказаного ДВД- програвача ОСОБА_5 обвинувачений ОСОБА_1 та свідок ОСОБА_5 пішли до будинку ОСОБА_6
В цей час з будинку ОСОБА_6 на велосипеді виїхала свідок ОСОБА_3, яка на велосипеді тримала ДВД - програвач, який зі слів ОСОБА_5 належить останньому. Між тим, потерпілим у кримінальному провадженні визнана ОСОБА_7, яка під час подій заволодіння програвачем була відсутня.
Однак у фабулі обвинувачення немає посилань на те, чому при кваліфікації дій за ч.2 ст. 186 КК України потерпілою визнана особа, у якої фактичного відкритого заволодіння майном не було, чи усвідомлював ОСОБА_1 при заволодінні програвачем, що він належить не ОСОБА_5, а іншій особі.
При повторному проведенні підготовчого судового засідання викладеному змісту фабули обвинувачення дати належну оцінку та вирішити, чи не є така фабула обвинувачення порушенням вимог КПК України та перешкодою для призначення акту до судового розгляду по суті.
Керуючись ст. ст. 405, 407 КПК України, колегія суддів
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні Вареник Н.О. задовольнити.
Скасувати ухвалу Приморського районного суду Запорізької області від 13 січня 2014 року, якою обвинувальний акт по кримінальному провадженню відносно ОСОБА_1 по обвинуваченню за ч.2 ст. 186 КК України повернутий прокурору, а обвинувальний акт повернути в той же суд для виконання вимог ст.315-316 КПК України.
С У Д Д І :
В.Ю. Кузьмичов В.М. Білоконев О.С. Гончар