ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"18" березня 2014 р. Справа № Б-39/205-08
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Гетьман Р.А., суддя Шевель О. В.,
при секретарі Фільшиній Н.І.,
за участю:
представника кредитора - ПАТ "БМ Банк" - Бриль І.В. - довіреність №051227 від 25.12.2013 року,
представник кредитора - ТОВ "ОТП Факторинг Україна" - Катріченко В.О. - довіреність від 30.12.2013 року,
арбітражний керуючий Боцуляк Ю.О. - не з'явися,
арбітражний керуючий Беліков О.П. - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу арбітражного керуючого Боцуляка Юрія Олександровича, м.Харків (вх.№434Х/2) на ухвалу господарського суду Харківської області від 18.12.2013 року у справі №Б-39/205-08,
за заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, м.Харків,
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, м.Харків,
про визнання банкрутом,-
ВСТАНОВИЛА:
Ухвалою господарського суду Харківської області (суддя Дзюба О.А.) від 18.12.2013 року у справі № Б-39/205-08 задоволено скаргу ТОВ "ОТП Факторинг Україна" на дії ліквідатора Боцуляка Ю.О. Усунуто його від виконання обов'язків ліквідатора банкрута та призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Белікова О.П.
Арбітражний керуючий Боцуляк Ю.О. із вказаною ухвалою не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення господарським судом Харківської області при прийнятті ухвали норм матеріального та процесуального права, на невідповідність висновків суду обставинам справи, які, у свою чергу, не були з'ясовані господарським судом першої інстанції при прийнятті ухвали в повній мірі, просить ухвалу господарського суду Харківської області від 18.12.2013 року по справі № Б-39/205-08 скасувати та винести нову, якою скаргу ТОВ "ОТП Факторинг Україна" залишити без задоволення.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що з моменту призначення ліквідатором ФОП ОСОБА_5 арбітражного керуючого Боцуляка Ю.О. на виконання ст. ст. 47-49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та ухвали Господарського суду Харківської області від 06.02.2012 року були здійснені наступні заходи, щодо виявлення майна банкрута:
- направлено запит до комунального підприємства "Зміївське бюро технічної інвентаризації" та отримано відповіді, щодо реєстрації прав власності на нерухоме майно банкрута ОСОБА_5 розташоване за адресою: АДРЕСА_1;
- направлено запит до Відділу Державної автомобільної інспекції в м. Харкові та отримано відповідь, щодо відсутності реєстрації транспортних засобів за ОСОБА_5;
- направлено запит до ДПІ у Київському районі м. Харкова та отримано відповідь про наявність відкритих розрахункових рахунків в банківських установах.
Крім того, представник апелянта зазначає, що судом була встановлена наявність зареєстрованих на праві власності на ім'я ОСОБА_5 нежитлових приміщень мансарди АДРЕСА_2 та відсутність реєстрації за ОСОБА_5 техніки, реєстрації прав власності чи користування земельними ділянками.
Твердження суду про затягування ліквідаційної процедури та не проведення роботи з виявлення майна апелянт спростовує тим, що майно банкрута має специфічний характер, швидкий продаж якого можливий лише при наявності заздалегідь знайденого покупця. Так, ліквідатором було знайдено покупця на майно, яке розташовано за адресою: АДРЕСА_1, що є предметом застави ПАТ "БМ Банк", проведена робота з присвоєння кадастрового номеру земельній ділянці, на якій розташоване майно банкрута, яка тривала вісім місяців (з квітня 2013 року по листопад 2013 року).
Також апелянт зазначає, що ліквідатором було здійснено пошук покупців на нежитлові приміщення, які належать банкруту та розташовані за адресою: АДРЕСА_2, та є предметом застави ПАТ "ОТП Банк", про що свідчать протоколи зустрічей з потенційними покупцями. Ці приміщення є майном з мінімальним рівнем ліквідності, процес продажу якого без продажу інших частин майнового комплексу не можливий. Вказане питання неодноразово обговорювалось з представниками ПАТ "ОТП Банк".
Таким чином, ліквідатор підтверджує те, що ним були здійснені усі можливі заходи, щодо пошуку та виявлення майна банкрута, за рахунок якого можливо було б здійснити погашення вимог кредиторів, що ліквідатор ні в якому разі не затягував процес проведення ліквідаційної процедури банкрута та намагався як найшвидше здійснити процес продажу майна та проведення розрахунків з кредиторами.
Апелянт звертає увагу на те, що скарга була підписана неповноважною особою. На момент розгляду скарги кредитором по справі був ПАТ "ОТП Банк", а скарга була підписана представником ТОВ "ОТП Факторинг Україна", який на момент прийняття скарги до провадження та винесення ухвали про розглял скарги в судовому засіданні не був визнаний кредитором, про що свідчить зміна кредитора ПАТ "ОТП Банк" на ТОВ "ОТП Факторинг Україна" ухвалою від 18.12.2013 року.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 17.02.2014 року апеляційну скаргу арбітражного керуючого Боцуляка Ю.О. прийнято до провадження та призначено до розгляду.
Ухвалою суду від 04.03.2014 року продовжено строк розгляду справи на 15 днів та відкладено розгляд апеляційної скарги.
18.03.2014 року арбітражний керуючий Боцуляк Ю.О. через канцелярію суду надав документи на підтвердження належного виконання обов'язків ліквідатора ФОП ОСОБА_5 (вх.№ 2281).
У судовому засіданні 18.03.2014 року представник кредитора ПАТ "БМ Банк" пояснив, що підтримує доводи апеляційної скарги арбітражного керуючого Боцуляка Ю.О. у повному обсязі та просить її задовольнити.
Представник ТОВ "ОТП Факторинг Україна" пояснив, що проти доводів та вимог апеляційної скарги арбітражного керуючого Боцуляка Ю.О. заперечує, оскаржувану ухвалу просить залишити без змін.
Арбітражний керуючий Боцуляк Ю.О., арбітражний керуючий Беліков О.П. у судове засідання 18.03.2014 року не з'явилися, про причини неявки суд не сповістили, про час та місце судового засідання були належним чином повідомлені.
В ухвалі суду від 04.03.2014 року учасників судового процесу було попереджено, що у разі не з'явлення їх представників у судове засідання, та не надання витребуваних судом документів, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами та за відсутністю представників учасників судового процесу. Таким чином, враховуючи належне повідомлення арбітражного керуючого Боцуляка Ю.О., арбітражного керуючого Белікова О.П. про час та місце судового засідання, та те, що їх явка у судове засідання не була визнана обов'язковою, колегія суддів дійшла висновку щодо можливості розгляду справи за їх відсутності за наявними в справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи та викладені в апеляційній скарзі доводи, заслухавши пояснення представників кредиторів, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.
Згідно з ч.1, 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Колегія суддів зазначає, що оскаржувана ухвала є невід'ємною частиною усіх процесуальних документів, прийнятих у даній справі, тому перегляд цієї ухвали в апеляційному порядку на предмет її правомірності та відповідності нормами закону та обставинам справи має здійснюватися разом з постановою про визнання ФОП ОСОБА_5 банкрутом та ухвалою про порушення провадження у даній справі, як правової підстави прийняття судом рішення, викладеного в оскаржуваній ухвалі.
Як вбачається із матеріалів справи, 23.12.2008 року фізична особа-підприємець ОСОБА_5 звернувся до господарського суду Харківської області в порядку ст.ст. 47-49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" із заявою про порушення справи про банкрутство у відношенні нього на тій підставі, що боржник не має можливості розрахуватися з кредиторами за рахунок прибутків від підприємницької діяльності, а також на те, що задоволення вимог одного або кількох кредиторів приведе до неможливості виконання грошових зобов'язань у повному обсязі перед усіма кредиторами (т.1, а.с. 3-5).
Ухвалою господарського суду Харківської області від 23.12.2008 року заяву ФОП ОСОБА_5 прийнято до розгляду та порушено провадження у справі про банкрутство. Зобов'язано заявника надати суду дані про загальну суму заборгованості перед усіма кредиторами, у тому числі по заробітній платі перед працівниками, а також заборгованості по податкам і зборам, дані про майнові активи боржника, у тому числі дані про грошові кошти, які знаходяться на рахунках боржника, поштові адреси банків і інших фінансових установ у яких відкрито рахунки боржника, документи фінансової звітності. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та накладено арешти на все майно, що належить боржнику (т.1, а.с.1-2).
Постановою господарського суду Харківської області від 30.12.2008 року фізичну особу-підприємця ОСОБА_5 визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Родзинського А.А. та зобов'язано його відповідно до ст.ст. 25-30, 47-49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" виконати ліквідаційну процедуру банкрута до 30.12.2009 року, надати суду обґрунтований звіт про виконану роботу, всі докази, що свідчать про виконання ліквідаційної процедури і надавати суду щомісячно звіти про хід ліквідаційної процедури, дані про фінансове становище і майно боржника, використання коштів, отриманих від реалізації майна банкрута (т. 2, а.с. 8-11).
В подальшому, господарським судом Харківської області виносилися ухвали, якими продовжувався строк ліквідаційної процедури, а також, якими було звільнено арбітражного керуючого Родзинського А.А. від виконання обов'язків ліквідатора ФОП ОСОБА_5 та призначено ліквідатором арбітражного керуючого Богомазова П.С. Крім того, місцевим господарським судом виносилися ухвали, якими було звільнено арбітражного керуючого Богомазова П.С. від виконання обов'язків ліквідатора ФОП ОСОБА_5 та призначено ліквідатором арбітражного керуючого Боцуляка Ю.О.
Відповідні процесуальні документи суду першої інстанції не були предметом апеляційного та касаційного прегляду.
18.12.2013 року усунуто арбітражного керуючого Боцуляка Ю.О. від виконання обов'язків ліквідатора банкрута та призначено ліквідатором арбітражного керуючого Белікова О.П. Відповідна ухвала на даний час є предметом апеляційного перегляду.
Колегія суддів зазначає, що справу порушено за процедурою з особливостями, визначеними статтями 47 - 49 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
В ході прийняття цієї постанови господарський суд Харківської області виходив з того, що ФОП ОСОБА_5 є суб'єктом спрощеної системи оподаткування на підставі свідоцтва про сплату єдиного податку серія НОМЕР_1 виданого ДПІ у Київському районі м. Харкова, не веде обліку доходів та витрат, не складає бухгалтерський баланс, не є платником податку на додану вартість.
Як встановив господарський суд першої інстанції, вартість майнових активів боржника становить 498424,00 грн., у боржника відсутня дебіторська заборгованість, а також відсутні грошові кошти на рахунках у банківських установах, проте боржник має у власності грошові кошти готівкою у сумі 500,00 грн.
В основу заяви про порушення справи про банкрутство боржником була покладена загальна сума вимог кредиторів за зобов'язаннями пов'язаними із здійсненням підприємницької діяльності у розмірі 1300000,00 грн., з яких грошові зобов'язання у сумі 300000,00 грн. перед кредитором ФОП ОСОБА_8 та грошові зобов'язання у сумі 1000000,00 грн. перед ОСОБА_9
Суд першої інстанції дійшов висновку, що боржник неспроможний виконати безспірні грошові зобов'язання перед кредиторами та відновити свою платоспроможність не інакше як через застосування ліквідаційної процедури з особливостями, що притаманні ст.ст. 47-49 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Проте, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду не погоджується із таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
У відповідності до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом " (в редакції, що діяла на момент визнання банкрутом) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
Згідно ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченого цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
У відповідності до ст. 53 Цивільного кодексу України фізична особа, яка неспроможна задовольнити вимоги кредиторів, пов'язані із здійсненням нею підприємницької діяльності, може бути визнана банкрутом у порядку, встановленому законом.
Згідно ч. 7 ст. 128 Господарського кодексу України громадянин-підприємець може бути визнаний судом банкрутом відповідно до вимог цього Кодексу та інших законів.
Статтями 47- 49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначені особливості здійснення провадження по справі про банкрутство суб'єкта підприємницької діяльності - громадянина.
Відповідно до приписів статті 1 Закону про банкрутство суб'єктом банкрутства (банкрутом) може бути боржник, неспроможність якого виконати свої грошові зобов'язання встановлена судом; боржником може бути лише суб'єкт підприємницької діяльності, який неспроможній виконати протягом трьох місяців після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через відновлення платоспроможності; грошовим зобов'язанням є зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством; кредитором же визнається юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, а також фізичні особи-підприємці за грошовими зобов'язаннями, що виникли безпосередньо у фізичної особи на підставах, не пов'язаних із здійсненням такою особою підприємницької діяльності.
Згідно ст. 6 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено Законом.
Згідно приписів ч. 1 ст. 7 Закону про банкрутство заява про порушення справи про банкрутство, яка подана кредитором або боржником, повинна містити разом з іншим виклад обставин, які підтверджують неплатоспроможність боржника; частина 3 цієї статті вимагає подання до заяви боржника документів, що свідчать про неплатоспроможність боржника.
У відповідності до частини 5 статті 7 Закону боржник зобов'язаний у місячний строк звернутися до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство у разі виникнення зазначених у цієї частині Закону обставин, зокрема, якщо задоволення вимог одного кредитора або кількох кредиторів приведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами. Боржник за невиконанням вимог цієї частини несе відповідальність згідно із законом.
Отже, із системного аналізу зазначених правових норм вбачається, що громадянин-підприємець у своїй заяві до господарського суду про порушення відносно нього провадження у справі про банкрутство повинен навести обставини неспроможності боржника виконати підтверджені у встановленому порядку документами безспірні грошові вимоги кредитора (кредиторів), пов'язані із здійсненням ним підприємницької діяльності, а також - обставини щодо того, що задоволення вимог одного кредитора або кількох кредиторів приведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами, і довести ці обставини належними документами. В той час як господарський суд зобов'язаний при визнанні боржника банкрутом встановити його неспроможність виконати при здійсненні підприємницької діяльності підтверджені розрахунковими або виконавчими документами вимоги кредиторів через недостатність майна, а також встановити факт наявності вимог кредитора (кредиторів), які заявлені у встановленому порядку до боржника, та того, що задоволення вимог одного кредитора або кількох кредиторів приведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами.
За Законом факт безспірності вимог кредиторів виникає з моменту, коли грошові вимоги кредитора підтверджуються документами (виконавчими або іншими розрахунковими, на підставі яких здійснюється списання коштів).
Факт заборгованості боржника перед кредитором має бути підтверджений відповідними доказами. Відповідно до положень Закону у справі про банкрутство судом встановлюється грошові вимоги кредиторів та лише дійсні вимоги, що відповідають чинному законодавству.
Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що вказані докази повинні надаватися заявником на момент порушення судом справи про банкрутство за процедурою, яка передбачена ст.ст. 47-49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", можливість витребування судом вказаних документів після порушення провадження у справі про банкрутство, на відміну від позовного провадження, спеціальним Законом "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не передбачена.
Відповідно до абз. 8 ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" безспірні вимоги кредиторів - вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.
Саме з цього моменту грошові вимоги переходять в категорію безспірних.
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року №15 у п.27 роз'яснено, що безспірність вимог кредиторів підтверджується виконавчими документами та платіжними вимогами, за якими здійснюється списання коштів з рахунків боржника.
Враховуючи те, що списання коштів з рахунків боржника в безспірному порядку здійснюється державною виконавчою службою, то порушення провадження у справі про банкрутство можливо лише після відкриття останньою виконавчого провадження.
Таким чином, закон передбачає, що порушення справи про банкрутство можливе лише після відкриття виконавчого провадження державною виконавчою службою. Відповідно, і встановлений Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" трьохмісячний строк починає свій відлік після пред'явлення виконавчих документів до виконання до державної виконавчої служби та відкриття виконавчого провадження.
Як вже зазначалося, в основу заяви про порушення провадження у справі про банкрутство ФОП ОСОБА_5 були покладені заборгованість ФОП ОСОБА_5 перед ФОП ОСОБА_8 у розмірі 300000,00 грн., на підтвердження якої надано договір б/н від 01.09.2008 року, договір поруки б/н від 01.09.2008 року та вимога б/н від 19.09.2008 року, а також заборгованість перед ОСОБА_9 у розмірі 1000000,00 грн., на підтвердження якої надано договір б/н від 01.11.2008 року, договір поруки б/н від 01.11.2008 року та вимогу б/н від 10.12.2008 року.
Однак, з матеріалів справи вбачається, що на момент подачі заяви до суду боржником не надано належних доказів, які підтверджують безспірність вищевказаних вимог кредиторів та неплатоспроможність боржника, оскільки відсутні належні докази пред'явлення кредиторами - ФОП ОСОБА_8 та ОСОБА_9 виконавчих документів до органів виконавчої служби, з огляду на те, що списання коштів з рахунків боржника у безспірному порядку здійснюється державною виконавчою службою.
Таким чином, боржником в порушення вимог ст. 33 Господарського кодексу України не була доведена така обставина, як безспірність грошових вимог та неспроможність боржника виконати свої зобов'язання перед кредиторами, наявність якої обов'язкова для порушення провадження у справі про банкрутство.
Треба зазначити, що у матеріалах справи міститься лист, наданий ОСОБА_9 до господарському суду Харківської області, яким він повідомляє, що він не має фінансових вимог до ФОП ОСОБА_10 та документів, які підтверджують їх наявність (т.2 а.с. 16).
Відсутність факту безспірності грошових вимог до боржника не змінює й наявність у матеріалах справи заяви про визнання грошових вимог ОСОБА_11 до ФОП ОСОБА_5, які обґрунтовуються договором про відступлення права вимоги до ФОП ОСОБА_5, укладеним між ОСОБА_9 та ОСОБА_11 (т.2 а.с. 90-97).
При таких обставинах, колегія суддів дійшла висновку, що при розгляді справи про банкрутство боржника не доведено обставин, що мають значення для справи, а саме: обставин наявності безспірності вимог кредиторів та дотримання приписів ст. 6 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», не надано доказів щодо належного з'ясування кола кредиторів боржника та щодо з'ясування активу та пасиву боржника.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що справа про банкрутство ФОП ОСОБА_5 за ст.ст. 47-49 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» порушена неправомірно, і у господарського суду першої інстанції не було правових підстав для визнання боржника банкрутом за спрощеною процедурою, а отже і підстав для проведення відповідних дій по його ліквідації.
Судове рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.
Враховуючи, що провадження у даній справі порушено безпідставно, без дослідження факту безспірності грошових вимог, господарський суд безпідставно розглядав скаргу на дії ліквідатора і призначив нового ліквідатора з метою здійснення ліквідаційної процедури і затвердження ліквідаційного балансу в межах безпідставно порушеної справи про банкрутство, тому дана справа не може розглядатися далі та підлягає припиненню.
Відповідно до п. 36 постанови пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство» від 18.12.2009 року №15 Законом не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника, або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство. У таких випадках судам слід припиняти провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 40 Закону (за відсутності інших підстав для такого припинення) та пункту 1-1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України.
Така ж правова позиція Верховного Суду України викладена в Інформаційному листі ВГСУ від 27.02.2012 року №01-06/224/2012 «Про доповнення до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2012 року №01-06/249 «Про постанови Верховного Суду України, прийняті за результатами перегляду судових рішень господарських судів».
На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що при розгляді справи про банкрутство боржника не доведено обставин, що мають значення для справи, які господарський суд визнав встановленими, та при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, ухвала господарського суду Харківської області від 18.12.2013 року у справі №Б-39/205-08 підлягає скасуванню, а провадження по справі - припиненню на підставі п. 1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
Колегія суддів також звертає увагу, що у зв'язку з припиненням провадження у даній справі про банкрутство необхідно вирішити питання про внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідного запису щодо фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 згідно із Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців».
Керуючись п.7 ст.40 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», п.1-1 ст. 80, ст.ст. 91, 99, 101, 102, п.3 статті 103, п.4 ч.1 статті 104, статтями 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,-
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу арбітражного керуючого Боцуляка Юрія Олександровича задовольнити частково.
Ухвалу господарського суду Харківської області від 18.12.2013 року у справі №Б-39/205-08 скасувати.
Провадження у справі №Б-39/205-08 припинити.
Повний текст постанови складено 20 березня 2014 року.
Головуючий суддя Лакіза В.В.
Суддя Гетьман Р.А.
Суддя Шевель О.В.