Справа №1 la-3642 2006 p. Головуючий у 1 інстанції Фещенко В.Г. Доповідач Самойленко А.І.

УХВАЛА

Іменем України

12 грудня 2006 року

Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого Самойленко А.І. суддів Яременка А.Ф., Свіягіної І.М.

з участю прокурора Ільченка С.В. засудженого ОСОБА_1. розглянув   у  відкритому   судовому   засіданні   в   місті   Донецьку   справу   за апеляцією    засудженого    ОСОБА_1    на    постанову    Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області від 3 серпня 2006 року, якою щодо

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1

року    народження,     уродженця     м.Находка

Приморського        краю       РФ,        мешканця

м.Ясинувата,            засудженого            вироком

Ясинуватського    міського    суду    Донецької

області від 6 грудня 2001 року за ст.ст. 185 ч.2 і

185 ч.З КК України на 4 роки позбавлення волі

і   звільненого   від   відбування   покарання   з

випробуванням протягом іспитового строку З

роки відповідно до ст.ст.75, 76 КК України

скасовано  звільнення  від  відбування  покарання  з   випробуванням   і   його

направлено для відбування призначеного покарання, призначеного вироком

суду у виді 4 років позбавлення волі.

Зазначеною постановою встановлено, що засуджений ОСОБА_1 протягом іспитового строку не виконав покладені на нього вироком суду обов'язки: у

2003  році змінив місце проживання без повідомлення органу кримінально-

виконавчої системи, після попередження за неявку на реєстрацію 15.10, 5.11,

19.11, 3.12 2002 року без поважних причин, він знову 6.07, 3.08, 7.09, 5.10, 2.11

2004 року не з'явився на реєстрацію без поважних причин в орган кримінально-

виконавчої системи. Наведені обставини також свідчать про небажання

ОСОБА_1 стати на шлях виправлення. Наведені обставини суд визнав як підстави

щодо ОСОБА_1 для скасування звільнення від відбування покарання з

випробуванням і направлення його для відбування призначеного вироком

покарання.

В апеляції засуджений ОСОБА_1 просить змінити постанову і зарахувати у строк відбутого ним покарання 2 роки іспитового строку, протягом якого він виконував покладені на нього обов'язки і що давало підстави для застосування до нього амністії. В обгрунтування доводів апеляції посилається на те, що суд

безпідставно взяв до уваги пояснення інспектора ОСОБА_2 про його неявку на реєстрацію без поважних причин, що він у 2003 році повідомляв інспектора кримінально-виконавчої інспекції про зміну ним місця проживання. Крім цього, посилається на порушення судом його права на захист, на ненадання йому останнього слова.

Заслухавши доповідача, засудженого ОСОБА_1, який підтримав свою апеляцію, думку прокурора про необхідність часткового задоволення апеляції і скасування постанови через неповноту дослідження обставин справи, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, апеляційний суд вважає, що апеляція підлягає частковому задоволенню, а постанова суду скасуванню, виходячи з наступного.

При розгляді подання судом засуджений ОСОБА_1 посилався на те, що він повідомляв інспектора кримінально-виконавчої інспекції про його неможливість явки на реєстрацію у встановлені дні внаслідок виїзду за межі Донецької області у зв'язку з таким характером його роботи. Однак ці доводи судом не були перевірені і в постанові не зазначено чому суд не взяв ці доводи засудженого до уваги. Тому апеляція засудженого в цій частині є обгрунтованою.

Крім цього згідно вимог ст.ст. 11 ч.1 і 166 ч.2 Кримінально-виконавчого кодексу України подання до суду про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням вносить кримінально-виконавча інспекція, як орган виконання покарання.

Однак, таке подання до суду щодо ОСОБА_1 було внесено старшим інспектором кримінально-виконавчої інспекції ОСОБА_2 щодо якого відсутні дані про його компетенцію діяти від імені цієї інспекції, як органу виконання покарання. На поданні відсутній штамп інспекції, підпис інспектора ОСОБА_2 не завірений печаткою органу виконання покарання.

Наведені обставини свідчать, що постанова суду прийнята без перевірки як доводів засудженого так і наявності повноважень діяти від імені органу виконання покарання особи, яка внесла подання до суду. Тому постанова суду підлягає скасуванню з поверненням матеріалів на новий судовий розгляд під час якого необхідно перевірити наведені обставини і дати їм належну оцінку.

Оскільки ОСОБА_1 засуджено із застосуванням вимог ст.75, 76 КК України, а постанова про скасування звільнення його від покарання підлягає скасуванню, підстави для утримання його під вартою відсутні.

Враховуючи наведене, керуючись вимогами ст.ст.365, 366 КПК України, апеляційний суд

ухвалив:

Апеляцію засудженого ОСОБА_1 задовольнити частково. Постанову Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області від 3 серпня 2006 року щодо нього скасувати, а матеріали подання направити на новий судовий розгляд у той же суд в іншому складі суддів.

З-під варти ОСОБА_1 звільнити негайно в залі суду.