Справа №11-3665 2006 р. Головуючий у 1 інстанції Юрченко В.П. Доповідач Самойленко А.І.
УХВАЛА
Іменем України
12 грудня 2006 року
Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючого Самойленко А.І. суддів Яременка А.Ф., Свіягіної І.М.
з участю прокурора Ільченка С.В. розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1. на вирок Гірницького районного суду м.Макіївки Донецької області від 3 жовтня 2006 року, яким ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і мешканця м.Макіївки Донецької області, раніше судимого: 1) 6.02.1992 р. за ст.ст.81 ч.2, 81 ч.З, 42 КК України 1960 року на 3 роки позбавлення волі із застосуванням ст.25-1 КК України 1960 року; 2) 3.03.1994 р. за ст.ст.117 ч.1, 118 ч.2, 140 ч.2, 142 ч.З, 42 КК України 1960 року на 8 років позбавлення волі; 3) 30.07.2002 р. за ст.ст. 186 ч.2, 291 ч.1, 70 КК України на 5 років позбавлення волі, звільненого з місць позбавлення волі 12.08.2005 року умовно-достроково на 1 рік 7 місяців засуджено за ст.153 ч.2 КК України на 7 років позбавлення волі, за ст.152 ч.З КК України на 10 років позбавлення волі. На підставі ст.70 КК України шляхом часткового складання покарань призначено 11 років позбавлення волі. На підставі ст.71 КК України до цього покарання частково приєднано невідбуте покарання за попереднім вироком Совєтського районного суду м.Макіївки Донецької області від 30.07.2002 року у виді 1 року 7 місяців позбавлення волі і остаточно призначено покарання у виді 12 років позбавлення волі. ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні таких злочинів. 27 червня 2006 року ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння поблизу будинку №АДРЕСА_1 в м.Макіївці і зустрівши там неповнолітню ОСОБА_2., 1990 року народження, застосовуючи фізичне насильство і погрожуючи їй убивством, завів потерпілу в лісопосадку, де задовольнив з нею свою статеву пристрасть неприродним шляхом, після чого зґвалтував потерпілу.
В апеляції засуджений ОСОБА_1 посилається на те, що потерпіла обмовила його у тому, що він застосовував фізичне насильство до неї і погрожував їй убивством, через що його безпідставно засуджено за ст.ст. 152 ч.З, 153 ч.2 КК України. За змістом апеляції просить скасувати вирок, а справу щодо нього закрити.
Заслухавши доповідача, думку прокурора про необхідність відхилити апеляцію і залишити вирок без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, апеляційний суд вважає, що апеляція не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи засуджений ОСОБА_1 в судовому засіданні повністю визнав свою вину у пред'явленому йому обвинуваченні. Під час його допиту в суді він підтвердив те, що застосував до потерпілої насильство і погрожував їй убивством при цьому.
У зв'язку з цим суд, з'ясувавши думки учасників судового розгляду, в тому числі і підсудного ОСОБА_1, відповідно до вимог ст.299 ч.З КПК України прийняв рішення про недоцільність дослідження доказів стосовно фактичних обставин вчинення злочинів, які ніким не оспорювались. При цьому, ОСОБА_1 пояснив, що він правильно розуміє зміст цих обставин, що узгоджується із змістом його показань і свідчить про добровільність такої його позиції. Також учасникам судового розгляду, в тому числі підсудному ОСОБА_1, було роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку, на що ОСОБА_1 також погодився.
Згідно вимог ст.365 ч.1 КПК України висновки суду першої інстанції щодо фактичних обставин справи, які не оспорювались і стосовно яких відповідно до вимог ст.ст.299 і 301-1 цього Кодексу докази не досліджувались, не перевіряються.
Тому наведені доводи апеляції засудженого щодо обставин вчинення злочину не підлягають перевірці апеляційним судом і підстави для її задоволення відсутні.
Враховуючи наведене, керуючись вимогами ст.ст.365, 366 КПК України, апеляційний суд
ухвалив:
Вирок Гірницького районного суду м.Макіївки Донецької області від З жовтня 2006 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а апеляцією засудженого - без задоволення.