Справа № 357/1557/14-ц

2/357/1260/14

Категорія 45

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

20 березня 2014 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Гапоненко А. П. ,

при секретарі - Миронова Н. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Біла Церква, справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - служба у справах дітей Білоцерківської міської ради Київської області про надання дозволу на вивезення неповнолітньої дитини за межі України без дозволу батька,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулась до суду з названим позовом, мотивуючи тим, що відповідач ухиляється від виховання дитини, місце знаходження його не відоме, тому вона не має можливості нотаріально посвідчити дозвіл на виїзд спільної дочки - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, за кордон. У зв'язку з цим позивач вимушена звернутись до суду з вказаним позовом, яким просить суд надати дозвіл на тимчасовий виїзд за кордон за межі України дитини протягом 2013-2017 років без згоди батька.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги уточнила, просить суд надати дозвіл на тимчасовий виїзд за кордон за межі України неповнолітній дочці ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 уродженці та мешканці міста Біла Церква, Київської області до досягнення нею 16 років без згоди батька ОСОБА_4.

Уточнені позовні вимоги позивач підтримала, суду пояснила, що дочка займається в гуртках, спортом і інколи дітей вивозять за кордон на змагання або відпочинок, однак відповідач безпідставно ухиляється від зустрічі з дитиною і не надає дозвіл на виїзд за кордон в нотаріальній конторі. Відповідач перешкоджає нормальному розвитку та відпочинку дитини, а тому просить позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про день і час розгляду справи повідомлений вчасно та належним чином, про що свідчить повідомлення в засобах масової інформації, а тому, зі згоди позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Представник третьої особи служби у справах дітей Білоцерківської міської ради уточнений позов підтримала повністю, просить суд позов задовольнити в інтересах дитини.

Заслухавши пояснення позивача, представника третьої особи, оглянувши та дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що уточнений позов підлягає до задоволення виходячи з наступного.

У судовому засіданні встановлено, що сторони по справі перебували у шлюбі, який розірвали 10.11.2008 року, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу, виданим відділом реєстрації актів цивільного стану Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області (а.с.6).

Від шлюбу у позивача з відповідачем є дочка - ОСОБА_3, ОСОБА_3 що стверджується свідоцтвом про народження ( а.с.7).

Судом також встановлено, що дитина проживає разом із матір'ю, позивачем у справі ОСОБА_1, яка займається її утриманням, вихованням, розвитком. Дитина займається у танцювальному гуртку, в спортивній секції, але не має можливості виїхати за межі України на змагання або оздоровлення без згоди батька, який самоусунувся від виховання дитини, уникає зустрічі з дитиною та матір'ю дитини, що унеможливлює належно оформити документи на тимчасовий виїзд дитини на межі України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 27 Європейської Конвенції про права дитини від 20.11.1989р., ратифікованої 27.02.1991р., держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

У відповідності до ст. 150 СК України, батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Згідно з ч. 1 ст. 155 Сімейного кодексу України, здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

Відповідно до ч. 2 ст. 155 Сімейного кодексу України, батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

У відповідності до абз.2 ч.2 ст. 4 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзд в Україну громадян України»від 21.01.1994 року, за відсутності згоди одного з батьків, виїзд неповнолітнього громадянина України за кордон може бути дозволено на підставі рішення суду.

Аналізуючи вищенаведені обставини, приймаючи до уваги необхідність забезпечення інтересів неповнолітньої дитини та те, що батько дитини своїми діями перешкоджає матері дитини забезпечити належний рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини, суд приходить до висновку, що уточнені позовні вимоги слід задовольнити, надати дозвіл дитині на тимчасовий виїзд за кордон до досягнення дитиною 16 років без згоди батька .

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 169, 212- 215, 218, 223, 294, 296 ЦПК, ст. ст. 27 Конвенції про права дитини, прийнятої Генеральною асамблеєю ООН 20.11.1989 року, ст. ст. 150, 155 Сімейного Кодексу України, ст. 4 Законом України „Про порядок виїзду з України і в'їзд в Україну громадян України" від 21.01.1994 року, суд, -

В И Р І Ш И В :

Уточнений позов задовольнити.

Надати дозвіл на тимчасовий виїзд за кордон за межі України неповнолітній ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 уродженці та мешканці міста Біла Церква, Київської області до досягнення нею 16 років без згоди батька ОСОБА_4.

Судові витрати по сплаті судового збору в сумі 243,60 грн. стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя А. П. Гапоненко