ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 березня 2014 року (11 год. 27 хв.) Справа №801/11298/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Богацької А.О., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк"

до Головного управління Державної казначейської служби України в АР Крим

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Відділ примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби в АР Крим,

про визнання бездіяльності протиправною та спонукання до виконання певних дій

за участі представників сторін:

від позивача та третьої особи: не з'явились

від відповідача: Заєвська О.С., довіреність від 08.01.2014 № 11.0-18.10/133

Суть спору: 12.12.2013 до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим надійшов адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" до Головного управління Державної казначейської служби України в АР Крим про визнання бездіяльності протиправною щодо невиконання платіжного доручення від 17.07.2013 № 554 Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби в АР Крим про перерахування на користь ПАТ "Укрсоцбанк" грошових коштів у сумі 688 757,50 грн., які надійшли на депозитний рахунок Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби в АР Крим від продажу майна боржника ОСОБА_2, здійсненого в рамках виконавчого провадження за виконавчим листом № 2-41/2010; зобов'язання Головного управління Державної казначейської служби України в АР Крим перерахувати на користь ПАТ "Укрсоцбанк", відповідно до платіжного доручення від 17.07.2013 № 554, грошові кошти у сумі 688 757,50 грн., які надійшли на депозитний рахунок Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби в АР Крим від продажу майна боржника ОСОБА_2, здійсненого в рамках виконавчого провадження за виконавчим листом № 2-41/2010; стягнення з Головного управління Державної казначейської служби України в АР Крим на користь ПАТ "Укрсоцбанк" суми судового збору у розмірі 68,82 грн., що сплачена за подання адміністративного збору.

Ухвалою суду від 13.12.2013 названий адміністративний позов залишено без руху, надано строк для усунення недоліків, визначених в ухвалі суду.

Позивач усунув недоліки, зазначені в ухвалі від 13.12.2013 у зазначений судом строк, у зв'язку з чим ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 23.12.2013 відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Поданою до канцелярії суду 17.12.2013 заявою позивач уточнив позовні вимоги та просить суд визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної казначейської служби України в АР Крим щодо невиконання платіжного доручення від 17.07.2013 № 554 Відділу примусового виконання рішень Управління державної казначейської служби в АР Крим про перерахування на користь ПАТ "Укрсоцбанк" грошових кошів у сумі 688 757,50 грн., які надійшли на депозитний рахунок Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби в АР Крим від продажу майна боржника ОСОБА_2, здійсненого в рамках виконавчого провадження за виконавчим листом № 2-41/2010; винести рішення, яким зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України в АР Крим перерахувати на користь ПАТ "Укрсоцбанк", відповідно до платіжного доручення від 17.07.2013 № 554 грошові кошти у сумі 688 757,50 грн., які надійшли на депозитний рахунок Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби в АР Крим від продажу майна боржника ОСОБА_2, здійсненого в рамках виконавчого провадження за виконавчим листом № 2-41/2010, а також стягнути з Головного управління Державної казначейської служби України в АР Крим на користь ПАТ "Укрсоцбанк" суму судового збору у розмірі 68,82 грн., що сплачена за подання адміністративного позову.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не списано з казначейського рахунку цільові грошові кошти на користь позивача та кошти на рахунок не перераховані. Подана скарга, в якій порушено питання про списання цільових грошових коштів, залишена без задоволення.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи без його участі.

Відповідач адміністративний позов не визнав, проти задоволення вимог заперечував, надавши суду письмові заперечення, які у повному обсязі підтримано представником відповідача в судових засіданнях. Заперечуючи проти позову представником відповідача наголошено на тому, що наповнення єдиного казначейського рахунка здійснюється органами, що контролюють справляння надходжень до бюджету, які повинні забезпечувати своєчасне та в повному обсязі надходження до державного бюджету податків і зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів відповідно до законодавства. Органи казначейства не наділені повноваженнями наповнення бюджету, та, відповідно, не несуть відповідальність за наявність (достатність) фінансового ресурсу на оплату зобов'язань клієнтів казначейства. Також, органами казначейства вживаються усі можливі заходи щодо проведення у повному обсязі розрахунків згідно з наданими платіжними дорученнями розпорядників коштів державного та місцевого бюджетів, направляючи на це весь наявний фінансовий ресурс єдиного казначейського рахунку.

Третя особа, повідомлена належним чином про місце, день і час судових засідань, явку повноважного представника у судове засіданні не забезпечила, про поважність причин неявки суд не повідомила, письмові пояснення по суті спору суду не надала.

Заслухавши доводи представника відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

19.09.2012 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим Шерстньовим Р.О. відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-41/2010, виданого Керченським міським судом АР Крим (а.с.85), про стягнення солідарно на користь АКБ СР "Укрсоцбанк" в особі Кримської філії з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, основної заборгованості за кредитними договорами в розмірі 6 174273,69 грн., шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, який належить майновому поручителю - ОСОБА_2, а саме: нежилу будівлю літ. "Н" площею 2 065,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 з подальшою реалізацією за початкову вартість в розмірі 5 281 700 грн. згідно експертизи № 45-51/7 від 17 березня 2010 року, про що свідчить постанова (а.с.13-14), прийнята у виконавчому провадженні № 34364181 (також далі - ВП № 34364181).

В рамках названого виконавчого провадження проведено прилюдні торги з реалізації предмета іпотеки, за результатами яких переможцем прилюдних торгів визнано ТОВ "Стройцентр" (а.с.11), яким на рахунок відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим (також далі - ВПВР УДВС ГУЮ МЮУ в АР Крим) перераховано платіжним дорученням від 15 липня 2013 року № 298 грошові кошти сумою 763 691,87 грн. (а.с.95,96).

Задля задоволення вимог ПАТ "Укрсоцбанк", за рахунок коштів, отриманих від реалізації квартири, зважаючи на відрахування, пов'язані з винагородою за послуги з реалізації майна, витрат на проведення виконавчих дій, виконавчого збору, на решту суми старшим державним виконавцем ВПВР УДВС ГУЮ МЮУ в АР Крим видано розпорядження №34541850/4, згідно якого зокрема на вимогу статті 45 Закону України "Про виконавче провадження" визначено до перерахунку 688 757,5 грн. на користь ЮКМ ПАТ "Укрсоцбанк" ЄДРПОУ 00039019 на розрахунковий рахунок № 29099420130004 МФО 300023 в ПАТ "Укрсоцбанк" (а.с.90).

Виписане на виконання названого розпорядження платіжне доручення від 17.07.2013 № 554 на суму 688 757,50 грн. подано до Головного управління Державної казначейської служби України в АР Крим.

Як вбачається із змісту частини третьої статті 45 Закону України "Про виконавче провадження" стягувачу - юридичній особі стягнуті грошові суми перераховуються державним виконавцем у встановленому порядку на визначені стягувачем належні йому рахунки.

Не допускається виплата стягувачу стягнутих сум готівкою або виплата стягнутих сум іншим особам, які не є стягувачами (крім виплати грошових сум заставодержателю, який не є стягувачем, згідно із статтею 54 цього Закону). Забороняється використовувати стягнуті з боржників грошові суми, що підлягають виплаті стягувачам, на цілі, не передбачені цією статтею, а також звертати на них стягнення для виплати іншим особам, які не є стягувачами за виконавчими документами, під час примусового виконання яких ці суми стягнуто (крім випадків, коли стягувач є одночасно боржником у іншому виконавчому провадженні).

Приписами пункту 12.1 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 2 квітня 2012 р. за № 489/20802, органи ДВС мають відповідні рахунки в органах Державної казначейської служби України для обліку депозитних сум і зарахування стягнутих з боржників коштів та їх виплати стягувачам у національній валюті, а також відповідні рахунки для обліку аналогічних операцій в іноземній валюті в банках.

Згідно п. 12.12 названої Інструкції у разі відсутності відомостей, яким чином проводити виплату коштів, державний виконавець повідомляє стягувача про наявність належних йому коштів та пропонує йому повідомити шляхи отримання ним коштів (через фінансові установи з обов'язковим зазначенням реквізитів для перерахування коштів або поштовим переказом із зазначенням повної адреси стягувача).

На вимогу п. 12.13 вказаної Інструкції не пізніше ніж протягом трьох робочих днів від дня ознайомлення з інформацією про надходження коштів державний виконавець у разі достатності суми для покриття всіх вимог стягувача та наявності відомостей від стягувача про шляхи отримання ним коштів готує одне розпорядження (додатки 4, 5) (у тому числі за зведеним виконавчим провадженням), яким визначає належність указаних коштів та спосіб перерахування стягувачу, яке затверджується начальником органу ДВС із зазначенням дати та скріплюється печаткою органу ДВС. Указане розпорядження готується в двох примірниках, оригінал видається особі, відповідальній за ведення книги обліку депозитних сум, копія залишається у виконавчому провадженні.

З положень п. 12.18, п. 12.20, п. 12.21 Інструкції при перерахуванні коштів, які належать стягувачу - юридичній особі, списання коштів з відповідних рахунків органу ДВС здійснюється на підставі платіжних доручень. При переказі коштів з реєстраційних рахунків поштою керівник відповідного органу ДВС підписує платіжне доручення, до якого додається реєстр стягувачів із зазначенням їхніх адрес та сум переказів. Платіжне доручення підписується керівником органу ДВС та особою, яка уповноважена на ведення відповідного рахунку органу ДВС.

Отже, з наведеного слідує, що після передачі платіжного доручення (платіжної вимоги) органи Державної казначейської служби повинні перерахувати зазначені грошові кошти з депозитного рахунку органу державної виконавчої служби на рахунок стягувача, в даному випадку - ПАТ "Укрсоцбанк".

Проте вказаний розмір коштів Головним управлінням Державної казначейської служби України в АР Крим на рахунок ЮКМ ПАТ "Укрсоцбанк" у передбачені чинним законодавством України не перераховано.

Позивач звернувся до відповідача із скаргою від 18.07.2013 № 19.1-16/4038, в якій просив негайно вирішити питання щодо цільового списання вищеназваних коштів на користь Банку згідно платіжної вимоги від 17.07.13 № 554 на суму 688 757,50 грн. (а.с.15-16).

Листом від 21.08.2013 № 05.0-11.2/333-6624 "Про перерахування коштів" ГУ ДКС в АР Крим, за результатами звернення позивача щодо списання коштів на користь ПАТ "Укрсоцбанк" повідомило, що органи казначейства вживають усіх можливих заходів щодо проведення у повному обсязі розрахунків згідно з наданими платіжними дорученнями розпорядників коштів державного та місцевих бюджетів, направляючи на це весь наявний фінансовий ресурс єдиного казначейського рахунку (а.с.36).

Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою Національного банку України від 21.01.2004 № 22, зареєстрованою в Мін'юсті України 29.03.2004 за № 377/8976 (також далі - Інструкція про безготівкові розрахунки), зокрема пунктом 1.4, визначено, що платіжне доручення - розрахунковий документ, що містить письмове доручення платника обслуговуючому банку про списання зі свого рахунку зазначеної суми коштів та її перерахування на рахунок отримувача.

За змістом Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року № 460/2011 (також далі - Положення), Державна казначейська служба України (також далі - Казначейство України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України. Казначейство України входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для реалізації державної політики у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Казначейство України є учасником системи електронних платежів Національного банку України.

Казначейство України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення (у разі їх утворення) /п.7 Положення/.

У своїй діяльності Казначейство України керується Конституцією та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства фінансів України (далі - Мінфін України), іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України і Міністра.

Отже, вказане свідчить про те, що на Казначейство України та його територіальні органи, як учасників системи електронних платежів Національного банку України, поширюється чинне законодавство України, що регулює питання здійснення міжбанківських розрахунків.

Згідно частини першої статті 43 Бюджетного кодексу України при виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України.

Надаючи оцінку вимогам позивача щодо бездіяльності Головного управління Державної казначейської служби України в АР Крим щодо невиконання платіжного доручення від 17.07.2013 № 554 Відділу примусового виконання рішень Управління державної казначейської служби в АР Крим про перерахування на користь ПАТ "Укрсоцбанк" грошових кошів у сумі 688 757,50 грн., які надійшли на депозитний рахунок Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби в АР Крим від продажу майна боржника ОСОБА_2, здійсненого в рамках виконавчого провадження за виконавчим листом № 2-41/2010, суд виходив з наступного.

Казначейське обслуговування бюджетних коштів передбачає, зокрема, розрахунково-касове обслуговування розпорядників і одержувачів бюджетних коштів, а також інших клієнтів відповідно до законодавства.

В органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, бюджетним установам відкриваються рахунки у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до ст. 55 Бюджетного кодексу України "захищеними видатками бюджету" визнаються видатки загального фонду бюджету, обсяг яких не може змінюватися при здійсненні скорочення затверджених бюджетних призначень.

Захищеними видатками Державного бюджету України визначаються видатки загального фонду на: оплату праці працівників бюджетних установ; нарахування на заробітну плату; придбання медикаментів та перев'язувальних матеріалів; забезпечення продуктами харчування; оплату комунальних послуг та енергоносіїв; обслуговування державного боргу; поточні трансферти населенню; поточні трансферти місцевим бюджетам; підготовку кадрів вищими навчальними закладами I-IV рівнів акредитації; забезпечення інвалідів технічними та іншими засобами реабілітації, виробами медичного призначення для індивідуального користування; фундаментальні дослідження, прикладні наукові та науково-технічні розробки; роботи та заходи, що здійснюються на виконання Загальнодержавної програми зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення об'єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему, та роботи з посилення бар'єрних функцій зони відчуження; компенсацію процентів, сплачуваних банкам та/або іншим фінансовим установам за кредитами, отриманими громадянами на будівництво (реконструкцію) чи придбання житла».

Таким чином, видатки з депозитних рахунків державної виконавчої служби не відносяться до захищених статей державного бюджету і сплачуються за наявності фінансового ресурсу на єдиному казначейському рахунку.

Згідно з п. 1, п. 2.1, п. 2.2, п. 2.3, п. 2.5 Положення про єдиний казначейський рахунок, затвердженого Наказом Державного казначейства України від 26.06.2002 № 122, "єдиний казначейський рахунок" (далі - ЄКР) - це консолідований рахунок, відкритий Державному казначейству України в Національному банку України для обліку коштів та здійснення розрахунків у системі електронних платежів Національного банку України (далі - СЕП).

ЄКР консолідує кошти державного та місцевих бюджетів, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, коштів інших клієнтів, обслуговування яких здійснюється органами Державного казначейства України та регламентується законодавством.

Для відображення операцій, проведених через СЕП протягом банківського дня, у центрі оброблення СЕП Державному казначейству України та Головним управлінням Державного казначейства України відкрито технічні рахунки.

ЄКР, відкритий на балансі Державного казначейства України, об'єднує кошти субрахунків, що відкриті на балансі Головних управлінь Державного казначейства України (далі - субрахунки ЄКР).

На субрахунках ЄКР ведеться аналітичний облік коштів державного та місцевих бюджетів, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, коштів інших клієнтів, обслуговування яких здійснюється органами Державного казначейства України та регламентується законодавством.

Державна казначейська служба України управляє коштами, що обліковуються на рахунках, відкритих у Головних управліннях Державної казначейської служби України, і проводяться через СЕП, шляхом встановлення ліміту технічного рахунку, ліміту початкових оборотів у СЕП та підкріплень субрахунків ЄКР з урахуванням дотримання необхідного рівня платоспроможності, який визначається Державною казначейською службою України.

Таким чином, кошти, які відповідач повинен був перерахувати на рахунок позивача, не відносяться до захищених видатків Державного бюджету України, тому проводяться в порядку черговості надходження платіжних доручень.

При цьому, ст. 7 Бюджетного кодексу України передбачено, що бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями та бюджетними асигнуваннями.

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" № 3166-VI від 17.03.2011, пп. 64 п. 4 Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого Указом Президента України № 446 від 08.04.2011, Наказу Міністерства фінансів України "Про затвердження положень про територіальні органи Державної казначейської служби України" від 12.10.2011 № 1280, Положення про Головне управління Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим, затвердженого наказом Державної казначейської служби України від 21.11.2011 № 124, ГУ ДКСУ в АР Крим є територіальним управлінням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, яке на вимогу приписів ст. 19 Конституції України зобов'язано діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, відповідачем вчинено всі можливі дії щодо оплати платіжних доручень ВПВР УДВС ГУЮ МЮУ в АР Крим, а затримка в перерахуванні коштів зумовлена обставинами, на які відповідач впливати не має можливості.

За таких підстав вимоги позивача про визнання бездіяльності відповідача протиправною задоволенню не підлягають.

В частині вимог позивача щодо зобов'язання ГУ ДКСУ в АР Крим перерахувати на користь ПАТ "Укрсоцбанк", відповідно до платіжного доручення від 17.07.2013 № 554 грошові кошти у сумі 688 757,50 грн., які надійшли на депозитний рахунок Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби в АР Крим від продажу майна боржника ОСОБА_2, здійсненого в рамках виконавчого провадження за виконавчим листом № 2-41/2010, суд, виходячи з встановлених обставин, відмовляє в задоволенні, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що третьою особою неодноразово надсилались на адресу відповідача до виконання платіжні доручення про перерахунок на користь позивача коштів сумою 688 757,50 грн., зокрема від 04.09.2013 № 610, від 08.10.2013 № 638, від 14.01.2014 № 1 (а.с.70,73-74), проте вказані платіжні доручення, окрім останнього, залишені без виконання. Зазначені платіжні доручення від 04.09.2013 № 610, від 08.10.2013 № 638 не є предметом розгляду цього позову, а тому суд не вбачає підстав для надання юридичної оцінки діям відповідача щодо їх невиконання.

Судом встановлено, що відповідно до згаданого платіжного доручення від 14.01.2014 № 1 ГУ ДКСУ в АР Крим 27.01.2014 на розрахунковий рахунок ПАТ "Укрсоцбанк" № 29099420130004 перераховано грошові кошти в розмірі 688 757,50 грн. (а.с.201).

Факт перерахування коштів, час їх перерахування та сума підтверджується позивачем відповідною заявою, адресованою суду та поданою до його канцелярії 11.02.2014 (а.с.200), а також листом ГУ ДКСУ в АР Крим від 20.01.2014 № Т-42/00.3-14.1 "Про проведення видатків" (а.с.199).

Отже, позовні вимоги в частині покладення на відповідача обов'язку з перерахунку на користь позивача коштів в означеній вище сумі, задоволенню не підлягають.

Суд при вирішенні справи керується принципом законності, засади якого визначено частиною першою статті 9 КАС України та відповідно до яких, суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На вимогу частини першої статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною першою статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

З положень частини першої статті 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Предметом доказування, згідно з частиною першою статті 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду, розмір судових витрат тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі. Водночас до предмета доказування не включають обставини, визнані сторонами, якщо у суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання, а також інші обставини, які не належить доказувати.

Дослідивши повідомлені позивачем обставини, перевіривши матеріали справи, що надійшли до суду, оцінивши наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності, суд приходить до висновку про достатність підстав для прийняття законного та обґрунтованого судового рішення.

У процесі розгляду справи не виявлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, а також доказів на підтвердження цих обставин. Факти, встановлені судом, та відповідні їм правовідносини підтверджуються наявними доказами, а тому вказане не дає суду підстав для задоволення адміністративного позову.

Наведені позивачем доводи суд визнає безпідставними. Інші твердження позивача не спростовують зроблених судом висновків.

Як убачається з наведеного вище, досліджених судом доказів, норм матеріального права, що підлягають застосуванню при розгляді і вирішенні спору, суд не знаходить доведеними вимоги позивача, такими, що ґрунтуються на положеннях чинного законодавства, а тому у задоволенні вимог, про задоволення яких в адміністративному позові просить позивач, слід відмовити у повному обсязі.

Підстав для розподілу судових витрат судом не виявлено.

Судом 12.03.2014 проголошені вступна та резолютивна частина постанови, а 17.03.2014 постанова складена у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158, 159, 160, 163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя А.О. Кушнова