Судове рішення #3591062

                                               Копія

  2-295/08                         

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 

            19 серпня  2008 р.                                                                                       с-ще Решетилівка

 

            Решетилівський районний суд Полтавської області в складі:

                                   головуючого - судді                       Микитенка В.М.,

                                   при секретарі -                               Гудзенко С.В.,

            з участю:        позивача -                                     ОСОБА_1

                                   відповідача -                                   ОСОБА_2.,

              представника відповідача -                                 Косолапа Ю.В.

           

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Решетилівка справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, достоїнства, ділової репутації, спростування поширеної неправдивої інформації та відшкодування завданої моральної шкоди, -

 

В С Т А Н О В И В :

 

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2. про захист честі, достоїнства, ділової репутації, спростування поширеної неправдивої інформації та відшкодування завданої моральної шкоди. В позовній заяві позивач просить визнати його права порушеними та зобов'язати ОСОБА_2. принести вибачення за порушення його конституційних і громадянських прав у судовому засіданні, зобов'язати ОСОБА_2. у письмовому вигляді зачитати в моїй присутності вибачення на пленумі райкому КПУ та направити до контрольно-ревізійної комісії обласної організації КПУ лист з повідомленням його про вручення такого змісту “Я, голова районної організації КПУ, депутат обласної ради ОСОБА_2. допустив приниження честі, гідності, ділової, громадської, політичної  репутації депутата районної ради ОСОБА_1 допустивши щодо нього неправомірні дії та висловлювання” та принести свої вибачення ОСОБА_1., а також стягти з відповідача компенсацію завданої йому моральної шкоди у сумі 1700 грн. Крім того просить усі судові витрати покласти на відповідача.

Суд, заслухавши пояснення позивача, заперечення відповідача проти позову, свідчення свідків ОСОБА_3., ОСОБА_4 ОСОБА_5, ОСОБА_6., ОСОБА_7., ОСОБА_8., дослідивши матеріали справи прийшов до наступного наступного.

У відповідності до даних позовної заяви та пояснень позивача ОСОБА_1: 

Після сесії районної ради Решетилівського району в січні 2008 року, у приміщенні районної ради ОСОБА_2. почав вимагати від працівників даної установи надати йому проект рішення, яке готував ОСОБА_1 При цьому ОСОБА_2. сказав він «підвісить того ОСОБА_1 за одне місце». Ці погрози сказані в зневажливому тоні  в присутності свідків, але за відсутності позивача. Коли позивач знаходився в центрі селища Решетилівка,  зустрів ОСОБА_4 який повідомив йому, що він в районній раді чув про те, що ОСОБА_2 хоче підвісити ОСОБА_1 за одне місце. Після чого позивач в приміщенні районної ради від працівниць вказаної установи дізнався про вказаний факт. Такі висловлювання несуть для позивача глибоко негативний зміст і гостро ображають його, тим більше будучи сказаними при сторонніх людях в державному закладі і органі влади.

23.04.08 року в приміщенні районного комітету КПУ, де проходило засідання контрольно-ревізійної комісії Полтавського обкому партії, ОСОБА_2. в грубій та агресивні формі чинив на нього тиск, стверджуючи та переконуючи присутніх, що акт судово-медичної експертизи, виконаний за фактом нанесення ОСОБА_1. тілесних ушкоджень гр-ном ОСОБА_9, він купив за гроші та в цинічній формі питав за скільки. Позивач вважає, що твердження ОСОБА_2 не відповідають дійсності, виставляють його брехуном та підробником офіційних документів. Сама зневажлива поведінка ставить під сумнів його порядність. Крім того, ОСОБА_2. розмовляв з ним на підвищених тонах, що для позивача також образливо. Відповідачем належним чином не була перевірена поширена ним інформація.

07.06.08 року в приміщенні обкому КПУ, м Полтава ОСОБА_2 знову принижував його честь і гідність, обзивав його «пацаном», вживав займенник «ти». Позивач говорив, що подасть на нього в суд, але відповідач запитував його чи вже він і суд купив. Знову говорив, що він купив акт судово-медичного обстеження. Після цього позивача попросили вийти. В подальшому за словами позивача, ОСОБА_2. продовжив компанію протидії ОСОБА_1., а саме націлював членів партії щоб ОСОБА_1 виключили з депутатів, порушуючи чинне законодавство про вибори народних депутатів. Заходів щодо відновлення порушених прав відповідач не вжив.

Суму позову 1700 грн. позивач у своєму поясненні суду обґрунтовує погіршенням здоров'я, самопочуття. В судовому засіданні збільшив суму позову до 2500 грн., обґрунтовуючи також вищевикладеними фактами.

 

Відповідач не визнав позов та пояснив суду 11.12.07 року відбулася сесія районної ради Решетилівського району на якій депутат ОСОБА_1 від КПУ без узгодження з районним осередком партії, підготував подання проекту рішення сесії про підтримку звернення райдержадміністрації про перейменування вулиць та знесення пам'ятників історії. 15.12.07 відповідач звернувся до голови районної ради Бережного В.О. з проханням надання копії проекту вищевказаного рішення. 08.06.08 року ОСОБА_1 було виключено з членів КПУ за зраду інтересів партії. Пропозицію вносив відповідач. Крім того, з членів партії було виключено ОСОБА_10., яка в даному судовому процесі є свідком. Вважає, що мотиви звернення до нього з позовом є компрометацією КПУ. Про те чи купував ОСОБА_1 акт судово-медичної експертизи йому не відомо, але цих висловлювань він не здійснював, проте вважає, що за видачу вказаних документів можливо сплачують гроші кошти в державу. Крім того, він ніколи не зустрічався з ОСОБА_4. в районній раді та ніколи нікому не говорив, що підвісить ОСОБА_1 за одне місце. Також ніколи не висловлювався негативно про судові органи. На сесії обкому партії вживав щодо ОСОБА_1 займенник «ти», що не заборонено та  передбачено діловою українською мовою.  Своєї вини в звинуваченнях ОСОБА_1 щодо себе не визнає.

Представник відповідача вважав, що позов не підлягає задоволенню, оскільки позовні вимоги не доведені позивачем та сума позову 1700 грн. не обґрунтована.

Свідок ОСОБА_3. пояснила суду, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2. знає давно, відносини між вказаними особами були нормальні, але погіршились після останніх виборів, причин не знає. Чула інформацію про те, що ОСОБА_2. підвісить ОСОБА_1 «за одне місце», але джерел не повідомляє, після чого пояснила, що у телефонній розмові запитала в ОСОБА_2. чи говорив він таке, на що він відповів, що так, але точної дати та часу коли відбулась ця розмова вона не пам'ятає. Окрім того, на бюро обкому КПУ, коли розглядалося питання проОСОБА_1 вона, сидячи в коридорі чула як ОСОБА_2. ображавОСОБА_1 а саме вживав щодо нього висловлювання «ти пацан», говорив, що ОСОБА_1 купив акт судово-медичної експертизи.

Свідок ОСОБА_4. пояснив суду, що він являється депутатом районної ради та після сесії районної ради, у ході якої розглядалося питання зміни пам'ятників, в приміщенні районної ради, працівники даної установи повідомили йому про візит до них ОСОБА_2., який просив у них проекти рішень ОСОБА_1 та сказав, що підвісить ОСОБА_1 «за чоловіче достоїнство». Це йому стало відомо зі слів працівників виконкому райради, прізвищ яких не повідомляє. Про даний факт він повідомив ОСОБА_1 при зустрічі з ним. Про те, що ОСОБА_2. ображав ОСОБА_1 він особисто ніколи не чув.

Свідок ОСОБА_11. пояснила, що вона була присутня на засіданні райкому партії цього року, але  з боку ОСОБА_2. на адресу ОСОБА_1 ніяких образ не чула, в тому числі не чула щоб ОСОБА_2. говорив, що ОСОБА_1 купив акт судово-медичної експертизи. І взагалі ніколи не чула щоб ОСОБА_2. ображавОСОБА_1 у них завжди були ділові розмови. Крім того, вона працює бухгалтером-касиром райкому партії, бувала на роботі щодня, але ніколи не чула про те щоб ОСОБА_2. говорив, що підвісить ОСОБА_1 за “якесь місце”, також не чула цього від інших осіб.

Свідок ОСОБА_6. пояснила суду, що вона була на засіданнях райкому компартії цього року та не чула щоб ОСОБА_2. говорив, що ОСОБА_1 купив акт судово-медичної експертизи. І взагалі ніколи не чула щоб ОСОБА_2. завдав ОСОБА_1. порушень честі, гідності, ділової репутації.

Свідок ОСОБА_12. пояснила, що працює на посаді секретаря райкому партії Решетилівського району і ніколи не бачила і не чула щоб ОСОБА_2. ображав ОСОБА_1 Крім того, ніколи не чула щоб ОСОБА_2. говорив, що ОСОБА_1 купив акт судово-медичної експертизи.

Свідок ОСОБА_13. пояснив суду що він є депутатом районної ради та постійно буває в районній раді та районній державній адміністрації  і ніколи не бачив і не чув щоб ОСОБА_2. ображав ОСОБА_1

 

Відповідно до ст. 10 ЦПК України закріплено принцип змагальності сторін, яким передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень..”

Згідно ст.63 ЦПК України: “..Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини.”

 

Враховуючи, що позивач ОСОБА_1 та свідок ОСОБА_4.не назвали осіб, яким про нього було розповсюджено та від яких дізнались про ці дані, що «ОСОБА_2. підвісить ОСОБА_1 за чоловіче достоїнство», які принижують честь, гідність та ділову репутацію позивача, відповідач заперечує вказані факти, отже джерело їх отримання суду невідоме, тому свідчення ОСОБА_4 в цій частині суд вважає не допустимими та не визнає як доказ.

Разом з тим, суд приймає до уваги як доказ свідчення ОСОБА_4. в частині, що він, будучи депутатом районної ради, ніколи образ з боку ОСОБА_2. на адресу ОСОБА_1 не чув, а також аналогічні вказаним, свідчення ОСОБА_8. та ОСОБА_7.

Викладене також підтвердили викликані самим позивачем свідки ОСОБА_6. і ОСОБА_11., які працюючи   в райкомі КПУ ніколи не чули жодних відомостей про образи ОСОБА_2. позивача ОСОБА_1 При цьому не підтвердили і фактів, викладених позивачем, зокрема про висловлювань ОСОБА_2. на адресуОСОБА_1 що останній начебто купив акт судово-медичної експертизи.

Також, дані у справі свідчення ОСОБА_3. про телефонну розмову з ОСОБА_2 в ході якої останній на її запитання чи говорив, що «підвісить ОСОБА_1 за одне місце», повідомив, що таке говорив, повністю спростовується поясненнями відповідача ОСОБА_2. і за відсутності інших доказів, суд вважає недостатніми для доведення фактів, викладених позивачем.

Окрім того, зважаючи, що згідно регламенту обкому компартії України, ОСОБА_3. не могла бути та не була присутня на бюро вказаної партійної організації 08.06.08 року, де розглядалося питання щодоОСОБА_1 а також те, що позивачем не було надано суду інших доказів, зокрема джерелами яких були б свідчення осіб, що були безпосередньо там присутні і могли б підтвердити чи спростувати факти, викладені позивачем, щодо приниження його честі, гідності, ділової репутації та розповсюдження неправдивої інформації, суд вважає недостатнім доказом для доведення позовних вимог.

За ст. 47-1 ЗУ “Про інформацію”: “Ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема вживання гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

 

Також, згідно пояснень позивачаОСОБА_1 враховуючи положення ЗУ «Про інформацію», висловлювання ОСОБА_2. на адресу ОСОБА_1 «ти», «пацан», є оціночним судженням, які  не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості, то відповідач не підлягає за них відповідальності. Також в судовому засіданні не доведено розмов між позивачем та відповідачем на підвищених тонах та завдання образ, внаслідок цього позивачеві.

Досліджений в судовому засіданні протокол засідання райкому компартії від  08.06.08 містить дані про виключення ОСОБА_1 з партії одноголосно. При цьому, даючи оцінку поясненням позивача щодо націлювань з боку ОСОБА_2. членів партій про виключення позивача з партії, судом вважається оціночними судженнями, передбаченими ст.47-1 ЗУ “Про інформацію”, за які виключається відповідальність.

Згідно з п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України “Про застосування законодавства, що регулює захист честі, гідності і ділової репутації громадян та організацій” від 28.09.1990 року № 7, під час розгляд цивільних справ, суди повинні з'ясовувати, чи поширені відомості про спростування яких пред'явлено позов, чи порочать вони честь, гідність або ділову репутацію позивача та чи відповідають вони дійсності.

Під поширенням відомостей слід розуміти опублікування їх у пресі, передача по радіо, телебаченню з використанням інших засобів масової інформації, викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам, повідомлення в публічних виступах, а також в іншій формі невизначеному колу осіб або хоча б одній людині.

З огляду на це позивач мав вказати в позовній заяві та надати суду дані про осіб, яким було розповсюджено неправдиву інформацію про нього, а також дані, що принижують його честь, гідність, ділову репутації. За відсутності таких даних, в судовому засіданні не доведено факт поширення відповідачем відомостей, які порочать честь, гідність, ділову репутацію позивача, а також неправдивої інформації про нього.

 

  За ч.1 ст.1167 ЦК України: “Моральна шкода, завдана фізичній чи юридичній особі неправомірними рішеннями,  діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини...”

Виходячи з принципу змагальності сторін моральна шкода також має бути доведена стороною, якій вона завдана, а також вину в цьому особи, яка її завдала.

Позивачем на підтвердження завданої йому моральної шкоди було вказано, що внаслідок вказаних дій ОСОБА_2. у позивача погіршилось здоров'я та самопочуття, але не надав суду, жодного медичного документу та не представив суду інших доказів, які б свідчили про це.

 

Таким чином, оцінюючи зібрані у справі докази, суд приходить до висновку що в судовому засіданні не знайшов свого об'єктивного підтвердження факт приниження честі, гідності, ділової репутації розповсюдження завідомо неправдивої інформації відносно позивача ОСОБА_1 з боку відповідача ОСОБА_2., у зв'язку з чим відсутні підстави для відшкодування моральної шкоди та зобов'язань поновлення порушених прав, тому позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2. не підлягає задоволенню.

 

Керуючись ст.ст. 10,11,212,214-215,217,218 ЦПК України, 16, 23, 201, 270, 275, 302, 1167 ЦК України, ст.47-1 ЗУ “Про інформацію”, -

 

В И Р І Ш И В :

 

            У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, достоїнства, ділової репутації, спростування поширеної неправдивої інформації та відшкодування завданої моральної шкоди - відмовити повністю.

           

Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження  або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження, до апеляційного суду Полтавської області через Решетилівський районний суд.

 

 

Суддя:                        підпис

 

З оригіналом згідно:                                                           

 

Суддя:                                                            В.М.Микитенко

 

 

 

 

 

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація