Справа № 11 -660 Головуючий у І інстанції Цукуров П.
Категорія 366ч.2,365... Доповідач Шаліна Т.О.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ЗО листопада 2006 року колегія судців Судової палати по кримінальним справам Апеляційного суду Донецької області у складі:
головуючого: Шаліної Т.О.
суддів: Козлова О.М., Салявіна С.В.
за участю прокурора: Івченко Д.В. розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі кримінальну справу за апеляцією державного обвинувача по справі помічника прокурора Тельманівського району Донецької області на ухвалу Тельманівського районного суду Донецької області від 14.06.2006 року, якою кримінальна справа відносно
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцяАДРЕСА_1 Тельманівського району Донецької області, громадянина України, раніше не судимого, працюючого керівником ТОВ „Агротехсервіс",
який обвинувачується за ст..29ч.2,366ч.2; 365ч.3;364ч.2;191ч.5 КК України, повернута прокурору Тельманівського району Донецької області на додаткове розслідування.
ВСТАНОВИЛА:
Ухвалою Тельманівського районного суду Донецької області від 14.06.2006 року кримінальна справа відносно ОСОБА_1, який обвинувачується за ст.29 ч.2, 366ч.2; 365ч.З; 364ч.2; 191ч.2 КК України повернута прокурору Тельманівського району для проведення додаткового розслідування.
У апеляції державний обвинувач по справі просить ухвалу скасувати, а справу повернути на новий судовий розгляд до того ж суду, але в іншому складі суддів. Вказує, що повернути справу на додаткове розслідування суд може тільки у тому випадку, якщо неповнота досудового слідства не може бути усунута під час судового розгляду. Суд же, повертаючи справу на додаткове розслідування вказав, що встановлена неповнота судом не може бути усунута у зв'язку з великим обсягом роботи.
Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, який підтримав доводи апеляції державного обвинувача і наполягав на її задоволені, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно із ч.1 ст.281 КПК України та роз'яснень, які містяться у п.9, 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 11 лютого 2005 року „Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування", повернення справи на додаткове розслідування зі стадії судового розгляду допускається лише тоді, коли неповнота, або неправильність досудового слідства не може бути усунута в судовому засіданні. Якщо суд має змогу усунути виявлені недоліки досудового слідства під час судового розгляду справи шляхом більш ретельного допиту підсудного, потерпілого, свідків, виклику й допиту нових
свідків, проведення додаткових, чи повторних експертиз, витребування документів, давання судових доручень у порядку, передбаченому у ст..315-1 КПК України, вчинення інших процесуальних дій, а також шляхом поновлення порушених прав учасників процесу направлення справи на додаткове розслідування є неприпустимим. У постанові (ухвалі) про повернення справи на додаткове розслідування має бути обгрунтовано висновок про наявність підстав для повернення справи на додаткове розслідування і може бути зазначено, які слідчі дії необхідно провести під час нього. При цьому суд не вправі наперед вирішувати питання про формулювання й обсяг обвинувачення, його доведеність, кваліфікацію вчиненого, достовірність того чи іншого доказу чи переваги одних доказів перед іншими, а також вважати встановленими обставини, які підлягають перевірці в ході досудового розслідування.
Повертаючи кримінальну справу відносно ОСОБА_1 на додаткове розслідування, суд в ухвалі зробив аналіз досліджених доказів, дав їм оцінку і вирішив питання про доведеність обвинувачення, і після цього вказав, що встановлена по справі неповнота та неправильність не можуть бути усунуті у судовому засіданні у зв'язку з великим обсягом роботи. Але це не підстава для повернення справи на додаткове розслідування.
Крім того, зазначаючи які слідчі дії необхідно провести під час досудового слідства, суд вказав, що ОСОБА_1. звинувачується у тому, що підробив доручення №НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_2, але таке доручення було видане 17.05.2002р., тому в цій частині треба змінити обвинувачення і вирішити питання в частині обвинувачення по дорученню від 18.05.2002року.
Але, як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п.5 постанови №2 від 11 лютого 2005 року „ Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування", повернення справи на додаткове розслідування у зв'язку з наявністю підстав для пред'явлення обвинувачення, яке до цього не було пред'явлене, допускається тільки за клопотанням прокурора або потерпілого чи його представника. Оскільки таке клопотання по справі не заявлялося, то повернення справи на додаткове розслідування для пред'явлення обвинувачення по дорученню від 17.05.2002 року не допустимо.
Всі інші дії, які суд вважає необхідно виконати під час досудового слідства, суд може виконати під час судового слідства сам, або за допомогою судових доручень у порядку, передбаченому ст..315-1 КПК України.
Таким чином, колегія суддів вважає, що підстав для повернення справи на додаткове розслідування по справі не вбачається, а тому ухвала суду підлягає скасуванню.
Керуючись ст.. 366, 367 КПК України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Апеляцію державного обвинувача по справі, помічника прокурора Тельманівського району Донецької області задовольнити.
Ухвалу Тельманівського районного суду Донецької області від 14.04.2006 року про повернення кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_1
за ст.29ч.2,366ч.2; 365ч.З; 364ч.2;191ч.5 КК України на додаткове розслідування скасувати, а справу повернути на новий судовий розгляд до того ж суду, але в іншому складі суддів.