КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" березня 2014 р. Справа№ 911/119/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Доманської М.Л.

суддів: Гарник Л.Л.

Шипка В.В.

за участю секретаря Волошиної З.В.

та представників:

від заявника - Сидоренко В.А. (довіреність від 03.12.2013);

від боржника - Носач О.О. (довіреність від 03.01.2014);

від розпорядника майна - не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "КНЯЖИЦЬКЕ"

на ухвалу господарського суду Київської області від 03.02.2014

у справі № 911/119/14 (суддя: Скутельник П.Ф.)

за заявою Адвокатського об'єднання "Адвокатська контора "Василик і Євстігнєєв"

до боржника Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "КНЯЖИЦЬКЕ"

про порушення справи про банкрутство,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Київської області від 03.02.2014 у справі № 911/119/14 порушено провадження у справі про банкрутство Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "КНЯЖИЦЬКЕ" (далі - СТОВ "КНЯЖИЦЬКЕ"), визнано безспірні грошові вимоги кредитора - Адвокатського об'єднання "Адвокатська контора "Василик і Євстігнєєв" (далі - АО "Адвокатська контора "Василик і Євстігнєєв") в сумі 365 605,49 грн., введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном СТОВ "КНЯЖИЦЬКЕ", та призначено арбітражного керуючого Дяченка Сергія Вікторовича розпорядником майна боржника та ін.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, представник СТОВ "КНЯЖИЦЬКЕ" звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою від 10.02.2014 № 27, в якій просить суд скасувати ухвалу господарського суду Київської області від 03.02.2014 у справі № 911/119/14 та передати справу на подальший розгляд до господарського суду Київської області.

В обґрунтування апеляційної скарги СТОВ "КНЯЖИЦЬКЕ" посилається на те, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Апелянт вважає, що судом першої інстанції не прийнято до уваги, що в матеріалах справи відсутні оригінали документів, на які АО "Адвокатська контора "Василик і Євстігнєєв" посилається, як на докази безспірності його вимог, що ініціюючий кредитор передчасно звернувся до суду з цією заявою.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.03.2014 у даній справі апеляційну скаргу СТОВ "КНЯЖИЦЬКЕ" прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Доманська М.Л., судді Гарник Л.Л., Шипко В.В., розгляд справи призначено на 19.03.2014.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

В судовому засіданні апеляційної інстанції 19.03.2014 представник боржника апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити, представник ініціюючого кредитора проти апеляційної скарги заперечив, просив оскаржувану ухвалу залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

В судове засідання 19.03.2014 розпорядник майна не з'явився. Про день і час розгляду справи повідомлений належним чином, відповідно до статті 64 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Судова колегія обговоривши на місці вказані обставини, вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності розпорядника майна, за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч. 1 ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Конституцією України кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.

Також, Конституція України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Таким чином, ГПК України повинен містити імперативні норми про те, в яких випадках особа має право оскаржити рішення суду в апеляційному чи касаційному порядку.

Згідно з ч. 6 ст. 106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, зазначені у цьому Кодексі та Законі про банкрутство.

В даному випадку, відповідно до приписів розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі по тексту - Закон), застосовуються норми Закону в редакції, що діяла з 19.01.2013.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону провадження у справах про банкрутство регулюється Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України.

Частиною 2 статті 4-1 ГПК України встановлено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом.

Згідно статей 4, 43 ГПК України судове рішення є законним та обґрунтованим лише у випадку всебічного повного та об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності у відповідності з нормами матеріального та процесуального права.

АО "Адвокатська контора "Василик і Євстігнєєв" звернулось до суду з заявою про порушення справи про банкрутство СТОВ "КНЯЖИЦЬКЕ", у зв'язку з неможливістю останнього погасити заборгованість.

Ухвалою господарського суду Київської області від 20.01.2014 року прийнято заяву АО "Адвокатська контора "Василик і Євстігнєєв" до розгляду; призначено справу до розгляду у підготовчому засіданні на 03.02.2014 та ін.

Як встановлено під час апеляційного провадження, до заяви ініціюючого кредитора - АО "Адвокатська контора "Василик і Євстігнєєв" про порушення провадження у справі про банкрутство СТОВ "КНЯЖИЦЬКЕ" додано копії наступних документів: рішення господарського суду Київської області від 02.09.2013 у справі №911/2547/13 та від 17.09.2013 у справі №911/2670/13 (рішенням господарського суду Київської області від 02.09.2013 року у справі №911/2547/13 позов АО "Адвокатська контора "Василик і Євстігнєєв" до СТОВ "КНЯЖИЦЬКЕ" про стягнення 230 761,65 грн. задоволено частково; вирішено стягнути з СТОВ "КНЯЖИЦЬКЕ" на користь АО „Адвокатська контора „Василик і Євстігнєєв" 120 000,00 коп. боргу за наданні згідно договору про надання юридичної допомоги № 2-К/10-ап від 01.07.2010 юридичні послуги, який виник з 11.09.2011 по 10.06.2013, 5 135,08 коп. пені, 3 454,29 коп. 3 % річних та 2 571,78 коп. судового збору; рішенням господарського суду Київської області від 17.09.2013 у справі №911/2670/13 позов АО "Адвокатська контора "Василик і Євстігнєєв" до СТОВ "КНЯЖИЦЬКЕ" про стягнення 234 391,58 грн. задоволено частково; вирішено стягнути з СТОВ "Княжицьке" на користь АО "Адвокатська контора "Василик і Євстігнєєв" 224 500,00 грн. заборгованості, 224,50 грн. інфляційних втрат, 10 167,08 грн. 3% річних та 4 687,84 грн. судового збору); накази господарського суду Київської області про примусове виконання рішення господарського суду Київської області від 16.09.2013 у справі №911/2547/13 та від 07.10.2013 року у справі №911/2670/13; постанови відділу Державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції про відкриття виконавчого провадження ВП №39933761 від 25.09.2013 про примусове виконання наказу господарського суду Київської області від 16.09.2013 №911/2547/13 про стягнення з боржника на користь заявника заборгованості в розмірі 131 161,15 грн., та постанови відділу Державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції про відкриття виконавчого провадження ВП №40158588 від 09.10.2013 про примусове виконання наказу господарського суду Київської області від 07.10.2013 №911/2670/13 про стягнення з боржника на користь заявника заборгованості в розмірі 239 579,42 грн.

Суд першої інстанції виходив з наявності усіх передбачених Законом підстав для порушення провадження у справі про банкрутство. При цьому суд зазначив, що всі заявлені ініціюючим кредитором у заяві вимоги до боржника є безспірними та підлягають визнанню у підготовчому засіданні. З огляду на викладене вище, у суду були відсутні правові підстави для відмови у порушенні провадження про банкрутство у даній справі.

Так, відповідно до ч. 1, 2 ст. 16 Закону перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Законом. У підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, а також вирішує інші питання, пов'язані з розглядом справи.

Частиною 3 ст. 16 Закону визначено, що якщо справа порушується за заявою кредитора, господарський суд перевіряє обґрунтованість його вимог, їх безспірність, вжиття заходів щодо примусового стягнення за цими вимогами в порядку виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 Закону справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Безспірні вимоги кредиторів - грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника. До складу цих вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.

Посилання скаржника на те, що при вирішенні судом першої інстанції питання щодо порушення провадження у справі про банкрутство останній мав би відмовити у порушенні провадження у справі про банкрутство з тих підстав, що ініціюючим кредитором не подано суду оригінали документів, які б свідчили про наявність достатньої суми боргу для порушення провадження у справі про банкрутство, а також доказів того, що за цими сумами боргу ДВС Броварського міськрайонного управління юстиції на протязі більш ніж три місяці не змогла виконати рішення суду, колегія суддів вважає безпідставними, з огляду на наступне.

Грошові вимоги ініціюючого кредитора, які сукупно складають більше 300 мінімальних заробітніх плат та повністю визнані боржником у відзиві від 03.02.2014 №20 на заяву, підтверджені вищевказаними судовими рішеннями, що набрали законної сили і постановами про відкриття виконавчого провадження, оригінали яких оглянуті судовою колегією у судовому засіданні 19.03.2014 по даній справі. До матеріалів справи ініціюючим кредитором долучені належним чином засвідчені копії цих документів.

Так, виконавче провадження ВП №39933761 про примусове виконання наказу господарського суду Київської області від 16.09.2013 №911/2547/13 про стягнення з боржника на користь заявника заборгованості відкрито постановою від 25.09.2013; ВП №40158588 про примусове виконання наказу господарського суду Київської області від 07.10.2013 №911/2670/13 про стягнення з боржника на користь заявника заборгованості відкрито постановою від 09.10.2013. Таким чином, з моменту відкриття цих виконавчих проваджень минуло більш ніж 3 місяці, як вірно було встановлено судом першої інстанції.

Суд першої інстанції, перевіряючи вжиття заходів щодо примусового стягнення за заявленими заявником вимогами, встановив, що відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень (https://trade.informjust.ua), останнім процесуальним документом у виконавчому провадженні ВП №39933761 по примусовому виконанню наказу господарського суду Київської області №911/2547/13 від 16.09.2013, є постанова про арешт коштів боржника від 01.10.2013; про фактичне стягнення заборгованості чи її частини у зазначеному виконавчому провадженні, відомості відсутні. Поряд з цим, судом першої інстанції встановлено, що відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень (https://trade.informjust.ua), останнім процесуальним документом у виконавчому провадженні ВП №40158588 по примусовому виконанню наказу господарського суду Київської області №911/2670/13 від 07.10.2013, є постанова про відкриття виконавчого провадження від 09.10.2013; про фактичне стягнення заборгованості чи її частини у зазначеному виконавчому провадженні, відомості відсутні. Представник боржника у судовому засіданні першої інстанції від 03.02.2014 щодо вказаних відомостей не заперечував. Крім того, судовою колегією встановлено, що уповноважений представник боржника у відзиві на заяву ініціюючого кредитора від 03.02.2014 зазначив про те, що заборгованість перед АО "Адвокатська контора "Василик і Євстігнєєв" існує, натомість не погашена з причин відсутності грошових коштів на рахунках боржника. Таким чином, заявлена заборгованість боржника перед заявником є непогашеною більш ніж три місяці від встановлених строків, що вірно було встановлено судом першої інстанції.

Доводи ж апелянта стосовно відсутності оригіналів в матеріалах справи, що є підставою для відмови у порушенні провадження у справі про банкрутство, судова колегія вважає безпідставними та необґрунтованими, з огляду на те, що ініціюючим кредитором до заяви щодо порушення справи про банкрутство від 15.01.2014 долучено додатки (копії документів) неналежним чином засвідчені у відповідності до Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003", затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 №55.

Статтею 36 ГПК України передбачено, що письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Як вбачається з матеріалів оскарження ухвали всі додані до вказаної заяви копії документів засвідчені підписом представника АО "Адвокатська контора "Василик і Євстігнєєв" Сидоренко В.А. з прикладенням печатки ініціюючого кредитора та зазначенням дати цього засвідчення та відмітки „з оригіналом згідно".

Відповідно до абз. 7 п. 2.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування ГПК України судами першої інстанції" від 26.12.2011 № 18, якщо подані копії документів, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів, викликають сумніви, господарський суд може витребувати оригінали цих документів, у тому числі для огляду в судовому засіданні з наступним поверненням цих оригіналів особі, яка їх подала.

У суду апеляційної інстанції відсутні підстави вважати, що оригінали відповідних документів не були оглянуті судом першої інстанції під час перевірки обґрунтованості вимог заявника, якщо належним чином засвідчені копії викликали сумніви.

Разом з тим, як зазначається вище, у суді апеляційної інстанції під час судового засідання 19.03.2014, яке здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу, представником ініціюючого кредитора було надано суду та представнику боржника для огляду оригінали рішень господарського суду Київської області від 02.09.2013 у справі № 911/2547/13, від 17.09.2013 у справі № 911/2670/13 та постанови відділу ДВС Броварського міськрайонного управління юстиції про відкриття виконавчого провадження ВП №39933761 від 25.09.2013 про примусове виконання наказу господарського суду Київської області від 16.09.2013 №911/2547/13 та про відкриття виконавчого провадження ВП №40158588 від 09.10.2013 про примусове виконання наказу господарського суду Київської області від 07.10.2013 №911/2670/13. Представник боржника, оглянувши у судовому засіданні апеляційної інстанції оригінали вказаних документів, не заперечив їх існування та існування безспірності кредиторських вимог ініціюючого кредитора, які підтверджені цими документами.

Згідно з ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень.

У відповідності до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи викладене, судова колегія відхиляє доводи СТОВ "КНЯЖИЦЬКЕ", викладені в апеляційній скарзі від 10.02.2014 № 27, за необґрунтованістю.

Крім того, судовою колегією перевірено та встановлено правомірність оскаржуваної ухвали, у тому числі в тій частині, що стосується визнання безспірності грошових вимог АО "Адвокатська контора "Василик і Євстігнєєв", введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, введення процедури розпорядження майном, призначення арбітражного керуючого Дяченка С.В. розпорядником майна боржника, встановлення оплати послуг розпорядника майна.

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги СТОВ "КНЯЖИЦЬКЕ" від 10.02.2014 № 27, зміни чи скасування ухвали суду першої інстанції від 03.02.2014 у справі № 911/119/14. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування вказаної ухвали у даній справі, судовою колегією не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. ст. 99, 101- 106 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "КНЯЖИЦЬКЕ" від 10.02.2014 № 27 залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Київської області від 03.02.2014 у справі № 911/119/14 - без змін.

2. Матеріали справи № 911/119/14 повернути до господарського суду Київської області для подальшого розгляду.

Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ГПК України.

Повний текст постанови підписаний 21.03.2014.

Головуючий суддя М.Л. Доманська

Судді Л.Л. Гарник

В.В. Шипко