КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" березня 2014 р. Справа№ 911/128/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Доманської М.Л.

суддів: Гарник Л.Л.

Шипка В.В.

за участю секретаря Волошиної З.В.

та представників:

від заявника - Пегзу К.К. (довіреність від 18.09.2012 № 729);

від боржника - Носач О.О. (довіреність від 17.03.2014 № 21);

від розпорядника майна - не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу Приватного вищого навчального закладу „Економіко-технологічний університет" на ухвалу господарського суду Київської області від 03.02.2014

у справі № 911/128/14 (суддя: Скутельник П.Ф.)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "МОСТОБУДІВЕЛЬНИЙ ЗАГІН № 112",

до боржника Приватного вищого навчального закладу "ЕКОНОМІКО-ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ",

про порушення справи про банкрутство,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Київської області від 03.02.2014 у справі № 911/128/14 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "МОСТОБУДІВЕЛЬНИЙ ЗАГІН № 112" (далі - ТОВ "МОСТОБУДІВЕЛЬНИЙ ЗАГІН № 112") про порушення провадження у справі про банкрутство в повному обсязі; порушено провадження у справі про банкрутство Приватного вищого навчального закладу "ЕКОНОМІКО-ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ" (далі - ПВНЗ "ЕКОНОМІКО-ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ"), визнано безспірні грошові вимоги кредитора - ТОВ "МОСТОБУДІВЕЛЬНИЙ ЗАГІН № 112" в сумі 1 029 208,97 грн., введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном ПВНЗ "ЕКОНОМІКО-ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ", та призначено арбітражного керуючого Бережного Андрія Георгійовича розпорядником майна боржника та ін.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, представник ПВНЗ "ЕКОНОМІКО-ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ" звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою від 17.02.2014 № 21, в якій просить суд скасувати ухвалу господарського суду Київської області від 03.02.2014 у справі № 911/128/14 та передати справу на розгляд до господарського суду Київської області.

В обґрунтування апеляційної скарги ПВНЗ "ЕКОНОМІКО-ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ" посилається на те, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням норм процесуального права, наголошуючи на тому, що в силу п.2 ч. 3 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України порушення норм процесуального права є в будь - якому випадку підставою для скасування судового рішення, вказуючи на неналежне повідомлення судом першої інстанції про час і місце розгляду справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.03.2014 у даній справі апеляційну скаргу ПВНЗ "ЕКОНОМІКО-ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ" прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Доманська М.Л., судді Гарник Л.Л., Шипко В.В., розгляд справи призначено на 19.03.2014.

17.03.2014 через відділ документального забезпечення від ТОВ "МОСТОБУДІВЕЛЬНИЙ ЗАГІН № 112" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить суд відмовити повністю у задоволенні апеляційної скарги ПВНЗ "ЕКОНОМІКО-ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ", а оскаржувану ухвалу залишити без змін, посилаючись на те, що при прийнятті оскаржуваної ухвали права та інтереси апелянта жодним чином не були порушені.

В судовому засіданні апеляційної інстанції 19.03.2014 представник боржника апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити, представник ініціюючого кредитора - проти апеляційної скарги заперечив, просив оскаржувану ухвалу залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

В судове засідання 19.03.2014 розпорядник майна не з'явився. Про день і час розгляду справи повідомлений належним чином, відповідно до статті 64 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Судова колегія обговоривши на місці вказані обставини, вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності розпорядника майна, за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч. 1 ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Конституцією України кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.

Також, Конституція України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Таким чином, ГПК України повинен містити імперативні норми про те, в яких випадках особа має право оскаржити рішення суду в апеляційному чи касаційному порядку.

Згідно з ч. 6 ст. 106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, зазначені у цьому Кодексі та Законі про банкрутство.

В даному випадку, відповідно до приписів розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі по тексту - Закон), застосовуються норми Закону в редакції, що діяла з 19.01.2013.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону провадження у справах про банкрутство регулюється Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України.

Частиною 2 статті 4-1 ГПК України встановлено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом.

Згідно статей 4, 43 ГПК України судове рішення є законним та обґрунтованим лише у випадку всебічного повного та об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності у відповідності з нормами матеріального та процесуального права.

ТОВ "МОСТОБУДІВЕЛЬНИЙ ЗАГІН № 112" звернулось до суду з заявою про порушення справи про банкрутство ПВНЗ "ЕКОНОМІКО-ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ", у зв'язку з неможливістю останнього погасити заборгованість.

Ухвалою господарського суду Київської області від 21.01.2014 прийнято заяву ТОВ "МОСТОБУДІВЕЛЬНИЙ ЗАГІН № 112" до розгляду; призначено справу до розгляду у підготовчому засіданні на 03.02.2014 та ін.

Як встановлено під час апеляційного провадження, до заяви ініціюючого кредитора - ТОВ "МОСТОБУДІВЕЛЬНИЙ ЗАГІН № 112" про порушення провадження у справі про банкрутство ПВНЗ "ЕКОНОМІКО-ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ" додано копії наступних документів: рішення господарського суду Київської області від 06.09.2011 у справі № 25/067-11, яким позов задоволено частково, вирішено стягнути з боржника на користь заявника (ініціюючого кредитора) 1 104 899,70 грн. основної заборгованості, 51 865,82 грн. 3% річних, 206 977,91 грн. інфляційних втрат, 13 636,18 державного мита та 235,97 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; постанови Київського апеляційного господарського суду від 20.11.2012 у справі № 25/067-11, якою рішення господарського суду Київської області 06.09.2011 по справі № 25/067-11 скасовано; прийнято нове рішення, яким позов задоволено частково, вирішено стягнути з боржника на користь заявника заборгованість в сумі 775 723,00 грн., 3% річних в сумі 48 156,46 грн. та інфляційні втрати від простроченої суми 194 969,79 грн. а також 10 183,49 грн. державного мита та 176,23 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, в решті позовних вимог відмовлено; постанови Вищого господарського суду України від 06.02.2013 у справі № 25/067-11, якою постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.11.2012 у справі № 25/067-11 залишено без змін; постанови начальника органу ДВС Броварського міськрайонного управління юстиції від 20.12.2012 у виконавчому провадженні ВП № 35750287 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Київської області від 06.12.2012 № 25/067-11 про стягнення з боржника на користь заявника - 1 029 208,97 грн.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 16 Закону перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Законом. У підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, а також вирішує інші питання, пов'язані з розглядом справи.

Частиною 3 ст. 16 Закону визначено, що якщо справа порушується за заявою кредитора, господарський суд перевіряє обґрунтованість його вимог, їх безспірність, вжиття заходів щодо примусового стягнення за цими вимогами в порядку виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 Закону справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Безспірні вимоги кредиторів - грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника. До складу цих вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.

Ухвалою господарського суду Київської області від 03.02.2014 порушено провадження за заявою ТОВ "МОСТОБУДІВЕЛЬНИЙ ЗАГІН № 112" у справі про банкрутство ПВНЗ "ЕКОНОМІКО-ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ" та ін.

Суд першої інстанції виходив з наявності усіх передбачених Законом підстав для порушення провадження у справі про банкрутство. При цьому суд зазначив, що всі заявлені ініціюючим кредитором у заяві вимоги до боржника є безспірними та підлягають визнанню у підготовчому засіданні, ці вимоги сукупно перевищують розмір 300 мінімальних заробітніх плат та не були задоволені боржником більш ніж 3 місяці після встановленого для їх погашення строку, що вірно встановив суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі, при цьому перевіривши вжиття заходів щодо примусового стягнення за заявленими ініціюючим кредитором вимогам. З огляду на викладене вище, у суду першої інстанції були відсутні правові підстави для відмови у порушенні провадження у справі, чого не заперечував представник боржника у судовому засіданні 19.03.2014 по даній справі.

Крім того, суд першої інстанції оскаржуваною ухвалою правомірно, із дотриманням норм Закону ввів мараторій на задоволення вимог кредиторів, ввів процедуру розпорядження майном боржника та призначив розпорядника майна боржника, встановивши оплату його послуг в розмірі 2-х мінімальних заробітніх плат за кожен місяць виконання ним повноважень розпорядника майна за рахунок боржника та інше, проти чого апелянт не заперечує з точки зору матеріального права.

Як вище зазначалось судовою колегією, ПВНЗ "ЕКОНОМІКО-ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ" звернулось з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм саме процесуального права, що стало підставою неналежного повідомлення боржника про дату та час проведення судового засідання, яке було призначено на 03.02.2014.

В обґрунтування апеляційної скарги, апелянт надав до суду копію конверту з відміткою пошти та витяг з журналу вхідної кореспонденції ПВНЗ "ЕКОНОМІКО-ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ".

Пленум Вищого господарського суду України у своїй постанові від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" роз'яснив, що розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК України.

В разі якщо ухвалу у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Пунктом 2.6.15. Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої Наказом державної судової адміністрації від 20.02.2013 № 28 визначено, що на звороті у лівому нижньому куті оригіналу процесуального документа, який виготовляється судом та залишається у справі, проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправлення документа, що містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправлення, підпис працівника, який її здійснив, та може містити відмітку про отримання копії процесуального документа уповноваженим представником адресата.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалу господарського суду Київської області від 21.01.2014 про прийняття заяви про порушення провадження у справі про банкрутство, якою було призначено справу до розгляду у підготовчому засіданні на 03.02.2014, було направлено сторонам 22.01.2014 (відмітка у лівому нижньому куті вказаної ухвали).

При цьому, ПВНЗ "ЕКОНОМІКО-ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ" зазначив про те, що вказана ухвала була направлена судом першої інстанції лише 28.01.2014, як доказ вказаного надав копію конверту (а.с. № 97 матеріалів оскарження ухвали). Крім того, апелянт посилається на призупинення навчального процесу з 29.01.2014 по 31.01.2014, що підтверджує розпорядженням боржника від 28.01.2014 № 04. Апелянт зазначає, що у період, коли навчальний процес був призупинений, працівниками відділення поштового зв'язку була спроба доставити боржнику поштове відправлення з вказаною ухвалою від 21.01.2014 у даній справі, проте боржник, не мав можливості 30.01.2014 отримати кореспонденцію, у зв'язку з чим, ПВНЗ "ЕКОНОМІКО-ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ" отримав вказану ухвалу господарського суду Київської області від 21.01.2014 лише 10.02.2014, як доказ вказаного апелянт надав журнал реєстрації вхідної кореспонденції.

Судова колегія, дослідивши надані апелянтом докази, дійшла висновку, що навіть якщо ухвала господарського суду Київської області від 21.01.2014 направлена боржнику лише 28.01.2014, то враховуючи нормативи і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затверджених Наказом Міністерства транспорту та зв'язку від 12.12.2007 № 1149 та норм процесуального законодавства, вказане не дає підстав судовій колегії вважати доведеним факт неналежного повідомлення боржника про час та місце розгляду справи.

Так, твердження апелянта стосовно того, що працівником поштового відділення була спроба доставити боржнику поштову кореспонденцію 30.01.2014 (про що є відмітка на звороті конверта), проте у зв'язку з тим, що боржник не працював, вказаний лист фактично був отриманий лише 10.02.2014, не підтверджене належними доказами з огляду на те, що напис на звороті конверта „не працювали" не містить належних відміток поштового відділення, а підпис, який на ньому міститься, не можливо ідентифікувати. Щодо журналу реєстрації вхідної кореспонденції, на який посилається апелянт, як на доказ факту отримання листа саме 10.02.2014, то судова колегія, дослідивши його зміст, зазначає про те, що 10.02.2014, відповідно до запису у вказаному журналі, боржником була отримана ухвала господарського суду Київської області про порушення провадження у справі про банкрутство, а не ухвала про прийняття заяви про порушення провадження у справі про банкрутство. Тобто, вказаний доказ є сумнівним, інших доказів на підтвердження даного факту матеріали оскарження ухвали не містять. Розпорядження боржника від 28.01.2014 №04 підтверджує лише факт призупинення навчального процесу ВУЗу, але не доводить факту того, що організація боржника не працювала взагалі.

Згідно з ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень.

У відповідності до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи викладене, судова колегія відхиляє доводи ПВНЗ "ЕКОНОМІКО-ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ", викладені в апеляційній скарзі від 17.02.2014 № 21, за необґрунтованістю, та вважає, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали враховані права та інтереси апелянта. Представник останнього в суді апеляційної інстанції не заперечував факту наявності підстав для порушення провадження у даній справі, наявності непогашеної заборгованості боржника перед ініціюючим кредитором у визначеній останнім сумі, безспірності вимог ініціюючого кредитора.

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги ПВНЗ "ЕКОНОМІКО-ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ" від 17.02.2014 № 21, зміни чи скасування ухвали суду першої інстанції від 03.02.2014 у справі № 911/128/14. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування вказаної ухвали у даній справі, судовою колегією не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. ст. 99, 101- 106 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного вищого навчального закладу "ЕКОНОМІКО-ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ" від 17.02.2014 № 21 залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Київської області від 03.02.2014 у справі № 911/128/14 - без змін.

2. Матеріали справи № 911/128/14 повернути до господарського суду Київської області для подальшого розгляду.

Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ГПК України.

Повний текст постанови підписаний 21.03.2014.

Головуючий суддя М.Л. Доманська

Судді Л.Л. Гарник

В.В. Шипко