Справа № 761/32604/13-ц

Провадження №2/761/1480/2014

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

12 березня 2014 року

Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Маліновської В.М.,

при секретарі Касянчук Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Києві справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

В С Т А Н О В И В:

В грудні 2013 року ОСОБА_1 (Позивач) звернулась до Шевченківського районного суду м.Києва з позовом до ОСОБА_2 (Відповідач) про розірвання шлюбу.

Свої вимоги Позивач обґрунтовує тим, що з 17 грудня 1993 року перебуває у шлюбі з Відповідачем. Від шлюбу подружжя має повнолітнього сина - ОСОБА_3, який проживає разом з ними.

Поряд з цим, протягом останнього часу спільне сімейне життя не складається з причин відсутності взаєморозуміння, поваги в сімейних стосунках, різних поглядів на вирішення сімейних проблем, спільне господарство та спільний бюджет відсутні. Також Позивачка зазначила, що примирення між нею та Відповідачем не дали результатів.

У судовому засіданні Позивач позов підтримала та просила його задовольнити.

Відповідач проти задоволення позову не заперечував.

Судом з'ясовано, що 17 грудня 1993 року між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (Відповідач), та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 (Позивач), у Носівському райвідділі ЗАГС Чернігівської області зареєстровано шлюб, про що в книзі реєстрації актів про укладення шлюбу 17 грудня 1993року здійснено запис за №150 та видано Свідоцтво про укладення шлюбу. Після державної реєстрації шлюбу прізвища чоловіка та дружини визначені як: «ОСОБА_2». Реєстрація шлюбу підтверджується Свідоцтвом про укладення шлюбу від 17 грудня 1993року, серії НОМЕР_1. (а.с. 4).

Також встановлено, що сторони не вбачають можливості подальшого продовження шлюбних відносин і збереження шлюбу суперечило б їх інтересам та інтересам дитини.

Сторони наголосили, що час на примирення їм не потрібен, оскільки вони вважають подальше збереження шлюбу є неможливим.

Відповідно до ч.3 ст.105 Сімейного кодексу України (СК України) шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ч.1.ст. 110 СК України).

Згідно з ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Із заявлених позовних вимог вбачається, що сторони по справі втратили почуття любові та поваги один до одного, не підтримують сімейно-шлюбних відносин, спільного господарства та бюджету не ведуть, тобто стали чужими людьми.

Беручи до уваги наведене, суд прийшов до висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, а тому шлюб потрібно розірвати.

Відповідно до ст.88 ЦПК України з Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню сплачений при зверненні судовий збір.

Враховуючи викладене, на підставі ст.ст. 104, 105, 110, 112, 113 Сімейного кодексу України та керуючись ст.ст. 10, 11, 57-60, 64, 89, 169, 179, 208, 209, 212-215, 218, 223, 294, 296 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрований 17 грудня 1993року у Носівському райвідділі ЗАГС Чернігівської області, актовий запис за №150, - розірвати.

Після розірвання шлюбу прізвище Позивача залишити «ОСОБА_1», прізвище Відповідача - «ОСОБА_2».

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 229,40грн.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м.Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили в разі закінчення вищезазначених строків або після розгляду справи апеляційним судом, якщо його не скасовано.

Суддя: