Справа № 22-1698А/2006р. Головуючий 1 інстанції Фещенко В.Г.
Категорія 38 Доповідач Новодворська О.І.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 жовтня 2006 року Апеляційний суд Донецької області в складі: Головуючого Новодворської О.І Суддів Сукманової Н.В., Кіянової С.В. При секретарі Писаревій Ю.Г. Розглянув у відкритому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області від 29 серпня 2006 року по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління МВС України в Донецькій області про призначення пенсії за вислугу років.
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду із вищевказаним позовом, посилаючись на те, що в період з 20.09.1983 р. по 04.11.1998 р. він проходив службу в органах внутрішніх справ на різних посадах. 09.10.2005 р. йому виповнилося 45 років і на цей час він має загальний трудовий стаж 29 років, 15 років і 1 місяць із яких складає служба в ОВС України. Вважає, що за таких обставин він має право на пенсію за вислугою років згідно з п. "б" ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб". Але, коли він звернувся із заявою про призначення пенсії до Управління МВСТ України на транспорті на Донецькій залізниці за призначенням пенсії на цих підставах, йому було відмовлено. Просив суд визнати дії відповідача з відмови в призначенні пенсії незаконними та зобов'язати УМВС України в Донецькій області призначити і виплачувати йому пенсію за вислугу років із моменту» коли йому виповнилося 45 років, тобто з 09 жовтня 2005 року.
Позивач в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав у повному обсягу. Представник відповідача із заявленими вимогами не погодився
Постановою Ясинуватсько міськрайонного суду Донецької області від 29 серпня 2006 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
В Донецький апеляційний суд на дану постанову надійшла апеляційна скарга позивача, в якій він просить скасувати постанову суду, постановити нову, якою задовольнити його позов, посилаючись на те, що рішення постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме того, що на момент досягнення ним 45-ти річного віку діяло положення п. „ б" ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб", згідно якого він мав право на призначення пенсії за вислугою років незалежно від того, коли був звільнений, звернувся 22.02.2006 року до відповідача із заявою про призначення пенсії, але йому безпідставно відмовлено у призначення пенсії. Суд же першої інстанції цих обставин безпідставно не урахував.
Заслухавши доповідача, позивача, який підтримав доводи апеляційної скарги, заперечення проти скарги представника відповідача, перевіривши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Установлено, що позивач проходив службу в органах міліції, звільнився зі служби 04.11.1998 року. 22 лютого 2006 року звернувся із заявою про призначення пенсії за вислугу років. З відповіді начальника відділу роботи з персоналом УМВС України на транспорті УМВС України на транспорті та довідки УМВС України в Донецькій області вбачається, що підставою для відмови в призначенні пенсії за вислугу років стала та обставина, що відповідачем не був врахований трудовий стаж позивача, набутий після звільнення зі служби в органах внутрішніх справ та вказано, що на момент звільнення з органів ВС він не мав необхідного трудового стажу для призначення пенсії (а. с. 12, 62).
На час звернення позивача із заявою про призначенням пенсії, пунктом „б" ч. 1 ст. 12 Закону України „Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" було передбачено, що право на пенсію за вислугу років мають особи офіцерського складу, прапорщики й мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, звільнені зі служби незалежно від підстав та часу звільнення і досягли 45-річного віку, крім осіб, позбавлених військових або спеціальних звань, а також звільнених зі служби у зв'язку з засудженням за умисний злочин, вчинений з використанням свого посадового становища, або вчиненням корупційного діяння, а ті з них, що є інвалідами війни - незалежно від віку, і мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба, служба в органах внутрішніх справ або служба в державній пожежній охороні.
Указаною нормою Закону не було передбачено, що отриманий після звільнення трудовий стаж не може бути зарахований до стажу, який надає право на пенсію за вислугу років, вбачається, що на час звернення позивачеві виповнилось 45 років -9.10.2005 року, служба в органах внутрішніх справ й військова служба становили понад 15 років, загальний трудовий стаж понад 29 років. Таким чином, відповідач безпідставно не визнав за позивачем право на отримання пенсії за вислугу років.
Відповідно до ч. 4 ст. 50 Закону пенсія за минулий час при несвоєчасному зверненні призначається з дня виникнення права на пенсію, але не більше як за 12 місяців перед зверненням за пенсією. Встановлено, що у позивача право на пенсію за вислугу років виникло після 9.10.2005 року - досягнення 45-річного віку, з врахуванням зазначених вимог закону й часу звернення за призначенням пенсії - 22.02.2006 року, з урахуванням цього, пенсія підлягає призначенню з суд першої інстанції дійшов до правильного висновку щодо права позивача на пенсію за вислугу років з 9.10.2005 року.
Встановлено, що позивач звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії за вислугу років 22.02.2006 року. Відповідно до вимог ч.2 ст. 49 Закону документи про призначення пенсій розглядаються органами, що призначають пенсії, у строк не пізніше 10 днів з дня їх, надходження, частиною 3 ст.49 встановлено, що повідомлення про відмову в призначенні пенсії із зазначенням причин відмови орган пенсійного забезпечення видає або надсилає заявникові не пізніше 5 днів після прийняття відповідного рішення.
Вбачається, що відповідного рішення у встановленому законом порядку відповідач не прийняв, позивачу 16.05.2006 року була надана відповідь (а. с. 12), відмова в призначенні пенсії за вислугу років була пов'язана тільки з тим, що відповідач не зарахував трудовий стаж набутий позивачем після звільнення з органів внутрішніх справ. Будь-яких інших підстав відмова в призначені пенсії не містить. Та обставина, що на час розгляду справи змінена редакція п."б" ст. 12 Закону не може бути підставою для визнання відмови в призначенні пенсії позивачу правомірною, оскільки на час звернення й відмови у призначенні пенсії, позивач за законом мав право на пенсію за вислугу років.
Керуючись п. З ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202, ст. 205 КАС України, апеляційний суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області від 29 серпня 2006 року скасувати.
Задовольнити адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління МВС України в Донецькій області про призначення пенсії за вислугою років задовольнити.
Зобов'язати Управління МВС України в Донецькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років з 9.10.2005 року.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складання постанови в повному обсязі.