Справа № 1-425/2007 p.

Категорія справи ч. 2 ст. 121 КК України

ПОСТАНОВА

6 грудня 2007 року Крюківський районний суд міста Кременчука Полтавської області в складі головуючого судді Зоріної Д.О., при секретарі Хохловій Н.Б., за участю прокурорів Ландара Є.О., Сеннікова А.Б., захисника ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кременчуці кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки селища Требісоуци, Британського району, Молдови, молдаванки, громадянки України, не одруженої, освіта середня, непрацюючої, без постійного місця проживання, раніше судимої: 30 січня 2004 року Верхньодніпровським районним судом Дніпропетровської області за частиною 3 статті 185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі статті 75 КК України звільнена від відбування покарання зі встановленням іспитового строку на 3 роки,

ВСТАНОВИВ:

Органами досудового слідства ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що 29 липня 2006 року близько 20.00 год. за попередньою змовою зі своїм сином ОСОБА_3 прийшли до ОСОБА_4 , яка тимчасово проживала в місті Кременчуці по АДРЕСА_1 і в процесі розпивання спиртних напоїв, під час сварки нанесла ОСОБА_4 кухонним ножем багато численні поранення в область голови, шиї, живота, тулуба, голені ніг, заподіявши останній тілесні ушкодження у вигляді проникаючого поранення живота з ушкодженням сальника, непроникаючих поранень шиї, голови , тулубу, правої голені, які відповідно до висновку судово-медичної експертизи відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння.

Злочинні дії підсудної органами досудового слідства були кваліфіковані за частиною 2 статті 121 КК України як умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень небезпечних для життя в момент їх спричинення, вчинене групою осіб.

В судовому засіданні підсудна вину в інкримінованому злочині не визнала та пояснила, що 29 липня 2006 року вона разом зі своїм сином ОСОБА_3 прийшли до потерпілої, яка тимчасово проживала в місті Кременчуці по АДРЕСА_1. Окрім ОСОБА_4 , в приміщенні знаходилися раніше знайомі підсудній ОСОБА_5 , його батько ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 В процесі розпивання спиртних напоїв між присутніми розпочалася сварка в ході якої ОСОБА_2 вийшла на вулицю, щоб заспокоїтись. Почувши крик вона повернулась до будинку і побачила, що ОСОБА_4 лежить на підлозі з ножовим пораненням. Хто наніс потерпілій тілесні ушкодження підсудній не відомо, оскільки в момент їх заподіяння вона не знаходилась в приміщенні. У вчиненні інкримінованого їй злочину не визнає себе винною оскільки його не вчиняла, при проведенні досудового слідства по справі оговорила себе під тиском працівників міліції.

Під час судового розгляду справи захисником підсудної було заявлено клопотання про повернення кримінальної справи для проведення додаткового розслідування в зв'язку з неможливістю усунення в судовому засіданні неповноти та неправильності досудового слідства.

Заслухавши підсудну ОСОБА_2, її захисника ОСОБА_1, приймаючи до уваги думку прокурора, якій заперечує проти задоволення заявленого клопотання, суд, враховуючи фактичні обставини справи, приходить до висновку, що кримінальна справа підлягає направленню на додаткове розслідування з наступних підстав.

Відповідно до вимог статті 22 КПК України, прокурор та слідчий зобов'язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного , повного і об'єктивного дослідження обставин справи , виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують обвинуваченого, а суд, відповідно до статті 16-1 КПК України, зобов'язаний здійснювати розгляд справи та, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, повинен створити умови для виконання сторонами їх процесуальних обов'язків і здійснення наданих їм прав.

Частиною 3 статті 62 Конституції України визначено, що обвинувачення не може грунтуватися на доказах одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до вимог статті 64 КПК України при проведенні дізнання, досудового слідства підлягають доказуванню подія злочину(час, місце, спосіб та інші обставини його вчинення), а також винуватість особи у вчиненні злочину і його мотив.

Однак, ці вимоги закону органами досудового слідства в повній мірі не виконані, досудове слідство по справі проведено поверхово, неповно і необ'єктивно, існуючи у справі суперечності не усунуті.

Так, допитана при проведенні досудового слідства по справі потерпіла ОСОБА_4 зазначила, що коли вона, зайшовши в будинок ОСОБА_6, зробила підсудній та її сину зауваження, щоб вони припинили вживати алкогольні напої, останні нанесли їй по декілька ударів руками в різні частини тілі та пішли. Повернувшись через десять хвилин, вони почали наносити потерпілій удари ножами, які принесли с собою, а саме : ОСОБА_3 наніс удар ножем в область живота, й його мати в різні частини тіла. Після того, як потерпіла впала на підлогу, підсудна та її син продовжували її бити ногами в різні частини тіла, ще на протязі майже 20 хвилин(а.с. 22-24 т.1)

ОСОБА_8, ОСОБА_5 , ОСОБА_6, та ОСОБА_9 допитані при проведенні досудового слідства по справі в якості свідків, підтвердили факт сварки яка виникла між підсудною, її сином і ОСОБА_4 , внаслідок якої ОСОБА_2, ОСОБА_3 нанесли потерпілій як удари руками і ногами, так і ножем в різні частини тіла.(а.с. 33-34 т.1, 29-30 т.1, 31-32 т. 1, 35 т.1)

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 1545 ОСОБА_4 були заподіянні тяжкі тілесні ушкодження у вигляді проникаючого поранення живота з ушкодженням малого сальника. Непроникаючі поранення шиї, голови, тулубу, правої голені утворилися від дії колючо-ріжучого предмету і відносяться до легких тілесних пошкоджень, що потягли за собою короткочасний розлад здоров*я (а.с. 45 т.1).

Згідно з пунктом 3 Постанови Пленуму Верховного суду України від 7 лютого 2003 року «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи» у разі, коли до кримінальної відповідальності притягнуто кількох осіб, які діяли спільно з умислом, спрямованим на позбавлення життя потерпілого чи заподіяння шкоди його здоров'ю, належить з'ясовувати характер їхніх дій, ступінь участі у вчиненні злочину кожної з них.

Однак, слідчий в порушення вимог чинного кримінально-процесуального законодавства при проведенні досудового слідства по зазначеній вище кримінальній справі, не розмежував злочинні дії обвинувачених, і як наслідок не встановив від чиїх саме дій, потерпілій були заподіянні тяжкі тілесні ушкодження у вигляді проникаючого поранення живота з ушкодженням малого сальника, що в подальшому позбавляє суд прийняти законне рішення по справі.

Згідно пункту 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 11 лютого 2005 року №2 „ Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування" , вказівки судді (суду) є обов'язковими для органу дізнання, слідчого та прокурора. Якщо останні не дослідили обставин, зазначених у постанові (ухвалі) про повернення справи на додаткове розслідування, проведені дізнання чи досудове слідство можуть бути визнані однобічними і неповними( п.2 ч.2 ст. 368 КПК), що є підставою для скасування вироку та повернення справи на додаткове розслідування( п.1ч.1 ст. 367 КПК).Невиконання органом досудового слідства слідчої дії, зазначеної в постанові ( ухвалі)суду , допускається лише в разі , коли провести її фактично неможливо.

29 березня 2007 року Крюківським районним судом міста Кременчука Полтавської області було винесено постанову про направлення кримінальної справи прокурору міста Кременчука для проведення додаткового розслідування. У зазначеній постанові суду, було надано вказівки щодо встановлення місця знаходження ОСОБА_3, потерпілої ОСОБА_4 , свідків по справі, розширити коло свідків шляхом допиту сусідів, які припинили злочин, детально допитати кожного, при необхідності усунути протиріччя у показах підсудної ОСОБА_2, ОСОБА_3, потерпілої ОСОБА_4 , свідків шляхом проведення очної ставки, провести відтворення обстановки та обставин злочину події злочину з участю підсудної ОСОБА_2., ОСОБА_3, потерпілої ОСОБА_4 , при необхідності - з участю свідків з залученням у проведенні слідчої дії судово-медичного експерта.

Дослідивши матеріали кримінальної справи, суд приходить до висновку, що додаткове розслідування по справі було проведена неповно та поверхово, про що свідчить факт безпідставного невиконання слідчим майже жодної вказівки суду, а також те, що дані, які є важливими та істотними , залишилися органом досудового слідства не з'ясованими , в той час коли впливають не тільки на вірність кваліфікації дій обвинувачених, так і на саму можливість дати їм вірну оцінку.

З матеріалів кримінальної справи вбачається, що потерпіла ОСОБА_4 , свідки ОСОБА_5 , ОСОБА_11 проживають в АДРЕСА_1. Однак прийняті судом міри по встановленню місця їх проживання чи знаходження, позитивних результатів не дали, а ухвали суду про примусовий привід потерпілої та свідків залишились органами внутрішніх справ без виконання.

За викладених обставин, суд приходить до висновку що зазначена неповнота досудового слідства не може бути усунута в судовому засіданні, тому відповідно до вимог статті 281 КПК України кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченому частиною 2 статті 121 КК України, підлягає поверненню прокурору міста Кременчука для проведення додаткового розслідування, під час якого слідчому необхідно, з врахуванням наведеного, виконати слідчі дй з дотриманням вимог кримінально-процесуального законодавства України, які викладені в постанові Крюківського районного суду міста Кременчука від 29 березня 2007 року та ухвалі апеляційного суду Полтавської області від 25 травня 2007 року.

Враховуючи те, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, на протязі як досудового так і судового слідства неодноразово змінювала свої покази, не має постійного місця проживання, не працює, раніше неодноразово судима за вчинення умисних злочинів, за тимчасовим місцем мешкання характеризується з негативного боку як особа схильна до зловживання алкогольними напоями, неодноразово притягувалася до адміністративної відповідальності за порушення громадського порядку, суд вважає за недоцільне змінювати підсудній запобіжний захід з тримання під вартою на підписку про невиїзд. Керуючись статтею 281 КПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого, частиною 2 статті 121 КК України повернути прокурору міста Кременчука для проведення додаткового розслідування.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 залишити попередню - утримання під вартою.

На постанову може бути подана апеляція до апеляційного суду Полтавської області на протязі семи діб з дня наступного після її оголошення, а засудженим, який перебуває під вартою в той же строк з моменту вручення її копії.