Справа № 2-200, 2008 рік.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«25» січня 2008 р. м. Харків

Московський районний суд м. Харкова у складі: головуючого - судді Харченко A.M. при секретарі - Гріднєвой Т.Л., розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітнього ОСОБА_2, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Статус-Авто», третя особа -ОСОБА_3, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої дорожньо-транспортною пригодою,

ВСТАНОВИВ:

17.10.2006 р. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди в розмірі 1700 грн.

Потім позивачка неодноразово уточнювала свої позовні вимоги і 04.12.2007 р. подала уточнену позовну заяву, в якій просила стягнути з ТОВ «Статус-Авто» на її користь матеріальну шкоду в розмірі 3344, 17 грн., витрати на юридичну допомогу в розмірі 150 грн., витрати по сплаті судового збору в розмірі 51 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 30 грн., витрати, пов'язані з забезпеченням доказів, 17 грн. та на відшкодування моральної шкоди 10000 грн., посилаючись на те, що постановою Московського районного суду м. Харкова від 14.04.2006 р. працівник ТОВ «Статус-Авто» ОСОБА_3, керуючи автобусом «ПАЗ-3205», держномер АХ9541АЕ, 02.02.2006 р. здійснив наїзд на коляску, в якій знаходився син позивачки ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1. В результаті ДТП стан здоров'я сина позивачки погіршився, загострився ряд захворювань. З 17.02.2006 р. по 14.03.2006 р. ОСОБА_2 знаходився на лікуванні в МДП № 5 м. Харкова з діагнозом: забиття м'яких тканей голови, синдром лікворної гіпертензії, підвищена нервово-рефлекторна збудженість. Також дитина наглядалася в МДП № 13 Московського району м. Харкова. В жовтні 2006 р. дитина була обстежена та їй був встановлений діагноз: синдром внутрішньочерепної гіпертензії 1-2 ст. , гіпердинамічний синдром та призначене лікування. В зв'язку з ДТП погіршився і стан здоров'я позивачки, в зв'язку з чим вона зверталася до лікаря-невропатолога стосовно ситуаційного неврозу та інших захворювань. В результаті ДТП позивачці була спричинена і матеріальна шкода, яка складається з витрат на її лікування та її малолітнього сина ОСОБА_2. Вартість лікарських препаратів складає 284, 17 грн. Також їй рекомендоване санаторно-курортне лікування в санаторії за неврологічним профілем. Крім матеріальної шкоди, позивачці та її сину в наслідок ДТП за участю ОСОБА_3' були спричинені і моральні страждання, які виражаються в зміні укладу життя, отриманні стресу, утворилися психотравматичні фактори, які стали джерелом негативних емоцій та переживань, привели до погіршення стану здоров'я, необхідності лікуватися.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітнього ОСОБА_2, підтримала свої позовні вимоги, посилаючись на вищенаведене, та просила стягнути з відповідача ТОВ «Статус-Авто» на її користь матеріальну шкоду в розмірі 3344, 17 грн., витрати на юридичну допомогу в розмірі 150 грн., витрати по сплаті судового збору в розмірі 51 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 30 грн., витрати, пов'язані з забезпеченням доказів, 17 грн. та на відшкодування моральної шкоди 10000 грн.

Представник відповідача ТОВ «Статус-Авто» - ОСОБА_4, який діє на підставі виданої довіреності, в судовому засіданні позов не визнав в повному обсязі та пояснив, що позивачкою не надано доказів на підтвердження заявлених позовних вимог і понесені нею витрати сталися внаслідок незаконних дій водія ТОВ «Статус-Авто» ОСОБА_3

Третя особа - ОСОБА_3 та його представник - адвокат ОСОБА_5, яка діє на підставі адвокатського ордеру, проти позову ОСОБА_1 заперечували, посилаючись на те, що водій ОСОБА_3 за кермом автобусу 02.02.2006 р. рухався по пр. Тракторобудівників, 105 в м. Харкові і при повороті побачив коляску, після чого загальмував. Потім одразу вийшов з автобусу, але позивачка почала на нього кричати і сказала, щоб він їхав далі. Коляску з дитиною позивачки він не зачепив. Ніякого сліду від коляски на автобусі не залишилося. Вважали, що позивачкою не надано жодного доказу, що діями водія ТОВ «Статус-Авто» ОСОБА_3 були спричинені матеріальна та моральна шкода.

Суд, вислухавши пояснення позивача, третьої особи, представників відповідача та третьої особи, дослідивши матеріали адміністративної справи № 3-5944/06 та цієї справи, прийшов до наступного.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судовим розглядом встановлено, що 02.02.2006 p., біля 12.50 години, на прилежній території до проїжджої частини, яка призначена для руху не рельсових транспортних засобів, біля будинку № 105, розташованому по проспекту Тракторобудівників в напрямку пр. Тракторобудівників рухався автобус «ПАЗ-2205», держномер АХ9541АЕ, під керуванням водія ОСОБА_3ї. В цей час по проїжджій частині в зустрічному напрямку рухалася ОСОБА_1 з коляскою, в якій знаходився ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1. Водій ОСОБА_3 не застосував необхідні заходи, які стосуються забезпечення безпечного об'їзду пішоходів, допустив наїзд на коляску. Місце дорожньо-транспортної пригоди водій ОСОБА_3 В.1. залишив. В наслідок пригоди, згідно з постановою про відмову в порушенні кримінальної справи від 09.02.2006 p., ОСОБА_1 та ОСОБА_2 тілесних ушкоджень не отримали.;

Постановою Московського' районного суду м. Харкова від 14 квітня 2006 р. справа про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ст. ст. 122-2, 124 Кодексу України про адміністративне правопорушення закрита, в зв'язку з тим, що на момент розгляду адміністративного матеріалу в суді закінчився місячний строк притягнення до адміністративної відповідальності, тобто за нереабілітуючими обставинами (а.с. 6).

Постановою Московського районного суду м. Харкова від 26 березня 2007 р.

Постанова суду від 14 квітня 2006 р. про закриття провадження по справі у відношенні ОСОБА_3 за ст. ст. 122-2, 124 КУпАП залишена без змін, а протест прокурора Московського району м. Харкова - без задоволення (а.с. 47-48).

Постанова набрала законної сили.

Згідно з 4.4 ст. 61 ЦПК України, вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або

Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мале місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Як встановлено судом, та не заперечувалося сторонами, третя особа - ОСОБА_3 перебуває в трудових відносинах з ТОВ «Статус-Авто» та працює водієм.

Згідно з ч.1 ст. 61 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

З вимог з ч.1 ст. 1172 ЦК України вбачається, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Відповідно до ст. 1187 ЦК України, особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Як вбачається з постанов Московського районного суду м. Харкова від 14 квітня 2006 р. та 26 березня 2007 р. в наслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 02.02.2006 p., ОСОБА_1 та ОСОБА_2 тілесних ушкоджень не отримали, що і було підставою для винесення 09.02.2006 р. постанови про відмову в порушенні кримінальної справи стосовно водія ОСОБА_3 за ознаками складу злочину, передбаченого ст. 286 КК України. Зазначена

Постанова про відмову в порушенні кримінальної справи, винесена MB № 1 ДАІ УМВС України в Харківській області, до цього часу ніким не оскаржена.

Як вбачається з виписки з історії хвороби з МДЛ № 5 ОСОБА_2 знаходився на обстеженні та лікуванні в зазначеному медичному закладі з 17.02.2006 р. по 14.03.2006 р. з діагнозом забиття м'яких тканей голови, синдром лікворної гіпертензії та інше. Позивачкою в судовому засіданні не заперечувалося, що дані в історію хвороби про погіршення стану здоров'я дитини після дорожньо-транспортної пригоди 02.02.2006 р. були внесені з її слів (а.с. 8, 26).

Таким чином, суд вважає, що вини відповідача та третьої особи - водія ОСОБА_3 в спричиненні позивачці та її сину ОСОБА_2 матеріальної шкоди не встановлено, як і не встановлений сам факт спричинення сину позивачки тілесних ушкоджень діями відповідача.

Крім того, на підтвердження спричиненої матеріальної шкоди позивачка надала відповідь управління фармації та фармацевтичної промисловості від 15.06.2007 р. № 01-07/370 про вартість лікарських препаратів та повідомлення AT«Інтурист-Харків» про вартість путівки до санаторію за неврологічним профілем (а.с. 66, 67), однак позивачкою не надано жодного доказу, що вона понесла витрати на придбання зазначених лікарських препаратів та путівки до санаторію.

Враховуючи викладене, суд відмовляє в задоволенні позовних вимоги до ТОВ «Статус-Авто» в частині відшкодування матеріальної шкоди в сумі 3344 грн. 17 коп. в повному обсязі.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичний або юридичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Оскільки, позивачка перенесла моральні страждання, викликані подією дорожньо-транспортної пригоди, в результаті чого змінився її образ життя: вона вимушена відвідувати державні установи, перенесла стрес, суд задовольняє позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди в сумі 1000 грн., що не позбавляє відповідача звернутися до третьої особи - ОСОБА_3 з позовом в порядку регресу.

Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України, з ТОВ «Статус-Авто» належить стягнути на користь ОСОБА_1, яка діє в свої інтересах та в інтересах малолітнього ОСОБА_2, витрати по сплаті судового збору на користь держави в межах задоволених позовних вимог в розмірі 8, 50 грн., на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн., на надання правової допомоги в розмірі 150 грн., що підтверджується квитанцією № 18 від 10 червня 2007 p., витрат, пов'язаних з забезпеченням доказів, в розмірі 17 грн., що підтверджується квитанцією № 969529П, а всього 205, 50 грн.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 61, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, ст. ст. 1166, 1167, 1172, 1187 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітнього ОСОБА_2, задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Статус-Авто» на користь ОСОБА_1, яка діє в свої інтересах та в інтересах малолітнього ОСОБА_2, на відшкодування моральної шкоди 1000 (одну тисячу) грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Статус-Авто» на користь ОСОБА_1, яка діє в свої інтересах та в інтересах малолітнього ОСОБА_2, судові витрати в розмірі 205 (двісті п'ять) грн. 50 коп.

В іншій частині в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітнього ОСОБА_2, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Статус-Авто», третя особа - ОСОБА_3, - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Московський районний суд м. Харкова шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.