Справа №10-643 2006 р.

Головуючий у 1 інстанції Сазонова М.Г.

Доповідач Самойленко АЛ.

УХВАЛА

Іменем України

30 листопада 2006 року

Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого Самойленко А.І. суддів Яременка А.Ф., Брагіна І.Б.

з участю прокурора Кондратенка C.M. захисника ОСОБА_1 розглянув  у  відкритому  судовому  засіданні  в  місті  Донецьку  справу  за апеляцією захисника ОСОБА_1 на постанову судді Старобешівського районного суду Донецької області від 6 листопада 2006 року, якою щодо

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і мешканця м.Комсомольське Старобешівського району Донецької області, одруженого, не працюючого, не судимого, обвинуваченого за ст.194 ч.2 КК України обрано запобіжний захід у виді взяття під варту.

Органом досудового слідства ОСОБА_2. 6.11.2006 року пред'явлено обвинувачення в тому, що він організував умисне знищення чужого майна шляхом підпалу, а виконавець цього злочину ОСОБА_3, діючи за пропозицією ОСОБА_2. з метою умисного знищення майна ОСОБА_4., 27 жовтня 2006 року приблизно о 00 годин 30 хвилин з двома каністрами бензину, шлангом і сірниками проник на дах гаражу, розташованого у дворі будинку №АДРЕСА_1 в м.Комсомольське Старобешівського району Донецької області, проламав шифер і вилив у приміщення гаражу бензин. Через необережне поводження ОСОБА_3 з бензином і вогнем відбулися вибух і пожежа, внаслідок чого було знищено гараж, мікроавтобус з причепом на суму 111000 гривень, а Завгородній загинув.

Зазначеною постановою судді задоволено подання слідчого СВ Старобешівського РВ УМВС України в Донецькій області, узгоджене з прокурором Старобешівського району про обрання щодо ОСОБА_2. запобіжного заходу у виді взяття під варту. Підставою для обрання такого запобіжного заходу визнано те, що ОСОБА_2 обгрунтовано обвинувачується у вчиненні умисного особливо небезпечного злочину, що залишаючись на волі ОСОБА_2 може продовжити злочинну діяльність, ухилитись від слідства і суду, а також виконання процесуальних рішень.

В апеляції захисник ОСОБА_1 просить скасувати постанову судді як необгрунтовану, посилаючись на те, що суддя, обираючи запобіжний захід

щодо ОСОБА_2 не врахував позитивні дані про особу останнього, безпідставно дійшов висновку про можливість ОСОБА_2 продовжити злочинну діяльність, ухилитись від слідства і суду, необгрунтовано послався на тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_2 як на підставу обрання запобіжного заходу.

Заслухавши доповідача, захисника ОСОБА_1, який підтримав свою апеляцію, прокурора, який висловився про необхідність відхилити апеляцію, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, апеляційний суд вважає, що апеляція не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Доводи апеляції про невідповідність вимогам закону посилання на тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_2 як на підставу обрання запобіжного заходу, не відповідають положенням ст.ст148, 150 КПК України.

Згідно вимог ст. 150 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, крім обставин, зазначених у ст. 148 КПК, враховуються тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа.

Тому врахування судом цієї обставини відповідає зазначеній нормі закону.

Крім цього, з матеріалів кримінальної справи вбачається, що підозрюваний ОСОБА_5, свідки ОСОБА_6, ОСОБА_7. у своїх показаннях стверджували, що ОСОБА_2 схиляв їх до дачі неправдивих показань на його користь, що свідчить про намагання ОСОБА_2 перешкодити встановленню істини у справі. Тому висновки судді у постанові про можливість останнього ухилитись від слідства і суду є обгрунтованими.

Сукупність наведених обставин спростовує доводи апеляції захисника, через що підстави для її задоволення відсутні.

Враховуючи наведене, керуючись вимогами ст.ст.365, 366 КПК України, апеляційний суд

ухвалив:

Апеляцію захисника ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Старобешівського районного суду Донецької області від 6 листопада 2006 року щодо ОСОБА_2 - без зміни.