Справа № 2-384/2008 p.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2008 року Крюківський районний суд міста Кременчука Полтавської області в складі: головуючої судді Зоріної Д.О., при секретарі Скічко Н.В., за участю прокурора Семенешко К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кременчуці цивільну справу за позовом фізичної особи ОСОБА_1 до фізичної особи ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою, згідно якої просила суд ухвалити рішення яким позбавити відповідача ОСОБА_2 батьківських прав щодо неповнолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Свої вимоги мотивувала тим, вона перебувала в шлюбі з відповідачем і від цього шлюбу 23 грудня 1995 року у них народилась донька ОСОБА_3. Після розірвання шлюбу дитина проживає з матір"ю, відповідач вихованням та утриманням доньки не займається, розвитком не цікавиться, останній раз спілкувався з дитиною в 1996 році, тобто повністю ухилився від виконання батьківських обов"язків.

В судовому засіданні ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала з наведених вище підстав, просила суд постановити рішення, яким позбавити відповідача ОСОБА_2 батьківських прав відносно доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з»явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча був належним чином увідомлений про час та місце слухання справи.

Представник органу опіки та піклування при виконавчому комітеті Автозаводської районної ради міста Кременчука був належним чином увідомлений про час та місце слухання справи, однак в судове засідання не з»явився, надавши суду заяву, в якій просив позов ОСОБА_1 задовільнити та розглянути справу без його участі.

Заслухавши пояснення позивачки ОСОБА_1, заслухавши висновок прокурора, який вважає позов таким, що підлягає задоволенню, дослідивши надані суду письмові докази, суд приходить до наступних висновків.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_2 є батьком малолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження останньої серії І-КЕ № 304389 від 4 квітня 1996 року.

Як вбачається з висновку Виконавчого комітету Автозаводської районної ради міста Кременчука опікунська рада вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітньої донька ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, оскільки після розірвання шлюбу батько ухиляється від виконання своїх батьківських обов»язків, матеріальну допомогу не надає, вихованням дітей не займається, надав нотаріально посвідчену заяву, згідно якої не заперечував проти позбавлення його батьківських прав відносно малолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Конвецією прав дитини, ратифікованою Постановою Верховної Ради України Української РСР № 798 від 27 лютого 1991 року визначено, що батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дітей та несуть відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно заяви ОСОБА_2 від 17 жовтня 2007 року, посвідченої приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу ОСОБА_4, він не заперечує проти позбавлення його батьківських прав відносно малолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та просить справу розглядати без його участі.

Статтею 141 Сімейного кодексу України визначено, що розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов»язків щодо дитини.

Відповідно до вимог пунктів 2, 6 частини 1 статті 164 Сімейного кодексу України підставою для позбавлення батьків або одного з них батьківських прав, може бути ухилення останніх від виконання своїх обов»язків по вихованню дітей, засудження за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Як достовірно встановлено в судовому засіданні відповідач протягом тривалого часу не займається вихованням та матеріальним утриманням дитини, не проявляє до неї уваги та турботи.

За наведених обставин, суд вважає достовірно доведеним той фкт, що відповідач ОСОБА_2 ухиляється від виконання своїх батьківських обов»язків по вихованню неповнолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в зв»язку з чим вимоги позивачки є законним та обгрунтованими і підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 10, 11, 60, 81, 84, 88, 212, 213, 215 ЦПК України, статтями 141, 164 Сімейного кодексу України, конвенцією прав дитини, ратифікованою Постановою Верховної ради Української РСР 27 лютого 1991 року,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги фізичної особи ОСОБА_1 до фізичної особи ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

ОСОБА_2 позбавити батьківських прав щодо малолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 8 грн. 50 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 7 грн. 50 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 4 статті 295 ЦПК України.