Справа № 22-10653/2006 рік                            Головуючий у 1 інстанції Артеменко Л.І.

Категорія    21                                                    Доповідач Маширо О.П.

УХВАЛА

іменем України

29 листопада 2006 року Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючої Краснощокової Н.С. суддів Маширо О.П., Лісового О.О. при секретарі Маслаковій М.Г. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Донецьку апеляційні скарги ОСОБА_1, відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у М.Кіровське на рішення Кіровського міського суду від 27 вересня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до відділення   виконавчої  дирекції   Фонду   соціального   страхування   від   нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у М.Кіровське про відшкодування моральної шкоди,

установив:

До апеляційного суду звернувся представник позивача з апеляційною скаргою на рішення Кіровського міського суду, яким були частково задоволені позовні вимоги ОСОБА_1 та з відділення Фонду на його користь стягнуто 25000 грн. у відшкодування моральної шкоди.

При цьому суд виходив з того, що позивач працював на підземних роботах на підприємствах вугільної промисловості, останнім часом на шахті „Комсомолець".

18 грудня 2005 року під час виконання трудових обов"язків з ним стався нещасний випадок, він отримав травму спини, тазу та живота, довгий час лікувався.

Висновком МСЕК від 18 травня 2006 року йому уперше було встановлено 65% втрати професійної працездатності та третю групу інвалідності.

В апеляційній скарзі позивач просить змінити рішення суду та збільшити суму морального відшкодування до 65 000грн., оскільки на його думку суд не у повній мірі врахував глибину його моральних страждань та тяжкість набутої травми, а відповідач просить скасувати рішення суду та відмовити позивачеві у задоволенні його вимог, оскільки позивач не довів факт спричинення йому моральної шкоди, крім того, Законом України „Про Державний бюджет України на 2006 року" зупинено дію ст.ст.21, 34 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання", якими врегульовано відшкодування моральної шкоди.

Позивач ОСОБА_1. до апеляційного суду не з"явився, оскільки не отримав судову повістку, однак його представник ОСОБА_2 (а.с.30) про час та місце апеляційного розгляду справи була повідомлена належним чином, про що в матеріалах справи є поштове повідомлення про вручення їй судової повістки, тому апеляційний суд вважає можливим розглянути справу у відсутність позивача.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, оскаржуване судове рішення залишити без змін, з таких підстав.

Відповідно до вимог ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На думку апеляційного суду оскаржуване судове рішення відповідає вимогам закону, тому підстав для його скасування немає.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції всебічно, повно і об"єктивно дослідив надані сторонами докази, правильно встановив фактичні обставини справи та зробив правильні правові висновки про те, що вимоги позивача щодо його права на моральне відшкодування ґрунтуються на законі.

У рішенні наведені відповідні мотиви, з яких він його ухвалив. Ці мотиви в частині права позивача на моральне відшкодування не суперечать закону та не спростовуються доводами скарги.

Як було встановлено судом першої інстанції, внаслідок виробничої травми позивач частково втратив професійну працездатність, став інвалідом.

За таких обставин у відповідності до вимог закону позивач має право на моральне відшкодування.

Враховуючи надані сторонами докази у їх сукупності, ступінь втрати позивачем професійної працездатності, його стан здоров"я, апеляційний суд вважає, що розмір морального відшкодування, встановлений судом, відповідає ступіню та тяжкості моральних страждань позивача, фактичним обставинам справи, а також принципам розумності та справедливості.

Апеляційний суд не може прийняти доводи апеляційних скарг, оскільки вони не впливають на правильність висновків суду, не містять будь-яких доказів, які б спростували встановлене судом.

За таких обставин апеляційний суд вважає, що апеляційні скарги сторін слід відхилити, оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 308, 314, 315 ЦПК України, апеляційний суд

ухвалив:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 та відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у М.Кіровське відхилити.

Рішення Кіровського міського суду від 27 вересня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.