Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 2а-2062/11/2702

25.02.14 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кукти М.В.,

суддів Ілюхіної Г.П. ,

Єланської О.Е.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Гагарінському районі м. Севастополя на ухвалу Гагарінського районного суду м.Севастополя (суддя Батурін А.С.) від 22.11.13 у справі № 2а-2062/11/2702

за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)

до Управління Пенсійного фонду України в Гагарінському районі м. Севастополя (пр. Гер. Сталінграду, 56,Севастополь,99059)

заявник про зміну способу і порядку виконання рішення суду: Відділ державної виконавчої служби Гагарінського районного управління юстиції міста Севастополя (пр. Жовтневої революції, б. 8, м. Севастополь, 99039)

про нарахування та виплату підвищення до пенсії "Дітям війни",

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Гагарінського районного суду м. Севастополя від 22.11.13 заяву Начальника Відділу державної виконавчої служби Гагарінського районного управління юстиції міста Севастополя про заміну способу і порядку виконання рішення суду - задоволено.

Встановлено наступний порядок виконання постанови суду від 01.07.2011 року за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Гагарінському районі м. Севастополя про нарахування та виплату підвищення до пенсії «Дітям війни»:

Стягнуто з Управління Пенсійного фонду України в Гагарінському районі м. Севастополя на користь ОСОБА_2 підвищення до пенсії (щомісячну державну соціальну допомогу) "Дітям війни", передбаченого статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком встановленого частиною першою статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за період липень 2010 року - лютий 2011 року у розмірі 1343,70 грн.

Не погодившись з даною ухвалою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Гагарінського районного суду м. Севастополя від 22.11.13 та прийняти нову ухвалу, якою в задоволені заяви Відділу державної виконавчої служби Гагарінського районного управління юстиції міста Севастополя про заміну способу і порядку виконання рішення суду відмовити.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання 25.02.2014 сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши справу, судова колегія встановила наступне.

З матеріалів справи вбачається, що постановою Гагарінського районного суду м. Севастополя від 01.07.2011 позовні вимоги задоволені. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Гагарінському районі м. Севастополя нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_2 недоплачене підвищення до пенсії (щомісячну державну соціальну допомогу) "Дітям війни", передбаченого статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за період липень 2010 року-лютий 2011 року, з урахуванням сплачених сум (а.с. 16-17).

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 10.09.2012 апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Гагарінському районі м. Севастополя залишено без задоволення, постанову Гагарінського районного суду м. Севастополя від 01.07.2011 у справі № 2а-2062/11/2702 залишено без змін (а.с. 22-23).

24.10.2013 Відділ державної виконавчої служби Гагарінського районного управління юстиції міста Севастополя звернувся до суду першої інстанції з заявою про зміну способу та порядку виконання постанови Гагарінського районного суду м. Севастополя від 01.07.2011 у справі № 2а-2062/11/2702 (а.с. 30-31).

Ухвалою Гагарінського районного суду м. Севастополя від 22.11.13 заяву задоволено (а.с. 37).

Не погодившись з даною ухвалою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до суду, в якій просить скасувати ухвалу Гагарінського районного суду м. Севастополя від 22.11.13 (а.с. 48-49).

Розглянувши справу в порядку ст. 195, п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно позиції Вищого адміністративного суду України, викладеної в Інформаційному листі від 13.06.2013 № 846/12/13-13, відповідно до статті 2 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є, зокрема, державний орган. Водночас судові рішення у справах, пов'язаних із соціальними виплатами, які мають зобов'язальний характер щодо проведення таких виплат, не належать до зазначених у згаданій статті видів рішень, що унеможливлює їх виконання без зміни його способу.

Згідно з частиною першою статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Ця норма не містить виключного переліку обставин, що є підставою для вирішення питання про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Суди повинні враховувати, що підставою для зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення є обставини, що роблять виконання судового рішення неможливим.

Таким чином, зміни у правовому регулюванні порядку виконання судових рішень, боржником за якими є державний орган, яким не передбачено виконання рішень зобов'язального характеру, унеможливлюють їх виконання. Така обставина є підставою для зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти вжиття адміністративним судом нових заходів для реалізації рішення. Ці заходи повинні забезпечити виконання конкретного судового рішення і не поширюватися на відносини, які виникли після його ухвалення.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції та зазначає, що у цій категорії справ зміна способу і порядку виконання рішення можлива шляхом зміни зобов'язання здійснити виплати на стягнення цих виплат. Така зміна можлива лише у разі виконання боржником зобов'язальної частини рішення про нарахування соціальних виплат. При цьому суд виходить з розміру заборгованості боржника перед стягувачем, що виникла під час виконання судового рішення.

Приймаючи до уваги те, що відповідачем виконана зобов'язальна частина рішення суду першої інстанції від 01.07.2011 про нарахування соціальних виплат (а.с. 33), суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що заява Відділу державної виконавчої служби Гагарінського районного управління юстиції міста Севастополя про зміну способу та порядку виконання постанови Гагарінського районного суду м. Севастополя від 01.07.2011 у справі № 2а-2062/11/2702 підлягає задоволенню.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують викладених висновків суду першої інстанції.

У зв'язку з чим, судова колегія не вбачає підстав щодо скасування рішення суду першої інстанції.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Гагарінському районі м. Севастополя на ухвалу Гагарінського районного суду м.Севастополя від 22.11.13 у справі № 2а-2062/11/2702 - залишити без задоволення.

2. Ухвалу Гагарінського районного суду м.Севастополя від 22.11.13 у справі № 2а-2062/11/2702 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис М.В. Кукта

Судді підпис Г.П.Ілюхіна

підпис О.Е.Єланська

З оригіналом згідно

Головуючий суддя М.В. Кукта