АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/2975/14 Справа № 205/300/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - Шавула В. С. Доповідач - Єлізаренко І.А.

Категорія 24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2014 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого - Єлізаренко І.А.

суддів - Гайдук В.І., Калиновського А.Б.

при секретарі - Сінченко І.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 20 січня 2014 року по справі за заявою Приватного акціонерного товариства «МТС Україна» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 січня 2014 року в задоволені заяви ОСОБА_2 про поновлення пропущеного строку для подання заяви про скасування судового наказу від 19 вересня 2011 року відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить ухвалу Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 20 січня 2014 року скасувати, його заяву задовольнити, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи Ленінським районним судом м.Дніпропетровська 19 вересня 2011 року було ухвалено судовий наказ за заявою ПрАТ «МТС Україна» про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 в сумі 1256 грн. 08 коп. за надані послуги стільникового зв»язку (а.с.20).

27 грудня 2013 року заявник ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою про поновлення пропущеного строку на подання заяви по скасування судового наказу від 19 вересня 2011 року виданого за заявою ПрАТ «МТС Україна» в особі Дніпропетровського територіального управління - відокремленого підрозділу ПрАТ «МТС Україна» про стягнення заборгованості, посилаючиь на те, що судовий наказ він отримав лише 26 грудня 2013 року (а.с.24-25).

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 січня 2014 року у задоволенні заяви ОСОБА_2 про поновлення пропущеного строку для подання заяви про скасування судового наказу від 19 вересня 2011 року було відмовлено з тих підстав, що в матеріалах справи міститься поштове повідомлення про отримання ОСОБА_2 вказаного судового наказу 22 лютого 2012 року (а.с.29).

Однак, погодитися з такими висновками суду неможливо з наступних підстав.

У відповідності до ч.1 ст.105 ЦПК України боржник має право протягом 10 днів з дня отримання копії судового наказу та доданих до нього документів подати заяву про його скасування.

Згідно ч.2 ст.105-1 ЦПК України заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого ч.1 ст.105 цього кодексу, залишається без розгляду якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви.

Як вбачається з поштового повідомлення судовий наказ було направлено ОСОБА_2 22 лютого 2012 року за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.23).

ОСОБА_2 в апеляційній скарзі посилався на те, що за зазначеною адресою він з 2010 року не проживає, на підтвердження чого надав копію свого паспорту, з якого вбачається, що він знятий з реєстрації за вказаною адресою 11 жовтня 2010 року та з 04 жовтня 2012 року зареєстрований по АДРЕСА_2, і тому судовий наказ 22 лютого 2012 року він не отримував (а.с.28, 32, 33).

Суд першої інстанції на вищезазначене належної уваги не звернув і у порушення вимог ст.ст. 73, 105 ЦПК України своєю ухвалою відмовив ОСОБА_2 у задоволенні його заяви про поновлення пропущеного строку про скасування судового наказу, а тому апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, ухвала суду скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 312 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 січня 2014 року скасувати і передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню на підлягає.

Судді