Судове рішення #35893674

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

_____________________________________________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-602, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Гудима Н.С.

Суддя-доповідач:Євпак В.В.


УХВАЛА

іменем України


"19" березня 2014 р. Справа № 817/4255/13-а


Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Євпак В.В.

суддів: Капустинського М.М.

Мацького Є.М.,



розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Сарненської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "22" січня 2014 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Сарненської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області про визнання дій протиправними та скасування вимоги ,


ВСТАНОВИВ:


ОСОБА_3 звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Сарненської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області, про визнання дій неправомірними, скасування вимоги про сплату недоїмки за Ф-53 від 21.11.2013 року на суму 2388,06грн.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 22 січня 2014 року позовні вимоги задоволено частково.

Визнано протиправною та скасовано вимогу Рокитнівського відділення Сарненської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області про сплату недоїмки №Ф-53 від 21.11.2013 року на суму 2388 грн. 06 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду та прийняти нову про відмову у задоволенні позову. В апеляційній скарзі зазначив, що позивач ще не досягла 60-річного віку, отримує пенсію зі зменшенням пенсійного віку, призначену відповідно до Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Звільнення від сплати єдиного внеску не стосується тих осіб, які отримують інші види пенсійних виплат, не передбачені ст.26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Таким чином, вважає, що для позивача сплата єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування є обов'язковою.

Позивач та представник відповідача в судове засідання не з"явились, про час та місце судового розгляду повідомлені належним чином.

З врахуванням приписів п.2 ч.1 ст.197 КАС України, розгляд апеляційної скарги здійснюється судової колегією за відсутності позивача та представника відповідача, в порядку письмового провадження.

Позивач судове рішення не оскаржувала.

Переглянувши судове рішення, доводи апеляційної скарги, розглянувши матеріали справи, колегія суддів Житомирського апеляційного адміністративного суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_3 зареєстрована фізичною особою-підприємцем, з 2012 року і по даний час є платником єдиного податку, що підтверджується копією свідоцтва про сплату єдиного податку серії НОМЕР_1 (а.с.12).

21.11.2013 року відповідачем позивачу ОСОБА_3 виставлено вимогу №Ф-53 про сплату недоїмки в розмірі 2388,06 грн. (а.с.10).

Позивач із зазначеною вимогою не погодилась та звернулась до суду.

Колегія суддів не переглядає судове рішення в частині відмови у задоволенні позову, оскільки судове рішення в цій частині не оскаржувалось.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про безпідставність винесення вимоги.

Колегія суддів погоджується з таким висновком, виходячи з наступного.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом України № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі по тексту судової постанови - Закон № 2464-VI).

Згідно з п.2 ч.1 ст.1 вищезазначеного Закону єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі по тексту судової постанови - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

У відповідності до п.4 ч.1 ст.4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності;

Згідно з ч.4 ст.4 Закону № 2464-VI особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до ст.26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років. До досягнення віку, встановленого абзацом першим цієї статті, право на пенсію за віком мають жінки ІНФОРМАЦІЯ_1 і старші після досягнення ними такого віку:

55 років - які народилися до 30 вересня 1956 року включно;

55 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1956 року по 31 березня 1957 року;

56 років - які народилися з 1 квітня 1957 року по 30 вересня 1957 року;

56 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1957 року по 31 березня 1958 року;

57 років - які народилися з 1 квітня 1958 року по 30 вересня 1958 року;

57 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1958 року по 31 березня 1959 року;

58 років - які народилися з 1 квітня 1959 року по 30 вересня 1959 року;

58 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1959 року по 31 березня 1960 року;

59 років - які народилися з 1 квітня 1960 року по 30 вересня 1960 року;

59 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1960 року по 31 березня 1961 року;

60 років - які народилися з 1 квітня 1961 року по 31 грудня 1961 року.

Разом з тим, відповідно до абз.1 ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" встановлено, що особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

У даному випадку положення ст.55 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" потрібно розуміти в контексті з положеннями ст.26 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Відтак, пенсія за віком може бути надана особі яка не досягла пенсійного віку, встановленого ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за умови, якщо остання працювала або проживала на територіях радіоактивного забруднення.

Матеріали справи, а саме: копія посвідчення громадянки, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи (а.с.11), довідка УПФУ в Рокитнівському районі №4992/04 від21.11.2013 року (а.с.13) та протокол про призначення пенсії №50002 від 12.01.2010 року (а.с.33) свідчать, що з 23.10.2009 року ОСОБА_3 отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Частиною 4 статті 4 Закону № 2464-VI визначені необхідні умови для звільнення від сплати єдиного внеску, а саме: особа обрала спрощену систему оподаткування і є пенсіонером за віком або інвалідом та отримує відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачу у відповідності до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", була призначена пенсія за віком, але із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Положеннями вищевказаної статті не передбачено, що саме особи, яким надано пенсію за віком на підставі Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", звільняються від сплати за себе єдиного внеску. Таким чином, спростовуються заперечення представника відповідача стосовно того, що звільнення від сплати єдиного внеску не стосується тих осіб, які отримують інші види пенсійних виплат, не передбачені ст.26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Судом першої інстанції також встановлено, що позивач у добровільному порядку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування не обліковується.

Відповідно до ч.4 ст.25 Закону № 2464-VI орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач звільнений від сплати за себе єдиного внеску, то у апелянта були відсутні правові підстави для виставлення та надіслання для нього вимоги про сплату недоїмки № Ф 53 від 21.11.2013 р.

Отже, суд першої інстанції, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, постановив обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в апеляційній скарзі не вбачається.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:


Апеляційну скаргу Сарненської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "22" січня 2014 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.



Головуючий суддя В.В. Євпак


судді: М.М. Капустинський


Є.М. Мацький







































Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: ОСОБА_3 АДРЕСА_1

3- відповідачу/відповідачам: Сарненська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Рівненській області вул.Широка,18,м.Сарни,Рівненська область,34500

4-третій особі: Управління Пенсійного Фонду України в Рокитнівському районі Рівненської області - вул. 1-го Травня, 1-А,смт. Рокитне,Рокитнівський район, Рівненська область,34200,




Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація