Справа №1-119/4 2007/2008 pp.
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 січня 2008 року Богородчанський районний суд Івано-Франківської області
в складі: головуючого-судді Могили А.Б.
з участю секретаря Пилипонюк К.С.
прокурора Когут Н.В.
законного представника
малолітньої ОСОБА_1 ОСОБА_2
захисника ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засідання в смт. Богородчани кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженки АДРЕСА_1, громадянки України, з базовою загальною середньою освітою, не працюючої, інваліда другої групи, не одруженої, на утриманні має малолітню дитину, судимої згідно вироку Богородчанського районного суду від 24.05.2006 року за ст. 121 ч.1 КК України до 5 років позбавлення волі, звільненої на підставі ст. 79 КК України від призначеного покарання з іспитовим строком на 1 рік 3 місяці, у вчиненні злочину, передбаченого ст. 166 КК України, -
встановив:
Підсудна ОСОБА_4 досудовим слідством обвинувачується в злісному невиконанні, як матір, встановлених законом обов'язків по догляду за своєю дитиною ОСОБА_1, що спричинило тяжкі наслідки.
Згідно обвинувачення злочин вчинено при наступних обставинах.
Народивши ІНФОРМАЦІЯ_2 року дочку ОСОБА_1 ОСОБА_4 в період часу з 2005 року по червень 2007 року в супереч ст. 12 Закону України „Про охорону дитинства", ст. 150 Сімейного кодексу України, якими зобов'язано батьків виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний розвиток, ведучи аморальний спосіб життя, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій злісно не забезпечувала нормальні матеріально-побутові умови проживання своєї дитини, не забезпечувала її одягом, належним харчуванням, залишала на тривалий час дочку без догляду дорослих. Внаслідок таких дій малолітня ОСОБА_1 часто хворіла інфекційними захворюваннями, піддавалася госпіталізації та стаціонарному лікуванню в Богородчанській ЦРЛ. Згідно висновку комісійної експертизи судово-медичних експертів від 11.07.2007 року ОСОБА_1 хворіє хронічним розладом харчування, що призвело до дефіцитної анемії, частих гастроентироколітів, рахіту 3 ступеня, підгострого перебігу, гіпоплазії емалі зубів, затримки психічного розвитку на соматогенній основі. Хвороби пов'язані з недоглядом (неналежними побутовими умовами, недоїданням, поганим сном). Загальний фізичний розвиток дитини не відповідає її віку, а між її здоров'ям, фізичним розвитком та неналежними побутовими умовами, недоглядом є причинно-наслідковий зв'язок. Затримка фізичного та психічного розвитку ОСОБА_1, а також наявність хронічного розладу харчування є тяжкими наслідками для її здоров'я та розвитку.
В судовому засіданні підсудна свою вину у вчиненому злочині не визнала та пояснила, що завжди старалася щоб її дочка була нагодована, відповідно одягнена. Для цього вона купляла і купляє все необхідне, однак грошей, враховуючи ціни в крамницях, не завжди вистачає. ОСОБА_1 годувала чотири рази на день та не все вона хотіла їсти. Жодного разу не залишала дитину на тривалий час без нагляду. Якщо і відлучалася на довго, то з дочкою залишався дідусь та бабця. Зауваження їй були з боку сусідів, сільської ради, але
тільки з приводу створення шуму в вечірній час. Зазначене в обвинувальному висновку не відповідає дійсності.
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 пояснили, що в них по сусідству проживає ОСОБА_4 із своєю малолітньою дочкою. В квартирі ОСОБА_4 вечорами часто збиралися компанії та відбувалися гучні святкування, голосно грала музика. З цього приводу вони зверталися до виконкому сільської ради та в правоохоронні органи. Однак, вони не бачили щоб малолітня дитина на тривалий час (більше години) залишалася сама, з ОСОБА_1 часто гуляла мати та бабця дитини, дитина завжди одягнена в добрий та чистий одяг. Жодного разу до них малолітня ОСОБА_1 за їжею не зверталася, синців у неї не бачили.
Свідок ОСОБА_7 суду пояснила, що працюючи медсестрою Дзвиняцької амбулаторії, часто зустрічалася з ОСОБА_4 та її малолітньою дочкою. До віку одного року вони з лікарем ОСОБА_8 приходили до помешкання ОСОБА_4 щоб спостерігати за розвитком дитини. До віку одного року фізичний розвиток ОСОБА_1 відповідав віковим критеріям. Потім дитина почала хворіти та проходила курс лікування в інфекційному відділі Богородчанської ЦРЛ з приводу гострого гастроентериту, аскаридозу. Скоріше за все таке захворювання зумовлене неналежними матеріально-побутовими умовами проживання сім'ї ОСОБА_4 Будучи на лікуванні в Богородчанській ЦРЛ ОСОБА_1 захворіла на кір. На всі щеплення ОСОБА_1 приводила її матір, яка завжди перебувала й під час проходження дитиною лікування.
Свої пояснення дані на досудовому слідстві зазначені свідки в судовому засіданні частково змінили та уточнили, давали їх відкрито та добровільно, звертаючи увагу на достовірні дані, а не на здогадки чи припущення. А тому, суд бере до уваги як достовірні пояснення свідків дані в суді, оскільки підтверджуються іншими зібраними доказами.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_9. пояснила, що працюючи головним лікарем амбулаторії загальної практики сімейної медицини с. Дзвиняч Богородчанського району, часто зустрічалася з ОСОБА_4 та її малолітньою дочкою. Вона неодноразово була в помешканні ОСОБА_4 для спостерігання за розвитком дитини. В основному фізичний розвиток ОСОБА_1 відповідав віковим критеріям. В 2006 році дитина захворіла з приводу гострого гастроентериту, аскаридозу та проходила курс лікування Богородчанській ЦРЛ. Скоріше за все таке захворювання зумовлене неналежними матеріально-побутовими умовами проживання сім'ї ОСОБА_4 Будучи на лікуванні в Богородчанській ЦРЛ ОСОБА_1 захворіла на кір важкої форми. Після такого захворювання на кір дитина значно втратила у вазі, пропав апетит. Перенесені захворювання негативно вплинули на фізичний та психічний розвиток малолітньої ОСОБА_1 Фізичний та психічний розвиток дівчинки залежить й від конституції дитини тим більше, що малолітня ОСОБА_1 народилася з малою вагою.
Суд не бере до уваги рапорт оперуповноваженого КМСН Богородчанського РВ УМВС Кріцак Ю.Я. від 24.05.2007 року, протоколи-реєстрації офіційних застережень від 10.05.2007 року і 01.06.2007 року, а також протокол про вчинення ОСОБА_4 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 182 ч.1 КУпАП, оскільки вони свідчать про порушення нею правил дотримання тиші по місцю проживання та не є доказом злісного невиконання ОСОБА_4 обов'язків по догляду за своєю дитиною. З вказаних підстав не є доказом й скарга сусідів підсудної до Дзвиняцької сільської ради від 15.05.2007 року з приводу порушення нею тиші по місцю проживання.
Представник виконавчого комітету Дзвиняцької сільської ради ОСОБА_10 , даючи пояснення в якості свідка, заперечив наявність будь-яких звернень до органу опіки й піклування виконкому сільської ради з приводу невиконання ОСОБА_4 обов'язків по догляду за малолітньою дочкою. Будучи в помешканні підсудної з приводу звернень сусідів на її поведінку, бачив, що ОСОБА_4 турбується про дочку, остання була чисто одягнена. Неодноразово зустрічав підсудну під час її прогулянок з дитиною. В сільській раді за минулі роки наявні позитивні характеристики на ОСОБА_4 Враховуючи зазначені пояснення, суд не бере до уваги характеристики на підсудну, видані Дзвиняцькою сільською радою в частині здійснення неналежного догляду за дочкою та її виховання.
Матеріали справи про важкі матеріально-побутові умови проживання ОСОБА_4 не є доказом невиконання нею обов'язків по догляду за дочкою, а свідчать про побутове забезпечення підсудної. Крім того, підсудна є одинокою матір'ю, інвалідом другої групи з дитинства, ніде не працює, утримує дитину за рахунок своєї пенсії та допомоги на дитину.
В суді експерт Кіт Т.Л. даючи роз'яснення висновків комісійної судово-медичної
експертизи від 20.06.2007 року та від 06.07.2007 року, не виключила, що причиною
затримки фізичного розвитку малолітньої ОСОБА_1 є перенесене захворювання на кір. А
також не виключила причинно-наслідкового зв'язку між психічним захворюванням
підсудної (органічний розлад особистості та поведінки внаслідок епілепсії з емоційними
розладами, помірно вираженим інтелектуально - мнестичним зниженням) та психічним
розвитком її дочки.
Враховуючи дані роз'яснення експерта, пояснення свідків та зібрані в справі докази суд не бере до уваги висновки комісійної судово-медичної експертизи від 20.06.2007 року та від 06.07.2007 року про те, що хвороби малолітньої ОСОБА_1 пов'язані з її недоглядом, а між здоров'ям, фізичним розвитком та недоглядом за дитиною є причинно-наслідковий зв'язок.
Поясненнями свідків спростовується й висновок служби в справах неповнолітніх Богородчанської райдержадміністрації від 23.07.2007 року про невиконання належним чином ОСОБА_4 обов'язків по вихованню дитини, залишення її на тривалий час без нагляду, неналежне харчування.
Таким чином, оцінивши в сукупності наведені докази, які не підтвердили залишення малолітньої ОСОБА_1 без нагляду, харчування, одягу, ненаданні грошового утримання, суд прийшов до переконання про те, що в діянні підсудної ОСОБА_4 відсутній склад злочину, передбачений ст. 166 КК України.
Відповідно до п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України „Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановления вироку" є неприпустимим обвинувальний ухил при вирішенні питання про винність чи невинність підсудного. Всі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитися на користь підсудного. Коли зібрані у справі докази не підтверджують обвинувачення і всі можливості збирання додаткових доказів вичерпані, суд зобов'язаний постановити виправдувальний вирок.
Вирішуючи питання про міру запобіжного заходу підсудній, суд виходить з того, що згідно ст. 343 КПК України запобіжний захід до набрання вироком законної сили застосовується лише при постановлянні обвинувального вироку. При постановлянні виправдувального вироку застосування міри запобіжного заходу законом не передбачено, а тому вона підлягає скасуванню.
Керуючись ст. ст. 323, 324, 327 КПК України, суд, -
постановив:
ОСОБА_4 в обвинуваченні за ст. 166 КК України визнати невинною та виправдати на підставі ст. 6 ч.1 п.2 КПК України за відсутністю в її діях складу злочину.
Запобіжний захід обраний ОСОБА_4 у вигляді підписки про невиїзд, скасувати.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Івано-Франківської області протягом 15 діб з моменту його проголошення через Богородчанський районний суд шляхом подання апеляції.