Справа № 115/6814/13-ц

Провадження № 2/115/139/2014

РІШЕННЯ

Іменем України

"04" березня 2014 р. м. Саки

Сакський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого, судді - Асанова Е.Н.,

при секретарі - Конюховій Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Добрушинської сільської ради Сакського району АР Крим, ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове нерухоме майно, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Добрушинської сільської ради, ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове нерухоме майно.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 - батько позивача. ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 мати ОСОБА_1. Після її смерті залишилося спадкове майно у вигляді житлового будинку АДРЕСА_1, який належав батькові на підставі переселенчеського квитка № 20417 від 07 травня 1965 року, акту переселенця від 10 липня 1965 року. Після смерті ОСОБА_3 його дружина ОСОБА_4 спадщину прийняла, але не оформила її належним чином. Вказаній будинок ОСОБА_4 заповідала позивачеві, що підтверджується заповітом від 27 листопада 2007 року. Після смерті матері у встановлений законом строк позивач звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Оскільки свідоцтво про право власності на нерухоме майно не було зареєстровано в БТІ, нотаріус відмовив позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Посилаючись на вказані обставини, позивач просить суд визнати право власності за ним на вказаний житлий будинок.

У судове засідання позивач не з'явився, представник позивача подав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Представник Добрушинської сільської ради у судове засідання не з'явився, надіслав до суду заяву, в якій просить справу розглянути за його відсутності та позов задовільнити (а.с.69).

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з,явилася, про час та місце слухання справи повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомила.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи позовної заяви, суд дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1, виданим Добрушинською сільською радою 04 березня 2003 року (а.с. 18). ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 11 жовтня 2012 року, виданим виконавчим комітетом Добрушинської сільської ради 11 жовтня 2012 року.

Факт родинних відносин ОСОБА_1 та ОСОБА_3 і ОСОБА_4 підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3, виданим Добрушинською сільською радою 16 квітня 1977 року.

Постановою від 26 листопада 2013 року державним нотаріусом Сакської районної державної нотаріальної контори позивачу - ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на спірний житловий будинок (а.с.25). Відмова нотаріуса, серед іншого, мотивована відсутністю правовстановлювального документу на спірний будинок.

На підставі переселенчеського квитка № 20417 від 07 травня 1965 року, акту переселенця від 10 липня 1965 року власником житлового будинку АДРЕСА_1 є ОСОБА_3.

Згідно до технічного паспорта від 01 квітня 2008 року житловий будинок АДРЕСА_1 має загальну площу 58,7 кв. метрів, житлову площу 36,3 кв. метрів.

Згідно Інструкції «Про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР» від 31 січня 1966 року, яка діяла до затвердження Правил державної реєстрації об'єктів нерухомого майна, що знаходиться у власності юридичних та фізичних осіб, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 19 січня 1996 року за № 31/1056 та діючих на час виникнення правовідносин, реєстрації підлягали лише будинки, розташовані в містах та селищах міського типу і виникнення права власності на будинки у сільській місцевості не було пов'язано з видачею правовстановлюючого документу та його реєстрацію в бюро технічної інвентаризації.

Згідно з положеннями «Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій, виконавчими комітетами міських, селищних, сільських рад народних депутатів» затвердженої наказом Міністра юстиції УРСР від 19 січня 1976 року №115 (яка була дійсна на той час) - право власності на житловий будинок підтверджується записом в погосподарчій книзі.

Довідка Добрушинської сільської ради Сакського райну АР Крим № 403/03-3.11 від 25 грудня 2013 року свідчить про ту обставину, що згідно з записом в погосподарській книзі том № 7 лицевий рахунок НОМЕР_4 житловий будинок АДРЕСА_1 на праві власності належав ОСОБА_3.

ОСОБА_4 спадщину після смерті чоловіка - ОСОБА_3 фактично прийняла, але не встигла оформити юридично.

За життя на випадок смерті ОСОБА_4 залишила заповід, в якому вказала, що все своє майно заповідає позивачу - ОСОБА_1, що підтверджується заповітом від 27 листопада 2007 року (а.с.9).

Таким чином, з наявних у справі доказів вбачається, що ОСОБА_4 за своє життя володіла та користувалася спірним житловим будинком, її право на цей будинок за її життя ніким не оспорювалося і визнавалося органом місцевого самоврядування - Добрушинською сільською Радою Сакського району АР Крим. Але за життя спадкодавець не встигла реалізувати своє право на належну реєстрацію в органах БТІ належного їй нерухомого майна.

Відповідно до положень ч.ч.1, 3 ст. 1223, ст. 1235, ч.ч.1, 5 ст. 1268, ч. 2 ст.1235, Цивільного кодексу України, право на спадкування мають особи, визначені у ст.ст. 1235, 1261-1265 ЦК України. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини. В першу чергу право на спадкування по закону мають діти спадкодавця. Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Не виконання за життя спадкодавцем вимог щодо реєстрації її права власності на спірне нерухоме майно, не може бути підставою для не визнання її права власності на спадкову квартиру.

За таких обставин, враховуючі, що позивач є спадкоємцем померлої і немає іншої можливості реалізувати право на спадкування, позов підлягає задоволенню.

Задовольняючі позовні вимоги, суд виходить також з наступного. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини. Відсутність реєстрації права власності на нерухоме майно не позбавляє спадкоємця права на спадщину. Таким чином, право власності позивача набуте правомірно на підставах, що встановлені законом. Реалізувати своє право на спадщину у позасудовому порядку позивач не має можливості.

Враховуючі наведене, на підставі статей 1223, 1268, 1235 Цивільного кодексу України, керуючись статями 5,10,11,14,57,60,208,209,212-215 Цивільного процесуального кодексу України, -

ВИРІШІВ:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності у порядку спадкування на житловий будинок загальною площею 58,7 кв.м., жилою площею 36,3 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1, який складається з: житлового будинку літер «А», сараю літер «Б», сараю літер «В», гаражу літер «Г», сараю літер «Д», горловини погребу літер «ГП», убиральні літер «У».

Рішення суду є підставою для реєстрації прав власності на нерухоме майно.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим шляхом подачі через Сакський міськрайонний суд АРК апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Асанов Е. Н.