ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 липня 2006 р. | № 3/261 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Божок В.С. –головуючого, |
Костенко Т.Ф., Коробенко Г.П. |
розглянувши матеріали касаційної скарги | відкритого акціонерного товариства “Прикарпаттяобленерго”, м. Івано-Франківськ |
на постанову | Львівського апеляційного господарського суду від 30.03.2006р. |
у справі | господарського суду Івано-Франківської області |
за позовом | Виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства м. Коломия |
до | відкритого акціонерного товариства “Прикарпаттяобленерго”, м. Івано-Франківськ |
за зустрічним позовом | відкритого акціонерного товариства “Прикарпаттяобленерго”, м. Івано-Франківськ |
до | Виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства м. Коломия |
про | припинення дій, що порушують право |
за участю представників:
позивача: Святненко С.В. –дов. від 10.01.2006р. №8
відповідача: Бондарчук С.Я. –дов. від 23.03.2006р. №702
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 24.01.06р. у справі №3/261, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 30.03.2006р. у даній справі вимоги основного позову задоволені, зобов’язано припинити дії ВАТ “Прикарпаттяобленерго” щодо відключення Виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства /далі –Коломийське ВУВКГ/) від системи електропостачання. В задоволенні зустрічної позовної заяви відмовлено.
Судові рішення мотивовані ст.ст. 3, 6 Цивільного кодексу України та ст. 6 Закону України “Про питну воду та питне водопостачання”.
Не погоджуючись з постановою Львівського апеляційного господарського суду від 30.03.2006р. у даній справі ВАТ “Прикарпаттяобленерго” звернулось з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить її скасувати та постановити нове рішення про відмову в позові Коломийського ВУВКГ та про задоволення зустрічного позову ВАТ “Прикарпаттяобленерго”, мотивуючи скаргу тим, що судом порушені норми матеріального та процесуального права, а саме: ст. 6 Закону України “Про питну воду та питне водопостачання”, ст. ст. 5, 25, 26 Закону України “Про електроенергетику” та ст. 43 ГПК України .
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваного судового акту, знаходить необхідним в задоволенні касаційної скарги відмовити, враховуючи наступне.
Відповідно до матеріалів справи 29.02.2000р. між ВАТ “Прикарпаттяобленерго” (електропостачальна організація) та Коломийським ВУВКГ (споживач) укладено договір №21 на постачання електроенергії /далі –Договір/.
Згідно ч.1 п.7.3 Договору при відсутності оплати в строки, обумовлені цим Договором, Електропостачальна організація письмово (телефонограмою) повідомляє Споживачу про дату і час відключення чи обмеження споживання електроенергії.
15.11.2005р. на адресу Коломийського ВУВКГ надійшло повідомлення від ВАТ “Прикарпаттяобленерго” про припинення електропостачання на підставі п.8.3 “Правил користування електричною енергією” затверджених постановою НКРЕ 22.08.02 №928, Постанови КМУ №59 від 17.01.2000р., Постанови КМУ №93 від 28.01.04р. та Розпорядження КМУ №133 від 07.04.01р. , у відповідності до Договору укладеного між сторонами та графіку погашення заборгованості, який є невід’ємною частиною Договору, де передбачено можливість ВАТ “Прикарпаттяобленерго” припинити постачання електроенергії в разі недотримання Коломийським ВУВКГ термінів оплати електроенергії.
Відповідно до ст. 5 Закону України “Про електроенергетику” принципами, на яких базується державна політика в електроенергетиці є забезпечення стабільності фінансового стану електроенергетики та забезпечення відповідальності енергопостачальників та споживачів.
У відповідності до ст. 6 Закону України “Про питну воду та питне водопостачання” одним з принципів державної політики у сфері питної води та питного водопостачання є заборона відключення об’єктів питного водопостачання від системи енерго-, газо-, теплопостачання як об’єктів життєдіяльності і стратегічного значення.
Змістовний аналіз зазначених норм матеріального права свідчить про існування протиріччя між умовами Договору та положеннями зазначених актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч.3 ст. 6 ЦК України, сторони в договорі не можуть відступитись від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов’язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
Зважаючи на приписи наведених норм, апеляційний господарський суду при вирішенні даного спору правильно надав перевагу ст. 6 Закону України “Про питну воду та питне водопостачання” над умовами Договору та іншими актами законодавства, оскільки принцип державної політики, встановлений зазначеною нормою, підлягає обов’язковому застосуванню до позивача за первісним позовом, який є комунальним підприємством, що забезпечує питною водою певний населений регіон.
Наведене спростовує доводи касаційної скарги щодо неправильного застосування апеляційним господарським судом норм матеріального права, які по суті зводяться до оспорювання висновку суду стосовно доведеності обставин справи та намагань позивача надати перевагу його доказам над іншими, що суперечить вимогам статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, а тому судовою колегією до уваги не приймаються.
Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що апеляційним господарським судом дана правильна юридична оцінка обставинам справи, порушень норм матеріального та процесуального права не вбачається, судове рішення відповідає чинному законодавству України та обставинам справи і підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1118, п.1 ст. 1119, ст. 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні касаційної скарги відмовити.
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 30.03.2006р. у справі №3/261 залишити без змін.
Головуючий В.С. Божок
Судді Т.Ф. Костенко
Г.П. Коробенко