ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
18.03.2014 Справа № 901/492/14
За позовом Кримського республіканського професійно-технічного учбового закладу «Феодосійське професійно-технічне будівельне училище»
до відповідача - Учбово-спортивної бази «Динамо»
про стягнення 178,00 грн.
Суддя Гаврилюк М.П.
Представники:
Від позивача - Аніпієва О.А., представник за довіреністю №2 від 20.02.2014.
Від відповідача - Зазулинська А.П., представник за довіреністю №17 від 24.02.2014.
СУТЬ СПОРУ:
Позивач, Кримський республіканський професійно-технічний учбовий заклад «Феодосійське професійно-технічне будівельне училище» звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до Учбово-спортивної бази «Динамо», в якій просить суд стягнути з відповідача на користь Кримського республіканського професійно-технічного учбового закладу «Феодосійське професійно-технічне будівельне училище» суму 178,00 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що у порушення умов договору про надання робочих міст або учбово-виробничих ділянок для проходження учні, слухачами професійно-технічних учбових закладів виробничого навчання і виробничої практики відповідачем було перераховано позивачу не повну суму заробітної плати від оплати праці учня ОСОБА_3, недоплата складає 178,00 грн., що і стало підставою для звернення з відповідним позовом до суду.
Відповідач проти позовних вимог заперечує за мотивами викладеними у відзиві (а.с.34-36), зокрема вказує на те, що оплата праці практикантів проводиться по принципу: 50 % грошових коштів підприємство нараховує професійно-технічному учбовому закладу (ПТУЗ), а 50 % виплачує практиканту. Так проходження практики учня ОСОБА_3 було оформлено відповідним наказом. Робочим планом та програмою ПТУЗ була визначена тривалість робочого часу ОСОБА_3, що складає 152 години за період з 25.04.2012 по 25.05.2012. Оскілки ОСОБА_3 всі години передбачені планом відпрацьовані не були за період з 25.04.2012 по 25.05.2012 йому було нараховані 659,28 грн., у зв'язку з чим позивачу згідно умов договору було перераховано 50 % від заробітку учня, тобто 330,00 грн., а тому позовні вимоги є такими, що задоволенню не підлягають.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд
ВСТАНОВИВ:
24.04.2012 між Кримським республіканським професійно-технічним учбовим закладом «Феодосійське професійно-технічне будівельне училище» (учбовий заклад за договором) та Учбово-спортивної бази «Динамо» (підприємство за договором) був укладений договір про надання робочих міст або учбово-виробничих ділянок для проходження учні, слухачами професійно-технічних учбових закладів виробничого навчання і виробничої практики № 20, відповідно до умов якого учбовий заклад направляє, а підприємство приймає на учбово-виробниче навчання і практику учнів Кримського республіканського професійно-технічного учбового закладу «Феодосійське професійно-технічне будівельне училище» (а.с.9).
Підприємство зобов'язалося надати учням обладнанні робочі місця або учбово-виробничі ділянки для проходження виробничої практики у відповідності з планом-графіком учбового закладу, розподілити наказом учнів, слухачів на робочі місця (самостійні робочі місця) або навчально-виробничі ділянки та призначити кваліфікованих працівників підприємства для безпосереднього керівництва виробничим навчанням та виробничою практикою з оплатою їх роботи в установленому порядку. (п.п. 2.1., 2.2 договору).
Пунктом 4.2. договору передбачено, що підприємство зобов'язується у відповідності зі ст.50 Закону України «Про професійно-технічну освіту» перерахувати 50 % від нарахованої заробітної плати за виробничу практику учнів на розрахунковий рахунок учбового закладу, 50 % заробітної плати виплачувати учням через касу підприємства, з утриманням всіх податків та зборів у відповідності з законодавством України.
Так, на підставі вищевказаного договору наказом Учбово-спортивної бази «Динамо» від 24.04.2012 №27 «Про проходження переддипломної практики учнів КР ПТУЗ «ФПТСУ» прийнято ОСОБА_3, учня денного відділення КР ПТУЗ «Феодосійське професійно-технічне будівельне училище» за спеціальністю: код 7136 з 25.04.2012 по 25.05.2012 на виробничу переддипломну практику (а.с.49).
Посилаючись на те, що відповідач за виробничу практику нарахував учню ОСОБА_3 заробітну плату в розмірі 508,00 грн., і з урахуванням податків перерахував позивачу 330,00 грн., отже недоплата склала 178,00 грн., 05.12.2013 за вих. № 850 позивач звернувся до відповідача з претензією про необхідність надання пояснень та стягнення недоплати в сумі 178,00 грн. (а.с.11).
На вказану претензію відповідачем була дана відповідь, що учню ОСОБА_3 була нарахована заробітна плата за фактично відпрацьовані часи в сумі 508,00 грн., та відповідно позивачу перераховано 330,00 грн., у зв'язку з чим претензія залишена без задоволення (а.с.12).
Вказані обставини стали приводом для звернення позивачем з відповідним позовом до суду.
Суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з огляду на наступне.
Організаційно-правові та педагогічні заходи, спрямовані на забезпечення робочими місцями учнів, слухачів професійно-технічних навчальних закладів для проходження ними виробничого навчання та виробничої практики на виробництві чи у сфері послуг визначені Порядком надання робочих місць для проходження учнями, слухачами професійно-технічних навчальних закладів виробничого навчання та виробничої практики, затвердженим Постановою Кабінету міністрів України від 07.06.1999 № 992 «Про затвердження Порядку надання робочих місць для проходження учнями, слухачами професійно-технічних навчальних закладів виробничого навчання та виробничої практики».
Так, за фактично виконаний обсяг робіт учнями, слухачами за період виробничого навчання та виробничої практики відповідно до виробничих завдань, підприємство нараховує їм заробітну плату згідно з установленими системами оплати праці за нормами, розцінками, ставками (окладами) з урахуванням коефіцієнтів, доплат і надбавок.
Нараховані учням, слухачам кошти переказуються для виплати на рахунок професійно-технічного навчального закладу або виплачуються їм безпосередньо підприємством не пізніше п'яти днів після виплати заробітної плати працівникам підприємства (пункт 17 Порядку).
П'ятдесят відсотків заробітної плати, нарахованої за час виробничого навчання і виробничої практики учням професійно-технічних навчальних закладів, може бути направлено на рахунок навчального закладу для здійснення його статутної діяльності, зміцнення навчально-матеріальної бази, на соціальний захист учнів, проведення культурно-масової і фізкультурно-спортивної роботи.
Питання щодо направлення п'ятдесяти відсотків заробітної плати учнів на рахунок професійно-технічного навчального закладу для використання у зазначених цілях вирішуються ним разом з підприємством, де учні проходять виробниче навчання та виробничу практику, в кожному конкретному випадку з урахуванням наявності підстав та доцільності і обумовлюються в договорі про надання робочих місць як додаткові зобов'язання підприємства (пункт 18 Порядку).
Пунктом 4.2. договору передбачено, що підприємство зобов'язується у відповідності зі ст.50 Закону України «Про професійно-технічну освіту» перерахувати 50 % від нарахованої заробітної плати за виробничу практику учнів на розрахунковий рахунок учбового закладу, 50 % заробітної плати виплачувати учням через касу підприємства, з утриманням всіх податків та зборів у відповідності з законодавством України.
Так, на підставі вищевказаного договору наказом Учбово-спортивної бази «Динамо» від 24.04.2012 №27 «Про проходження переддипломної практики учнів КР ПТУЗ «ФПТСУ» прийнято ОСОБА_3, учня денного відділення КР ПТУЗ «Феодосійське професійно-технічне будівельне училище» за спеціальністю: код 7136 з 25.04.2012 по 25.05.2012 на виробничу переддипломну практику.
Робочим планом та програмою ПТУЗ було визначено тривалість робочого часу ОСОБА_3, а саме 152 години за період з 25.04.2012 по 25.05.2012.
Вартість одного часу виконаних робіт складає 6,56 грн.
Проте, як вбачається з табелю обліку робочого часу ОСОБА_3 усі часи, передбачені учбовим планом відпрацьовані не були.
Виходячи з цього, за період з 25.04.2012 по 25.05.2012 всього було нараховане 659,28 грн., у зв'язку з чим позивачеві було нараховане 50 % від заробітку учня ОСОБА_3, тобто 330,00 грн.
Щодо посилань позивача на те, що розмір заробітної плати не може бути нижче ніж встановлена законом мінімальна заробітна плата, суд вважає необхідним зазначити наступне.
Основною державною гарантією в оплаті праці, яка має враховуватись підприємствами усіх форм власності і господарювання, є мінімальна заробітна плата.
Згідно зі ст. 3 Закону України «Про оплату праці» мінімальна заробітна плата - це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну норму праці (обсяг робіт).
Статтею 21 вищезазначеного Закону передбачається, що розмір заробітної плати може бути нижчим за встановлений трудовим договором та мінімальний розмір заробітної плати у разі, якщо працівником не виконана норма праці.
Право вибору форми і системи оплати праці надано підприємству. У кожному окремому випадку застосовується саме та форма оплати праці, яка найбільше відповідає організаційно-технічним умовам виробництва і тим самим сприяє поліпшенню результатів трудової діяльності.
Згідно зі статтею 111 КЗпП України при невиконанні норм виробітку не з вини працівника оплата провадиться за фактично виконану роботу. Місячна заробітна плата в цьому разі не може бути нижчою від двох третин тарифної ставки встановленого йому розряду. Невиконання норм виробітку не з вини працівника виникає у випадку, коли роботодавцем не облаштовано належним станом робоче місце працівника, не забезпечено необхідний обсяг належного матеріалу для виконання роботи тощо.
При невиконанні норм виробітку з вини працівника оплата провадиться відповідно до виконаної роботи.
Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, враховуючи те, що учнем ОСОБА_3 усі часи, передбачені робочим планом відпрацьовані не були, у зв'язку з чим відповідачем було оплачено останньому заробітну плату у сумі 659,28 грн., та відповідно 50 % було оплачено позивачу в сумі 330,00 грн., суд не знаходить правових підстав для стягнення з відповідача недоплати в розмірі 178,00 грн., а тому відмовляє у задоволенні позову.
У відповідності зі статтею 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на позивача.
У судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини рішення. Повне рішення складено 21.03.2014.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. В позові відмовити.
Суддя М.П. Гаврилюк