Копія
СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
Справа № 2а-5569/11/0118
25.02.14 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Кукти М.В.,
суддів Ілюхіної Г.П. ,
Єланської О.Е.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Сімферопольському районі АР Крим на ухвалу Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим (суддя Тімофєєва Г.О.) від 19.12.13 у справі № 2а-5569/11/0118
за позовом ОСОБА_3 (АДРЕСА_1)
до Управління Пенсійного фонду України в Сімферопольському районі АР Крим (вул. Дм. Ульянова, 6,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95013)
заявник про зміну порядку та способу виконання рішення: Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим (вул. Київська, б. 81, м. Сімферополь, 95493)
про нарахування та виплату підвищення до пенсії "Дітям війни",
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 19.12.13 заяву задоволено.
Змінено спосіб виконання постанови Сімферопольського районного суду АР Крим від 07.10.2011 року по справі № 2а-5569/11, а саме: стягнуто з управління Пенсійного фонду України в Сімферопольському районі АР Крим на користь ОСОБА_3 недоплачене щомісячне підвищення до пенсії як дитині війни, відповідно до ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» за період з 18.01.2011 року по 22.07.2011 року в розмірі 1079,46 грн.
Не погодившись з даною ухвалою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 19.12.13 та прийняти нову ухвалу, якою в задоволені заяви Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим відмовити.
Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
У судове засідання 25.02.2014 сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.
Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.
На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши справу, судова колегія встановила наступне.
З матеріалів справи вбачається, що постановою Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 07.10.2011 року позовні вимоги задоволені частково (а.с. 11).
Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2012 апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Сімферопольському районі АР Крим залишено без задоволення, постанову Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 07.10.2011 у справі № 2а-5569/11 залишено без змін (а.с. 16-17).
06.12.2013 Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим звернувся до суду першої інстанції з заявою про зміну способу та порядку виконання постанови Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 07.10.2011 у справі № 2а-5569/11 (а.с. 19-21).
Ухвалою Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 19.12.13 заяву задоволено (а.с. 33-34).
Не погодившись з даною ухвалою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до суду, в якій просить скасувати ухвалу Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 19.12.13 (а.с. 38-39).
Розглянувши справу в порядку ст. 195, п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно позиції Вищого адміністративного суду України, викладеної в Інформаційному листі від 13.06.2013 № 846/12/13-13, відповідно до статті 2 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є, зокрема, державний орган. Водночас судові рішення у справах, пов'язаних із соціальними виплатами, які мають зобов'язальний характер щодо проведення таких виплат, не належать до зазначених у згаданій статті видів рішень, що унеможливлює їх виконання без зміни його способу.
Згідно з частиною першою статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.
Ця норма не містить виключного переліку обставин, що є підставою для вирішення питання про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.
Суди повинні враховувати, що підставою для зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення є обставини, що роблять виконання судового рішення неможливим.
Таким чином, зміни у правовому регулюванні порядку виконання судових рішень, боржником за якими є державний орган, яким не передбачено виконання рішень зобов'язального характеру, унеможливлюють їх виконання. Така обставина є підставою для зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.
Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти вжиття адміністративним судом нових заходів для реалізації рішення. Ці заходи повинні забезпечити виконання конкретного судового рішення і не поширюватися на відносини, які виникли після його ухвалення.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції та зазначає, що у цій категорії справ зміна способу і порядку виконання рішення можлива шляхом зміни зобов'язання здійснити виплати на стягнення цих виплат. Така зміна можлива лише у разі виконання боржником зобов'язальної частини рішення про нарахування соціальних виплат. При цьому суд виходить з розміру заборгованості боржника перед стягувачем, що виникла під час виконання судового рішення.
Приймаючи до уваги те, що відповідачем виконана зобов'язальна частина рішення суду першої інстанції від 07.10.2011 про нарахування соціальних виплат (а.с. 27-28), суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що заява Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим про зміну способу та порядку виконання постанови Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 07.10.2011 у справі № 2а-5569/11 підлягає задоволенню.
Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують викладених висновків суду першої інстанції.
У зв'язку з чим, судова колегія не вбачає підстав щодо скасування рішення суду першої інстанції.
Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.
Керуючись статтями 195, 197, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Сімферопольському районі АР Крим на ухвалу Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 19.12.13 у справі № 2а-5569/11/0118- залишити без задоволення.
2. Ухвалу Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 19.12.13 у справі № 2а-5569/11/0118- залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.
Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя підпис М.В. Кукта
Судді підпис Г.П.Ілюхіна
підпис О.Е.Єланська
З оригіналом згідно
Головуючий суддя М.В. Кукта