Копія
СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Постанова
Іменем України
Справа № 764/5396/13-а
12.03.14 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Воробйової С.О.,
суддів Кукти М.В. ,
Яковенко С.Ю.
секретар судового засідання Жабенко І.М.
за участю сторін:
позивач - ОСОБА_2, паспорт серії НОМЕР_1 виданий Ленінським РВ УМВС України в місті Севастополі 21.07.1998 року;
представник позивача, ОСОБА_2 - ОСОБА_3, посвідчення №046/Д від 21.01.2013 року, ордер серія СТ №006256 від 09.10.2013 року;
представник відповідача, Севастопольської митниці Міндоходів - Привезенцева Ірина Вікторівна, довіреність №10-07/1612 від 09.10.2013 року;
представник відповідача, Севастопольської митниці Міндоходів - Агабабян Сергій Суренович, довіреність №2472 від 26.11.2013 року;
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Ленінського районного суду м. Севастополя (суддя Фисюк О.І.) від 16.08.2013 року у справі № 764/5396/13-а
за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, 99038)
до Севастопольської митниці Міндоходів (пл. Нахімова, буд. 5А, м. Севастополь, 99011)
про визнання незаконним протоколу, зобов`язання до вчинення певних дій,
ВСТАНОВИВ:
Постановою Ленінського районного суду м. Севастополя від 16.08.2013 року у задоволенні позову ОСОБА_2 до Севастопольської митниці Державної митної служби України, Севастопольської митниці Міндоходів про визнання незаконним протоколу, зобов'язання до вчинення певних дій відмовлено.
Не погодившись із вищевказаною постановою суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Ленінського районного суду м. Севастополя від 16.08.2013 року та прийняти нову постанову, якою задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована неповним з'ясуванням судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи; недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідністю висновків суду обставинам справи, порушенням норм матеріального та процесуального права.
У судовому засіданні 12.03.2014 року позивач та його представник підтримали апеляційну скаргу у повному обсязі, з підстав у ній викладених, просили скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, також зазначили, що судом першої інстанції порушені правила предметної підсудності.
Представники відповідача у судовому засіданні 12.03.2014 року заперечували проти задоволення апеляційної скарги позивача за необґрунтованістю з підстав, викладених у письмових запереченнях, просили залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін.
Судова колегія, вислухавши пояснення позивача та його представника, представників відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку (частина 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України).
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 звернувся до Ленінського районного суду м. Севастополя з адміністративним позовом до Севастопольської митниці Державної митної служби України, Севастопольської митниці Міндоходів, уточнивши позовні вимоги у порядку статті 137 Кодексу адміністративного судочинства України, про визнання незаконним та недійсним протоколу засідання комісії соціального страхування Севастопольської митниці №16 від 17.05.2012 року щодо листків непрацездатності АВИ №911696, АВМ №906277, АВМ №909705, АВБ №385551, АВМ №923626; зобов'язання Севастопольської митниці Міндоходів виплатити належну йому матеріальну допомогу з тимчасової непрацездатності за листками непрацездатності АВИ №911696, АВМ №906277, АВМ №909705, АВБ №385551, АВМ №923626. Позовні вимоги мотивовані тим, що у період з 13.01.2012 року по 20.01.2012 року, з 23.01.2012 року по 03.02.2012 року, з 06.02.2012 року по 17.02.2012 року, з 20.02.2012 року по 09.03.2012 року, з 12.03.2012 року по 27.03.2012 року, з 28.03.2012 року по 06.04.2012 року позивач хворів на різні захворювання, був непрацездатним, у зв'язку з чим йому були видані листки непрацездатності АВИ №911696, АВМ №906277, АВМ №909705, АВБ №385551, АВМ №923626 та АВМ №883993. Допомога у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за листками непрацездатності АВМ №909705, АВБ №385551, АВМ №923626 позивачу не була виплачена, виплачена раніше допомога у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за листками непрацездатності АВИ №911696, АВМ №906277, 30.05.2012 року, без згоди позивача, у позасудовому порядку була утримана з його заробітної плати за травень 2012 року в сумі 3664,27 грн. Невиплата допомоги у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за листками непрацездатності АВМ №909705, АВБ №385551, АВМ №923626, а також утримання раніше виплаченої допомоги у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за листками непрацездатності АВИ №911696, АВМ №906277 стали результатом рішення прийнятого комісією з соціального страхування Севастопольської митниці згідно Протоколу №16 від 17.05.2012 року, відповідно до якого комісія посилається на інформацію Фонду соціального страхування про визнання листів непрацездатності, виданих позивачу, недійсними. На думку позивача, дії Севастопольської митниці на підставі Протоколу засідання Комісії соціального страхування: Севастопольської митниці №16 від 17.05.2012 року щодо невиплати ОСОБА_2 допомоги у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за листками непрацездатності АВМ №909705, АВБ №385551, АВМ №923626, а також щодо утримання із заробітної плати за травень 2012 року 3664,27 грн. виплаченої раніше допомоги у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за листками непрацездатності АВИ №911696, АВМ №906277, 30.05.2012 року, без згоди позивача, у позасудовому порядку є незаконними, такими, що грубо порушують його законні права та охоронювані законом інтереси.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Севастополя від 19.09.2012 року адміністративний позов ОСОБА_2 до Севастопольської митниці Державної митної служби України про визнання незаконним протоколу, зобов'язання здійснити певні дії залишено без розгляду (Т.1 а.с.74).
Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 30.10.2012 року задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_2 та скасовано ухвалу Ленінського районного суду м. Севастополя від 19.09.2012 року у справі №2а-2703/1203/12 (2а-2703/6952/12), справу №2а-2703/1203/12 (2а-2703/6952/12) направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду (Т.1 а.с.104-105).
Ухвалою Ленінського районного суду м. Севастополя від 17.06.2013 року залучено до участі у справі у якості співвідповідача Севастопольську митницю Міндоходів України (Т.1 а.с.175).
Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 05.03.2014 року замінено відповідача у справі №764/5396/13-а Севастопольську митницю Державної митної служби України на його правонаступника - Севастопольську митницю Міндоходів (Т.2 а.с.89).
Колегія суддів зазначає, що розглядаючи адміністративний позов суд першої інстанції припустився порушень норм процесуального права та залишив поза увагою наступне.
Позивач оскаржує протокол засідання комісії соціального страхування Севастопольської митниці №16 від 17.05.2012 року про відмову у виплаті допомоги з тимчасової непрацездатності.
Севастопольська митниця відповідно до Положення «Про Державну митну службу України», затвердженого Указом Президента України від 12.05.2011 року №582/2011, станом на дату подання адміністративного позову, була територіальним органом центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи.
Частиною 2 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, однією зі сторін в яких є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада, Київська або Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, крім випадків, передбачених цим Кодексом, та крім справ з приводу їхніх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції порушені правила предметної підсудності справи, оскільки даний спір між фізичною особою та органом виконавчої влади щодо проходження публічної служби підлягав вирішенню, відповідно до вимог частини 2 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України, в окружному адміністративному суді, а не місцевому загальному суді, як адміністративному.
Таким чином, суд першої інстанції порушив норми процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення та прийняття нового відповідно до пункту 4 частини 1 статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України.
Проте, в той же час, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 виходячи з наступного.
Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» №2240-III від 18.01.2001 року відповідно до Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначає правові, організаційні та фінансові основи загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності, у зв'язку з вагітністю та пологами, у разі смерті, а також надання послуг із санаторно-курортного лікування та оздоровлення застрахованим особам та членам їх сімей.
Частиною 2 статті 29 зазначеного Закону встановлено, що застраховані особи зобов'язані: 1) надавати страхувальнику, страховику достовірні документи, на підставі яких призначається матеріальне забезпечення та надаються соціальні послуги відповідно до цього Закону; 2) своєчасно повідомляти страхувальника та страховика про обставини, що впливають на умови надання матеріального забезпечення та соціальних послуг (зміни стану непрацездатності, складу сім'ї, звільнення з роботи, виїзд за межі держави тощо) протягом десяти днів з моменту їх виникнення; 3) дотримуватися режиму, визначеного лікарем на період тимчасової непрацездатності; 4) виконувати інші вимоги, передбачені цим Законом.
Згідно зі статтею 32 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» застрахована особа несе відповідно до закону відповідальність за незаконне одержання з її вини (підроблення, виправлення в документах, подання недостовірних відомостей тощо) матеріального забезпечення та соціальних послуг за цим Законом.
Відповідно до частини 1 статті 51 цього ж Закону підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності, а в разі роботи за сумісництвом - копія листка непрацездатності, засвідчена підписом керівника і печаткою за основним місцем роботи. Порядок і умови видачі, продовження та обліку листків непрацездатності, здійснення контролю за правильністю їх видачі встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я, за погодженням з Фондом.
Відповідно до положень статті 51 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» розроблена Інструкція про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затверджена Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 13.11.2001 року №455, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 04.12.2001 року за №1005/6196 (далі - Інструкція), яка визначає порядок і умови видачі, продовження та обліку документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, здійснення контролю за правильністю їх видачі.
Розділом 2 Інструкції визначений порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян у разі захворювання чи травми.
Так, пунктом 2.2 Інструкції закріплено, що при втраті працездатності внаслідок захворювання або травми лікуючий лікар в амбулаторно-поліклінічних закладах може видавати листок непрацездатності особисто терміном до 5 календарних днів з наступним продовженням його, залежно від тяжкості захворювання, до 10 календарних днів.
Якщо непрацездатність триває понад 10 календарних днів, продовження листка непрацездатності до 30 днів проводиться лікуючим лікарем спільно з завідувачем відділення, а надалі - ЛКК, яка призначається керівником лікувально-профілактичного закладу, після комісійного огляду хворого, з періодичністю не рідше 1 разу на 10 днів, але не більше терміну, встановленого для направлення до МСЕК.
В окремих випадках, коли захворювання вимагає тривалого лікування, наприклад у разі важких травм та туберкульозу періодичність оглядів ЛКК з продовженням листка непрацездатності може бути не рідше 1 разу на 20 днів залежно від тяжкості перебігу захворювання.
З матеріалів справи вбачається, що у зв'язку з тривалою хворобою ОСОБА_2 Комісія із соціального страхування Севастопольської митниці 04.04.2012 року звернулась до заступника директора виконавчої дирекції Севастопольського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності із запитом №04-40/282 про надання висновку щодо правомірності видачі листів непрацездатності АВМ №883993 від 13.01.2012 року, АВМ №911696 від 23.01.2012 року, АВМ №906277 від 06.02.2012 року, АВМ №909705 від 09.03.2012 року (Т.1 а.с.39).
Згідно відповіді Виконавчої дирекції Севастопольського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності №11-04/635 від 03.05.2012 року, листки непрацездатності серії АВМ №№883993, 911696, 906277, 909705 дійсно видані ОСОБА_2 лікарями лікувально-профілактичних закладів м. Севастополя з причини загального захворювання. В ході перевірки встановлено, що листок непрацездатності №883993 виданий позивачу обґрунтовано; звертаючись за медичною ОСОБА_2 не надав лікарям про себе достовірні відомості про терміни та випадки тимчасової непрацездатності у 2012 році, внаслідок чого лікуючими лікарями порушений порядок видачі листків непрацездатності №№911696, 906277, 909705. Внаслідок порушення порядку видачі листків непрацездатності №№911696, 906277, 909705, відповідно до статті 51 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» вони не можуть бути підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності (Т.1 а.с.40).
У зв'язку з тривалою хворобою ОСОБА_2 Комісія із соціального страхування Севастопольської митниці 10.04.2012 року звернулась до заступника директора виконавчої дирекції Севастопольського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності із запитом №04-34/293 про надання висновку щодо правомірності видачі листків непрацездатності від 27.03.2012 року АВБ №385551, від 28.03.2012 року АВМ №923636 (Т.1 а.с.41).
Згідно відповіді Виконавчої дирекції Севастопольського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності №11-04/684 від 11.05.2012 року, листки непрацездатності серії АВБ №385551, серії АВМ №923636 дійсно видані ОСОБА_2 лікарями лікувально-профілактичних закладів м. Севастополя з причини загального захворювання. В ході перевірки встановлено, що листки непрацездатності №№385551, 923636 видані лікарями позивачу з порушенням діючого порядку видачі листків непрацездатності, внаслідок надання ОСОБА_2 недостовірних відомостей про терміни та випадки тимчасової непрацездатності у 2012 році. Внаслідок порушення порядку видачі листків непрацездатності №№385551, 923636, відповідно до статті 51 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» вони не можуть бути підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності (Т.1 а.с.42).
Згідно Протоколу №16 засідання комісії із соціального страхування Севастопольської митниці від 17.05.2012 року, розглянувши листи та документи про призначення матеріального забезпечення, комісії із соціального страхування вирішила відмовити ОСОБА_2 у призначенні допомоги за листами АВМ №909705, АВБ №385551, №923636 та відмінити допомогу за листами АВИ №911696, АВМ №906277. Крім того, запропоновано звернутись до адміністрації Севастопольської митниці в особі начальника митниці Семенова В.П. та довести до нього інформацію щодо признання Фондом соціального страхування листів непрацездатності ОСОБА_2 недійсними для прийняття відповідного рішення, а також ознайомити ОСОБА_2 з листами Фонду під підпис та надати йому копію вказаних листів (Т.1 а.с.9-9 зв.).
Крім того, листом Виконавчої дирекції Севастопольського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності №11-04/786 від 28.05.2012 року повідомлено начальника Севастопольської митниці про те, що внаслідок надання ОСОБА_2 недостовірних відомостей про терміни та випадки тимчасової непрацездатності у 2012 році листки непрацездатності №№911696, 906277,909705, 385551, 923636, видані лікарями з порушенням чинного порядку видачі листків непрацездатності і проведення експертизи тимчасової непрацездатності. При цьому, загальний термін безперервної тимчасової непрацездатності ОСОБА_2 на 06.04.2012 року склав 85 календарних днів, і жодного разу ОСОБА_2 не надав лікарям достовірні відомості про терміни та випадки тимчасової непрацездатності у 2012 році (Т.1 а.с.44-45).
З метою встановлення можливого порушення вимог законодавства України з боку головного інспектора відділу митного оформлення №1 ОСОБА_2 (під час здійснення правопорушення займав посаду начальника митного поста «Рибпорт»), що виразилося у поданні ним неповних чи неправдивих відомостей строків його тимчасової непрацездатності у 2012 році, на підставі наказу Севастопольської митниці від 31.05.2012 року №182 «Про проведення службового розслідування», було проведено службове розслідування, за наслідками якого складено відповідний акт №04/05/2012 від 25.06.2012 року (Т.1 а.с.33-37).
У зв'язку з проведенням Севастопольською митницею службового розслідування відносно обставин тривалої тимчасової непрацездатності головного інспектора відділу митного оформлення №1 ОСОБА_2 відповідач 01.06.2012 року та 11.06.2012 року звертався до головного лікаря комунального закладу «Севастопольська міська лікарня №9» із запитами №10-10/2432 та №10-10/2612 про надання інформації щодо виявлення порушень встановленого порядку видачі листків непрацездатності (Т.1 а.с.46, 47).
Листом Комунального закладу «Севастопольська міська лікарня №9» №400 надано відповідь на вищевказані запити, згідно якої позивач перебував на стаціонарному лікуванні у відділенні гастроентерології з 12.03.2012 року по 27.03.2012 року, госпіталізація обґрунтована, видача листка непрацездатності здійснена у відповідності до регламентуючих нормативних документів, а також інформації, що надана про себе пацієнтом, зокрема при первинному огляді зі слів пацієнта зроблено запис «за останні 12 місяців на листку непрацездатності не перебував». Також, повідомлено про те, що пацієнт зробив підпис в бланку інформованої згоди, згідно з яким при наданні недостовірної і неповної інформації про себе усі негативні правові та інші наслідки покладаються на самого пацієнта (Т.1 а.с.48).
Також, у зв'язку з проведенням Севастопольською митницею службового розслідування відносно обставин тривалої тимчасової непрацездатності головного інспектора відділу митного оформлення №1 ОСОБА_2 відповідач 01.06.2012 року звертався до головного лікаря комунального закладу «Міська лікарня №1 ім. М.І. Пірогова» із запитом №10-10/2432 про надання інформації щодо виявлення порушень встановленого порядку видачі листків непрацездатності (Т.1 а.с.49).
Листом Комунального закладу «Севастопольська міська лікарня №1 ім. М.І. Пірогова» №957 від 06.06.2012 року на адресу відповідача була надана відповідь на вищевказаний запит, згідно якої при перевірці виявлено, що при первинному зверненні 23.01.2012 року, 06.02.2012 року, 20.02.2012 року, 28.03.2012 року до Комунального закладу «Міська лікарня №1 ім. М.І. Пірогова» позивач надавав лікарям про себе недостовірні відомості про строки та випадки тимчасової непрацездатності у 2012 році, внаслідок чого його лікувальними лікарями порушений порядок видачі листків непрацездатності, що призвело до порушення послідовності при проведенні експертизи тимчасової непрацездатності лікарями різних спеціальностей (Т.1 а.с.50).
Відповідно до акту службового розслідування №04/05/2012 від 25.06.2012 року встановлено, що головним інспектором відділу митного оформлення №1 ОСОБА_2 порушені вимоги статей 5, 10, 17 Закону України «Про державну службу», статті 4 Дисциплінарного статуту Митної служби України, статті 32 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне рахування у зв'язку із тимчасовою втратою працездатності та втратами, обумовленими похованням», порядку видачі та продовження листків непрацездатності, визначеного Інструкцією про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженою Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 13.11.2001 року №455 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 04.12.2001 року за №1005/6196, пунктів 2.1, 2.2, 6.1 наказу Держмитслужби №1097, пунктів 2.2, 4.3, 4.4, 4.5, 4.6 посадової інструкції начальника м/п «Рибпорт» від 01.07.2010 року, а саме позивач надав неточну і неповну інформацію лікарям про себе на отримання п'яти листків непрацездатності, що призвело до негативних правових наслідків на отримання 85 календарних днів загального терміну безперервної тимчасової непрацездатності, неправомірне ухилення від виконання своїх службових обов'язків та спричинив збитки державному органу на суму 3664,27 грн. (Т.1 а.с.33-37).
З урахуванням наведеного, враховуючи, що позивачем у порушення вимог статті 29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» надані недостовірні відомості про строки та випадки його тимчасової непрацездатності у 2012 році, що призвело до видачі листків непрацездатності з порушенням порядку видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, колегія суддів дійшла до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_2
Відповідно до статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судом апеляційної інстанції судового рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Все вищенаведене дає судовій колегії право для висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції - скасуванню з постановленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Керуючись частиною 3 статті 24, статтями 160, 167, частиною 1 статті 195, статтею 196, пунктом 3 частини 1 статті 198, пунктом 4 частини першої статті 202, статями 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Ленінського районного суду м. Севастополя від 16.08.2013 року у справі № 764/5396/13-а - задовольнити частково.
Постанову Ленінського районного суду м. Севастополя від 16.08.2013 року у справі № 764/5396/13-а - скасувати.
Прийняти нову постанову: в задоволенні позову відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.
Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі.
Повний текст судового рішення виготовлений 17 березня 2014 р.
Головуючий суддя підпис С.О. Воробйова
Судді підпис М.В. Кукта
підпис С.Ю. Яковенко
З оригіналом згідно
Суддя С.О. Воробйова