Копія
СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
Іменем України
Справа № 801/11148/13-а
12.03.14 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Воробйової С.О.,
суддів Яковенко С.Ю. ,
Кукти М.В.
секретар судового засідання Жабенко І.М.
за участю сторін:
представник відповідача, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Сімферополь АР Крим - Лемтюжнікова Наталія Володимирівна, довіреність №06-17 від 08.01.2014 року;
представник позивача, Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим - не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив;
розглянувши апеляційні скарги Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Сімферополь АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Ольшанська Т.С.) від 17.12.2013 року у справі № 801/11148/13-а
за позовом Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим (вул. Дм. Ульянова, 10, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95013)
до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Сімферополь АР Крим (вул. Крилова, 7, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95000)
про стягнення заборгованості у сумі 821,94 грн.,
ВСТАНОВИВ:
Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 17.12.2013 року позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Сімферополь АР Крим про стягнення заборгованості у сумі 821,94 грн. задоволені частково.
Стягнуто з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Сімферополь АР Крим на користь Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим суму не відшкодованих витрат на виплату і доставку пенсії з інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві у розмірі 519,57 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із вищевказаною постановою суду, Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 17.12.2013 року та винести нову постанову, якою задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.
Не погодившись із вищевказаною постановою суду, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Сімферополь АР Крим звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 17.12.2013 року та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі.
Апеляційні скарги мотивовані порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Враховуючи, що апеляційні скарги стосуються одного й того ж рішення суду першої інстанції, судова колегія з метою повного, всебічного та своєчасного розгляду справи вважає можливим об'єднати апеляційні скарги Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим та Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Сімферополь АР Крим в одне провадження для спільного апеляційного розгляду.
У судовому засіданні 12.03.2014 року представник відповідача підтримала апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Сімферополь АР Крим у повному обсязі, з підстав у ній викладених, просила скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та ухвалити постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі, проти задоволення апеляційної скарги Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим заперечувала за необґрунтованістю з підстав, викладених у письмових запереченнях, просила апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення.
Представник позивача у судове засідання 12.03.2014 року не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив.
Згідно з частиною 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.
Судова колегія, вислухавши пояснення представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку (частина 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України).
Як вбачається з матеріалів справи, Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Сімферополь АР Крим про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, допомоги на поховання, витрат на їх виплату та доставку за вересень 2013 року у сумі 821,94 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим щомісячно проводить звірку сум витрат у особистих справах потерпілих, про що підписані двосторонні акти, згідно яких позивачем виплачені пенсії, які не прийняті відповідачем до взаємозаліку і підлягають відшкодуванню по актах і поіменних списках. За вересень 2013 року не прийнято до взаємозаліку і підлягають відшкодуванню пенсії на загальну суму 821,94 грн. Так, розбіжності виникли в результаті незгоди відповідача відшкодувати виплату пенсії ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 основного розміру пенсії у сумі 517,32 грн. та витрати на виплату та доставку пенсій у сумі 2,25 грн., допомогу на поховання у сумі 300 грн. та витрати на її виплату та доставку у сумі 2,37 грн. Проте, відповідач у порушення вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» не відшкодовує витрати Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим на виплату пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання. З наведених підстав позивач просив задовольнити позовні вимоги.
Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав.
З матеріалів справи слідує, що між позивачем та відповідачем підписаний акт щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, за вересень 2013 року (а.с.10-10 зв.).
Зазначеним актом встановлено, що позивачем підготовлені списки осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, за вересень 2013 року у кількості 61 осіб, проте відповідачем прийнято до заліку список осіб лише у кількості 57 осіб.
Згідно списку осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, у вересні 2013 року, не прийняті до заліку відповідачем за вересень 2013 року суми основного розміру пенсії, витрати на її виплату та доставку, а також сума допомоги на поховання у кількості 5 осіб, а саме: ОСОБА_6 не прийнято до взаємозаліку 150,00 грн. основного розміру пенсії, оскільки нещасний випадок стався в Грузії; ОСОБА_3 не прийнято до взаємозаліку 82,20 грн. основного розміру пенсії, оскільки нещасний випадок стався в Узбекистані; ОСОБА_4 не прийнято до взаємозаліку 136,28 грн. (з яких 135,21 грн. - основний розмір пенсії, 1,07 грн. - витрати на виплату та доставку пенсії), оскільки нещасний випадок стався в Узбекистані; ОСОБА_5 не прийнято до взаємозаліку 151,09 грн. (з яких 149,91 грн. - основний розмір пенсії, 1,18 грн. - витрати на виплату та доставку пенсії), оскільки нещасний випадок стався в Узбекистані; ОСОБА_7 не прийнято до взаємозаліку 302,37 грн. (з яких 300,00 грн. - допомога на поховання, 2,37 грн. - витрати на виплату та доставку допомоги) (а.с.14).
Основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування відповідно до Конституції України визначають принципи та загальні правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян в Україні.
Статтею 1 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.
Відповідно до частини 1 статті 2 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування законодавство України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування складається з цих Основ та прийнятих відповідно до них законів, інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно зі статтею 4 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування залежно від страхового випадку є такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування: пенсійне страхування; страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням; медичне страхування; страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; страхування на випадок безробіття; інші види страхування, передбачені законами України. Відносини, що виникають за зазначеними у частині першій цієї статті видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, регулюються окремими законами, прийнятими відповідно до цих Основ.
З набранням чинності Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» №1105-XIV від 23.09.1999 року, обов'язок відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті при настанні страхового випадку, зокрема, виплати йому або особам, які перебували на його утриманні пенсій по інвалідності в зв'язку з втратою годувальника покладено на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.
Відповідно до пункту 3 розділу XI (Прикінцеві положення) Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» відшкодування шкоди, медична, професійна та соціальна реабілітація провадяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків також зазначеним у статті 8 цього Закону особам, які потерпіли до набрання ним чинності та мали право на зазначені страхові виплати і соціальні послуги.
Пунктом 1 частини 1 статті 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» передбачено, що у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні: а) допомогу у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності; б) одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого; в) щомісяця грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого; г) пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; д) пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; є) допомогу дитині відповідно до статті 9 цього Закону.
Пунктом 5 частини 1 статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» встановлено, що Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний співпрацювати з фондами з інших видів соціального страхування у фінансуванні заходів, пов'язаних з матеріальним забезпеченням та наданням соціальних послуг застрахованим, у кожному конкретному випадку спільно приймаючи рішення щодо того, хто з них братиме участь у фінансуванні цих заходів. Якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.
Постановою правління Пенсійного фонду України, правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 року №5-4/4 затверджено Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (далі - Порядок), яким визначено механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду витрат, пов'язаних із виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які призначені особам, застрахованим згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (крім осіб, зазначених у пункті 2 статті 8 цього Закону), у тому числі добровільно застраховані, та потерпілим особам, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних із виконанням ними трудових обов'язків.
Пунктом 4 зазначеного Порядку визначаються суми, що підлягають відшкодуванню Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України - суми що виплачуються відповідно до Законів України «Про пенсійне забезпечення», «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та інших нормативно-правових актів, а саме: сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію; допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію; сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.
Відповідно до пункту 5 Порядку органи Пенсійного фонду щомісяця, до 10 числа місяця, наступного за звітним, на підставі списку осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та списку померлих осіб і осіб, знятих з обліку з інших причин, які отримували пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, проводять з відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в районах та містах обласного значення звірку витрат за особовими справами потерпілих, складають акт щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, у якому визначають загальну суму витрат, що підлягає відшкодуванню, та до 15 числа місяця, наступного за звітним, подають його відповідно головним управлінням Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі і управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
Пунктами 6 та 7 Порядку визначено, що Головні управління Пенсійного фонду та управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на підставі акта щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, узагальнюють і узгоджують довідку про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та до 20 числа місяця, наступного за звітним, подають її відповідно до Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування від нещасних випадків. Фонд соціального страхування від нещасних випадків на підставі довідки про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, на централізованому рівні до 25 числа місяця, наступного за звітним, перераховує відповідні кошти Пенсійному фонду.
Згідно з пунктом 3.1 Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань від 27.04.2007 року №24, для призначення одноразової допомоги та щомісячної страхової виплати до робочого органу виконавчої дирекції Фонду подаються: 1) заява потерпілого про призначення страхових виплат; 2) акт про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, за формою Н-1 (якщо стався нещасний випадок), висновок за формою Т-1 (якщо такий складався); 3) акт (спеціального) розслідування нещасного випадку (аварії), що стався (сталася), за формою Н-5 (якщо такий складався); 4) акт розслідування хронічного професійного захворювання за формою П-4 (якщо таке встановлено); 5) рішення суду про встановлення факту нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (якщо було засідання суду з цього питання); 6) висновок МСЕК про ступінь втрати професійної працездатності; 7) довідка про середню заробітну плату (доход); 8) копія трудової книжки або витяг з неї, засвідчені страхувальником або підписом працівника робочого органу виконавчої дирекції Фонду при пред'явленні оригіналу; 9) довідка про розмір пенсії по інвалідності (якщо вона призначена) унаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (у тому числі про розмір одержуваних надбавок); 10) довідка будинку-інтернату для громадян похилого віку та інвалідів або пансіонату для ветеранів війни та праці про розмір вартості утримання потерпілого в ньому; 11) протокол засідання комісії з питань охорони праці підприємства, а у разі, якщо вона не створена на підприємстві, комісії з питань вирішення спорів при робочих органах виконавчої дирекції Фонду про відсоток зменшення розміру одноразової допомоги потерпілому на виробництві (у разі встановлення комісією з розслідування нещасного випадку, що ушкодження здоров'я настало не лише з причин, що залежать від роботодавця, а і внаслідок порушення застрахованою особою нормативних актів про охорону праці).
Частиною 2 статті 2 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» передбачено, що особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.
При цьому, право на таке забезпечення, яке встановлено в Україні, не залежить від того, у якій з колишніх республік СРСР стався нещасний випадок на виробництві з застрахованою особою або виникло професійне захворювання, пов'язане з виконанням нею трудових обов'язків.
Відповідно до пункту «в» частини 1 статті 26 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII від 05.11.1991 року інвалідність вважається такою, що настала внаслідок трудового каліцтва, якщо нещасний випадок, який спричинив інвалідність, стався (крім випадків протиправного діяння) на території підприємства, організації або в іншому місці роботи протягом робочого часу (включаючи і встановлені перерви), протягом часу, необхідного для приведення в порядок знарядь виробництва, одягу тощо перед початком або після закінчення роботи.
Згідно з пунктом «а» частини 1 статті 27 Закону України «Про пенсійне забезпечення» громадянам України - переселенцям з інших держав, які не працювали в Україні, пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання призначаються незалежно від стажу роботи.
Відповідно до статті 10 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсійне забезпечення відповідно до цього Закону здійснюється органами Пенсійного фонду України.
Згідно преамбули Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року держави-учасниць Співдружності мають зобов'язання щодо непрацездатних осіб, які отримали право на пенсійне забезпечення на їхній території або на території інших республік за період їх входження до складу СРСР і реалізують це право на території держав-учасниць Угоди.
Відповідно до статті 5 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року, ця Угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав-учасниць Угоди.
Статтею 1 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у сфері пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року, пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць даної Угоди та членів їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.
Згідно статті 3 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року, всі витрати, пов'язані зі здійсненням пенсійного забезпечення за даною Угодою, несе держава, яка надає забезпечення. Взаємні розрахунки не проводяться, якщо інше не передбачено двосторонніми угодами.
Так, з матеріалів справи слідує, що факт нещасного випадку на виробництві з ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, стався 09.03.1978 року на території Потійського управління океанічного рибальства, розташованому за адресою: Грузія, м. Поті, вул. Леніна, 57. В особовій справі є затверджений оригінал акта про нещасний випадок № 1. ОСОБА_6 має третю групу інвалідності з трудового каліцтва, яка встановлена 17.09.1998 року, з тієї ж дати призначена пенсія по інвалідності трудового каліцтва. На сьогоднішній день зареєстрований і проживає за адресою: АДРЕСА_1.
Факт нещасного випадку на виробництві з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, стався 22.12.1983 року на території Енгкельської ПМК ТР «Узпромвентіляція», розташованою за адресою: АДРЕСА_2. В особовій справі мається оригінал акта про нещасний випадок, складений 23.12.1983 року. ОСОБА_3 має третю групу інвалідності з трудового каліцтва, яка встановлена 19.04.1984 року, з тієї ж дати призначена пенсія по інвалідності. На сьогоднішній день зареєстрований і проживає за адресою: АДРЕСА_3. В акті Н-1 допущена помилка у прізвищі: у графі потерпілий і в обставинах нещасного випадку вказаний ОСОБА_3. У справі 19.11.2012 року з'явився ще один примірник акта Н-1, з правильним написанням ОСОБА_3, але на останній сторінці акта немає підпису начальника цеху і печаті. Довідка ЛТЕК №110017 від 19.04.1984 вказаний оглянутий без по батькові - ОСОБА_3.
Факт нещасного випадку на виробництві з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, стався 08.02.1988 року на території Гулістанського ДСК, розташованою за адресою: Узбекистан , Сурхандарінська обл. , м. Гужістан. В особовій справі є завірена копія акта про нещасний випадок №1, затверджена 09.02.1988 року. ОСОБА_4 має третю групу інвалідності з трудового каліцтва, яка встановлена 01.11.1989 року, з тієї ж дати призначена пенсія по інвалідності. На сьогоднішній день зареєстрований і проживає за адресою: АДРЕСА_5. У пенсійній справі знаходяться копії паспорта та ідентифікаційного номера. А в документах з призначення пенсії ім'я українською мовою вказується з помилками: ОСОБА_4, ОСОБА_4, ОСОБА_4, ОСОБА_4.
Факт нещасного випадку на виробництві з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_7, стався 29.12.1981 року на ПМК- 32 «будтрест № 24», розташованому за адресою: Узбекистан, Андижанская обл., с. Нияз Батир. В особовій справі мається оригінал акта про нещасний випадок, затверджений 29.12.1981 року. В акті Н-1 потерпілий вказаний по батькові ОСОБА_5. Всі інші документи оформлені на ОСОБА_5. ОСОБА_5 має третю групу інвалідності з трудового каліцтва. Спочатку 11.05.1982 року була встановлена друга група інвалідності по трудовому каліцтву, з тієї ж дати призначена пенсія по інвалідності. На сьогоднішній день зареєстрований і проживає за адресою: АДРЕСА_6. В акті Н-1 у графі потерпілий вказаний ОСОБА_5, а в трудовій книжці, паспорті, ідентифікаційному номері ініціали вказані без по батькові.
Як убачається з вищевказаних актів потерпілих ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, нещасні випадки з ними стались на підприємствах, де вони працювали та протягом робочого часу, тобто нещасні випадки, які стались з вказаними особами, пов'язані з виробництвом; можливо ідентифікувати особу та визначити її трудовий стаж, у зв'язку з чим останні мають право на отримання відповідного виду пенсії згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення».
Таким чином, колегія суддів зазначає, що відмова відповідача відшкодовувати витрати на виплату основного розміру пенсії та витрати на її виплату та доставку у вересні 2013 року вищевказаним особам є необґрунтованою.
Водночас, щодо позовних вимог Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим про стягнення з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Сімферополь АР Крим не прийнятої до взаємозаліку допомоги на поховання та витрат на її виплату та доставку у сумі 302,37 грн., судова колегія зазначає наступне.
Частиною 8 статті 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» №1105-XIV від 23.09.1999 року визначено, що у разі смерті потерпілого від нещасного випадку або професійного захворювання витрати на його поховання несе Фонд соціального страхування від нещасних випадків згідно з порядком, визначеним Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини 8 статті 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2001 року №826 затверджено Порядок проведення витрат на поховання у разі смерті потерпілого від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Пунктом 1 Порядку встановлено, що цей Порядок регулює питання проведення Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань витрат страхувальнику або сім'ї застрахованого, чи іншій особі, яка здійснювала поховання потерпілого у разі його смерті від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, на організацію поховання та пов'язаних з цим ритуальних послуг.
Згідно пункту 5 Порядку організація поховання працівника, який загинув на виробництві або помер у лікарні під час лікування отриманої на виробництві травми, проводиться страхувальником.
Аналіз наведених норм дає судовій колегії підстави для висновку, що Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України зобов'язаний відшкодовувати виплачені іншими страховиками суми допомоги на поховання лише тих осіб, які померли від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, тобто за умови наявності причинно-наслідкового зв'язку їх смерті з одержаним каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.
Таким чином, враховуючи, що позивачем не доведено, що смерть ОСОБА_7 сталась внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, колегія суддів зазначає, що відмова відповідача відшкодовувати витрати на виплату допомоги на поховання ОСОБА_7 та витрати на її виплату та доставку у сумі 302,37 грн. є обґрунтованою.
Враховуючи усе вищенаведене у сукупності, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Сімферополь АР Крим та стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку основного розміру пенсій за вересень 2013 року у розмірі 519,57 грн., а саме: ОСОБА_6 150,00 грн. основного розміру пенсії, ОСОБА_3 82,20 грн. основного розміру пенсії, ОСОБА_4 136,28 грн. (з яких 135,21 грн. - основний розмір пенсії, 1,07 грн. - витрати на виплату та доставку пенсії), ОСОБА_5 151,09 грн. (з яких 149,91 грн. - основний розмір пенсії, 1,18 грн. - витрати на виплату та доставку пенсії).
Таким чином, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача.
Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційних скарг щодо їх порушення є необґрунтованими.
Судове рішення є законним і обґрунтованим та не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційних скаргах.
Все вищенаведене дає судовій колегії право для висновку, що апеляційні скарги Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим та Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Сімферополь АР Крим підлягають залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.
Керуючись частиною 3 статті 24, статтями 160, 167, частиною 1 статті 195, статтею 196, пунктом 1 частини 1 статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини 1 статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційні скарги Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Сімферополь АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17.12.2013 року у справі №801/11148/13-а - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17.12.2013 року у справі №801/11148/13-а - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвалу може бути оскаржено безпосередньо до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст судового рішення виготовлений 17 березня 2014 р.
Головуючий суддя підпис С.О. Воробйова
Судді підпис С.Ю. Яковенко
підпис М.В. Кукта
З оригіналом згідно
Суддя С.О. Воробйова