Копія
СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
Справа № 764/11821/13-а
12.03.14 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Воробйової С.О.,
суддів Кукти М.В. ,
Яковенко С.Ю.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Ленінського районного суду м. Севастополя (суддя Фисюк О.І.) від 18.12.2013 року у справі № 764/11821/13-а
за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)
до Комунального підприємства «Ремонтно-експлуатаційне підприємство №17» Севастопольської міської ради (вул. Очаковців, буд. 6, м. Севастополь, 99011)
про визнання незаконним та скасування припису, зобов`язання утриматись від вчинення певних дій,
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Ленінського районного суду м. Севастополя від 18.12.2013 року провадження по адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Комунального підприємства «Ремонтно-експлуатаційне підприємство №17» Севастопольської міської ради про визнання незаконним та скасування припису, зобов'язання утриматись від вчинення певних дій закрито.
Не погодившись із вищевказаною постановою суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Ленінського районного суду м. Севастополя від 18.12.2013 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Апеляційна скарга мотивована невідповідністю висновків суду першої інстанції обставинам справи, порушенням норм процесуального права.
У судове засідання 12.03.2014 року позивач не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, надав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.
У судове засідання 12.03.2014 року представник відповідача не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причини неявки суд не повідомив.
Згідно з частиною 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини 1 статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.
Судова колегія, розглянувши справу в порядку статей 195, 197 Кодексу адміністративного судочинства України, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи слідує, що ОСОБА_2 звернувся до Ленінського районного суду м. Севастополя з позовом до Комунального підприємства «Ремонтно-експлуатаційне підприємство №17» Севастопольської міської ради, уточнивши позовні вимоги в порядку статті 51 Кодексу адміністративного судочинства України, про визнання незаконним з боку посадової особи відповідача - директора Комунального підприємства «Ремонтно-експлуатаційне підприємство №17» Севастопольської міської ради Удодова І.М. складання 05.11.2013 року припису №87 без наявності письмової заяви (звернення) особи або без запису в журналі обліку особистого прийому громадян відповідного звернення особи, на підставі якого складався цей припис; визнання незаконним приховування від позивача відкритої інформації щодо особи, яка звернулась до відповідача щодо нього та суті його звернення; визнання незаконним та скасувати рішення у вигляді акту індивідуальної дії - припису від 05.11.2013 року про зобов'язання позивача у строк до 15.11.2013 року демонтувати простінковий камінь «француз» в коридорному отворі перед дверима квартири №6; зобов'язати відповідача утриматись від складення протоколу про адміністративне правопорушення на адміністративну комісію.
Закриваючи провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України, суд першої інстанції виходив з того, що Комунальне підприємство «Ремонтно-експлуатаційне підприємство №17» Севастопольської міської ради в даному випадку діяло як орган, уповноважений власником комунального житлового будинку та прибудинкової території, та не приймав жодних рішень в сфері публічної державної адміністрації, а тому він не є суб'єктом владних повноважень.
Судова колегія погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.
Згідно пунктів 1 та 2 частини 1 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам; усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Пунктом 1 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справу адміністративної юрисдикції визначено як переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.
Суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України до компетенції адміністративних судів віднесено спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Отже, необхідною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення цим суб'єктом владних управлінських функцій, при цьому функції повинні здійснюватись суб'єктом саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.
У випадку, якщо суб'єкт (у тому числі орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа) у спірних правовідносинах не здійснює вказані владні управлінські функції щодо іншого суб'єкта, який є учасником спору, то він не має встановлених нормами Кодексу адміністративного судочинства України необхідних ознак суб'єкта владних повноважень, а спір не має встановлених нормами Кодексу адміністративного судочинства України ознак справи адміністративної юрисдикції і, відповідно, не повинен вирішуватися адміністративним судом.
Згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Частина 2 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, приймаючи припис №87 від 05.11.2013 року Комунальне підприємство «Ремонтно-експлуатаційне підприємство №17» Севастопольської міської ради діяло як балансоутримувач житлового будинку, тобто як орган, уповноважений власником комунального житлового будинку та прибудинкової території, на якого відповідно до вимог Житлового Кодексу УРСР, Законом України «Про житлово-комунальні послуги» та Правил утримання житлових будинків та прибудинкових територій покладено обов'язок здійснювати контроль за утриманням житлових будинків та прибудинкових територій, їх збереження та обслуговування.
Отже, враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що Комунальне підприємство «Ремонтно-експлуатаційне підприємство №17» Севастопольської міської ради не є суб'єктом владних повноважень у розумінні положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до пункту 9 частини 1 статі 3 Кодексу адміністративного судочинства України відповідачем є суб'єкт владних повноважень, а у випадках, передбачених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
Згідно частини 4 статі 50 Кодексу адміністративного судочинства України громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень: 1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 2) про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України; 4) про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); 5) в інших випадках, встановлених законом.
Таким чином, суд вважає, що даний спір не пов'язаний із захистом прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів держаної влади, спірні правовідносини, які виникли між сторонами, носять цивільно-правовий характер, а отже даний спір є приватноправовим і не підпадає під наведене вище визначення адміністративної справи. Компетенція адміністративних судів, встановлена статтею 17 Кодексу адміністративного судочинства України, на цей спір не поширюється. Такий спір має вирішуватися судом за правилами цивільного судочинства.
Пунктом 1 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про закриття провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Комунального підприємства «Ремонтно-експлуатаційне підприємство №17» Севастопольської міської ради про визнання незаконним та скасування припису, зобов'язання утриматись від вчинення певних дій.
Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо невідповідності висновків суду першої інстанції обставинам справи, порушення норм процесуального права є необґрунтованими.
Судове рішення є законним і обґрунтованим та не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.
Все вищенаведене дає судовій колегії право для висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - без змін.
Керуючись частиною 3 статті 24, статтями 160, 167, частиною 1 статті 195, статтею 197, пунктом 1 частини 1 статті 199, статтею 200, пунктом 1 частини 1 статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Ленінського районного суду м. Севастополя від 18.12.2013 року у справі № 764/11821/13-а - залишити без задоволення.
Ухвалу Ленінського районного суду м. Севастополя від 18.12.2013 року у справі № 764/11821/13-а - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.
Головуючий суддя підпис С.О. Воробйова
Судді підпис М.В. Кукта
підпис С.Ю. Яковенко
З оригіналом згідно
Суддя С.О. Воробйова