Справа № 348/3355/13-ц

Провадження № 22-ц/779/578/2014

Категорія 45

Головуючий у 1 інстанції Флоряк Д.В. Д. В.

Суддя-доповідач Васильковський В.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2014 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Васильковського В.М.

суддів: Девляшевського В.А., Меленко О.Є.

секретаря Мельник О.В.

з участю:прокурора Гринда І.І.

відповідача ОСОБА_3

представників ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом прокурора Надвірнянського району в інтересах держави в особі Волосівської сільської ради Надвірнянського району, третьої особи на стороні позивача Державної інспекції сільського господарства в Івано-Франківській області до ОСОБА_3 про звільнення та повернення самовільно зайнятої земельної ділянки за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Надвірнянського районного суду від 21 січня 2014 року, -

в с т а н о в и л а :

в листопаді 2013 року прокурор Надвірнянського району в інтересах держави в особі Волосівської сільської ради звернувся з даним позовом, посилаючись на те, що ОСОБА_3 самовільно захопила частину проїжджої дороги, чим створює перешкоди іншим мешканцям села. Тому просив зобов'язати відповідачку усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою територіальної громади АДРЕСА_1, шляхом знесення самовільно встановленої бетонної огорожі зі сторони вулиці Мазепи та повернути самовільно зайняту за рахунок цієї огорожі частину дороги, яка прилягає до присадибної ділянки ОСОБА_3, зобов'язати її відновити межі земельної ділянки та проїжджої частини вулиці, яку вона самовільно захопила.

Рішенням Надвірнянського районного суду від 21 січня 2014 року позов задоволено частково. Зобов'язано ОСОБА_3 усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою територіальної громади села, площею 0,0044 га, по АДРЕСА_1 шляхом демонтажу (знесення) самовільно встановленої бетонної огорожі вказаної земельної ділянки з боку вулиці Мазепи та повернути територіальній громаді с. Волосів Надвірнянського району самовільно зайняту за рахунок цієї огорожі частину дороги, яка прилягає до присадибної ділянки ОСОБА_3 В решті позову відмовлено. Вирішено питання судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 вказує на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення від 22.08.2013 року, на який посилається суд, не містить відомостей про місце, час вчинення правопорушення, яка саме проїжджа дорога самовільно зайнята. Судом не взято до уваги, що з урахуванням фактичної забудови вулиці Мазепи, що склалася на даний час, ширина вулиці в цілому не відповідає генеральному плану забудови с. Волосів. Без знесення існуючих будівель та огорож, що знаходяться впритул вулиці Мазепи, навпроти її будинку дорога не може бути розширена до розмірів, визначених генеральним планом забудови села. Судом при ухваленні рішення враховано тільки думку сільського голови, не допитано свідків з її сторони, не зазначено, чим саме бетонна огорожа перешкоджає жителям с. Волосів користуватися громадською дорогою, так як ширина дороги не відповідає генеральному плану села, на проїжджій частині встановлено електричні опори, відстань між якими становить 6 м, а не 12 м. Тому просить оскаржуване рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким в позові прокурора Надвірнянського району в інтересах держави в особі Волосівської сільської ради відмовити.

У засіданні апеляційного суду ОСОБА_3 та її представник апеляційну скаргу підтримали, прокурор, сільський голова і представник Державної інспекції сільського господарства доводи апеляційної скарги заперечили.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши подані докази і доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що земельна ділянка площею 0,0044 га по АДРЕСА_1 належить до земель громадського користування та відповідно до генплану забудови села є громадською дорогою. ОСОБА_3 самовільно зайняла дану земельну ділянку, встановивши на ній бетонну огорожу.

Задовольняючи позов частково, суд обґрунтовано виходив із того, що так як спірна земельна ділянка зайнята відповідачкою самовільно, то відповідно до Земельного кодексу України вона підлягає поверненню власнику землі, тобто територіальній громаді с. Волосів шляхом знесення самовільно встановленої бетонної огорожі на вказаній земельній ділянці з боку вулиці Мазепи та повернення територіальній громаді с. Волосів Надвірнянського району самовільно зайняту за рахунок цієї огорожі частину дороги, яка прилягає до присадибної ділянки ОСОБА_3

Такий висновок суду відповідає нормам матеріального права, зокрема ст. ст. 116, 125, 126, 152, 212 ЗК України.

Згідно з ч. 2 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільним зайняттям земельної ділянки є будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Самовільне, без оформлення права власності, користування ОСОБА_3 земельною ділянкою порушує інтереси держави в особі Волосівської сільської ради у вигляді обмеження повноважень щодо можливості розпорядження відповідною земельною ділянкою як громадською дорогою.

Відповідно до ст. 212 ЗК України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і спору, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Факт самовільного зайняття вказаної земельної ділянки ОСОБА_3 підтверджується актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства Державної інспекції сільського господарства в Івано-Франківській області від 20.08.2012 року, протоколом про адміністративне правопорушення від 22.08.2012 року. Відповідачці були видані приписи про усунення порушень земельного законодавства.

Як вбачається з протоколу засідання земельної комісії Волосівської сільської ради від 05.06.2013 року ОСОБА_3 самовільно збільшила площу своєї земельної ділянки, звівши бетонну огорожу, тим самим захопивши проїжджу частину дороги по вул. Мазепи, ширина якої згідно генплану становить 12 метрів.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що ОСОБА_3, яка самовільно захопила земельну ділянку, що належить громаді села Волосів, Надвірнянського району, повинна звільнити її шляхом знесення самовільно побудованої бетонної огорожі.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що ширина дороги не відповідає генеральному плану села, так як на проїжджій частині дороги встановлено електричні опори, відстань між якими становить 6 м, а фактична забудова вулиці Мазепи, що склалася на даний час не відповідає генеральному плану забудови с. Волосів, оскільки таке твердження не відповідає зібраним доказам.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції, повно і всебічно встановивши обставини справи та визначивши правовідносини, зумовлені встановленими фактами, правильно застосував правові норми і ухвалив законне й справедливе рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 307, 308, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Надвірнянського районного суду від 21 січня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення. Касаційна скарга на ухвалу може бути подана до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: Васильковський В.М.

Судді: Девляшевський В.А.

Меленко О.Є.