ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2014 року Справа № 908/2784/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Грейц К.В.,

суддів:Бакуліної С.В., Глос О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Регіонального відділення ФДМ України по Запорізькій області

на ухвалуДонецького апеляційного господарського суду від 21.11.2013р.

у справі№ 908/2784/13 господарського суду Запорізької області

за позовомРегіонального відділення ФДМ України по Запорізькій області

доФОП ОСОБА_4

простягнення заборгованості з орендної плати в сумі 12625,82грн., пені - 1454,29грн., штрафу - 1262,58грн., неустойки - 57091,74грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 23.10.2013р. у справі №908/2784/13 (суддя Колодій Н.А.) позов задоволено частково; стягнуто з ПП ОСОБА_4 на користь Регіонального відділення ФДМ України по Запорізькій області 12625,82грн. основного боргу та 57091,74грн. неустойки; відстрочено виконання рішення у справі щодо стягнення основного боргу в сумі 12625,82грн. та 57091,74грн. неустойки строком до 01.11.2014р.; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із даним рішенням в частині надання відстрочки виконання рішення та відмови в позові щодо стягнення 1454,29грн. пені та 1262,58грн. штрафу, Регіональне відділення ФДМ України по Запорізькій області звернулося до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 23.10.2013р. у справі №908/2784/13 в частині відмови у задоволенні позову і надання відстрочки та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 21.11.2013р. у справі № 908/2784/13 (судді Марченко О.А., Попков Д.О., Татенко В.М.) апеляційну скаргу Регіонального відділення ФДМ України по Запорізькій області на рішення господарського суду Запорізької області від 23.10.2013р. у справі №908/2784/13 повернуто заявникові на підставі п. 3 ч.1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України.

У касаційній скарзі Регіональне відділення ФДМ України по Запорізькій області просить скасувати ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 21.11.2013р. у справі №908/2784/13, а апеляційну скаргу позивача направити до суду апеляційної інстанції для розгляду по суті, посилаючись на порушення та неправильне застосування господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. 129 Конституції України, ст.ст. 1, 2, 4-2, 91 Господарського процесуального кодексу України.

Сторони не скористалися наданим їм процесуальним правом на участь своїх представників в судовому засіданні суду касаційної інстанції.

Розглянувши матеріали справи та перевіривши правильність застосування апеляційним господарським судом норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Повертаючи позивачу апеляційну скаргу на підставі п. 3 ч.1 ст. 97 ГПК України, господарський суд апеляційної інстанції виходив з того, що: по-перше, позивач, звертаючись з апеляційною скаргою на рішення господарського суду Запорізької області від 23.10.2013р. у справі №908/2784/13, в якості доказу сплати судового збору надав платіжні доручення №378 від 19.12.2012р. на суму 804,75грн. та №37 від 28.02.2013р. на суму 55,50грн., тобто скаржником сплачено судовий збір раніше ніж було прийнято оскаржуване рішення господарського суду першої інстанції; по-друге, розділи "Призначення платежу" платіжних доручень №378 від 19.12.2012р. та №37 від 28.02.2013р. не містять обов'язкових відомостей про те, за яку саме скаргу та у якій справі сплачено судовий збір.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає висновки апеляційного господарського суду про наявність підстав для повернення апеляційної скарги позивача на рішення господарського суду Запорізької області від 23.10.2013р. у справі №908/2784/13 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України законними і обґрунтованими з огляду на наступне.

Господарським судом апеляційної інстанції встановлено і матеріалами справи підтверджено, що позивачем в порушення вимог ч. 3 ст. 94 Господарського процесуального кодексу України (згідно з якою, до скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору) не подав документів, що підтверджують сплату судового збору в установленому порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 44 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Порядок сплати та розмір ставок судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" №3674-VI від 08.07.2011р., що набрав чинності 01.11.2011р.

З огляду на зміст вказаних нормативно-правових актів, судовим збором має бути оплачена саме та скарга, що подається до суду.

Як роз'яснено в п.п. 2.21, 2.22 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором; за відсутності у відповідному платіжному документі належних платіжних реквізитів або неправильного їх зазначення заява (скарга) повертається господарським судом без розгляду.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Господарським судом апеляційної інстанції встановлено і матеріалами справи підтверджено, що додані позивачем до матеріалів апеляційної скарги платіжні доручення №378 від 19.12.2012р. та №37 від 28.02.2013р. не містять відомостей про те, яка саме скарга та у якій справі оплачується судовим збором.

Крім того, колегією суддів Донецького апеляційного господарського суду враховано, що сплата позивачем судового збору відбулася задовго до прийняття оскаржуваного рішення господарського суду Запорізької області від 23.10.2013р. (платіжними дорученням №378 від 19.12.2012р. та №37 від 28.02.2013р.), у зв'язку з чим висновки апеляційного господарського суду про те, що вищевказані платіжні доручення не підтверджують оплату судовим збором саме апеляційної скарги позивача на рішення господарського суду Запорізької області від 23.10.2013р. є цілком правомірними.

Доводи касаційної скарги про порушення апеляційним господарським судом гарантованого Конституцією України права на апеляційне оскарження судового рішення спростовуються нормами чинного процесуального законодавства, зокрема, ч. 4 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено можливість повторного подання апеляційної скарги після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2 і 3 частини першої цієї статті.

З огляду на викладене, ухвала Донецького апеляційного господарського суду від 21.11.2013р. у справі № 908/2784/13 відповідає вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 1 ст. 111-9, ст.ст. 111-11, 111-13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 21.11.2013р. у справі № 908/2784/13 залишити без задоволення, а ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 21.11.2013р. у справі № 908/2784/13 - без змін.

Головуючий К. Грейц

Судді С.Бакуліна

О. Глос