ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 березня 2014 року Справа № 914/2108/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Грейц К.В.
суддів:Бакуліної С.В., Глос О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ТОВ комерційна науково-інженерна фірма "Композит"
на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 11.09.2013р.
у справі№914/2108/13 господарського суду Львівської області
за позовомзаступника прокурора м. Львова в інтересах держави в особі Регіонального відділення ФДМ України по Львівській області
доТОВ комерційна науково-інженерна фірма "Композит",
третя особа,яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Державний університет інформаційно-комунікаційних технологій в особі Львівського коледжу Державного університету інформаційно-комунікаційних технологій,
прозвільнення орендованого майна та повернення балансоутримувачу,
у судовому засіданні взяли участь представники:
від прокуратури: Боднарчук В.М. (прокурор відділу Генеральної прокуратури
України);
від позивача : не з'явилися;
від відповідача : Мачуга О.С.-директор, Шатула О.Г. (дор. №12 від 17.03.2014р.);
від третьої особи : не з'явилися;
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Львівської області від 22.07.2013р. у справі №914/2108/13 (суддя Березняк Н.Є.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 11.09.2013р. (судді: Михалюк О.В., Новосад Д.Ф., Плотніцький Б.Д.), позовні вимоги задоволено; зобов'язано ТОВ комерційна науково-інженерна фірма "Композит" звільнити орендоване державне майно - вбудовані нежитлові приміщення, загальною площею 184,2кв.м., які знаходяться на четвертому поверсі п'ятиповерхової будівлі гуртожитку Львівського коледжу державного університету інформаційно-комунікаційних технологій, вартістю 716600,00грн. та повернути вказане майно балансоутримувачу, про що скласти відповідний акт.
У касаційній скарзі ТОВ комерційна науково-інженерна фірма "Композит" просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 22.07.2013р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 11.09.2013р. у справі №914/2108/13 і прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю, посилаючись на порушення господарськими судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, ч.ч. 2, 3 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", оскільки позивачем не подано належних доказів надіслання заяви від 07.03.2013р. про припинення договору оренди на адресу відповідача, у зв'язку з чим судам необхідно було застосовувати норми договору оренди про продовження його дії на новий строк на тих самих умовах.
Позивач та третя особа не скористалися своїм процесуальним правом на участь своїх представників в судовому засіданні суду касаційної інстанції.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників прокуратури та відповідача, перевіривши матеріали справи, правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступне.
19.03.2010р. між регіональним відділенням ФДМ України по Львівській області (орендодавцем) та ТОВ комерційною науково-інженерною фірмою "Композит" (орендарем) було укладено договір оренди №50 індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності, відповідно до п. 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно - вбудовані нежитлові приміщення, загальною площею 184,2кв.м., які знаходяться на четвертому поверсі п'ятиповерхової будівлі гуртожитку Львівського коледжу Державного університету інформаційно-комунікаційних технологій за адресою: м. Львів, вул. В.Великого, 33, що знаходиться на балансі Державного університету інформаційно-комунікаційних технологій.
Згідно з п. 1.2 договору майно передається в оренду з метою: 74,9кв.м. - розміщення офісних приміщень, 109,3кв.м. - розміщення суб'єкта господарювання, що здійснює проектні, проектно-вишукувальні, проектно-конструкторські роботи.
Відповідно до п. 10.1 договору цей договір укладено строком на два роки і 11 місяців, що діє з 19.03.2010р. по 18.02.2013р. включно.
Згідно з п. 10.4 договору у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця договір уважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором; зазначені дії оформляються додатковим договором, який є невід'ємною частиною договору, при наявності погодження органу, уповноваженого управляти об'єктом оренди, та Балансоутримувача.
Відповідно до п. 10.6 договору чинність договору припиняється внаслідок: закінчення строку, на який його було укладено; загибелі орендованого майна; достроково за взаємною згодою сторін або за рішенням суду; банкрутства орендаря; ліквідації орендаря-юридичної особи.
Згідно з ч. 1 п.10.8 договору у разі припинення або розірвання цього договору майно протягом трьох робочих днів повертається орендарем балансоутримувачу.
Відповідно до п. 10.9 договору майно вважається поверненим балансоутримувачу з моменту підписання орендарем та балансоутримувачем акта приймання-передавання, один примірник якого протягом трьох днів орендарем скеровується орендодавцю; обов'язок щодо складання акта приймання-передавання про повернення майна покладається на орендаря.
19.03.2010р. за актом приймання-передачі нерухомого державного майна площею 184,2кв.м. за адресою м. Львів, вул. Володимира Великого, 33 №50/2010 орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно - вбудовані нежитлові приміщення загальною площею 184,2кв.м., які знаходяться на четвертому поверсі п'ятиповерхової будівлі гуртожитку Львівського коледжу Державного університету інформаційно-комунікаційних технологій за адресою: м.Львів, вул. В. Великого, 33, що знаходиться на балансі Державного університету інформаційно-комунікаційних технологій.
22.11.2011р. між регіональним відділенням ФДМ України по Львівській області (орендодавцем) та ТОВ комерційною науково-інженерною фірмою "Композит" (орендарем) було укладено договір про внесення змін до договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності від 19.03.2010р. №50, яким було внесено зміни щодо розміру орендної плати та порядку її сплати.
07.03.2013р. позивач на адресу відповідача надіслав заяву про припинення договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності від 19.03.2010р. №50, в якій повідомив про припинення договору оренди від 19.03.2010р. №50 19.02.2013р. і необхідність повернути об'єкт оренди балансоутримувачу протягом трьох робочих днів згідно з умовами п.п. 10.8, 10.9 договору.
23.04.2013р. позивач надіслав на адресу відповідача лист №11-03-02646, в якому знову повідомив відповідача про припинення дії договору оренди нерухомого майна №50 від 19.03.2010р. та необхідність повернення орендованого приміщення орендодавцю з посиланням на заяву позивача про припинення договору оренди від 07.03.2013р. №11-03-01500 та лист Міністерства освіти і науки України від 08.04.2013р. №1/11-6599 про відмову у наданні дозволу на передачу в оренду нежитлового приміщення гуртожитку площею184,2кв.м., додавши копію вказаного листа.
Окрім того, листами №60 від 14.03.2013р., №104 від 30.04.2013р. №124 від 28.05.2013р.; №139 від 10.06.2013р. балансоутримувач повідомляв відповідача про припинення 18.02.2013р. дії договору оренди нерухомого майна №50 від 19.03.2010р. та необхідність повернення орендованого приміщення балансоутримувачу (а.с. 29-33).
Проте, зазначені листи залишені відповідачем без відповіді, а орендоване майно не було повернуто орендодавцю чи балансоутримувачу.
З огляду на викладене, заступник прокурора міста Львова звернувся до господарського суду Львівської області з позовом в інтересах держави в особі регіонального відділення ФДМ України по Львівській області до ТОВ комерційна науково-інженерна фірма "Композит" про зобов'язання відповідача звільнити орендоване державне майно - вбудовані нежитлові приміщення загальною площею 184,2кв.м., які знаходяться на четвертому поверсі п'ятиповерхової будівлі гуртожитку Львівського коледжу Державного університету інформаційно-комунікаційних технологій за адресою м. Львів, вул. В. Великого, 33, що знаходяться на балансі Державного університету інформаційно-комунікаційних технологій, вартістю 716600грн. та повернення вказаного майна балансоутримувачу, про що скласти відповідний акт.
Задовольняючи позовні вимоги, господарські суди виходили з того, що: по-перше, договір оренди №50 від 19.03.2010р. припинив свою дію 19.02.2013р., про що відповідача було повідомлено листом №11-03-01500 від 07.03.2013р., однак відповідач в порушення умов п.п. 10.8, 10.9 договору оренди та вимог ст. 785 Цивільного кодексу України не повернув об'єкт оренди позивачу; по-друге, наявними в матеріалах справи доказами (листами балансоутримувача та Міністерства освіти і науки України) підтверджено відсутність погодження на продовження договору оренди органу, уповноваженого управляти об'єктом оренди, та балансоутримувача (як це передбачено умовами п. 10.4 договору).
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає висновки господарських судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для задоволення позову законними і обґрунтованими з огляду на наступне.
Предметом позову у даній справі є вимога про звільнення орендованого державного майна та повернення його балансоутримувачу у зв'язку з припиненням договору оренди №50 від 19.03.2010р.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Відповідно до ч.1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Строк договору оренди визначається за погодженням сторін; у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором (ч. 4 ст. 284 Господарського кодексу України).
Відповідно до ст. 291 Господарського кодексу України договір оренди припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу (приватизації) об'єкта оренди; ліквідації суб'єкта господарювання - орендаря; загибелі (знищення) об'єкта оренди.
Згідно з ч.2 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; приватизації об'єкта оренди орендарем (за участю орендаря); банкрутства орендаря; загибелі об'єкта оренди; ліквідації юридичної особи, яка була орендарем або орендодавцем.
Правові наслідки продовження користування майном після закінчення строку дії договору найму передбачено у ст. 764 Цивільного кодексу України (згідно з якою якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором), та ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (згідно з якою у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором).
Обов'язки наймача у разі припинення договору найму передбачено у ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України (згідно з якою у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі) та у ч. 1 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (згідно з якою у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди).
Господарськими судами встановлено і матеріалами справи підтверджено факт повідомлення позивачем відповідача в установленому законом порядку листом від 07.03.2013р. про припинення 19.02.2013р. договору оренди від 19.03.2010р. №50 та необхідність повернути об'єкт оренди протягом трьох робочих днів балансоутримувачу (а.с. 21-22).
Господарськими судами також встановлено і матеріалами справи підтверджено факт невиконання відповідачем умов договору оренди щодо повернення орендованого майна у разі припинення договору у термін і в порядку, передбаченому п.п. 10.8, 10.9 договору оренди №50 від 19.03.2010р. (протягом трьох робочих днів за актом приймання-передавання).
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач, не заперечуючи факту неповернення об'єкта оренди балансоутримувачу після закінчення строку дії договору, вважає вказаний договір продовженим на той самий строк і на тих самих умовах з огляду на неподання позивачем належних доказів надіслання на його адресу заяви від 07.03.2012р. про припинення договору оренди від 19.03.2010р. №50 19.02.2013р.
Однак вищевказані доводи позивача цілком правомірно не було взято до уваги господарськими судами, оскільки, як встановлено апеляційним господарським судом, крім листа позивача про припинення договору оренди від 07.03.2013р. (докази надіслання якого відповідачу знаходяться в матеріалах справи (а.с. 21-22), на адресу відповідача ще були надіслані листи балансоутримувача про припинення договору оренди №50 від 19.03.2010р. і необхідність протягом трьох робочих днів повернути орендоване майно (№60 від 14.03.2013р., №104 від 30.04.2013р., №124 від 28.05.2013р., №139 від 10.06.2013р. (а.с. 29-33).
Крім того, господарськими судами встановлено, матеріалами справи підтверджено і відповідачем не заперечується відсутність погодження органу, уповноваженого управляти об'єктом оренди, та балансоутримувача на продовження договору оренди, яке є необхідним для продовження договору оренди згідно з умовами п. 10.4 договору оренди (лист Міністерства освіти і науки України від 08.04.2013р. №1/11-6599, надісланий позивачем на адресу відповідача 23.04.2013р. - а.с. 42-43; листи балансоутримувача від 14.03.2013р. №60, від 30.04.2013р. №104, від 28.05.2013р. №124, від 10.06.2013р. №139 - а.с. 29-33).
Доводи касаційної скарги, які фактично зводяться до необхідності здійснення касаційною інстанцією переоцінки наявних у справі доказів, яким вже було надано оцінку господарськими судами першої та апеляційної інстанції, не спростовують законних і обґрунтованих висновків господарських судів.
Слід зазначити, що відповідно до ч. 2 ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними ті обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
За таких обставин, встановлені господарськими судами першої та апеляційної інстанцій із дотриманням правил ст. 43 Господарського процесуального кодексу України факти, на підставі яких касаційна інстанція відповідно до ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України перевіряє правильність застосування норм матеріального та процесуального права при вирішенні спору, спростовують доводи касаційної скарги щодо порушення господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.
З огляду на викладене, постанова Львівського апеляційного господарського суду від 11.09.2013р. у справі №914/2108/13 відповідає вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 1 ст. 111-9, ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ТОВ комерційна науково-інженерна фірма "Композит" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 11.09.2013р. у справі №914/2108/13 залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 11.09.2013р. у справі №914/2108/13 - без змін.
Головуючий К. Грейц
Судді: С. Бакуліна
О. Глос