АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
__________________________________________________________________
Провадження 22-ц/790/1756/14 р. Головуючий 1 інстанції Тарасенко Л.І.
Справа № 626/3106/13-ц Доповідач: Коваленко І.П.
Категорія: житлові
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 березня 2014 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого - Коваленко І.П
суддів - Коровіна С.Г., Довгаль А.П.
при секретарі - Москаленко Е.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Красноградського районного суду Харківської області від 09 січня 2014 року по справі за позовом Наталинського підприємства житлово-комунального господарства з 3-ю особою без самостійних вимог на стороні позивача Наталинською сільською радою Красноградського району Харківської області до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання такими, що втратили право користування житлом та про зняття з реєстрації та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 про усунення перешкод в користування житлом та вселення в квартиру,-
В С Т А Н О В И Л А :
В листопаді 2013 року Наталинське підприємство житлово-комунального господарства звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання такими, що втратили право користування житлом та про зняття з реєстрації.
19 грудня 2013 року відповідач ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічною позовною заявою до Наталинського підприємства житлово-комунального господарства та Наталинської сільської ради Красноградського району Харківської області про усунення перешкод у користуванні квартирою АДРЕСА_1 та вселення в зазначену квартиру.
В судовому засіданні представник позивача Наталинського ПЖКГ позов підтримала та просила задовольнити, а в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовити та пояснила суду, що житловий будинок НОМЕР_1 на рівні з іншими будинками, які належали колишньому "Аеродорбуду-870", на підставі рішення Наталинської сільської ради Красноградського району Харківської області від 30.05.2005 року переданий в експлуатацію Наталинському ПЖКГ. Відповідач по справі ОСОБА_2 на підставі ордеру на жиле приміщення отримав право на проживання в квартирі АДРЕСА_1 в 1992 року. ОСОБА_1 був зареєстрований у вказаній квартирі у 2003 році, з яких підстав, не відомо. На даний час квартира не приватизована, відповідачі, які в ній зареєстровані, протягом тривалого часу, понад 10 років, за вказаною адресою не проживають, квартирну плату не сплачують, заборгованість якої станом на 01.11.2013 року складає 1529,06 грн. При перевірці паспортного режиму у ж.м. БУ-870 в 2008 та 2012 році також було підтверджено, що відповідачі за місцем реєстрації не проживають. 15.11.2013 року комісія, до складу якої увійшли: начальник Наталинського ПЖКГ, паспортист Наталинського ПЖКГ , ст. дільничний інспектор Красноградського РВ ГУМВС України, депутати Наталинської сільської ради Красноградського, здійснили виїзд огляду приміщення за спірною адресою. Комісією було встановлено, що в даному житловому приміщенні тривалий час вже ніхто не проживає, оскільки в ньому було багато пилу та павутиння, саме приміщення та прибудинкова територія знаходяться в занедбаному стані, підлога та покрівля потребують капітального ремонту, одна з житлових кімнат перетворена на комірчину, стан приміщення зафіксований фотографіями. Вказане житлове приміщення зовсім не придатне для житла, оскільки в ньому не має опалення та електроенергії, відповідачі по справі не користуються послугами з водопостачання, також відсутній туалет на прибудинковій території. Перешкод у користуванні житлом відповідачі не мали, замки у вхідних дверях не змінювались, отже вони мали можливість потрапляти до квартири. Оскільки відповідачі не проживають в квартирі більше 10 років, не сплачують плату за її користування, не несуть ніяких витрат по її утриманню, просила визнати їх такими, що втратили право користування вказаною квартирою.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов Наталинського ПЖКГ про визнання його такими, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1 не визнав та просив задовольнити його зустрічний позов про усунення перешкод у користуванні житлом та вселити його в зазначену квартиру. При цьому пояснив, що в зазначеній квартирі він проживає з 1992 року та іншого житла не має. Також в даній квартирі проживає його брат ОСОБА_1 який на даний час навчається. З часу вселення і до теперішнього часу місце проживання не змінював і тільки починаючи з 15.11.2013 року він вимушено не проживає в квартирі, оскільки в цей день коли він перебував на роботі, члени комісії під головуванням начальника Наталинського ПЖКГ, зламали замок на вхідних дверях, проникли до його житла та винесли його з братом речі. Після чого встановили на вхідних дверях навісний замок, ключі від якого знаходяться у відповідачів, у зв'язку з чим він не має можливості проживати в своїй квартирі. Також пояснив, що квартирну плату він не сплачував, оскільки на його адресу жодного разу не проходило квитанцій на її оплату та він не знав, що необхідно було звернутися до Наталинського ПЖКГ за отриманням спеціальної книжки на оплату послуг. Одна житлова кімната в квартирі дійсно виділена під комірчину. В квартирі дійсно немає опалення та енергопостачання. У зв'язку з тим, що його мати є інвалідом, він тривалий час перебував у неї АДРЕСА_2, оскільки вона потребувала стороннього догляду, але проживати в квартирі він не переставав.
Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов Наталинського ПЖКГ не визнав та пояснив суду, що він за місцем свого постійного проживання в квартирі АДРЕСА_1 на даний час дійсно тимчасово відсутній, оскільки виїхав на навчання до м. Москви, де тимчасово проживає та навчається в Московській міжнародній вищій школі бізнесу та центру, у зв'язку з чим відповідно до ЖК України за ним зберігається жиле приміщення в якому він проживає. В квартирі проживає його брат ОСОБА_2 та в даній квартирі знаходиться його майно.
Представник відповідачів в судовому засіданні позов Наталинського ПЖКГ не визнав та просив задовольнити зустрічний позов ОСОБА_1, оскільки ОСОБА_2 постійно проживає у спірній квартирі, а ОСОБА_1 навчається у м. Москва, тому за ним зберігається житло на час навчання.
Представник третьої особи на стороні позивача сільський голова Наталинської сільської ради Красноградського району Харківської області Боровська В.П. позов Наталинського підприємства житлово-комунального господарства підтримала та просила задовольнити, а також пояснила суду, що відповідно до рішення Наталинської сільської ради Красноградського району від 30.06.2005 року «Про прийняття на баланс будинків бувшого «Аеродорбуду-870» прийнято в комунальну власність територіальної громади с. Наталине житлове містечко «Аеродорбуду-870» в тому числі і будинок НОМЕР_1, який у рішенні зазначений за НОМЕР_2, оскільки на той час не була відрегульована нумерація зазначених будинків, та переданий в експлуатацію Наталинського ПЖКГ. У вказаній квартирі спочатку проживала вся родина ОСОБА_1, доки мати відповідачів не отримала по ордеру 3-х кімнатну квартиру на себе, свого чоловіка та сина ОСОБА_1. Після цього в цій квартирі залишився проживати ОСОБА_2 з сім'єю. На підставі чого в спірній квартирі зареєструвався ОСОБА_1, який був забезпечений іншим житлом, сільській раді не відомо. Відповідачі на протязі останніх 10 років вказаною квартирою не користуються. Договір найму квартири не укладали, комунальні послуги не сплачують. Квартира приведена в непридатний для проживання стан, відсутнє енергопостачання та опалення. На даний час квартира не приватизована та в ній зареєстровані відповідачі по справі, які в ній не проживають.
Рішенням Красноградського районного суду Харківської області від 09 січня 2014 року позов Наталинського підприємства житлово-комунального господарства задоволений.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнані такими, що втратили право користування квартирою АДРЕСА_1
В задоволенні позову ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні житлом та вселенні в квартиру відмовлено.
Додатковим рішенням Красноградського районного суду Харківської області від 24 січня 2014 року стягнуті солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 судові витрати в сумі 229,40 грн.
В апеляційних скаргах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просять рішення суду скасувати і ухвалити по справі нове рішення ,яким відмовити в позові Наталинського підприємства житлово-комунального господарства та задовольнити зустрічний позов ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, на невідповідність висновків суду фактичним обставинам по справі.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення з?явившихся осіб, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційних скарг, вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню частково.
При цьому колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. З ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Звертаючись з позовом про визнання відповідачів такими, що втратили право користування житлом та про зняття з реєстрації Наталинське підприємство житлово-комунального господарства посилалось на те, що відповідно до рішення Наталинської сільської ради Красноградського району Харківської області «Про прийняття на баланс будинків бувшого «Аеродорбуду-870» прийнято в комунальну власність територіальної громади с. Наталине житлове містечко «Аеродорбуду-870» в тому числи і будинок №27 (який зазначений під номером 28) та на підставі вказаного рішення та акту приймання-передачі житлових будинків ж.м. БУ-870 переданий в експлуатацію Наталинському підприємству житлово-комунального господарства (а.с. 15-17), тобто, Наталинське підприємство житлово-комунального господарства є належним позивачем.
Між тим з такими висновками суду першої інстанції погодитись не можна.
Із копії рішення Наталинської сільської ради Красноградського району Харківської області від 30.06.2005 року «Про прийняття на баланс будинків бувшого «Аеродорбуду-870» вбачається, що прийнято в комунальну власність територіальної громади с. Наталине житлове містечко «Аеродорбуду-870», а саме будинки №№ 29, 31, 32, 32-а, 40, 33, 32-б, 32-в, 26,42,39,25,28, 23,34,21,18,20,77,6,9,10,8,1,3,5,7,15. (а.с.15-17).
Будинок НОМЕР_1 в даному рішенні та акті прийому-передачі відсутній.
Із копії паспортів відповідачів та форми «А» вбачається, що зареєстровані вони в квартирі АДРЕСА_1. (а.с.7,8, 28,46).
Із копії ордеру № 266 від 1992 року вбачається, що ОСОБА_2 надавалась квартира АДРЕСА_1. (а.с.49).
Посилання представника позивача на те, що будинок НОМЕР_1 та будинок НОМЕР_2 є одна будівля колегією суддів не приймаються, оскільки будь-яких доказів позивачем не надано.
При цьому із списку мешканців житлового містечка БУ-870 станом на 15.11.2013 року вбачається, що є і будинок НОМЕР_1, і будинок НОМЕР_2. (а.с.72-76).
В судовому засіданні апеляційної інстанції голова Наталинської сільської ради Красноградського району Харківської області пояснила, що фактично відповідачі проживають в будинку НОМЕР_2 ,а зареєстровані в будинку НОМЕР_1. Ці розбіжності було встановлено під час підготовки позову, однак, будь-яких дій по врегулюванню цих розбіжностей Наталинською сільською радою Красноградського району Харківської області не приймалось.
Отже, колегія суддів вважає, що беззаперечних доказів того, що будинок НОМЕР_1 прийнято в комунальну власність територіальної громади с. Наталине, матеріали справи не містять, тому в задоволені позову Наталинському підприємству житлово-комунального господарства про визнання відповідачів такими, що втратили право користування житлом та про зняття з реєстрації необхідно відмовити.
Що стосується зустрічного позову ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні житлом та вселенні в квартиру, то колегія суддів вважає, що він підлягає задоволенню.
При цьому колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до вимог ч.4 ст..9 ЖК України, ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.
Із копії ордеру № 266 від 1992 року вбачається, що ОСОБА_2 надавалась квартира АДРЕСА_1. (а.с.49).
Цей ордер не визнаний недійсним та не скасований.
В цій квартирі він зареєстрований. (а.с.45-46).
Будь-якого рішення суду про виселення або позбавлення права користування житлом в спірній квартирі ОСОБА_2 не має.
Із акту від 15 листопада 2013 року вбачається, що комісією була вскрита квартира АДРЕСА_1, в якій зареєстровані відповідачі , всі речі складені в окреме приміщення ,яке опечатано.
В судовому засіданні апеляційної інстанції представник Наталинського підприємства житлово-комунального господарства та сільський голова підтвердили, що дійсно спірна квартира була вскрита комісією, речі, які там знаходились були винесені, а квартира опечатана.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що право ОСОБА_2 порушено і підлягає захисту шляхом вселення в квартиру.
На підставі наведеного та керуючись п.2 ч.1 ст.307, 313, ч.2 ст.314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Рішення Красноградського районного суду Харківської області від 09 січня 2014 року-скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову Наталинського підприємства житлово-комунального господарства відмовити.
Зустрічний позов ОСОБА_2 задовольнити.
Усунути перешкоди в користуванні житлом та вселити ОСОБА_2 в квартиру АДРЕСА_1 житлового містечка АДРЕСА_3
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий -
Судді -