Справа № 22-ц- 4837/2006р. Головуючий 1-ї інстанції: Лігус СМ.
Категорія: житлові. Доповідач : Кокоша В.В.
Р І Ш Е Н Н Я ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 грудня 2006 року. Судова колегія судової палати у
цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого - судді Котелевець А.В., суддів - Кокоші В.В., Солодкова А.А., при секретарі - Полубан С.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою державного підприємства завод „Електроважмаш" на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 25 травня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1до державного підприємства завод „Електроважмаш", 3 особи опікунська рада Орджонікідзевського РВК м. Харкова, законний представник неповнолітнього ОСОБА_2- ОСОБА_3про поновлення на квартирному обліку, спонукання надати або придбати квартиру та відшкодування моральної шкоди,
ВСТАНОВИЛА:
У вересні 2003 року ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаним позовом.
В уточнених позовних вимогах просила скасувати рішення адміністрації та профспілкового комітету ДП завод „Електроважмаш" про виключення її і неповнолітнього онука ОСОБА_2, 1989 року народження із списків квартирного обліку підприємства, як членів сім'ї померлого ОСОБА_2 та поновити їх на квартирному обліку в загальній черзі з часу зняття з обліку.
Зобов'язати відповідача надати або придбати у тримісячний термін їй та неповнолітньому ОСОБА_2 двокімнатну квартиру, розташовану в
Орджошкідзевському районі м. Харкова та стягнути з ДП завод „Електроважмаш" на її користь моральну шкоду у розмірі 6100 грн.
В обфунтування свої вимог посилалася на те, що її чоловік ОСОБА_2, працював в ДП завод „Електроважмаш" та перебував там на квартирному обліку разом з нею і їх неповнолітнім онуком ОСОБА_2
В липні 1999 року чоловік помер. За законом за нею та онуком збереглося право подальшого перебування на квартирному обліку.
Проте 22 березня 2001 року спільним рішенням адміністрації та профспілкового комітету ДП завод „ Електроважмаш" її та онука ОСОБА_2 знято з квартирного обліку.
Відповідач, в особі свого представника, позов не визнав, посилаючись на те, що позивачка ОСОБА_1 з 1993 року на квартирному обліку як член сім'ї ОСОБА_2 не перебувала, а неповнолітній ОСОБА_2. не був членом сім'ї померлого ОСОБА_2, так як місцем його проживання є місце проживання його батьків.
Законний представник неповнолітнього ОСОБА_2 - ОСОБА_3, представник опікунської ради Орджонікідзевського РВК м. Харкова позов підтримали.
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 25 травня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково.
Постановлено поновити ОСОБА_1 з онуком ОСОБА_2 на квартирному обліку ДП завод „ Електроважмаш" в загальній черзі з моменту зняття їх з квартирного обліку.
ДП завод „Електроважмаш" зобов'язане надати ОСОБА_1, з онуком ОСОБА_2 однокімнатну квартиру.
В іншій частині позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ДП завод „Електроважмаш", посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та направити справу на новий розгляд до того ж суду .
Судова колегія, вислухавши суддю - доповідача, пояснення з'явившихся осіб, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового рішення.
Задовольняючи частково позов ОСОБА_1, суд першої інстанції вважав доведеним, що позивачка і її неповнолітній онук ОСОБА_2. були незаконно зняті з квартирного обліку в ДП завод „Електроважмаш", у зв 'язку з чим поновив їх на квартирному обліку та зобов 'язав відповідача надати їм однокімнатну квартиру.
Однак з таким висновком суду погодитися не можна, оскільки він зроблений з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи та стверджується належними доказами, ОСОБА_2 працював в ДП завод „Електроважмаш", в грудні 1977 року разом з сім'єю із чотирьох осіб ( він, дружина, син і дочка) був взятий на квартирний облік за місцем роботи в загальну чергу для отримання житла. ( а. с. 122 -130).
В 1985 році ОСОБА_2 на сім'ю із трьох осіб (він, дружина та дочка) надано однокімнатну ізольовану кооперативну квартиру № 17, жилою площею 18.1 кв. м. розташовану в АДРЕСА_1без зняття з квартирного обліку.
Сім'я сина ОСОБА_2 залишилася проживати у двокімнатній ізольованій АДРЕСА_1. ( а. с. 106-107).
28 червня 1990 року ОСОБА_2. та позивачка ОСОБА_1 розірвали шлюб між собою. (а с. 93).
Згідно з п. 30 „Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм житлових приміщень в Україні", при розірванні шлюбу між особами, які працюють на одному і тому ж підприємстві, в установі, організації і перебувають на квартирному обліку за місцем роботи, облікова справа поділяється відповідної за кожним з колишнього подружжя зберігається право перебувати на квартирному обліку за місцем роботи. Якщо один із подружжя, який перебував на квартирному обліку разом з другим подружжя, не працює на тому ж підприємстві ( в установі, організації), в якому вони перебували на обліку, він переводиться на облік за місцем своєї роботи, а якщо там не ведеться облік - у виконавчий комітет місцевої Ради за місцем проживання.
Зазначене свідчить, що після розірвання шлюбу між подружжям, позивачка ОСОБА_1 перестала бути членом сім'ї ОСОБА_2 та не мала законних підстав для подальшого перебз'вання на квартирному обліку громадян, потребуючих поліпшення житлових умов в якості членів сім'ї ОСОБА_2
Рішенням Орджонікідзевського РВК м. Харкова № 55/35 від 3 березня 1992 року було затверджено рішення загальних зборів членів ЖБК „Електроважмаш - 2" про прийняття ОСОБА_1 в члени ЖБК та правлінню кооперативу надано дозвіл відкрити на її ім'я фінансовий рахунок на квартиру № 17, жилою площею 18.1 кв. м., розташовану в АДРЕСА_1( а. с. 96).
Постановою адміністрації та профспілкового комітету ДП завод „Електроважмаш" від 7 жовтня 1993 року задоволено заяву ОСОБА_2 та внесено зміни до складу членів його сім'ї в списках квартирного обліку на З особи, (він; його дочка ОСОБА_4, внук ОСОБА_2.,1989 року народження), (а. с. 91-92).
Постановою адміністрації та профспілкового комітету ДП завод „Електроважмаш" від 22 листопада 1994 року задоволено заяву ОСОБА_2 та внесено зміни до складу членів його сім'ї в списках квартирного обліку на 4 особи. ( він, його дочка ОСОБА_4. , внук ОСОБА_2., внук ОСОБА_5, 1994 року народження), (а. с. 85-89).
5 вересня1997 року ОСОБА_2. та ОСОБА_1 вдруге зареєстрували між собою шлюб. (а. с 77).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2. помер. (а. с. 31).
Постановою профспілкового комітету ППО ВО „Електроважмаш" від 22 березня 2001 року №13 затверджено рішення житлово - побутової комісії про виключення із списків квартирного обліку членів сім'ї померлого ОСОБА_2 за відсутністю підстав подальшого їх перебування на обліку. (а.с.50-51).
Матеріали справи свідчать про те, що ОСОБА_1 з 1993 року не перебувала на квартирному обліку в ДП завод „ Блектроважмаш" в якості члена сім'ї померлого ОСОБА_1
Доказів того, що після повторної реєстрації шлюбу у вересні 1997 року між подружжям ОСОБА_1, ОСОБА_2 останній надавав заяви до адміністрації та профспілкового комітету ДП завод „Електроважмаш" про внесення змін в його облікову справу та включення позивачки до складу членів його сім'ї, які перебувають з ним на квартирному обліку, матеріали справи не містять.
Посилання ОСОБА_1 на те, що відповідно до ст. 40 ЖК України після смерті свого чоловіка ОСОБА_2 за нею збереглося право подальшого перебування на квартирному обліку, не відповідає вимогам закону, оскільки на час смерті ОСОБА_2, вона не перебувала на квартирному обліку як член його сім'ї.
Відповідно до частини 2 ст. 17 ЦК України в редакції 1963 року, що діяв на час виникнення спірних правовідносин, місцем проживання неповнолітніх, що не досягли п'ятнадцяти років, або громадян, які перебувають під опікою, визнається місце проживання їх батьків (усиновителів) або опікунів.
Матеріали справи свідчать про те, що 25 листопада 1997 року мати неповнолітнього ОСОБА_2- ОСОБА_4 разом з малолітнім сином ОСОБА_5 вибула з квартири позивачки для постійного проживання в Сумську область та перестали бути членами сім'ї ОСОБА_2 (а. с.74-76).
Доказів про те, що до смерті ОСОБА_2 він в установленому законом порядку призначався опікуном неповнолітнього ОСОБА_2, 1989 року народження та відповідно до ч. 2 ст. 64 ЖК України неповнолітній ОСОБА_2. визнавався членом сім'ї ОСОБА_2, матеріали справи не містять.
Оскільки на день смерті ОСОБА_1 у позивачки ОСОБА_1 та неповнолітнього ОСОБА_2 не було законних підстав для перебування на квартирному обліку громадян, потребуючих поліпшення житлових як членів сім'ї ОСОБА_6, то підстав для поновленні їх на квартирному обліку для отримання житлового приміщення та покладення обов'язку на ДП завод „Електроважмаш" надати або придбати їм квартиру, задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 40, 64 ЖК України, ч.2 ст. 17 ЦК України в редакції 1963 року, ст. ст. 303, 304 , п. 2 ч. 1 ст. 307, п. 3,4 ч, 1 та ч. 2, 3 ст. 309, ст. 313, ч. 2 ст. 314, ст.ст. 316, 317, 319 ЦПК України судова колегія, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу державного підприємства завод „ Електроважмаш" задовольнити частково.
Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 25 травня 2006 року скасувати.
У задоволенні позову ОСОБА_1до державного підприємства завод „Електроважмаш", 3-х осіб опікунської рада Орджонікідзевського РВК м. Харкова, законного представника неповнолітнього ОСОБА_2- ОСОБА_3про поновлення на квартирному обліку, спонукання надати або придбати квартиру та відшкодування моральної шкоди у розмірі 6100 грн. - відмовити.
Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Верховного суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.
Головуючий