№ 249/1045/14-к

В И Р О К

Іменем України

м.Шахтарськ

20 березня 2014 року

Шахтарський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді - Морозової І.В.,

за участю секретаря - Олійник Ю.О.,

прокурора - Гербутова О.В.,

потерпілих - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

обвинуваченого - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, зареєстроване в ЄРДР 15 жовтня 2013 року за № 12013050560002566, за обвинуваченням:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, який народився в с. Шубівка Кагарлицького району Київської області, має вищу освіту, пенсіонер, не одружений, не судимий, проживає за адресою АДРЕСА_1,

- у скоєнні злочину, передбаченого ст. 272 ч. 2 КК України,

У С Т А Н О В И В:

15 жовтня 2013 року ОСОБА_3, працюючи згідно трудового договору від 13 серпня 2013 року директором вугледобувного підприємства ТОВ «Комплекс», розташованого за адресою м. Шахтарськ Донецької області, вул. Підгірна, шахтодільниця 1-6 шахти «Шахтарська», тобто будучи посадовою особою, припустив грубе порушення правил безпеки при виконанні робіт з підвищеною небезпекою - очисних та кріпильних робіт в гірничих виробітках на ТОВ «Комплекс», що спричинило загибель підсобних працівників ОСОБА_4 та ОСОБА_5

Діючи з необережності у формі злочинної недбалості, ОСОБА_3 не забезпечив на шахті систему охорони, що виключає доступ сторонніх осіб у підземні виробки; не забезпечив наявність на шахті фахівців та посадових осіб, які виконують безперервний контроль щодо забезпечення безпечних умов праці на робочих місцях; допустив незадовільний стан виробничого середовища (перевищення гранично допустимого рівня небезпечних та шкідливих виробничих факторів - СО2=2,5%; О2=7,0-4,0%), який стався через неякісну ізоляцію виробки, в результаті не дотримання ним вимог:

-ст. 13 Закону України «Про охорону праці» - Роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. З цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи управління;

-пункт 15.5.ІV Правил безпеки у вугільних шахтах - Керівники шахти і дільниць (служб) зобов'язані систематично в різні зміни відвідувати підземні роботи та здійснювати контроль за станом гірничих виробок, безпечним веденням робіт і негайно вживати заходів щодо усунення порушень правил. Якщо усунення порушень без застосування спеціальних заходів неможливе або існує загроза життю та здоров'ю працівників, роботи мають бути припинені, працівники виведені в безпечне місце. Про це повідомляється керівнику зміни і гірничому диспетчеру, які повинні запровадити дії щодо усунення НШВЧ, передаварійних (аварійних) ситуацій із застосуванням спеціальних, затверджених головним інженером шахти, заходів, що гарантують безпеку працівників. Небезпечні місця (зони) відгороджуються заборонними знаками;

-пункт 17.5.ІV Правил безпеки у вугільних шахтах - На кожній шахті повинна діяти система охорони, що виключає доступ сторонніх осіб на об'єкти її життєзабезпечення, у підземні виробки, службові будівлі та споруди. Зупинка об'єктів життєзабезпечення шахти (електростанції, вентиляторів, підйомів, водовідливів, дегазаційних, газовідсмоктувальних, холодильних і калориферних установок, котельних) дозволяється за письмовим розпорядженням головного інженера шахти (крім аварійних випадків). Про всі інциденти і порушення має бути повідомлено гірничому диспетчерові та керівникові шахти;

- пункт 2.7.V Правил безпеки у вугільних шахтах - Устя виробок з кутом нахилу понад 25 градусів у місцях їх сполучень з горизонтальними виробками повинні бути огороджені або перекриті міцними помостами, лядами або металевими гратами. У випадку ліквідації цих виробок устя їх повинні бути перекриті помостами й огороджені;

-пункт 8.1.VІ Правил безпеки у вугільних шахтах - Тимчасово зупинені виїмкові дільниці та виробки, що тимчасово не використовуються, повинні провітрюватися або тимчасово ізолюватися. Тимчасова ізоляція цих виробок допускається за згодою з територіальним органом Держгірпромнагляду. Відпрацьовані виїмкові дільниці (поля) повинні бути ізольовані постійними перемичками. Ізольоване відведення метану по виробках, що не підтримуються, дозволяється відповідно до проекту з урахуванням рекомендацій спеціалізованих галузевих інститутів. Неконтрольовані виробки, що використовуються для відведення метану, повинні захищатися гратчастими перемичками;

-пункт 4.8.VІ Правил безпеки у вугільних шахтах - Для контролю вмісту метану та діоксину вуглецю в діючих гірничих виробках повинні застосовуватися прилади й апаратура згідно з таблицею додатка 4 до цих правил;

-пункт 9.1 Системи управління виробництвом та охороною праці у вугільній промисловості України - Директор шахти: 9.1.1 забезпечує виконання ст. 38 Гірничого Закону України і ст. 13 Закону України «Про охорону праці», ПБ, ПТЕ в частині: експлуатації гірничого підприємства (шахти) згідно проекту та нормативно-технічної документації; функціонування СУПОТ на шахті; проведення гірничих робіт на сучасній науково-технічній основі; організації протиаварійного захисту шахти та її дільниць; прийом громадян на роботу згідно зі специфікою праці; функціонування служб охорони праці; своєчасного затвердження виробничих планів, заходів по охороні праці, призначенні відповідальних осіб за їх виконання; забезпечення працівників, зайнятих на роботах з небезпечними та шкідливими умовами праці, безоплатним спецодягом, спецвзуттям та ЗІЗ згідно з нормативами та колективним договором; безпечного стану гірничих виробок, будівель, споруд та ГШО, а також захисту людей від небезпечних та шкідливих виробничих та природних факторів стихійного характеру; усунення причин нещасних випадків; розслідування усіх техногенних аварій, які не призвели до нещасних випадків; виділення фінансування на охорону праці згідно з планами (заходами) по охороні праці та цільового їх використання; 9.1.13 Несе відповідальність за порушення ст. 38 Гірничого Закону України і ст. 13 Закону України «Про охорону праці», ПБ, ПТЕ в частині створення безаварійного та ефективного виробництва, безпечних та нешкідливих умов праці; аварії 1 та 2 категорії, випадки групового травматизму, смертельні та тяжкі нещасні випадки (за рішенням комісії з розслідування).

Вказані порушення правил безпеки спричинили загибель підсобних працівників ТОВ «Комплекс» ОСОБА_4 та ОСОБА_5, причиною смерті яких є асфіксія від нестачі кисню в навколишньому повітрі, ускладнена набряком головного мозку та легенів.

Своїми діями, які виразилися в порушенні правил безпеки на виробництві при виконанні робіт з підвищеною небезпекою, що спричинило загибель людей, ОСОБА_3 скоїв злочин, передбачений ч. 2 ст. 272 КК України.

Вина обвинуваченого у скоєнні інкримінованого злочину підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме - поясненнями обвинуваченого ОСОБА_3, який, повністю визнавши себе винним у скоєнні злочину, пояснив суду, що за угодою працював директором ТОВ «Комплекс», яке проходило процедуру ліквідації. 15.10.2013 року він видав наряд на поновлення даху над компресором, який розташовувався на поверхні, неподалік від закритої виробки шахтного ствола. На виконання наряду були направлені 2 різноробочих - ОСОБА_4 та ОСОБА_5, а контролювати їх роботу був повинен гірничий майстер. В другій половині того ж дня працівник підприємства повідомив його, що різноробочі безпосередньо на робочому місці відсутні, а зачинений прохід до гірничої виробки - вскритий. Він припустив, що робочі могли проникнути до виробки, та викликав рятівників, які дістали з виробки тіла загиблих. Визнає, що припустив порушення правил техніки безпеки. У скоєному розкаюється.

Потерпілий ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що загиблий ОСОБА_4 - його син, який працював за договором у ТОВ «Комплекс» різноробочим.

Потерпіла ОСОБА_2 пояснила суду, що з загиблим ОСОБА_5 мала фактичні шлюбні відносини. Він працював за договором у ТОВ «Комплекс» різноробочим, 15.10.2013 року знаходився на роботі. Близько 13 години зателефонував з телефону ОСОБА_4 та розповів, що виконує наряд на поверхні, неподалік від нефункціонуючої шахтної виробки, в якій відсутній кисень.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України судом не досліджувались інші докази, подані на підтвердження події кримінального правопорушення, винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення та інших обставин кримінального правопорушення, які ніким не оспорювались.

Оскільки учасники судового провадження вважають, що фактичні обставини справи підтверджуються доказами, що маються в справі та не потребують дослідження в ході судового розгляду справи, суд також визнає їх доказаними, а саме - фактичні обставини щодо дати, часу, місця, способу скоєння злочину, форми умислу.

При цьому судом з'ясовано, чи правильно розуміють учасники судового провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, та роз'яснено, що вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що ОСОБА_3 винен у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 272 КК України - в порушенні правил безпеки на виробництві при виконанні робіт з підвищеною небезпекою, що спричинило загибель людей.

Обвинувачений раніше до кримінальної відповідальності не притягувався; є пенсіонером; вся його трудова діяльність, починаючи з 1968 року, пов'язана з роботою у вугільній галузі, що підтверджується копією трудової книжки; за колишнім місцем роботи ВАТ «Шахта 1-6» характеризується позитивно; перебуває на обліку в кардіологічному відділенні лікарні з приводу хронічних захворювань, що підтверджується випискою з медичної картки.

Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_3, є щире каяття, оскільки він повністю визнав вину та дав правдиві пояснення про обставини скоєння злочину. Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

При визначенні виду та міри покарання обвинуваченому суд враховує, що вчинений ним злочин є тяжким злочином, особу винного, пом'якшуючу покарання обставину, відсутність обставин, що обтяжують покарання, і вважає необхідним і достатнім для його виправлення і попередження нових злочинів обрати покарання у виді позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з керуванням виробничою та працеохоронною діяльністю.

Разом із тим, враховуючи тяжкість злочину, необережну форму вини, особу винного, який досяг пенсійного віку, стан його здоров'я, наявність пом'якшуючої покарання обставини, думку потерпілих про обрання покарання, не пов'язаного з позбавленням волі, суд прийшов до висновку про можливість виправлення обвинуваченого без реального відбування основного покарання у виді позбавлення волі, але в умовах належного контролю за його поведінкою та виконання покладених на нього судом обов'язків, із застосуванням ст. 75 КК України, з покладенням обов'язків, передбачених п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 76 КК України.

Заходи забезпечення кримінального провадження у справі відсутні.

Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд

З А С У Д И В:

ОСОБА_3 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 272 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі на строк три роки з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з керуванням виробничою та працеохоронною діяльністю на строк два роки.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку тривалістю в один рік шість місяців не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього відповідно до ст. 76 КК України обов'язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання і роботи.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку для подачі апеляційної скарги, яка може бути подана до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції протягом 30 днів з дня його проголошення.

Обмеження права оскарження даного вироку визначені ч. 3 ст. 349 КПК України.

Суддя Морозова І.В.