справа № 208/4541/13-ц
№ провадження 2/208/1620/13
РІШЕННЯ
Іменем України
02 грудня 2013 р. м. Дніпродзержинськ
Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Ричка С.О.
при секретарі - Щербацевич Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Заводського районного суду м. Дніпродзержинська цивільну справу за позовом: ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виключення відомостей про батьківства, -
ВСТАНОВИВ:
У червні 2013 року позивач звернулася до Заводського районного суду з позовною заявою до відповідача в якій просить суд виключити запис про батька ОСОБА_1 з актового запису про народження дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 за № 145503 від 02.10.2007року.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що з 2004 року він проживав разом з відповідачкою у цивільному шлюбу, без реєстрації у відповідних органах відділу ЗАГС. Під час перебування у цивільному шлюбі у сторін народилося двоє неповнолітніх дітей ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, а 02.10.2007 року зареєструвала в Заводському відділі реєстрації актів цивільного стану Дніпродзержинського управління юстиції в Дніпропетровській області, актовий запис № 809. В свідоцтві про народження доньки позивач записаний батьком дитини. На той час позивач та відповідачка не мешкали разом, і відповідач неодноразово говорила позивачу, що він не має ніякого відношення до народження цієї дитини. Спочатку позивач не заперечував проти того щоб він був записаний батьком, але коли 26 листопада 2012 року рішенням Заводського районного суду м. Дніпродзержинська з позивача було стягнуто аліменти на утримання неповнолітніх дітей у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу) але не менше 30% на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 10.08.2012 року, він з цим категорично не згоден оскільки не вважає себе батьком другої дитини, неповнолітньої ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1,.
Позивач в судове засідання з'явилася, але надала до суду заяву в якій просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, та розглянути справу без її участі.
Відповідач у судове засідання також з'явилася, але надав до суду заяву в якій не заперечував проти позовних вимог, та просив розглянути справу без його участі.
В зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється на підставі ч.2 ст.197 Цивільного процесуального кодексу України.
Вивчивши матеріли справи, заслухавши пояснення сторін, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Судом встановлено, що позивач та відповідач з 2004 року він проживав разом з відповідачкою у цивільному шлюбу, без реєстрації у відповідних органах відділу ЗАГС, про що позивач сам зазначив у своєму позові.
Як вбачається з матеріалів справи, у сторін народилося двоє неповнолітніх дітей ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, відповідно до запису в свідоцтві про народження якої, виданого 30.11.2005р., Заводським відділом ЗАЦС Дніпродзержинського міського управління юстиції в Дніпропетровській області, батьком дитини вказаний позивач - ОСОБА_1, та зроблено відповідний актовий запис № 621 (а.с.11) та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до запису в свідоцтві про народження якої, виданого 02.10.2007р., Заводським відділом ЗАЦС Дніпродзержинського міського управління юстиції в Дніпропетровській області, батьком дитини вказаний позивач - ОСОБА_1, та зроблено відповідний актовий запис № 809 (а.с.12).
За роз'ясненнями п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України, від 15.05.2006, № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", в судовому порядку батьківство може бути оспорено як у випадках, коли в Книзі реєстрації народжень батьками дитини записано осіб, які перебували у шлюбі між собою (статті 122, 124 СК), так і тоді, коли при реєстрації народження дитини її батьком на підставі спільної заяви батьків або заяви чоловіка, котрий визнавав себе батьком, записано особу, яка не перебувала у шлюбі з матір'ю дитини (статті 126, 127 СК).
Відповідно до ч. 2 ст. 136 Сімейного Кодексу України, у разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження.
За положеннями ч.3 ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 58 ЦПК України закріплено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні (ст. 27 ЦПК України), так і обов'язок із доказування обставини при невизнані них сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Крім того, суд безпосередньо не повинен брати участі у зборі доказового матеріалу.
Відповідно до ст. 131 ЦПК України сторони зобов'язані подати свої докази суду до або під час попереднього судового засідання у справі, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться, - до початку розгляду справи по суті.
Статтею 133 ЦПК України передбачено, що особи, які беруть участь у справі і вважають, що подання потрібних доказів є неможливим або у них є складнощі в поданні цих доказів, мають право заявити клопотання про забезпечення цих доказів. До клопотання про забезпечення доказів додається документ про сплату судового збору. Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивач зазначає, що при народженні ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка була 02.10.2007 року зареєстрована в Заводському відділі реєстрації актів цивільного стану Дніпродзержинського управління юстиції в Дніпропетровській області, актовий запис № 809, де в свідоцтві про народження якої позивач записаний батьком дитини, позивач та відповідачка на той час не мешкали разом, і відповідач неодноразово говорила позивачу, що він не має ніякого відношення до народження цієї дитини..
Під час розгляду справи судом, хоча позивач і заявив клопотання, щодо необхідності витребування доказів по справі, зокрема у відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дніпродзержинського міського управління юстиції в Заводському районі (далі відповідач, як зазначив позивач), хоча в позові позивач зазначив відділ третьою особою, а саме оригінал заяви на час реєстрації дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та актової книги (оригіналу) де зроблено запис про народження № 809 від 2 жовтня 2007 року, для огляду у судовому засіданні, судом клопотання було відхилено, оскільки дитина народилась 02 жовтня 2007 року, а позивач просив витребувати заяву про реєстрацію дитини ІНФОРМАЦІЯ_1, не зрозуміло якої саме дитини та коли саме народженої, крім того витребування вказаних документів жодним разом не підтверджує та не заперечує кровного споріднення з дитиною,батьківство якої оспорює позивач, тому судом клопотання не було задоволено. Позовні вимоги обґрунтовувалися лише наявними в матеріалах справи документами.
Враховуючи вищевикладене, з огляду на те, що позивачем не було надано суду достатніх та неспростовних доказів відсутності кровного споріднення з дитиною і в судовому засіданні даних обставин не встановлено, від надання клопотання про проведення експертизи позивач відмовився, тому суд вважає необхідним у позовних вимогах позивача відмовити.
На підставі викладеного і керуючись ст. 136 СК України, ст. ст. 10, 11, 60, 61, 74, 209, 213, 215, 224-226 ЦПК України, суд, -
вирішив:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виключення відомостей про батьківства - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний термін апеляційної скарги з дня його оголошення, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя Ричка С. О.