Справа № 2-1244/2008 року
Р І Ш Е Н Н Я
І МЕНЕ М У К Р А Ї Н И
28 листопада 2008 року м. Золотоноша
Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді Міщенка С.В.,
при секретарі Матвєєвій О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Золотоноша справу за позовом ОСОБА_1до Золотоніської міської ради, третя особа ОСОБА_2 про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на ½ частину будинковолодіння по спадкуванню за заповітом, -
В С Т А Н О В И В:
ПозивачОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Золотоніської міської ради, третя особа ОСОБА_2 про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на ½ частину будинковолодіння по спадкуванню за заповітом.
Свою заяву позивач пояснює тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла гр. ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, жителька у м. Золотоноша. За життя ОСОБА_3 був складений та нотаріально посвідчений заповіт, згідно якого належну їй на праві власності ½ частину будинковолодіння по АДРЕСА_1 ОСОБА_3 заповідала позивачці. У зв'язку з похилим віком та серцево-судинною хворобою ОСОБА_3 була не в змозі самостійно забезпечити умови свого життя та потребувала стороннього догляду, допомоги та піклування. З початку 1992 року позивач здійснювала постійний догляд за ОСОБА_3, а саме піклувалася про дану особу щоденно, надавала їй матеріальну допомогу та здійснювала постійний догляд та ремонтні роботи за належною ОСОБА_3 частиною будинковолодіння по АДРЕСА_1 Восени 1999 року ОСОБА_3 висловила своє бажання провести залишок свого життя в Красногірському монастирі, так як була глибоко віруючою особою. Згідно її бажання ОСОБА_3 була перевезена до Красногірського монастиря, де померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року, захоронена на території Красногірського монастиря. Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на ½ частину будинковолодіння по АДРЕСА_1. Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» відносини спадкування регулюються правилами ЦК, якщо спадщина відкрилася не раніше 01.01.2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР, у тому числі щодо прийняття спадщини. ПозивачОСОБА_1 фактично вступила в управління та володіння спадковим майном померлої ОСОБА_3 шляхом догляду та проведення постійних поточних ремонтів будинковолодіння по АДРЕСА_1 За таких умов позивачці не потрібно було проводити оформлення спадщини, звертаючись до нотаріальної контори на протязі 6 місячного терміну з заявою про прийняття спадщини, так як відповідно до норм Цивільного Кодексу УРСР (в редакції 1963 року), що діяв на момент відкриття спадщини, після смерті ОСОБА_3, діями, що свідчили про прийняття спадщини являлися дії спадкоємця по фактичному вступу в управління та володіння спадковим майном. Тому, згідно ст. 534 ЦК України (1963 року) позивачка вважає, що повинна успадкувати заповідану їй ½ частину належного ОСОБА_3 будинковолодіння. Іншим чином, крім звернення до суду, позивачка не має можливості вирішити дане питання, так як факт прийняття спадщини може бути встановлений тільки в судовому порядку. Крім того, позивачкою втрачені правовстановлюючі документи на вищевказану частину будинку, а також інші документи, необхідні для оформлення спадщини, а саме: нотаріально посвідчений заповіт, складений ОСОБА_3 на користь позивачки та свідоцтво про смерть. На даний часОСОБА_1 відновлена технічна документація на належну померлій ОСОБА_3 ½ частину будинку поАДРЕСА_1та мається ксерокопія Договору купівлі-продажу вказаної частини будинковолодіння ОСОБА_3, посвідченого 29 липня 1987 року державним нотаріусом Золотоніської міської державної нотаріальної контори за реєстровим № 2548. Згідно інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України - факт смерті і час відкриття спадщини підтверджуються свідоцтвом органу реєстрації цивільного стану про смерть спадкодавця. Але повторне свідоцтво про смерть ОСОБА_3 позивачка не має можливості отримати, так як відповідно до Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, повторні свідоцтва про смерть видаються лише родичам померлої особи, або особі, яка є спадкоємцем, якщо родинні стосунки або право на спадщину підтверджується документально. До кола вказаних осібОСОБА_1 не відноситься, таким чином тільки в судовому порядку заОСОБА_1 може бути визнано право власності в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 на належну їй ½ частину будинковолодіння.
ПозивачкаОСОБА_1 та її представник ОСОБА_4 в судовому засіданні просили задовольнити позов на вказаних у позовній заяві підставах.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимогиОСОБА_1 не визнав, пояснивши, що на його думку у суду не має підстав як для встановлення факту прийняття спадщини позивачкою після смерті ОСОБА_3, так і для визнання за нею права власності в порядку спадкування після ОСОБА_3 на ½ частину будинку по АДРЕСА_1, оскількиОСОБА_1 не вчинила жодної дії, спрямованої на фактичне прийняття спадщини і протягом 8-ми років з часу відкриття спадщини не цікавилася спадковим майном, а тому в Золотоніської міської ради є всі підстави для визнання даної спадщини відумерлою та визнання права власності на ½ частину будинку поАДРЕСА_1за територіальною громадою м. Золотоноша.
Третя особа ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_5 в судовому засіданні проти позовних вимогОСОБА_1 заперечували. При цьому ОСОБА_2 пояснила, що вона стала проживати в будинку поАДРЕСА_1вже після того як ОСОБА_3 померла, оскільки здійснювала постійний догляд за співвласницею даного будинку ОСОБА_6 та не бачила щоб хтось в даному будинку чи в дворі цього будинку робив хоч які-небудь роботи, навпаки вона застала будинок дуже запущеним, а весь двір зарослим не тільки бур'янами, а й багаторічним чагарниками, аОСОБА_1 до сьогоднішнього дня не цікавилася жодним чином ні майном, що знаходиться в будинку, ні самим будинком, ні присадибною ділянкою на якій він розміщений та не здійснювала ремонтних робіт або робіт по догляду за земельною ділянкою біля будинку. Лише зараз вона виставила претензію про переведення на неї права власності на ½ частину будинку по АДРЕСА_1 Що ж стосується питання догляду за ОСОБА_3, тоОСОБА_1 відмовилася доглядати покійну у 1999р. і її був змушений взяти для догляду Красногірський монастир, де вона прожила ще більше року і померла та була похована саме монастирем, аОСОБА_1 навіть не знала, коли та померла і де її могила аж до часу, коли захотіла звертатися до суду.
Суд, вислухавши доводи сторін, третьої особи по справі, дослідивши матеріали справи, допитавши свідків, вважає що поданийОСОБА_1 позов не підлягає до задоволення. Зокрема судом було достеменно встановлено, що оскількиОСОБА_1 відмовилася здійснювати догляд за ОСОБА_3, то восени 1999 року, поскільки вона була монашкою її перевезли до Красногірського монастиря, де за нею й здійснювали догляд аж до смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 року і де вона й була похована. А позивачОСОБА_1 після смерті ОСОБА_3 жодних дій по фактичному вступу в управління та володіння спадковим майном не вчиняла, що підтвердила самаОСОБА_1 яка пояснила, що доглядала за майном ОСОБА_3 лише до її переїзду у монастир, а також це підтвердили свідки як зі сторони позивача так і зі сторони третьої особи: ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11., ОСОБА_12, які одностайно підтвердили, щоОСОБА_1 після того як ОСОБА_3 переїхала на постійне проживання в Красногірський монастир не відвідувала її будинок поАДРЕСА_1та не проводила жодних робіт як в будинку так і на прибудинковій території, а також не робила цього й після смерті спадкодавці протягом 8-ми років. Тому з огляду на це позивач не надав суду жодного доказу про фактичне прийняття нею спадщини в порядку, що був передбачений ст.585 ЦК УРСР, оскільки вона не вступила в управління або володіння спадковим майном після смерті ОСОБА_3, у зв'язку з чим у суду немає підстав для встановлення факту фактичного прийняття спадщини позивачем. Відповідно, враховуючи ту обставину, щоОСОБА_1 не вчинила жодної з дій, спрямованих на прийняття спадщини, які передбачені ст.549 ЦК УРСР, протягом шести місяців з дня смерті ОСОБА_3 не продовжувала строку на прийняття спадщини в порядку, що передбачений ст.550 ЦК УРСР і взагалі не цікавилася долею спадкового майна протягом восьми років з дня смерті спадкодавиці 24.01.2000 року, то відповідно до ч.2 ст.553 ЦК УРСР вона є такою, що відмовилася від спадщини. У зв'язку з чим їй також належить відмовити у задоволенні позову і в частині визнання права власності в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 на ½ частину будинку по АДРЕСА_1, не зважаючи на те, що на її ім'я покійною й був складений заповіт.
На підставі ст.ст.527,529,534,548,549 ЦК УРСР та ст.ст.1218, 1223, 1261, 1267, 1278, 1280 ЦК України. Керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 226, 227, 213, 215 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1до Золотоніської міської ради, третя особа ОСОБА_2 про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на ½ частину будинковолодіння по спадкуванню за заповітом - відмовити.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Апеляційного суду Черкаської області через Золотоніський міськрайонний суд.
СУДДЯ : Міщенко С.В.