справа № 208/4609/13-ц

№ провадження 2-о/208/61/13

РІШЕННЯ

Іменем України

09 грудня 2013 р. м. Дніпродзержинськ

Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі: головуючого, судді: Рички С.О.

за участю народних засідателів: Руднєвої І.А., Чередніченко Л.В.

при секретарі: Щербацевич Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про визнання особи недієздатною та встановлення опіки над недієздатною особою, -

ВСТАНОВИВ:

Заявник звернулася до суду з заявою про визнання особи недієздатною та встановлення опіки над недієздатною особою її донькою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, інваліда дитинства, призначивши її опікуном.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, заявник зазначила, що її донька ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, є інвалідом дитинства, з 13 жовтня 2011 року, після досягнення нею повноліття їй було встановлено 2-у групу інвалідності у зв'язку з тим, що вона психічно хвора, перебуває на обліку у психоневрологічному диспансері, раз у рік вона перебуває на стаціонарному лікуванні у психіатричній лікарні № 1 м. Дніпродзержинська, у зв'язку з тим, що вона не розуміє наслідків своєї поведінки, не може правильно орієнтуватися та оцінювати прості життєві ситуації, забуває, що з нею сталося в минулому, психічний розлад здоров'я ОСОБА_2 істотно впливає на здатність усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

Заявник до початку судового розгляду справи, звернувся з письмовою заявою, в якій заявлені вимоги підтримує у повному обсязі, та просить суд розглянути справу у її відсутності та без застосування технічних засобі.

Представник третьої особи також надав до суду заяву в якій просить суд розглянути справу без участі їх представника, та не заперечували проти задоволення вимог.

В зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється на підставі ч.2 ст.197 Цивільного процесуального кодексу України.

Суд вивчивши матеріали справи, вважає, що заява підлягає задоволенню за наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, є інвалідом дитинства, з 13 жовтня 2011 року, після досягнення нею повноліття їй було встановлено 2-у групу інвалідності у зв'язку з тим, що вона психічно хвора, перебуває на обліку у психоневрологічному диспансері, раз у рік вона перебуває на стаціонарному лікуванні у психіатричній лікарні № 1 м. Дніпродзержинська.

Як вбачається з матеріалів справи заявниця, ОСОБА_1, уродженка с. Лугове Криничанського району Дніпропетровської області, є рідною матір'ю ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1. Яка є інвалідом 2-ї групи з дитинства (психічне захворювання) та перебуває на відповідному обліку. Через хворобу вона не може розуміти значення своїх дій, керувати ними та потребує опіки і потребує стороннього догляду, який зараз надає їй її мати та буде надавати в подальшому. З цих підстав заявниця змушена звернутися до суду з даною заявою з метою забезпечення її особистих майнових та немайнових прав та інтересів.

Згідно акту № 185 стаціонарної судово-психіатричної експертизи від 19.11.2013 року ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 страждає хронічним стійким психічним розладом у формі помірної розумової відсталості зі значним порушенням емоцій. За своїм психічним станом в даний час вона не може розуміти значення своїх дій та керувати ними.

Відповідно до ст. 39 Цивільного кодексу України, фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

Як встановлено ч.1 ст.60 Цивільного кодексу України суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вимоги щодо визнання фізичної особи недієздатною та встановлення опіки законні, обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 58 ЦК України, опіка встановлюється над фізичними особами, які визнані недієздатними.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 234 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи недієздатною.

За правилами ч. 3 ст. 237 ЦПК України, заява про визнання фізичної особи недієздатною може бути подана членами її сім'ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, психіатричним закладом.

Згідно ст. 241 ЦПК України суд, ухвалюючи рішення про визнання особи недієздатною встановлює над нею відповідно опіку та призначає опікуна.

За таких обставин, суд вважає необхідним визнати недієздатною ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, встановити над нею опіку та призначити заявника її опікуном.

Керуючись ст. ст. 16, 39, 60 Цивільного кодексу України, ст. ст. 10, 11, 57, 60, 209 - 213, 234, 236, 237, 241 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 про визнання особи недієздатною та встановлення опіки над недієздатною особою - задовольнити.

Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області - недієздатною.

Встановити опіку над ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та призначити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженку с. Лугове Криничанського району Дніпропетровської області опікуном недієздатної ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний термін скарги про апеляційне оскарження, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України з дня його проголошення.

Суддя Ричка С. О.