Справа № 249/653/14-ц
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
03 березня 2014 р. м.Шахтарськ
Шахтарський міськрайонний суд Донецької області в складі:
головуючого - судді……………………………… Дністрян О.М.
при секретарі……………………………….............Проскуренко М.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Шахтарську цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Державного підприємства "Шахтарськантрацит" про відшкодування моральної шкоди, -
В с т а н о в и в:
ОСОБА_3 звернувся до суду із позовною заявою до відповідача про відшкодування моральної шкоди, мотивуючи свої вимоги тим, що працював на підприємствах вугільної промисловості з 1988 року, з 10.03.1992р. працював у ВП «Шахта «Шахтарська Глибока» ДП «Шахтарськантрацит» гірничо робочим очисного забою 5 розряду, майстра-взривника з повним робочим днем під землею. 12.08.2009р. при виконанні ним трудових обов'язків з ним стався нещасний випадок, в результаті якого йому було травмовано 4-й палець лівої руки. Згідно висновку МСЕК від 08.12.2009 р. у зв'язку з цією травмою йому вперше встановлена стійка втрата професійної працездатності в розмірі 5%. Крім того, знідно висновку МСЕК від 06.02.2011 р. його було визнано інвалідом 3-ої групи та встановлена стійка втрата професійної працездатності в розмірі 65% по сукупності страхових випадків, а саме: повторно 5% у зв'язку з виробничою травмою 12.08.2009р., а також вперше 40% у зв'язку з професійним захворюванням - „вібраційна хвороба" та 20% у зв'язку з професійним захворюванням - „хронічне обструктивне захворювання легенів". Позивач зазначає, що у зв'язку з виробничою травмою та професійними захворюваннями спричинена шкода його здоров'ю і він відчуває фізичні та моральні страждання, оскільки обмежена його життєдіяльність, він не має можливості вести звичний активний образ життя, продовжувати роботу, змушений постійно лікуватися, відчуває гострий біль, загальну слабкість та швидку втому. Також позивач зазначив, що він змушений пристосовуватися до свого стану, терпіти фізичний біль, дискомфорт та незручності в житті, що викликає постійну нервозність та переживання, його стан здоров'я не покращиться, він буде терпіти страждання протягом усього свого життя. Вважає, що професійне захворювання отримав з вини відповідача, оскільки згідно акту розслідування професійне захворювання виникло у нього через недосконалість технологічних процесів видобутку вугілля, неефективністю засобів колективного та індивідуального захисту органів дихання при впливі вугільно-породного пилу в концентраціях, що перевищують допустимі норми. Крім того, його було звільнено з підприємства відповідача за п.2 ст.40 КЗпП України через виявлену невідповідність виконуємої роботи внаслідок стану здоров'я. Просив суд стягнути з відповідача на відшкодування моральних страждань 40 000 грн.
Позивач до початку судового засідання надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача - Устюжаніна А.Д. (довіреність № 8 від 02.01.2014р.) - до початку судового засідання надала заяву про розгляд справи у її відсутність, також надала письмові заперечення, в яких зазначила, що позивачем не надано суду доказів наявності моральної шкоди, а також не надано доказів щодо протиправності діяння відповідача та вини відповідача в спричиненні такої шкоди, крім того, зазначила, що при прийомі на роботу позивач був ознайомлений з умовами праці стосовно наявності шкідливих та небезпечних факторів, за таких підстав просила відмовити позивачеві в задоволенні його вимог.
Судом в межах заявлених позовних вимог і на підставі наданих особами, які брали участь у справі, доказів, встановлено наступні обставини та визначені відповідно до них правовідносини.
ОСОБА_3 працював на підприємствах вугільної промисловості з 21.07.1988р., зокрема, на шахті „Шахтарська-Глибока" гірничо робочим очисного забою та майстром-взривником з повним робочим днем під землею, 28.12.2011р. його було звільнено за п.2 ст.40 КЗпП України через виявлену невідповідність виконуємої роботи внаслідок стану здоров'я. Згідно висновку МСЕК від 08.12.2009р. позивачеві вперше встановлена втрата професійної працездатності в розмірі 5% в зв'язку з трудовим каліцтвом 12.08.2009р.. Крім того, згідно висновку МСЕК від 06.12.2011р. позивачеві вперше встановлена втрата професійної працездатності в розмірі 40% у зв'язку професійним захворюванням - «вібраційна хвороба» та 20% у зв'язку професійним захворюванням - «хронічне обструктивне захворювання легенів». Ці обставини ніким не оспорюються і підтверджені в судовому засіданні трудовою книжкою позивача, актом розслідування нещасного випадку від 14.08.2009р., актом розслідування професійного захворювання від 25.11.2011р., виписками з акту огляду МСЕК Серія ДОН-04 № 087258 від 08.12.2009р. та 10-ААА № 046744 від 06.12.2011р..
Суд вважає доведеним, що позивачеві внаслідок трудового каліцтва та професійного захворювання завдано моральної шкоди - він частково втратив працездатність, відчуває фізичний біль, обмежене його спілкування з оточуючими, постійно потребує медикаментозного лікування і змушений звертатись за медичною допомогою, що підтверджено довідками МСЕК та виписками з акту огляду МСЕК, виписками із медичної амбулаторної карти. Вищезазначені обставини підтверджують факт спричинення позивачеві моральної шкоди внаслідок ушкодження здоров'я, що призвело до порушення нормальних життєвих відносин через неможливість продовження активного суспільного життя та необхідність додаткових зусиль для його організації.
Відповідно до ст. 153 КЗпП України на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган. Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці. Власник або уповноважений ним орган повинен впроваджувати сучасні засоби техніки безпеки, які запобігають виробничому травматизмові, і забезпечувати санітарно-гігієнічні умови, що запобігають виникненню професійних захворювань працівників.
Ст. 237-1 КЗпП України передбачено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають додаткових зусиль для організації свого життя.
Відповідно до п.п. 16, 17 Акту розслідування хронічного професійного захворювання від 25.11.2011р. професійне захворювання у ОСОБА_3 виникло через недосконалість технологічних процесів видобутку вугілля, неефективність засобів колективного та індивідуального захисту органів дихання при впливі вугільно-породного пилу в концентраціях, що перевищують допустимі норми, несприятливий мікроклімат, перепади температури та швидкості руху повітря по шляху пересування по гірничим виробіткам, .
Таким чином, нещасний випадок, що стався на виробництві, та виникнення професійного захворювання у ОСОБА_3 прямо залежить від того, що на підприємстві не було створено безпечних, нешкідливих умов праці, власник підприємства належним чином не забезпечив відповідними засобами індивідуального захисту, які б запобігали виникненню професійних захворювань працівників, не проводив лікувально-профілактичні заходи по профілактиці хвороби Враховуючи зазначене, суд вважає доведеним, що неналежним виконанням відповідачем заходів з охорони праці позивачу заподіяно моральну шкоду.
Порядок і розмір відшкодування працівникові шкоди, пов'язаної із ушкодженням здоров'я внаслідок отриманого каліцтва або професійного захворювання, регулюється Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", яким не передбачено відшкодування потерпілому на виробництві моральної шкоди. Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України відшкодовується лише матеріальна шкода. Моральну шкоду, заподіяну неналежним виконанням заходів з охорони праці, що спричинило виникнення у робітника професійного захворювання, повинна відшкодовувати особа, винна у виникненні профзахворювання, тобто підприємство.
Суд, визначаючи розмір моральної шкоди, керується засадами розумності, виваженості та справедливості, враховує фактичні обставини справи, ступінь втрати працездатності, характер та обсяг фізичних та душевних страждань, які зазнав та продовжує зазнавати позивач, неможливість відновлення професійної працездатності, важкість вимушених змін та характер додаткових зусиль для організації життя, тому вважає, що позов в частині відшкодування моральної шкоди може бути задоволений частково - у сумі 19 тисяч 500 гривень.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 153, 237-1 КЗпП України, 10, 60, 213-215 ЦПК України, суд-
В и р і ш и в:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства "Шахтарськантрацит" на користь ОСОБА_3 у відшкодування моральної шкоди 19 500,00 (дев'ятнадцять тисяч п'ятсот) гривень .
Стягнути з Державного підприємства "Шахтарськантрацит" судовий збір у розмірі 243,60 грн.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Шахтарський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення, або шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення.
Суддя О.М. Дністрян.