Справа № 121/10212/13-ц
2/121/471/14
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 березня 2014 року Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючого - судді Веденмеєр М.В., при секретарі - Мартинюк О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ялті цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої затопленням квартири,
в с т а н о в и в:
Позивач звернулася до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_2 вартість поновлювального ремонту квартири у розмірі 20 000 гривень, моральну шкоду у розмірі 20 000 гривень та судові витрати по справі.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачка є власником квартири АДРЕСА_1. Власником квартири АДРЕСА_2 є відповідач ОСОБА_2. 29 серпня 2013 року внаслідок затоплення, яке сталось з вини відповідача, було пошкоджено майно позивача за зазначеною адресою, про що було складено відповідний акт. У зв'язку з чим, позивач звернулась з цим позовом до суду.
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі з вищенаведених підстав. Не заперечувала проти заочного розгляду справи.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про місце, день та час розгляду справи повідомлений. Надав суду заяву про відкладання розгляду справи через хворобу. Документи, які надані відповідачем в обґрунтування клопотання визнані судом неналежним доказом поважності причини неявки у судове засідання, у зв'язку з чим причина неявки відповідача визнана судом не поважною.
Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.
Вислухавши думку позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню за наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 на праві приватної власності є власником квартири АДРЕСА_1, що підтверджується договором купівлі-продажу квартири від 04 жовтня 2005 року, реєстровий №1-1548 (а.с.7-8).
Відповідно до ст. 10 ЖК України, громадяни зобов'язані дбайливо ставитися до будинку, в якому вони проживають, використовувати жиле приміщення відповідно до його призначення, додержувати правил користування жилими приміщеннями, економно витрачати воду, газ, електричну і теплову енергію.
Відповідно до п. 18 Правил користування приміщеннями житлових будинків та прибудинкової території, власники квартир зобов'язані використовувати приміщення житлових будинків по призначенню, забезпечувати збереження житлових та підсобних приміщень квартир та технічне оснащення будинків, дотримуватися правил пожежної безпеки. При появі несправності у квартирі, вживати заходів до їх усунення власними силами або силами підприємств по обслуговуванню житла.
Відповідно до ст. 151 ЖК України, громадяни, які мають на праві приватної власності житловий будинок (квартиру), зобов'язані забезпечувати його в цілості, проводить за свій рахунок поточний та капітальний рахунок, утримувати у порядку при будинкову територію. Без господарське утримання громадянином належного йому будинку (квартири) тягне за собою наслідки, передбачені ЦК України.
Відповідно до ст. 179 ЖК України, користування будинками (квартирами) державного та цивільного житлового фонду, фонду житлово-будівельного кооперативу, а також приватного житлового фонду та їх утримання проводяться в обов'язковому дотриманні вимог Правил користування приміщеннями житлових будинків та прибудинковою території.
Згідно зі ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 23, ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування, які є втратами, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Згідно акту від 30 серпня 2013 року №26, складеного комісією у складі представників Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Чайна гора 2011», у присутності власників квартир ОСОБА_2, ОСОБА_1, сталось затоплення квартир АДРЕСА_1. При обстеженні було встановлено, що власник квартири №33, самовільно замінив трубу основного стояка з металу на пластик, дана пластикова труба виявилась бракованою, що й призвело до затоплення (а.с.9).
Факт затоплення квартири позивача також підтверджується висновком експертного дослідження №201 від 19 лютого 2014 року, згідно якого , відповідно до акту №26 від 30 серпня 2013 року причиною затоплення квартири АДРЕСА_1, є потрапляння води з вище розташованої квартири.
Вартість необхідних відновлювальних робіт в квартирі АДРЕСА_1 після затоплення, при умові виконання будівельних робіт підрядним способом, складає 14076 гривень. Причиною розриву труби основного стояка гарячого водопостачання у квартирі АДРЕСА_2 є дефект металопластикової труби (а.с.56-76).
Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України, відповідачем будь-яких доказів того, що залиття квартири відбулося не з його вини суду надано не було.
Таким чином, з відповідача, як особи винуватої у затопленні квартири позивача, повинно бути стягнуто у відшкодування майнової шкоди у розмірі 14076 гривень, згідно експертного дослідження.
Щодо позовних вимог про стягнення моральної шкоди, суд зазначає наступне.
Згідно із ст.1167 ЦК України, моральна шкода, заподіяна фізичній особі, відшкодовується особою, що заподіяла її, при наявності його провини.
Відповідно ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Позивачу була заподіяна моральна шкода, що виразилася у психологічних стражданнях і розладах, втраті звичного побуту в період відновлення квартири, небажанні відповідачем добровільно відшкодувати матеріальний збиток.
Крім того, суд приймає до уваги акт обстеження від 25 грудня 2013 року вих.№45, по факту затоплення квартир №33,29,25 у ніч з 23 на 24 грудня 2013 року, згідно якого при огляді було виявлено, що труба на подачу гарячої води (пластикова) лопнула, у зв'язку з чим, мало місце незначне затоплення. На зазначену обставину позивач посилався як на доведеність завдання моральної шкоди, а саме, що порушення його прав з боку відповідача має триваючий характер та останній не вживає дій щодо відновлення прав позивача.
Визначаючи розмір морального збитку, суд враховує суть позовних вимог позивача, характер діяння відповідача, матеріальне становище останнього, ступінь моральних страждань позивача. З урахуванням всіх обставин у справі, принципів розумності й справедливості, суд вважає за можливе визначити розмір моральної шкоди в розмірі 1000 гривень і стягнути його з відповідача на користь позивача, задовольнивши таким чином позовні вимоги в цій частині частково.
Оскільки позовні вимоги задоволені частково, відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягають сплаті судові витрати понесені при подачі позову у сумі 344,10 гривень та витрати, пов'язані з проведенням експертного дослідження у розмірі 3000 гривень.
Керуючись ст.ст. ст.ст. 10, 151, 179 ЖК України, ст.ст. 15, 16, 22, 23, 1166 ЦК України, ст.ст.10, 60, 88, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд-
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1, - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) матеріальну шкоду в розмірі 14 076 ( чотирнадцять тисяч сімдесят шість ) гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) моральну шкоду в розмірі 1 000 ( одна тисяча ) гривень.
У задоволенні іншої частини позовних вимог, - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) судові витрати по справі у виді витрат, пов'язаних з проведенням експертизи у розмірі 3000 (три тисячі) гривень та судового збору у розмірі 344 (триста сорок чотири) гривні 10 копійок, а всього 3344 (три тисячі триста сорок чотири) гривні 10 копійок.
Копію заочного рішення надіслати відповідачам не пізніше трьох днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до Апеляційного суду АРК через Ялтинський міський суд у строки та в порядку згідно статей 294, 296 ЦПК України.
Суддя: