справа № 208/124/14-ц
№ провадження 2/208/744/14
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
Іменем України
31 січня 2014 р. м. Дніпродзержинськ
Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі: головуючого судді - Ричка С.О.
при секретарі - Щербацевич Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Заводського районного суду м. Дніпродзержинська цивільну справу за позовом: ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності.
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Заводського районного суду м. Дніпродзержинська з позовом до відповідача ОСОБА_2, в якому просить суд: визнати дійсним договір купівлі-продажу укладений 12 лютого 2012 року між ОСОБА_1, податковий номер НОМЕР_1 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 - квартири АДРЕСА_1 та визнати за ним право власності на квартиру АДРЕСА_2, загальною площею - 45,4 кв.м., та житловою площею - 29,1 кв.м. у тому числі, з подальшою реєстрацією у відповідних державних органов реєстрації прав та їх обтяжень.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 12 грудня 2012 року між ним та ОСОБА_2 в простій письмовій формі було укладено договір купівлі-продажу належної Відповідачу квартири. На підтвердження укладеного між ними договору надав до суду оригінал договору від 12.12.2012 року, яка складено у присутності двох свідків. За умовами укладеного договору ОСОБА_2 зобов'язалась протягом шести місяців передати у власність ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_3, загальна площа - 45,4 кв. м., житлова площа - 29,1 кв. м., в тому числі 1-а кімната 10,7 кв. м., 2-а кімната 18,4 кв. м., кухні площею 6,0 кв. м., вбиральні (сполученої) 3,0 кв.м., коридору 4,7 кв. м., вбудованої шафи: 1,4 кв. м. Пояснює, що термін у шість місяців потрібен був Відповідачу для того щоб підшукати для себе інше житло. За фактом укладеного договору Позивач сплатив Відповідачу грошові кошти у сумі 40.000 грн. в рахунок вартості належної ОСОБА_2 квартири. Після спливу шести місяців, з дня укладення договору ОСОБА_1 звернувся до ОСОБА_2 з вимогою про виконання останньою своїх обов'язків за договором та оформлення права власності на квартиру, однак Відповідачка ухиляється від виконання своїх обов'язків чим порушує законні права Позивача. Вважає, що виконав умови укладеного з Відповідачкою договору і у нього на цій підставі фактично виникло право власності на квартиру у зв'язку з чим просить суд визнати договір купівлі-продажу квартири, який було укладено у простій письмовій формі - дійсним.
Позивач в судове засідання не з'явився, але надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позов підтримує в повному обсязі, не заперечує проти розгляду справи за відсутності відповідача.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, згідно з вимогами ст.76 ЦПК України, про причини неявки суду не повідомила, судова повістка - виклик направлена відповідачеві на останню відому суду адресу і в силу ст.77 ЦПК України вважається доставленою, на підставі ст. 169 ЦПК України суд вважає причини неявки відповідача неповажними; є достатньо матеріалів про права та відносини сторін, потрібність дачі особистих пояснень відповідачем відсутня, що дозволило суду за згодою позивача та його представника, згідно вимог ст. 224 ЦПК України, ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ст. 224 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи, що дозволило суду вважати за необхідне визнати його неявку з неповажних причин, провести заочний розгляд справи, розглянути справу на підставі наявних у справі доказів.
Вивчивши матеріали справи та дослідивши письмові докази у справі, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав:
Судом встановлені обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Як вбачається з матеріалів справи, 12 грудня 2012 року між сторонами було укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_4, в простій письмовій формі, що підтверджується договором від 12.12.2012 року.
З матеріалів справи вбачається, що на час укладення договору квартира належала Відповідачу на підставі договору купівлі - продажу квартири, серія АЕА №490344, реєстр № 2943 від 30 травня 2001 року, посвідчений приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу, ОСОБА_3, що підтверджується відповідним договором.
В судовому засіданні встановлено, що за умовами укладеного між сторонами договору купівлі-продажу Відповідачка зобов'язалась не пізніше 30 червня 2013 року передати у власність Позивача квартиру АДРЕСА_5, загальна площа - 45,4 кв. м., житлова площа - 29,1 кв. м., в тому числі 1-а кімната 10,7 кв. м., 2-а кімната 18,4 кв.м., кухні площею 6,0 кв. м., вбиральні (сполученої) 3,0 кв.м., коридору 4,7 кв.м., вбудованої шафи: 1,4 кв.м.; а Позивач оплатив вартість квартири у сумі 40.000 грн. Укладення договору та факт отримання Відповідачкою грошових коштів від Позивача підтверджують свідки, які надали письмові пояснення відомих їм обставин справи.
Судом встановлено, що на час звернення до суду Відповідачка не виконала своїх обов'язків за договором від 12.12.2012 року.
Як зазначено в статті 220 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Письмовими доказами які підтверджують домовленість сторін щодо настання правових наслідків укладеного правочину є укладений у простій письмовій формі договір купівлі - продажу магазину, підписаний сторонами у присутності свідків, наявність у Позивача оригіналів документів: технічного паспорта, висновку судового експерта, договору оренди земельної ділянки, технічної документації на земельну ділянку, на якій знаходиться магазин.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позивача права, як власника придбаного магазину продовольчих товарів, порушені, це виражається у тому, що право власності не визнається через те, що нерухоме майно (магазин продовольчих товарів) самочинно збудоване а тому не підлягає державній реєстрації у державному реєстрі речових прав.
Статтею 321 ЦК України передбачено, що «Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні».
У відповідності до ст. ст. 227, 242 Цивільного кодексу України для договорів купівлі - продажу, міни нерухомості, у разі, якщо хоча б однією стороною є громадянин, встановлено обов'язкову нотаріальну форму договору.
Судом встановлено, що між сторонами під час укладення договору, було повне взаєморозуміння, всі умови договору сторонами були виконані і ніяких претензій один до одного вони не мали.
В теперішній час відповідач ухиляється від належного нотаріального посвідчення договору, що порушує право власності позивача, який не може в повній мірі володіти, використовувати та розпоряджатися своїм нерухомим майном.
Згідно ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа може звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права ти інтересу.
Згідно ч. 2 ст. 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права тощо.
Відповідно до вимог ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Так, відповідно до ст. 334 ч. 3 ЦК України право власності на майно по договору, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у покупця з часу такого посвідчення чи з часу вступу в законну силу рішення суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.
Відповідно до ст.655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність іншій стороні (покупцю), а покупець приймає його або зобов'язується прийняти та заплатити за нього визначену грошову суму.
Згідно ст.638 ЦК України, договір вважається укладеним, якщо сторони у належній формі досягли згоди по всім істотним умовам договору. Між сторонами була досягнута згода по умовам договору; нерухоме майно, яке було об'єктом договору купівлі-продажу, було передана позивачу у власність, а це означає, що, у відповідності з ч.2 ст.640 ЦК України, договір купівлі-продажу дійсно був укладений з моменту передачі відповідного майна.
У відповідності до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги позивача про визнання попереднього договору купівлі-продажу нерухомого майна, квартири АДРЕСА_1 - дійсним та визнання на придбану квартиру права власності за позивачем з подальшою реєстрацією у відповідних органах державної реєстрації, підлягають задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 16, 204, 227, 242, 316-319, 321, 328, 331, 334, 376, 392, 638, 640, 655 ЦК України, Постановою № 6 Пленуму ВССУ від 30.03.2012 року, ст.ст. ст.ст. 10, 57, 60, 88, 209, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності - задовольнити.
Визнати попередній договір купівлі-продажу нерухомого майна, відповідно до якого ОСОБА_1 придбав, а ОСОБА_2 продала нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1, загальна площа: 45,4 кв. м., житлова площа: 29,1 кв. м., укладений 12.12.2012 р. між сторонами - дійсним.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, податковий номер НОМЕР_1, право власності на нерухоме майно, квартиру АДРЕСА_1, загальною площею - 45,4 кв.м., та житловою площею - 29,1 кв.м. у тому числі, з подальшою реєстрацією у відповідних органах державної реєстрації.
Заочне рішення може бути переглянуте Заводським районним судом м. Дніпродзержинська за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний термін скарги про апеляційне оскарження, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України з дня його проголошення.
Суддя Ричка С. О.